Звіт за результатами моніторингового візиту до Луцького слідчого ізолятора

16 вересня 2026 року відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено відвідування державної установи “Луцький слідчий ізолятор” (СІЗО, установа, заклад).

Здійснено черговий плановий візит без попереджень, попередній візит відбувся 07 лютого 2023 року, досліджені всі об’єкти установи.

Під час підготовки до візиту монітори використовували матеріали звернень ув’язнених/засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх візитів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ).

Візит проведено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії за підтримки Данського інституту проти тортур DIGNITY.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року, монітор НПМ (Національний превентивний механізм), член консультативної ради НПМ;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, монітор НПМ, має багаторічний досвід моніторингових візитів;
• Цвілий Олег — член громадської ради при Міністерстві юстиції України, керівник громадської організації “Захист в’язнів України”, має великий досвід моніторингових візитів, спеціалізується на питаннях катувань, жорстокого, нелюдяного поводження.

За результатами моніторингового відвідування СІЗО встановлено низку порушень прав ув’язнених і засуджених, пов’язаних із неналежними матеріально-побутовими умовами тримання, організацією медичної допомоги, забезпеченням трудових і соціальних прав та безпеки в умовах воєнного стану.

У збірному відділенні та карцерних приміщеннях виявлено недостатню площу окремих камер, відсутність природного освітлення, належної вентиляції, санітарних вузлів і доступу до питної води. Зафіксовано недоліки забезпечення приватності, порушення вимог роздільного тримання ув’язнених, неналежну організацію лазне-прального обслуговування та обмеження можливостей підтримання соціальних зв’язків. Встановлено некомплект персоналу.

У сфері медичного забезпечення виявлено недоліки організації стаціонарної допомоги, ізоляції інфекційних хворих, проведення профілактичних і тілесних оглядів, діагностики вірусного гепатиту С, забезпечення доступності медичних приміщень та протипожежної безпеки. Під час дослідження організації праці засуджених встановлено факти внесення записів до журналів медичних оглядів працівників харчоблоку за дати, які ще не настали, а також обставини, що не дозволяють підтвердити відповідність документально оформленого неповного робочого часу фактичній зайнятості.

Огляд укриття засвідчив відсутність належної вентиляції та каналізації, незадовільний стан окремих інженерних комунікацій, пошкодження конструкцій і локальне підтоплення, що створює ризики для безпечного перебування людей під час повітряних тривог.

Водночас відзначено позитивні заходи адміністрації щодо ремонту приміщень, відновлення пошкодженої інфраструктури, модернізації інженерних мереж та залучення додаткових ресурсів за підтримки місцевого самоврядування і благодійних організацій.

Попри ці зусилля, встановлені порушення свідчать про наявність системних недоліків у забезпеченні належних умов тримання, охорони здоров’я, безпеки та поваги до людської гідності ув’язнених і засуджених.

Загальна інформація

Державна установа “Луцький слідчий ізолятор” є основним закладом попереднього ув’язнення у Волинській області та забезпечує тримання осіб, узятих під варту, а також окремих категорій засуджених відповідно до вимог чинного законодавства України.

Історія установи бере початок щонайменше із серпня 1953 року, коли вона функціонувала як тюрма Управління Міністерства внутрішніх справ Волинської області. У 1964 році заклад отримав статус слідчого ізолятора Управління МВС Волинської області, а в 1970 році його було перейменовано відповідно до тогочасної структури органів внутрішніх справ. Після проголошення незалежності України установа продовжила функціонувати в системі органів внутрішніх справ. У 1999 році, у зв’язку з реформуванням кримінально-виконавчої системи та створенням Державного департаменту України з питань виконання покарань, її було передано до підпорядкування новоствореного відомства. Надалі організаційна структура та підпорядкування установи змінювалися відповідно до реформування пенітенціарної системи України.

Під час відвідування начальником установи є полковник внутрішньої служби Туркалевич Ігор Зіновійович.

Державна установа “Луцький слідчий ізолятор” є установою закритого типу, призначеною для тримання осіб, узятих під варту, а також окремих категорій засуджених відповідно до законодавства України.

Інфраструктура установи включає режимну та господарську зони. У режимній зоні розташовані камерні приміщення для тримання ув’язнених і засуджених, збірне відділення, карцерні приміщення, прогулянкові дворики та інші об’єкти, необхідні для забезпечення встановленого режиму тримання. До складу установи також входять відділення соціально-психологічної служби для засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, харчоблок, лазне-пральний комплекс, адміністративні, складські, господарські та технічні приміщення. Медичне забезпечення здійснює Луцька міська медична частина філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській та Рівненській областях.

Відповідно до інформації, наданої адміністрацією, планове наповнення установи становить 282 особи. Станом на 16 вересня 2026 року в установі фактично утримувалися 204 особи.

