Міжнародний фонд "Відродження"

Звільнення від відбування покарання у зв’язку із тяжкою хворобою — системна проблема, що потребує вирішення

Андрій Діденко

Звільнення від відбування покарання у зв’язку із тяжкою хворобою є процедурою, яка покликана забезпечити право засудженого на належне лікування та можливість зберегти власне життя. До Переліку захворювань, що є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання, затвердженого спільним наказом МОЗ України та Міністерством юстиції України від 15 серпня 2014 року (№ 1348/5/572), внесено найважчі форми захворювань, які вже не піддаються лікуванню та медичний прогноз щодо яких є несприятливим.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 50 КК України покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, ч. 2 ст. 84 КК України встановлює можливість звільнення від покарання чи його подальшого відбування особи, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

При цьому захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення від покарання або від подальшого його відбування за ст. 84 КК України, коли, зокрема, подальше перебування в місцях позбавлення волі загрожує життю засудженого або може призвести до серйозного погіршення стану здоров’я та інших тяжких наслідків, що і має місце у справах, описаних нижче.

Проте у судових засіданнях та апеляційних скаргах прокурори наводять аргументи, які суперечать прецедентній практиці Європейського суду з прав людини та не мають жодного стосунку до звільнення засудженого за хворобою: ставлення до праці; наявність або відсутність стягнень та заохочень; тяжкість злочину; спроможність родичів засудженого або самого хворого забезпечити лікування на волі за власний кошт; перебування засудженого в медичних частинах при установах виконання покарань або у медичних закладах ЦОЗ ДКВС України.

Читати далі