14 вересня, у середу, громадськість зібралась у Кіровограді для того щоб обговорити за круглим столом вади Кримінально-виконавчого кодексу України. Присутні представляли не лише ті об’єднання громадян, які спеціалізуються на тематиці діяльності кримінально-виконавчої служби, прав засуджених та їх забезпечення, а й ті, діяльність яких є дотичною до цієї тематики. Однак, незважаючи на це, всі вони досить тісно об’єднались навколо обговорення здебільшого саме питань прав засуджених, особливо, прав ув’язнених.
Здавалось, що кількість запропонованих змін до Кодексу була настільки великою, що навряд чи є можливим розглянути та обговорити їх не лише протягом одного дня, а, можливо, і тижня. Це, напевно, досить наглядно демонструє той масштаб законодавчих змін, яких потребує сучасне кримінально-виконавче законодавство.
Саме тому, зорієнтувавшись на самому початку, організатор заходу Голова громадської організації «Донецький меморіал» О.П. Букалов сконцентрував увагу його учасників на найпоширеніших та найболючіших проблемах осіб, які позбавлені волі. Усі ці проблеми, як виявилось, не так і важко вирішити, адже часто для цього достатньо лише внести ті чи інші зміни до нормативної бази, здебільшого Кримінально-виконавчого кодексу.
Під час обговорення відповідних проблем, часто висловлювались протилежні точки зору на них. Але, разом з тим, здебільшого дискусія розгоралась навколо того гуманізувати закон більше чи менше. Практично, жодного разу ніхто не висловився за зміни в бік погіршення становища засуджених. Тим більше всі добре знали статтю 22 Конституції України: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Загалом, протягом круглого столу ми торкнулись та висловили свої пропозиції змін нормативного регулювання таких питань, які не можна не вирішувати вже сьогодні:
― праця засуджених;
― пенсійне забезпечення засуджених;
― громадських контроль за дотриманням прав засуджених;
― медичне забезпечення;
― право на судовий захист.
Зрозуміло, паралельно із цими виникала ціла низка інших дотичних та окремих питань, які зовсім не слід вважати несуттєвими. Просто вони не були такими масштабними.
Підсумовуючи, можна сказати, що напрямки змін були окреслені. Більше того, багато хто із учасників ще до приїзду в Кіровоград прислали свої конкретні письмові пропозиції із варіантами редакцій майбутніх статей Кодексу. Хоча, були випадки коли зміни редакції норм диктувались відразу, так би мовити, «на льоту». І не дивно, так як по ходу просування по порядку денному виникало чимало досить серйозних та справедливих зауважень до законодавства.
Тому сміливо можна стверджувати, що попрацювали плідно. В подальшому слід ще буде багато попрацювати в дистанційному інтернет-режимі для того щоб видати на-гора остаточні зміни до найголовнішого документу, що регулює процес виконання-відбування покарань.
Вадим Човган, член Громадської ради при Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, волонтер Харківської правозахисної групи