Штатна чисельність персоналу становить 135 посад, фактична — 112 осіб. Некомплект персоналу становить 23 штатні одиниці, або близько 17% від затвердженої штатної чисельності. У штаті установи передбачено одну посаду психолога.

За інформацією адміністрації, на момент моніторингового відвідування в установі перебували четверо осіб з інвалідністю. На обліку перебували 14 осіб, які живуть із ВІЛ. Упродовж 2025 року зафіксовано три випадки смерті ув’язнених і засуджених, у 2026 році — один випадок.

Протягом 2025 року зареєстровано 127 випадків тілесних ушкоджень під час прибуття і 17 випадків під час перебування в установі, у 2026 році — 157 випадків тілесних ушкоджень під час прибуття до установи і 12 осіб під час перебування в СІЗО. У 2025 році одну особу було звільнено у зв’язку з тяжкою хворобою, у 2026 році таких випадків не зафіксовано. У поточному році до установи прибули 364 особи.

Позитивний досвід

Під час моніторингового відвідування СІЗО відзначено позитивні заходи адміністрації, спрямовані на поліпшення матеріально-побутових умов тримання ув’язнених і засуджених, оновлення інфраструктури та забезпечення належного функціонування установи.

За інформацією адміністрації, проведено ремонт окремих камерних, режимних, адміністративних і господарських приміщень, замінено віконні та дверні конструкції, здійснено роботи з модернізації інженерних мереж і благоустрою території. Окрему увагу приділено відновленню об’єктів, пошкоджених унаслідок російських обстрілів, а також посиленню енергетичної автономності, протипожежної безпеки та технічного забезпечення установи.

Позитивним є налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування, благодійними організаціями та гуманітарними партнерами, завдяки якій залучено додаткове фінансування, обладнання й будівельні матеріали. Зокрема, Луцькою міською радою передбачено кошти на відновлення системи водопостачання та капітальний ремонт пошкодженої покрівлі режимного корпусу.

Загалом зазначені заходи свідчать про зусилля адміністрації щодо підтримання належного технічного стану установи, поступового поліпшення умов тримання та відновлення пошкодженої інфраструктури в умовах воєнного стану.

Втявлені порушення национального та міжнародного законодавства

Під час моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав ув’язнених та засуджених осіб:

1. Під час відвідування приміщень збірного відділення установи встановлено, що їх облаштування не повною мірою відповідає вимогам Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарського призначення слідчого ізолятора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 № 1118/5 (далі — Норми забезпечення), правилам 13, 14, 15 та 22.2 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (далі — Правила Мандели), а також рекомендаціям Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі — Комітет), що може свідчити про порушення права ув’язнених на гуманне поводження та повагу до людської гідності, гарантованого частиною третьою статті 1 Закону України “Про попереднє ув’язнення”.

У пункті 59 21-ї Загальної доповіді Комітету зазначено, що будь-яка камера площею менше 6 м² не повинна використовуватися для утримання ув’язнених осіб (CPT/Inf (2011) 28).

У доповіді за результатами візиту до України у 2012 році Комітет зазначив, що одиночні камери повинні мати житлову площу не менше 6 м² (без урахування санвузла), а відстань між стінами має становити не менше 2 метрів (CPT/Inf (2013) 23, пункт 45).

Водночас моніторинговою групою встановлено використання приміщень для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, площа яких становить менше 6 м², а відстань між стінами — менше 2 метрів, що не відповідає зазначеним вимогам.

Аналогічні порушення, зокрема використання камерних приміщень, площа яких становить менше 6 м², встановлено у приміщеннях №№ 18, 19, 22, 23, 33, 34, 38.

2. Під час огляду приміщень для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, встановлено відсутність природного освітлення у зв’язку з відсутністю вікон, що створює додатковий психологічний тиск через відсутність візуального контакту із зовнішнім середовищем. 

3. Через відсутність систем водопостачання та водовідведення приміщення для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, №№ 4, 5, 6 не обладнані санітарними вузлами й умивальниками, що унеможливлює дотримання належних санітарно-гігієнічних умов перебування осіб.

4. Приміщення для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, №№ 4, 5, 6 не забезпечені баками для питної води, що не забезпечує належного доступу осіб до питної води.

5. На порушення вимог Норм забезпечення у збірному відділенні відсутні приміщення: кімната відділу режиму і охорони; кімната для оформлення документів; кабінет лікаря; процедурна; кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей і речового майна; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей і речового майна; душова; камера карантину; камера для хворих (камера-ізолятор).

