http://ukrprison.org.ua/index.php?id=1298267941


Форум з громадського контролю у Росії

Олександр Букалов
У Москві відбувся другий всеросійський Форум голів Громадських спостережних комісій (ГСК). Форум зібрав керівників комісій 47 регіонів Росії, де нещодавно завершалась процедура переобрання складів ГСК. Чимало з учасників Форуму було обрано керівниками ГСК вдруге, частина працювала до цього простими членами комісій. Але були й новачки.
Головними темами обговорення стали взаємодія ГСК зі структурами, які перевіряються, процедури потрапляння до місць примусового утримання громадян. Обговорювалися й питання матеріального забезпечення діяльності комісій. Адже в таких регіонах як Якутія або Красноярський край, де іноді неможливо обійтись без гвинтокрила, це вельми важливе питання. Особлива увага була приділена вирішенню питань надання медичної допомоги особам в місцях примусового утримання громадян
Виступаючі продемонстрували доволі широкий діапазон ставлення до органів влади. Наприклад, представник Челябінської області, згадавши про резонансну подію в місті Копейську, сказав, що обставини тих подій вивчалися органами прокуратури місцевої та Генеральної (мабуть, серйозні були проблеми… ), але у нього немає причин не довіряти висновкам цих органів, себто і підстав для втручання комісії, що та як там трапилось та чи не порушені права громадян, немає. Натомість відмічені на Форумі здобутки та досягнення ГСК саме на рахунку тих комісій, де є активні правозахисники з досвідом захисту прав громадян.
Частина учасників у своїх виступах якось дуже нахвалювали органи влади, подаючи своє надто прихильне ставлення як власну думку, на яку всі, безперечно, мають право.
Нічого не було сказано на Форумі про складнощі обрання нових складів ГСК, про причини, чому було відмовлено увійти до нового складу комісій тим представникам громадських організацій, які доволі активно та ефективно працювали у попередньому складі. Враження, що для більшості учасників Форуму цих проблем не існує.
В низці виступів відмічалась потреба в удосконаленні правового регулювання тримання осіб в місцях примусового утримання громадян, зокрема й основного для ГСК Закону-76.
Форум відвідала Верховний комісар ООН з прав людини Наванетхем Піллей. Із зацікавленістю був вислуханий виступ представника України про здійснення громадського контролю аналогічних місць в Україні. До речі, в Україні подібний загальний для всіх правоохоронних відомств Закон відсутній і немає навіть пропозицій щодо його ухвалення.
Ключовим моментом на Форумі можна вважати виступ Маркуса Егера – керівника відділу правової підтримки та взаємодії національних структур, які працюють у сфері прав людини, від Ради Європи. Він підкреслив низку важливих відмінностей здійснення громадського контролю в Росії та інших країнах Ради Європи, де існують схожі інституції.
В Європі представники цих інституцій працюють на професійній основі і їх робота оплачується, тоді як в Росії (як і в Україні) вона здійснюються на громадських засадах, а на діяльність ГСК її члени мають віднаходити ресурси або витрачати власні.
В країнах Європи члени таких інституцій призначаються парламентом, чим забезпечується їх значна незалежність від інших державних структур. Там вони відвідують місця примусового утримання громадян без попередження. До того ж ці інституції не працюють по окремих скаргах громадян, а вивчають загальні умови діяльності місць примусового утримання громадян.
В Росії інакше. Члени ГСК мають про свої візити попереджати місця, які відвідуються, часто вони є аматори, а не фахівці у питаннях утримання громадян в місцях примусового утримання. В їх діяльності чимало уваги приділяється саме реагуванню на скарги громадян. Призначаються члени ГСК Громадською Палатою, яка має право скасовувати їх повноваження, що робить їх незалежність певною мірою умовною.
Які ж головні враження та висновки від участі у Форумі?
Кинулося в око, що від відомств – МВС, Управління Федеральної служби виконання покарань, Міноборони, ГПУ на Форумі не було перших керівників, які не прийшли на Форум, тим самим позначивши міру важливості для себе питань, які на Форумі обговорювалися. Вони прислали своїх заступників або взагалі керівників відділів. Не було чомусь (не були запрошені організаторами?) представників провідних правозахисних організацій Росії – Московської Гельсінської групи, Меморіалу, інших (крім випадків, коли представник такої організації був керівником регіональної ГСК).
Насамкінець варто відмітити дві головні речі.
Перше. В Росії держава приділяє серйозну увагу проблемам розвитку громадського контролю місць примусового утримання громадян і для цього ухвалений спеціальний Закон. І друге: в країні існує чимало організацій та активістів, які вважають за потрібне вкладати свої сили, знання, досвід та свій час у діяльність ГСК та їх розвиток. Можна сподіватися, що це з часом дасть бажаний результат.

Олександр Букалов, «Донецький Меморіал» учасник Форуму

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном