17.08.10  
Ряд осужденных пожаловались в Европейский Суд по правам человека на жестокое избиение во время тренировочных вводов спецподразделений в Замковую ИК-58 в 2001 и 2002 годах, а также на не оказание медпомощи и не рассмотрение их жалоб. Суд признал нарушение ст. 3 Конвенции (запрет пыток и жесткого обращения) и оценил моральный ущерб, нанесенный Заявителям, в размере от 15000 до 20000 евро каждому. Приводится полный текст решения Суда.
  12.08.10  
В рішенні у справі «Шалімов проти України» Європейський Суд визнав порушення п. 3 ст. 5 Конвенції щодо Заявника, адже тривалість досудового тримання під вартою сягає 3 роки 11 місяців, а прокурори та суди не зазначали жодних підстав для продовження строку його тримання. Розмір моральної шкоди за ці та інші порушення Суд визначив у 3000 євро. Наводиться опис справи.
  11.08.10  
Заявник – довічно ув’язнений – скаржився на побиття працівниками в’язниці, не розслідування його скарг, неналежне лікування, втручання у кореспонденцію та взагалі на погане поводження. Суд визнав порушення ст.. 3 Конвенції і зобов’язав державу сплатити Заявнику 8000 євро за моральну шкоду. Наведено опис справи.
  16.07.10  
Гражданин Казахстана Александр Константинович Лопата обратился в июне 2001 года с жалобой на пытки в заключении и на несправедливый судебный процесс. Дело "Лопата против России" выявляет системные проблемы нерасследования жалоб о применении пыток к подсудимым в России и использования показаний, возможно добытых под пытками при вынесении обвинительного приговора.
  26.04.10  
Заявник, громадянин Білорусі, скаржився на матеріально-побутові умови тримання в Севастопольському ІТТ і Сімферопольському СІЗО та на умови етапування. Суд визнав ці скарги прийнятними та такими, що порушують ст. 3 Конвенції (заборона катувань та поганого поводження) і призначив виплати 7000 євро моральної шкоди. Наводиться стислий виклад справи.
  26.04.10  
Заявник п. Петров працював у виправній колонії та проживав у гуртожитку на її території, його кореспонденція переглядалась, начебто він ув’язнений. Суд визнав перегляд незаконним та присудив по 1200 євро за моральну шкоду кожному з заявників. Наводиться стислий виклад справи
  25.04.10  
Європейський Суд визнав порушення права Заявника на захист під час допиту на початковому етапі розслідування та на те, що обвинувальний вирок ґрунтувався на зізнавальних показаннях, здобутих з порушенням права «на мовчання» та права не свідчити проти себе. Наводиться стислий виклад остаточного рішення.
  23.04.10  
Європейський Суд з прав людини визнав порушенням закритість судового процесу у справі Заявника та порушення презумпції невинуватості. Наводиться стислий виклад справи
  28.01.10  
Заявитель – гражданин Казахстана Глинов, жаловался на незаконное содержание под стражей, на жестокое обращение, а также на вмешательство властей в его переписку с Европейским Судом. Именно просмотр его корреспонденции администрацией СИЗО был признан Судом нарушением статьи 8 Конвенции (право на уважение частной жизни и тайны переписки). В данном деле Европейский Суд старался добросовестно его рассмотреть в ситуации, когда Заявитель не предоставлял достоверных фактов нарушений, на которые он жаловался. Приводится полный текст решения Европейского суда по правам человека от 19 ноября 2009 года.
  24.05.09  
Решение Суда стало заключительным аккордом в битве, которую ВСГС ведет против венгерского Конституционного суда в течение почти 5 лет. В 2004 году Конституционный суд отклонил запрос ВСГС о предоставлении доступа к жалобе, поданной депутатом, который требовал, чтобы некоторые преступления, связанные с наркотиками, были исключены из Уголовного кодекса. Поскольку ВСГС активно работает в области политики, связанной с наркотиками, в частности, в сфере снижения вреда, НПО хотела составить мнение о деталях жалобы до принятия решения по ней. Конституционный суд отказал ВСГС в просьбе, пояснив, что жалоба находится на рассмотрении суда и не может быть предоставлена посторонним лицам без согласия ее автора. Суд признал, что засекречивание информации, необходимой для участия в общественной дискуссии по вопросам государственной важности, могло нарушить свободу выражения мнений. Приводится полный текст решения Суда.