Разом з тим, у зв’язку з відсутністю обладнаного кабінету лікаря у збірному відділенні медичний огляд новоприбулих осіб проводиться в кімнаті обшуку, тобто в умовах, які не забезпечують належного рівня приватності та конфіденційності. Це створює ризик розголошення конфіденційної інформації про стан здоров’я особи працівникам установи та іншим особам із числа ув’язнених і засуджених під час проведення медичного огляду.

Зазначене є порушенням вимог пункту 7 глави 2 розділу X Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 (далі — ПВР СІЗО), статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права на таємницю про стан здоров’я, а також пункту 9 розділу І Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 (далі — Порядок).

Крім того, відсутність у збірному відділенні установи камери карантину та камери для хворих (камери-ізолятора) створює передумови для поширення інфекційних захворювань серед ув’язнених та засуджених осіб, підвищує ризик виникнення епідеміологічних ускладнень та унеможливлює своєчасне виявлення і ізоляцію хворих, що становить загрозу як для утримуваних осіб, так і для персоналу установи.

6. Відповідно до вимог пункту 10 глави 2 розділу ІІ ПВР СІЗО на період оформлення облікових документів ув’язнені та засуджені розміщуються у приміщеннях збірного відділення на строк не більше двох годин з додержанням вимог ізоляції. Час поміщення осіб до приміщень збірного відділення та час їх переведення до камер повинні фіксуватися у книзі чергувань по збірному відділенню.

Однак під час перевірки встановлено випадок порушення зазначених вимог. Зокрема, відповідно до запису у книзі від 11.09.2026 час поміщення ув’язненої особи зазначено — 17:55, водночас час її переведення до камерного приміщення у книзі не зазначено, що унеможливлює встановлення за даними книги фактичної тривалості її перебування у збірному відділенні.

7. Під час відвідування приміщень для тимчасового перебування осіб, узятих під варту, збірного відділення та карцерних приміщень установи встановлено відсутність наочної інформації із зазначенням номерів телефонів “гарячих ліній”, а також поштових і електронних адрес Міністерства юстиції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратур, міжрегіонального управління, Департаменту, Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув’язнення та установах виконання покарань, а також регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Зазначене суперечить вимогам пункту 14 глави 2 розділу II ПВР СІЗО.

8. Облаштування карцерних приміщень не забезпечує належних умов тримання осіб, узятих під варту, та засуджених осіб з урахуванням їх індивідуальних потреб, що не відповідає міжнародним стандартам поводження з в’язнями та встановленим вимогам.

Так, недостатня площа карцерного приміщення № 4 та відстань між його стінами менше 2 метрів суттєво обмежують можливість вільного пересування осіб у межах приміщення, що може спричиняти фізичний дискомфорт. 

9. Санвузли в карцерних приміщеннях не обладнані належними перегородками, а в окремих випадках — дверцятами, що забезпечують можливість усамітнення, що не відповідає вимогам правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил та правила 15 Правил Мандели. 

10. У карцерних приміщеннях не забезпечено належного рівня природного освітлення, оскільки вікно камери розташоване на значній висоті, є невеликого розміру та має надмірну загратованість, унаслідок чого природне світло практично не проникає до приміщення. Зазначене не відповідає вимогам правила 18.2 (а) Європейських пенітенціарних правил та правила 14 Правил Мандели.

11. У карцерних приміщеннях не забезпечено роботу механічної вентиляції, що не відповідає вимогам правила 13 Правил Мандели.

12. Пунктом 4 глави 2 розділу III ПВР СІЗО передбачено застосування аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів з метою забезпечення безпеки, запобігання втечам, вчиненню кримінальних правопорушень і порушенням встановленого порядку тримання під вартою.

Під час огляду карцерних приміщень установи моніторинговою групою зафіксовано встановлення камер відеоспостереження.

Разом із тим у доповіді Комітету за 2012 рік зазначено, що відеоспостереження у житлових приміщеннях становить суттєве втручання у приватне життя ув’язнених та робить режим тримання більш репресивним, особливо у разі його тривалого застосування (CPT/Inf (2013) 23, пункт 52).

13. У порушення статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 17.2 Європейських пенітенціарних правил моніторами встановлено випадки порушення вимог щодо роздільного тримання ув’язнених. Так, під час вибіркової перевірки встановлено, що у камерному приміщенні № 49 утримувалася особа, яка раніше відбувала покарання у місцях позбавлення волі, разом з особами, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності. Аналогічні порушення встановлено у камерних приміщеннях № 62.

Зазначене свідчить про недотримання адміністрацією установи вимог щодо забезпечення належного контролю за розміщенням ув’язнених, не відповідає принципам динамічної безпеки та призводить до порушення прав в’язнів на особисту безпеку, що суперечить національному законодавству та міжнародним стандартам, зокрема статті 3 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод.

