Міжнародний фонд "Відродження"

«Про порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територі-альних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в тру-довому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації». Наказ

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань,
Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства праці та соціальної політики України «Про порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації» від 12 грудня 2003 року N 250/1562/342

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 січня 2004 р. за N 6/8605

З метою надання особам, які звільнені від відбування покарання, сприяння у відновленні в соціальному статусі повноправного члена суспільства, поверненні їх до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві

НАКАЗУЄМО:

1. Установити такий порядок взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ та центрів зайнятості населення щодо надання особам, які звільнені від відбування покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації:

1.1. Адміністрація установи виконання покарань:

1.1.1. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення призначеного строку покарання проводить бесіду із засудженим для визначення його намірів щодо місця проживання та працевлаштування після звільнення і надання необхідної допомоги у вирішенні цих питань. За підсумками бесіди від засудженого приймається заява відповідного змісту за формою згідно з додатком 1 до цього наказу, яка після звільнення долучається до його особової справи.

1.1.2. Для перевірки можливості проживання засудженого до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк після звільнення за обраним ним місцем проживання за три місяці до закінчення строку покарання надсилає повідомлення-запит за формою згідно з додатком 2 до цього наказу до відповідного районного (міського) відділу (управління) внутрішніх справ (далі – орган внутрішніх справ). Повідомлення-запит надсилається, як правило, до територіального органу внутрішніх справ тієї місцевості, де засуджений проживав до взяття під варту (засудження) і де в нього збереглися родинні зв’язки.

1.1.3. Стосовно засуджених з числа інвалідів першої та другої груп, а також чоловіків віком понад шістдесят років і жінок – понад п’ятдесят п’ять років, які, у разі потреби та за їхньою згодою, підлягають направленню до спеціального будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, разом з повідомленням-запитом до органу внутрішніх справ направляє відповідно до Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, Головного управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації за місцем розташування відповідного спеціального будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів особисту заяву засудженого, медичну довідку про стан здоров’я з висновком про необхідність стороннього догляду, довідку про розмір призначеної пенсії (за наявності), а також довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявності групи інвалідності).

1.1.4. У разі, якщо виникли об’єктивні обставини, що не дозволяють засудженому виїхати до населеного пункту або місцевості, де він проживав до взяття під варту (засудження), надсилає повідомлення-запит до територіального органу внутрішніх справ тієї місцевості, яку обрав засуджений для проживання після звільнення. При цьому в повідомленні зазначаються підстави обрання ним даного місця проживання.

1.1.5. У разі отримання з територіального органу внутрішніх справ інформації про відсутність можливості проживання засудженого за обраним ним місцем повідомляє його про це і за погодженням з ним вживає заходів щодо направлення до іншого місця проживання в порядку, передбаченому пунктами 1.1.1 – 1.1.3 цього наказу.

1.1.6. За 20 днів до звільнення засудженого надсилає повідомлення про звільнення за формою згідно з додатком 3 до цього наказу до відповідного територіального органу внутрішніх справ, а стосовно осіб, які звільняються від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі у зв’язку із заміною невідбутої частини покарання більш м’яким, - копію повідомлення до відповідного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції.

1.1.7. Стосовно засуджених, які на день звільнення не досягли вісімнадцятирічного віку, за 30 днів до звільнення додатково направляє повідомлення за формою згідно з додатком 4 до цього наказу до відповідної служби в справах неповнолітніх органу місцевої виконавчої влади.

1.1.8. Стосовно працездатних засуджених працездатного віку за 20 днів до звільнення надсилає повідомлення за формою згідно з додатком 5 до цього наказу до міського (районного) центру зайнятості державної служби зайнятості тієї місцевості, яку вони обрали для проживання, для надання допомоги в їх працевлаштуванні відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

1.1.9. У разі звільнення засуджених від покарання достроково за встановленими законодавством підставами повідомлення, передбачені пунктами 1.1.6 – 1.1.8 цього наказу, надсилає до відповідних державних органів не пізніше трьох днів після звільнення. Стосовно осіб, звільнених від відбування покарання умовно-достроково, також надсилає до відповідної спостережної комісії повідомлення за формою згідно з додатком 6 до цього наказу.

1.1.10. Стосовно осіб, звільнених від покарання на підставі акта про помилування, а також звільнених осіб, яким у період відбування покарання скорочено строк покарання на підставі акта про помилування, у повідомленнях, передбачених пунктами 1.1.6 – 1.1.8 цього наказу, обов’язково вказує номер та дату Указу Президента України та в якому вигляді здійснено помилування.

