Положення про лікарсько-трудову комісію
Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства охорони здоров’я України від 18 листопада 2003 року N 216/532
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного департаменту
України з питань виконання покарань
та Міністерства охорони здоров’я України
від 18 січня 2000 р. N 3/6
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
9 березня 2000 р. за N 156/4377
1. Загальні положення
1.1. Лікарсько-трудові комісії (далі - ЛТК) створюються для визначення ступеня тривалої чи постійної втрати працездатності засудженими, установлення на цій підставі можливості працевлаштування у УВП, надання відповідних пільг речового та продовольчого забезпечення згідно з групою інвалідності.
1.2. ЛТК створюються при лікарнях для засуджених. В управліннях (відділах) Департаменту, що не мають лікарень, лікарсько-трудові комісії складаються з лікарів медичних частин УВП.
1.3. ЛТК створюються наказом начальника управління (відділу) Департаменту на 3 роки в складі трьох лікарів-фахівців (терапевта, хірурга, невропатолога) та медичного реєстратора. Для визначення групи інвалідності хворих на туберкульоз, хронічний алкоголізм, наркоманію, токсикоманію та психічні захворювання до складу ЛТК додатково включають фахівців відповідного профілю (фтизіатр, психіатр-нарколог чи психіатр).
1.4. Головою ЛТК призначається начальник лікарні.
Там, де немає лікарень, головою комісії призначається старший інспектор - лікар медичного відділу (відділення) управління (відділу) Департаменту або один з найбільш досвідчених начальників медичних частин УВП.
1.5. Контроль за діяльністю ЛТК здійснює начальник медичного відділу (відділення) управління (відділу) Департаменту.
1.6. Витрати на відрядження членам ЛТК сплачуються за місцем їх основної роботи.
2. Основні завдання комісії
2.1. Визначення ступеня тривалої чи постійної втрати працездатності засудженими відповідно до груп інвалідності.
2.2. Виявлення осіб, які за станом здоров’я підлягають звільненню від відбування покарання.
3. Функції комісії
3.1. Освідчення засуджених, визначення ступеня їх працездатності (за винятком тимчасової втрати працездатності).
3.2. Видача рекомендацій про проведення лікувально-профілактичних заходів для оглянутих осіб, а також про раціональне працевлаштування їх з урахуванням фактичної залишкової працездатності та профілю виробництва.
3.3. Прийняття рішення про потребу огляду спеціальною лікарською комісією хворих, які підлягають звільненню від відбування покарання.
3.4. Переосвідчення засуджених, які мають I, II та III групи інвалідності.
3.5. Надання методичної та консультативної допомоги лікарям УВП щодо відбору хворих на ЛТК, вивчення разом з ними основ лікарсько-трудової експертизи.
4. Основи організації роботи комісії
4.1. У своїй діяльності щодо визначення ступеня постійної чи тривалої втрати працездатності, ЛТК керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністром охорони здоров’я 28.12.91 N 16.03/20.
4.2. До роботи ЛТК залучаються лікарі УВП, начальники виробничих об’єктів та загонів. За потреби всебічного обстеження хворих чи інвалідів ЛТК працює в умовах лікарні.
4.3. Робота ЛТК здійснюється за графіком, затвердженим керівництвом управління (відділу) Департаменту безпосередньо у УВП.
4.4. Визначення хворих засуджених інвалідами I - II груп покладається тільки на ЛТК, які функціонують при лікарнях, після ретельного стаціонарного обстеження та лікування. Визначення інвалідів III групи здійснюють також інші ЛТК.
ЛТК приймає рішення на основі всебічного медичного обстеження хворого та колегіального обговорення. Рішення заносять до журналу для запису висновків ЛТК, у медичну амбулаторну картку та оголошують засудженому.
Під час обстеження хворих комісія приймає рішення про працездатність. Приймаючи рішення про визнання хворого інвалідом, ЛТК робить у медичній амбулаторній картці запис: «визнаний інвалідом I, II чи III групи». У разі невизнання хворого інвалідом робиться запис: «працездатний». Якщо підстав для визначення інвалідності немає, а хворий за станом здоров’я ще не може стати до роботи, то робиться запис: «тимчасово не працездатний».
4.5. Рішення про працездатність інвалідів приймається на підставі розгорнутого клініко-функціонального діагнозу та з урахуванням характеру виробництва у УВП, а також конкретної роботи, що виконує засуджений, при цьому в кожному випадку визначається ступінь залишкової працездатності з метою найбільш повного та раціонального використання праці засуджених з обмеженою працездатністю без завдання шкоди їх здоров’ю. Рішення комісії доводиться до відома адміністрації установи, для якої ці рекомендації є обов’язковими.
4.6. Переосвідчення засуджених, які мають II та III групи інвалідності, здійснюється один раз на рік, а тих, які мають I групу інвалідності, - один раз на два роки.
4.7. Якщо є сумніви щодо об’єктивності визначення групи інвалідності, то за вказівкою медичного управління Департаменту, медичного відділу (відділення) управління (відділу) Департаменту може бути здійснено позачергове повторне переосвідчення. Позачергове повторне переосвідчення може також здійснюватись у разі раптового погіршення стану здоров’я засудженого, що спричинює більш високий ступінь втрати працездатності.
4.8. Висновок ЛТК дійсний протягом усього часу перебування засудженого в місцях позбавлення волі, при оформленні матеріалів на засуджених, які підлягають звільненню та потребують влаштування у будинки-інтернати для інвалідів, а також матеріалів, представлених на комісію для виконання актів амністії у зв’язку з інвалідністю.
Будь-які довідки про категорію працездатності чи інвалідності в період відбування покарання засудженим та їх родичам на руки не видаються. Видавати витяги з медичних амбулаторних карток та медичних карток стаціонарних хворих дозволяється лише в разі письмового запиту Генеральної прокуратури України, лікувального закладу, медико-санітарної експертної комісії (далі - МСЕК) органів охорони здоров’я чи адвоката, який веде справу засудженого.
4.9. Якщо група інвалідності була установлена особі до її засудження, то черговий переогляд здійснюється МСЕК органів охорони здоров’я.
4.9.1. Черговий переогляд проводиться після повного і всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійно-трудового прогнозу, відновного лікування в лікувальних закладах кримінально-виконавчої системи. Необхідне обстеження та відновне лікування проводяться не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну дії групи інвалідності.
4.9.2. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на начальника медичної частини УВП.
4.9.3. Черговий переогляд інваліда у МСЕК проводиться:
заочно, на підставі медичної справи і направлення на огляд до МСЕК за формою, що встановлена Міністерством охорони здоров’я;
на виїзних засіданнях в установах виконання покарань.
Порядок переогляду інвалідів у МСЕК визначається за погодженням між начальником УВП та головою МСЕК.
4.9.4. МСЕК видають на осіб з числа засуджених, визнаних інвалідами, довідки МСЕК, які додаються до особових справ засуджених, і в триденний термін надсилають копії довідки управлінню соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, на території яких дислокована установа.
Начальник управління медичного та санітарно-епідеміологічного обслуговування спецконтингенту Державного департаменту України з питань виконання покарань
О. Гунченко