14. Усупереч вимогам статті 11 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та пункту 1 глави 4 розділу IX ПВР СІЗО ув’язненим не повною мірою забезпечуються належні матеріально-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Під час огляду камерних приміщень встановлено порушення правил 13, 14, 15 та 22.2 Правил Мандели, а також статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя.

Зокрема, санітарні вузли в окремих камерах не обладнані достатніми перегородками або дверцятами, які забезпечують можливість усамітнення, що є порушенням правила 19.3 Європейських пенітенціарних правил. (камерні приміщення №№ 13, 17, 18, 19 тощо).

У низці камерних приміщень не забезпечено належного рівня природного освітлення через їх надмірну загратованість.

Окремі камерні приміщення потребують проведення ремонтних робіт із заміною санітарно-технічного обладнання та електромереж.

У камерних приміщеннях ув’язнені змушені прати та сушити одяг, що може свідчити про неналежну організацію лазне-прального забезпечення.

Водночас у доповіді за результатами візиту до України у 2023 році Комітет закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріально-побутових умов тримання осіб, позбавлених волі, зокрема забезпечити утримання всіх житлових і санітарних приміщень у належному технічному та гігієнічному стані, регулярне проведення дезінсекції, достатній доступ до природного освітлення та вентиляції, а також обладнати санітарні вузли повноцінними перегородками від підлоги до стелі (CPT/Inf (2024) 20, пункт 58).

15. Радіофікація в камерних приміщеннях не функціонує, що суперечить вимогам пункту 2 глави 3 розділу VIII ПВР СІЗО та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

16. Приміщення відділення СПС для засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, не у повній мірі відповідають вимогам Норм забезпечення. Зокрема, відсутні приміщення: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; кімната побуту; сушарня; кімната для занять фізичною культурою. Відсутність необхідних приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі.

17. Моніторинговою групою встановлено низку порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб.

Так, під час відвідування встановлено, що засуджені мають можливість відвідувати лазню лише один раз на тиждень. Зазначене не відповідає вимогам пункту 19.4 Європейських пенітенціарних правил, відповідно до якого ув’язненим має бути забезпечена можливість приймати душ, за можливості щодня, але не менше двох разів на тиждень, а також пункту 3.1 розділу III Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2012 № 849/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2012 за № 947/21259 (далі — Положення про організацію лазне-прального обслуговування), яким передбачено миття засуджених (осіб, узятих під варту) у лазні не менше двох разів на тиждень.

18. У порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим.

19. У порушення пункту 3.19 розділу III Положення санітарна обробка ув’язнених та засуджених здійснюється не в повному обсязі. Зокрема, у дезінфекційній камері не проводиться щомісячна планова дезінфекція (знищення патогенних мікроорганізмів) та дезінсекція (знищення комах і кліщів — переносників інфекційних захворювань) постільних речей (подушок, матраців, ковдр). Обробці підлягає виключно особистий одяг засуджених та ув’язнених осіб, що підтверджується записами у Журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей у дезінфекційній камері.

20. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмим пункту 8 глави 1 розділу V ПВР СІЗО носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення. Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті зі в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями: пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29), пункт 23 (CPT/Inf (2013) 23), пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15).

21. Згідно з наданою адміністрацією інформацією, з початку 2026 року (станом на 16.09.2026) у державній установі “Луцький слідчий ізолятор” ув’язненим та засудженим було надано 284 короткострокові побачення, з яких 222 відбувалися у безконтактний спосіб — через суцільне розмежувальне скло із використанням переговорного пристрою.

Водночас у доповіді Уряду України за результатами візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням наголошує, що для всіх категорій засуджених відкриті побачення (наприклад, за столом) мають становити правило, а закриті — виняток, застосування якого допускається лише на підставі обґрунтованих і вмотивованих рішень після індивідуальної оцінки потенційного ризику конкретного засудженого. У зв’язку з цим Комітет закликає українську владу переглянути порядок проведення короткострокових побачень у пенітенціарних установах з метою забезпечення їх проведення, як правило, у відкритих умовах (CPT/Inf (2024) 20, пункт 99).

22. Відповідно до службової документації некомплект персоналу по установі станом на 16.09.2026 року складає 23 штатні одиниці. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою. Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації. У зв’язку із чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом, з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу (CPT/Inf (2024) 20, пункт 93).

23. Під час моніторингового відвідування СІЗО оглянуто приміщення, визначені адміністрацією установи для використання як укриття під час повітряної тривоги та інших загроз, пов’язаних із воєнними діями. Укриття розташоване в підвальному приміщенні установи. На шляхах прямування до нього розміщено відповідні інформаційні покажчики, а на вхідних дверях — позначення укриття.

Приміщення має два виходи, що забезпечує можливість альтернативного шляху евакуації. Водночас під час безпосереднього огляду встановлено суттєві недоліки технічного стану та облаштування укриття.

