Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі
питання соціального захисту окремих категорій громадян" знято обмеження
стосовно кількості посилок (передач) і бандеролей для засуджених, які відбувають
покарання у виправних та виховних колоніях.
Також знято обмеження у кількості посилок (передач) та грошових переказів для осіб, взятих під варту відповідно до Закону України "Про попереднє ув'язнення". Донедавна Кримінально-виконавчим кодексом було чітко передбачено: для виправних колоній мінімального рівня безпеки
(скажімо, Доброводівська колонія для жінок) дозволялося на кожного в'язня не більше
семи посилок (передач) та чотири бандеролі на рік. Для установ середнього рівня
безпеки (до таких належить Копичинецька виправна колонія ) - шість посилок та чотири
бандеролі, для максимального рівня безпеки - п'ять посилок та дві бандеролі.
Безсумнівно, нововведення означає полегшення долі ув'язнених.
Та чи відмовляються установи пенітенціарної системи від радянського правила про
тримання у карцерах, інших видах "тюрми у тюрмі" - дисциплінарних ізоляторах, приміщеннях
камерного типу на хлібі та воді?
Як відомо, у приміщенні редакції "Свободи" діє громадська приймальня Української Гельсінської
спілки з прав людини. Тож нерідко приходять рідні засуджених, права яких в неволі порушені.
Нещодавно мати в'язня, який відбуває покарання у виправній колонії у Чернігівській області,
принесла від сина листа, у якому він пише: поміщений у ПКТ ( приміщення камерного типу) на
три місяці, відтак йому заборонено посилки, бандеролі до 16 серпня.
Заступник начальника управління Департаменту з питань виконання покарань у Тернопільській
області Олексій Грек так прокоментував цю ситуацію: Правилами внутрішнього розпорядку від
2003 року, встановленими Департаментом з питань виконання покарань, передбачено обмеження
у посилках, бандеролях, а також у побаченнях, придбанні продуктів у магазині на час поміщення
засудженого у дисциплінарний ізолятор, карцер, приміщення камерного типу. Інших обмежень і в
харчуванні не існує, тобто на хліб і воду, як це було за радянських часів, не переводять