http://ukrprison.org.ua/index.php?id=1209396953
15652 смт. Макошине Менського району Чернігівської області
начальник виправної колонії Плева Микола Миколайович
(046) 443-10-60
У квітні 1982 р. був виданий наказ МВС України № 053 від 09.04.1982 р. "Про створення установи ЧЕ 327/91 в смт. Макошине Менського району Чернігівської області. У тому ж році частина спецконтингенту ЛТП м. Новгорода-Сіверського терміново була направлена до смт. Макошине для добудови заводу залізобетонних виробів. Одночасно почалося будівництво об'єктів установи. З 1 липня 1982 р. колонія фактично почала існувати.
З 1 листопада 1982 р. начальником колонії було призначено Л. М. Нечипоренка, який почав займатися відведенням землі під будівництво колонії та підготовкою проектної документації. В першу чергу побудовано складські приміщення для зберігання овочів, речового майна та гараж. Одночасно почалося будівництво гуртожитку на 300 місць та охоронних споруд. Після закінчення будівництва гуртожитку спецконтингент з ЛТП було замінено на спецконтингент колонії-поселення (засуджені за умисні злочини), який працював на будівництві об'єктів колонії та заводу залізобетонних виробів.
З 1 січня 1988 р. наказом МВС СРСР № 0013 від 26.12.1987 р. з метою покращення розміщення, працевикористання та примусового лікування засуджених від алкоголізму та наркоманії в установі замінено режим із суворого на посилений.
Наказом МВС УРСР № 096 від 18.06.1988 р. на базі недобудованої колонії-поселення відкривається ЛТП для раніше засуджених осіб, які примусово лікувалися від алкоголізму. Саме вони і продовжили будівництво колонії, об'єктів охорони та працювали на заводі залізобетонних виробів.
Після закінчення будівництва основних споруд установи: трьох гуртожитків, ШІЗО, ПТК, лазні, клуба-їдальні, охоронних споруд в повному обсязі, приміщення ЧПНУ, будівлі штабу, об'єктів військової частини, рішенням державної комісії колонія була введена в експлуатацію.
У зв'язку зі скороченням чисельності контингенту, який лікувався, наказом МВС України № 01 від 04.01.1991 р. з 1 лютого 1991 р. ЛТП УВС Чернігівського облвиконкому реорганізовано у виправно-трудову колонію посиленого режиму. Охорону та нагляд за засудженими було покладено на військові частини УВС МВС УРСР та МРСР.
Навесні 1991 р. до установи з ВТК Львівської області прибули перші засуджені - інваліди І-ІІ групи, а майже через рік, 27 березня 1992 р., - перші засуджені з числа колишніх співробітників правоохоронних органів України. У серпні 1992 р. декількома етапами з Нижнього Тагілу були доставлені й інші засуджені з числа "колишніх". Так, деякий час в установі утримувалися два контингенти засуджених: колишні правоохоронці та інваліди І-ІІ груп.
Враховуючи незначну чисельність спецконтингенту, який утримувався в установі с. Домниця Менського р-ну, наказом МВС України № 305 від 30.04.1998 р. з 1 серпня 1998 р. ця установа ліквідована, а на її базі створено дільницю-поселення при установі для тримання осіб, які твердо стали на шлях виправлення, з плановим наповненням 150 осіб. Наказом ДДУПВП з 1 грудня 1999 р. установа перейменована в Менську виправну колонію Чернігівської області.
З 1 грудня 2001 р. тимчасову дільницю-поселення при Менській ВК управління ДДУПВП в Чернігівській області реорганізовано у виправно-трудову колонію-поселення для тримання засуджених осіб, які вчинили умисні злочини. У зв'язку з реорганізацією новоствореної установи наказом голови ДДУПВП № 251 від 02.12.2002 р. їй присвоєно найменування Домницька виправна колонія управління ДДУПВП в Чернігівській області (№ 135), з плановим наповненням 200 осіб, та одночасно створено при установі виправний центр для тримання осіб, засуджених до обмеження волі, з плановим наповненням 50 осіб.
З 1 січня 2004 р. Менську виправну колонію управління ДДУПВП в Чернігівській області наказом ДДУПВП № 251 від 12.12.2003 р. визнано установою середнього рівня безпеки.
Відповідно до ст.11 КВК України при Менській ВК управління ДДУПВП в Чернігівській області утворено сектор мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання з плановим наповненням 50 осіб та сектор максимального рівня безпеки з плановим наповненням 10 осіб.
У різні роки установу очолювали:
О. М. Іпатко, Л. М. Нечипоренко, В. І. Настоящий, В. О. Черноус, А. І. Рябченко, В. М. Биховець, І. М. Шелупець, М. М. Сорока.
На даний час її очолює М. М. Плева.