Зокрема, укриття не обладнане належною системою вентиляції, що не забезпечує організованого повітрообміну під час перебування людей. Відсутність вентиляції створює ризики погіршення якості повітря, підвищення вологості та накопичення вуглекислого газу, особливо за умов тривалого перебування значної кількості осіб у замкненому підвальному просторі.

Також встановлено відсутність каналізації та належно облаштованих санітарних вузлів. За таких обставин не забезпечено належних умов для задоволення базових санітарно-гігієнічних потреб осіб, які змушені перебувати в укритті протягом тривалого часу.

Під час огляду зафіксовано незадовільний технічний стан окремих приміщень та інженерних комунікацій. На стінах і стелі виявлено численні тріщини, пошкодження та відшарування штукатурного покриття, місцями оголену цегляну кладку. Металеві трубопроводи мають виражені сліди корозії, окремі електричні кабелі та інші комунікації прокладено відкрито. У місцях проходження трубопроводів та кабелів через стіни і перекриття наявні незакладені отвори й пошкодження оздоблення. Окремі технічні приміщення захаращені будівельними матеріалами, демонтованими конструкціями та сторонніми предметами. На підлозі одного з приміщень зафіксовано скупчення води. Наявність локального підтоплення, корозії металевих комунікацій та пошкоджень стін і стелі свідчить про незадовільний стан утримання відповідних приміщень і створює додаткові ризики під час їх використання.

У частині приміщень встановлено лави, крісла та стільці для сидіння. Водночас наявність місць для розміщення людей не усуває недоліків, пов’язаних із відсутністю вентиляції, каналізації та належних санітарно-гігієнічних умов. 

Таким чином, під час моніторингового відвідування встановлено суттєві недоліки облаштування та утримання приміщень, визначених для укриття осіб, які перебувають у Луцькому слідчому ізоляторі. Незважаючи на наявність другого евакуаційного виходу, укриття не обладнане належною системою вентиляції та каналізацією. Крім того, зафіксовано незадовільний технічний стан окремих інженерних комунікацій, пошкодження стін і стелі, сліди корозії трубопроводів, локальне підтоплення та захаращеність технічних приміщень.

Сукупність встановлених обставин свідчить про неналежні умови для тривалого перебування людей в укритті під час повітряної тривоги та створює ризики для їхнього здоров’я і безпеки. Особливого значення ці недоліки набувають з огляду на те, що засуджені та ув’язнені не мають можливості самостійно обирати безпечне місце перебування та повністю залежать від адміністрації установи в питаннях забезпечення захисту їхнього життя і здоров’я під час воєнних загроз.

24. Під час моніторингового відвідування СІЗО досліджено питання дотримання трудових і соціальних прав засуджених, залучених до господарського обслуговування установи. Моніторинговою групою проаналізовано штатний розпис, строкові трудові договори, табелі обліку робочого часу, а також журнали медичного огляду працівників харчоблоку та контролю якості приготовленої їжі. Окремі відомості отримано під час безпосереднього спілкування із засудженими.

Відповідно до штатного розпису господарської обслуги на 2026 рік передбачено 10 штатних одиниць, зокрема дві посади кухарів і три штатні одиниці кухонних робітників. Загальний місячний фонд посадових окладів становить 37 532 грн. Ця сума відображає планові видатки на оплату праці за штатним розписом і не є показником фактично нарахованої заробітної плати засудженим.

Під час відвідування встановлено, що на харчоблоці працюють п’ять осіб. Серед них — засуджений К., який повідомив, що працює протягом одного року і шести місяців, та засуджений М. При цьому працівники, які виконують обов’язки кухарів, оформлені на умовах неповного робочого часу — на 0,5 ставки.

Аналіз наданих документів та організації роботи харчоблоку виявив обставини, які ставлять під сумнів відповідність документально оформленого режиму праці фактичній зайнятості засуджених.

Зокрема, відповідно до журналу медичного огляду працівників кухні щоденно зазначається проходження огляду чотирма особами, включно з вихідними днями. Водночас фактично до роботи на харчоблоці залучено п’ять осіб. Таким чином, документально відображена щоденна присутність працівників потребує зіставлення з умовами їхніх трудових договорів та обліком фактично відпрацьованого часу.

Особливе значення має встановлений факт неналежного ведення журналів. Під час моніторингового відвідування в журналі якості приготування їжі вже містився запис за 17 і 18 вересня 2026 року із зазначенням прізвищ кухарів, тобто за дати, які на момент перевірки ще не настали. Аналогічні ознаки формального ведення документації виявлено під час дослідження журналу огляду лікарем.