1.1.11. Перед звільненням засудженого проводить з ним бесіду, під час якої додатково роз’яснює положення Законів України «Про зайнятість населення» та «Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» щодо порядку отримання допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, а також порядку реєстрації за обраним ним місцем проживання, і вручає йому під розпис відповідну пам’ятку за формою згідно з додатком 7 до цього наказу (копія пам’ятки долучається до особової справи засудженого).

1.1.12. У разі надходження з територіального органу внутрішніх справ повідомлення про неприбуття звільненого до обраного ним місця проживання додатково направляє повідомлення за формою згідно з додатком 8 до цього наказу до територіального органу внутрішніх справ, де імовірна його поява, виходячи з анкетних даних засудженого.

1.2. Підрозділ кримінально-виконавчої інспекції:

1.2.1. У місячний термін після постановки на облік осіб, які на підставі акта про помилування були звільнені від покарання з випробуванням, направляє через територіальний орган управління Державного департаменту України з питань виконання покарань до Управління з питань помилування Адміністрації Президента України стосовно кожного з них повідомлення за формою згідно з додатком 9 до цього наказу (копію – до управління кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту України з питань виконання покарань).

1.2.2. У разі вчинення злочину особою, яка на підставі акта про помилування була звільнена від покарання з випробуванням та перебуває на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, протягом 10 днів з моменту надходження до кримінально-виконавчої інспекції інформації про порушення кримінальної справи направляє через територіальний орган управління Державного департаменту України з питань виконання покарань до Управління з питань помилування Адміністрації Президента України повідомлення за формою згідно з додатком 10 до цього наказу, а після винесення вироку за фактом злочину – повідомлення за формою згідно з додатком 11 до цього наказу (копію – до управління кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту України з питань виконання покарань).

1.3. Територіальний орган внутрішніх справ:

1.3.1. У разі надходження з установи виконання покарань повідомлення-запиту організовує перевірку можливості проживання засудженого за обраним ним місцем проживання. Про наслідки вирішення цього питання сповіщає установу виконання покарань не пізніше як через 20 днів з дня надходження повідомлення-запиту (направляється відповідний талон повідомлення-запиту за формою згідно з додатком 2 до цього наказу).

1.3.2. При надходженні з установи виконання покарань повідомлення про звільнення засудженого організовує перевірку прибуття звільненого до обраного ним місця проживання.

1.3.3. Протягом місяця після звільнення засудженого інформує установу виконання покарань про його прибуття, реєстрацію та працевлаштування (направляється відривний талон повідомлення про прибуття звільненого за формою згідно з додатком 3 до цього наказу).

1.3.4. У місячний термін після взяття на облік осіб, які на підставі акта про помилування були звільнені від покарання, направляє до Управління з питань помилування Адміністрації Президента України стосовно кожного з них повідомлення за формою згідно з додатком 12 до цього наказу.

1.3.5. У разі неприбуття звільненого до обраного ним місця проживання протягом 10 днів після звільнення інформує про це установу виконання покарань.

1.3.6. У разі вчинення злочину особою, яка була звільнена від покарання на підставі акта про помилування та перебуває на обліку в територіальному органі внутрішніх справ, протягом 10 днів з моменту надходження інформації про порушення кримінальної справи направляє до Управління з питань помилування Адміністрації Президента України повідомлення за формою згідно з додатком 13 до цього наказу, а після винесення вироку за фактом злочину – повідомлення за формою згідно з додатком 14 до цього наказу.

2. Державному департаменту України з питань виконання покарань подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати такими, що втратили чинність, спільний наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства праці та соціальної політики України від 29.06.2000 N 139/405/150 «Про порядок взаємодії органів та установ кримінально-виконавчої системи з територіальними органами внутрішніх справ і центрами зайнятості населення з питань підготовки засуджених до звільнення та про надання допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні особам, які звільнилися з місць позбавлення волі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за N 473/4694, та наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30.04.2002 N 110 «Про діяльність органів та установ кримінально-виконавчої системи щодо контролю за вирішенням соціально-побутових питань осіб, звільнених від покарання на підставі акта про помилування».

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань у зв’язках з Верховною Радою України Вербенського М. Г., заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Войцехівського М. І., заступника Міністра внутрішніх справ України Опанасенка П. М., заступника Міністра внутрішніх справ України – начальника міліції громадської безпеки Присяжнюка А. Й., директора Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України Галицького В. М.

  5. Пункт 1.1.11 цього наказу у частині, що стосується положень Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», набирає чинності з набранням чинності цим Законом.

Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань 
В. А. Льовочкін
 

Міністр внутрішніх справ України 
М. В. Білоконь
 

Міністр праці та соціальної політики України
М. М. Папієв
 

ПОГОДЖЕНО: 

Керівник Управління з питань помилування Адміністрації Президента України
В. П. Сліпченко
 

Голова Державного комітету України у справах сім’ї та молоді 
В. І. Довженко