Внесення відомостей про проведення медичного огляду до фактичного настання відповідної дати свідчить про недостовірність такого запису як підтвердження вже проведеного огляду. Водночас сам факт наявності цих записів не дозволяє достовірно визначити тривалість роботи кожного засудженого, оскільки журнал медичного огляду не є первинним документом обліку робочого часу.

Окремо досліджено питання оплати праці засуджених. Встановлено, що оформлення кухарів на 0,5 ставки передбачає оплату праці пропорційно встановленому та фактично відпрацьованому часу. За таких обставин принципове значення має відповідність нарахованої заробітної плати реальній тривалості роботи, зокрема у випадках залучення працівників до виконання обов’язків у вихідні дні.

Наданий штатний розпис містить відомості про посадові оклади та фонд оплати праці, однак не підтверджує фактичних індивідуальних нарахувань кожному засудженому. Тому встановлена сума місячного фонду посадових окладів у розмірі 37 532 грн не може розглядатися як сукупний фактичний заробіток працівників господарської обслуги.

Наявні матеріали також не дозволяють достовірно визначити суми заробітної плати, фактично нарахованої К., М., К. та іншим працівникам харчоблоку, розмір здійснених утримань, а також персоніфіковані суми нарахованого і сплаченого єдиного соціального внеску. Відповідно, відсутні достатні документальні підстави для висновку про повноту формування страхового стажу кожного із зазначених засуджених.

Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України неповний робочий час встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем, а оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. При цьому робота на умовах неповного робочого часу не обмежує обсягу трудових прав працівника.

Стаття 50 КЗпП України встановлює загальну нормальну тривалість робочого часу, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень. Статті 66–72 КЗпП України передбачають гарантії часу відпочинку, вихідних днів та компенсації роботи у вихідні дні. Особливості застосування відповідних гарантій під час воєнного стану визначаються Законом України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Стаття 30 Закону України “Про оплату праці” покладає на роботодавця обов’язок забезпечувати достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці в установленому порядку.

Крім того, стаття 118 Кримінально-виконавчого кодексу України визначає особливості реалізації права засуджених на працю, а законодавство про загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачає відповідні гарантії соціального захисту осіб, які працюють на умовах трудових договорів. Належне документування трудових відносин, нарахування заробітної плати та єдиного соціального внеску має безпосереднє значення для формування страхового стажу засуджених.

Таким чином, під час моніторингового відвідування встановлено недоліки ведення документації щодо роботи харчоблоку, зокрема внесення записів про медичні огляди за дати, які ще не настали. Водночас щоденне зазначення працівників у відповідних журналах, включно з вихідними днями, на тлі оформлення кухарів на 0,5 ставки не дозволяє без додаткового зіставлення з первинними документами підтвердити відповідність облікованого робочого часу фактичній зайнятості.

Встановлені обставини свідчать про недостатню достовірність окремих документів, пов’язаних з організацією роботи харчоблоку, та обмежують можливість об’єктивної оцінки дотримання трудових і соціальних гарантій засуджених. При цьому наявні матеріали не дають достатніх підстав стверджувати про конкретні суми недоплаченої заробітної плати або несплаченого єдиного соціального внеску.

Луцька міська медична частина філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській та Рівненській областях

Завідувач Луцької міської медичної частини філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській та Рівненській областях (далі — медична частина) — Василюк Тетяна Сергіївна.

У штаті медичної частини вакантною залишаються посада: лікаря — терапевта — 0,25 штатної одиниці.

Під час моніторингового візиту моніторинговою групою здійснено вивчення медичної документації, огляд приміщень медичної частини, а також проведено індивідуальні бесіди (опитування) із засудженими та особами, узятими під варту, за результатами чого встановлено недоліки в організації медичного забезпечення, що призводять до порушення прав зазначених осіб:

1. У порушення вимог пункту 4 глави 1 розділу X Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (далі — ПВР СІЗО), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5, а також Положення про Луцьку міську медичну частину філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській та Рівненській областях, у медичній частині не організовано надання стаціонарної медичної допомоги у повному обсязі.

Зокрема, з початку 2026 року станом на 16.09.2026 стаціонарна медична допомога надавалася лише двічі, що підтверджується записами у журналі обліку прийому, виписування та відмов від госпіталізації.

Зазначене може призводити до обмеження доступу засуджених та осіб, узятих під варту, до належного медичного нагляду і лікування в умовах стаціонару та створювати ризики погіршення стану здоров’я, ускладнення перебігу хронічних захворювань та інших негативних наслідків для здоров’я, що не відповідає гарантіям права на охорону здоров’я та медичну допомогу, передбаченим статтею 49 Конституції України.

Крім того, зазначене не відповідає рекомендаціям Комітету, викладеним у пункті 38 відповідної доповіді, згідно з якими медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути спроможними забезпечувати медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи інший спеціальний догляд на рівні, співставному з тим, що надається пацієнтам у цивільних медичних закладах. Для цього має бути забезпечена достатня кількість лікарського, допоміжного медичного та технічного персоналу, а також відповідні приміщення, обладнання та устаткування (CPT/Inf(93)12-part).

2. У порушення пункту 4 глави 1 розділу X ПВР СІЗО в стаціонарі медичної частини відсутній облаштований ізолятор для тримання осіб з психічними розладами.

3. У стаціонарі медичної частини обладнано два ізолятори для інфекційних хворих. Разом із тим, приміщення ізолятора не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та вимогам Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”.
Так, палата, призначена для ізоляції, не обладнана душовою кабіною, у зв’язку з чим такі пацієнти змушені користуватися спільними санітарними приміщеннями разом з іншими особами, які перебувають в установі. Зазначені обставини унеможливлюють забезпечення належного протиепідемічного режиму та ефективної ізоляції інфекційних хворих, створюють ризик поширення інфекційних захворювань і становлять загрозу для здоров’я як пацієнтів, так і медичного персоналу.

4. Відповідно до пункту 3.11 Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2021 № 849/5 (далі — Положення про лазне-пральне обслуговування), у приміщеннях для роздягання (одягання) лазні з метою проведення тілесного огляду та надання медичної допомоги засудженим (особам, узятим під варту) обладнується місце (куточок) фельдшера медичної частини (фельдшерського пункту) Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України”, яке має бути забезпечене столом, кріслом та журналом обліку проведення тілесних оглядів у лазні, що ведеться за формою, визначеною додатком 6 до цього Положення. Разом із тим, під час моніторингового візиту, зокрема за результатами спостереження та опитування засуджених і ув’язнених осіб, встановлено, що проведення тілесних оглядів медичним персоналом фактично не здійснюється, а журнал обліку проведення тілесних оглядів у лазні ведеться формально. Відсутність належного проведення та документування результатів тілесних оглядів ускладнює своєчасне виявлення та належну фіксацію тілесних ушкоджень, перешкоджає здійсненню ефективного медичного контролю за станом здоров’я засуджених та ув’язнених і знижує ефективність запобігання випадкам жорстокого поводження та насильства.

5. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 № 681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

6. Згідно з пунктом 10 глави 2 розділу IX ПВР СІЗО, засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”.

На кожного засудженого зазначеної категорії заводиться форма первинної облікової документації № 1-ОМК “Особиста медична книжка”, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 лютого 2013 року № 150, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2013 року за № 662/23194.

Разом із тим, моніторингова група зафіксувала відсутність особистих медичних книжок у 5 з 10засуджених осіб, залишених в установі для роботи з господарського обслуговування та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи.

7. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення” в медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю.

8. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України № 285 від 2 березня 2016 р. “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, в медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

9. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при вірусному гепатиті С у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2025 № 1178, не всі особи з підозрою на вірусний гепатит С (станом на 16.09.2026 — 11 осіб) проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим своєчасно не підтверджується діагноз та не призначається необхідна противірусна терапія. Такі обставини можуть призвести до погіршення стану здоров’я пацієнтів і сприяти поширенню інфекції серед засуджених та ув’язнених осіб.

10. Приміщення кабінету лікарів та рентген-кабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державнісанітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 № 294 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 р. за № 1256/14523. 

11. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації (окрім кабінету ЗПТ та аптеки).

Рекомендації:

1. Забезпечити приведення приміщень збірного відділення, камерних і карцерних приміщень у відповідність до вимог національного законодавства та міжнародних стандартів поводження з ув’язненими, зокрема припинити використання для тримання осіб приміщень, площа та геометричні параметри яких не відповідають установленим стандартам.

2. Забезпечити належне природне освітлення та функціонування вентиляції в камерних і карцерних приміщеннях, усунути надмірні перешкоди для проникнення денного світла.

3. Обладнати приміщення збірного відділення санітарними вузлами, умивальниками, системами водопостачання та водовідведення, забезпечити постійний доступ до питної води.

4. Забезпечити облаштування збірного відділення необхідними приміщеннями відповідно до встановлених норм, зокрема кабінетом лікаря, процедурною, душовою, карантинною камерою, камерою-ізолятором та приміщеннями для зберігання чистого і використаного речового майна. Організувати проведення медичних оглядів новоприбулих осіб в умовах, що гарантують приватність і конфіденційність медичної інформації.

5. Забезпечити належний облік часу перебування ув’язнених і засуджених у збірному відділенні з обов’язковою фіксацією часу їх поміщення та переведення до камерних приміщень і дотриманням установленої максимальної тривалості перебування.

6. Розмістити у збірному відділенні та карцерних приміщеннях доступну інформацію про способи звернення до державних органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів прокуратури, Державного бюро розслідувань, Європейського суду з прав людини, органів безоплатної правничої допомоги та інших уповноважених установ.

7. Забезпечити належну приватність під час користування санітарними вузлами в камерних і карцерних приміщеннях шляхом встановлення повноцінних перегородок і дверцят.

8. Забезпечити дотримання законодавчих вимог щодо роздільного тримання різних категорій ув’язнених, зокрема осіб, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі, та осіб, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

9. Провести необхідні ремонтні роботи в камерних приміщеннях, забезпечити належний технічний і санітарний стан сантехнічного обладнання, електромереж та інших інженерних комунікацій.

10. Відновити функціонування системи радіофікації камерних приміщень.

11. Облаштувати відділення соціально-психологічної служби для засуджених, залишених для господарського обслуговування, необхідними побутовими приміщеннями, зокрема сушарнею, кімнатами для зберігання речового майна, побутових потреб і занять фізичною культурою.

12. Забезпечити ув’язненим і засудженим можливість користування лазнею або душем не менше двох разів на тиждень, належну організацію прання та сушіння особистого одягу, надання перукарських послуг, а також проведення регулярної дезінфекції та дезінсекції постільних речей із належним документуванням відповідних заходів.

13. Забезпечити дотримання встановлених вимог щодо носіння персоналом спеціальних засобів, уникаючи їх відкритого демонстрування під час безпосереднього контакту з ув’язненими та засудженими, за винятком випадків, обумовлених необхідністю забезпечення безпеки.

14. Забезпечити проведення короткострокових побачень, як правило, у відкритих умовах, а застосування безконтактного способу здійснювати за наявності належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної оцінки ризиків.

15. Вжити заходів щодо укомплектування вакантних посад персоналу установи, забезпечення достатньої присутності працівників у місцях тримання ув’язнених і засуджених та належної організації режиму їхньої служби.

16. Забезпечити належне функціонування укриття, зокрема облаштувати ефективну систему вентиляції, каналізацію та санітарні вузли, усунути локальне підтоплення, відремонтувати пошкоджені конструкції й інженерні комунікації, усунути корозію трубопроводів, забезпечити безпечне прокладання електричних кабелів та звільнити технічні приміщення від сторонніх предметів. Забезпечити відповідність умов перебування людей вимогам цивільного захисту з урахуванням офіційного статусу укриття.

17. Забезпечити достовірне та своєчасне ведення журналів медичних оглядів працівників харчоблоку і контролю якості приготованої їжі, виключивши внесення записів про заходи, які фактично ще не проводилися.

18. Забезпечити повний персоніфікований облік фактично відпрацьованого часу засуджених, залучених до господарського обслуговування установи, включно з роботою у вихідні дні, відповідність фактичної зайнятості умовам укладених трудових договорів, належне нарахування та виплату заробітної плати, а також персоніфіковане нарахування і сплату єдиного соціального внеску для забезпечення формування страхового стажу засуджених.

19. Забезпечити застосування відеоспостереження в карцерних приміщеннях із дотриманням принципів необхідності, пропорційності та поваги до приватного життя ув’язнених і засуджених, виключивши необґрунтоване втручання в їхню приватність.

20. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у Луцькій міській медичній частині філії Державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” у Волинській та Рівненській областях.

21. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я ДКВС України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 10.02.2012 № 239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 та інших нормативно-правових актів.

22. Забезпечити штат медичного закладу лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

23. Забезпечити організацію надання стаціонарної медичної допомоги у медичній частині відповідно до вимог Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів (ПВР СІЗО) та Положення про Луцьку міську медичну частину.

24. Забезпечити обладнання ізолятору для осіб з розладами психіки та поведінки відповідно до вимог.

25. Забезпечити всіх осіб з підозрою на ВГС доступом до ПЛР-тестування у найкоротші терміни та організувати необхідне противірусне лікування для осіб з підтвердженим діагнозом.

26. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”.

27. Виконати вимоги пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 285 від 2 березня 2016 р. “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

28. Забезпечити обладнання в медичній частині ізолятора для хворих на інфекційні захворювання відповідно до вимог законодавства та створити належні умови для ізоляції таких пацієнтів з метою запобігання поширенню інфекційних захворювань.

29. Забезпечити виконання вимог пунктів 3.10 та 3.11 Положення шляхом організації належного медичного нагляду під час миття засуджених та повноцінного ведення журналу тілесних оглядів.

30. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

31. Забезпечити проведення обов’язкового профілактичного медичного огляду засуджених осіб, залишених в установі для роботи з господарського обслуговування, та видачу особистих медичних книжок відповідно до вимог.

32. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.

33. Забезпечити вогнегасником приміщення рентгенкабінету.