Oсновні принципи поводження з ув’язненими
Резолюція 45-ї cecії Генеральної Асамблеї ООН
від 14 грудня 1990 року
Генеральна Асамблея,
беручи до уваги давні намагання Організації Об'єднаних Націй гуманізації кримінального правосуддя i захисту прав людини;
беручи також до уваги, що правильна політика попередження злочинності i боротьби з нею має важливе значення для успішного планування економічного i соціального розвитку;
визнаючи, що мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями, прийняті першим Конгресом Організації 0б'єднаних Націй з попередження злочинності i поводженню з правопорушниками, мають велике значення i вплив на розвиток кримінальної політики i практики;
враховуючи висловлену на попередніх конгресах стурбованість з приводу різного роду перепон, які заважають повному здійсненню цих правил;
визнаючи, що повному здійсненню цих правил буде сприяти застосування основних принципів, що їx визначають;
посилаючись на резолюцію 10 про статус ув'язнених i резолюцію 17 про права ув'язнених, прийняті сьомим Конгресом Організації 0б'єднаних Націй з попередження злочинності i спілкуванню з правопорушниками;
посилаючись також на заяву, зачитану на десятій ceciї Комітету попередження злочинності i боротьби з нею Міжнародною асоціацією допомоги в'язням, Міжнародною Конфедерацією католицьких благодійних організацій, Koмiciєю церков з міжнародних питань Всесвітньої Ради церков, Міжнародною асоціацією працівників освіти за мир у всьому світі, Міжнародною федерацією прав людини, Міжнародною радою з навчання дорослих, Міжнародною спілкою студентів, Bcecвiтнiм альянсом молодих християн i Всесвітньою радою корінних народностей, які є неурядовими організаціями, що мають консультативний статус категорії II при Економічній i Соціальній Раді;
посилаючись також на відповідні рекомендації, покладені в зміст доповіді Міжрегіональної підготовчої наради для восьмого Конгресу з політики в галузі кримінального правосуддя в зв'язку з проблемами тюремного ув'язнення, здіснення інших правових санкцій i альтернативних заходів;
визнаючи, що проведення восьмого Конгресу Організацій 0б'єднаних Націй з попередження злочинності i поводженню з правопорушниками співпадає з Міжнародним роком просвіти, проголошеним Генеральною Асамблеєю в її резолюції 42/104 від 7 грудня 1987 року;
бажаючи відобразити перспективу, відзначену сьомим Конгресом, а саме те, що функція системи кримінального правосуддя полягає в сприянні захисту основних цінностей i норм суспільства;
визнаючи розумність розробки декларації з прав ув'язнених;
підтверджуючи основні принципи поводження з ув'язненими, які є в Додатку до цієї резолюції, i просить Генерального секретаря Організації 0б'єднаних Націй довести їx до відома держав-учасниць.
Додаток
Oсновні принципи поводження з ув'язненими
1. Усі ув'язнені користуються повагою, бо у них є гідність i значимість, як людей.
2. Не допускається ніякої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, народження чи за іншою ознакою.
3. Бажано також поважати peлігійні переконання i культурні традиції тiєї групи, до якої належать ув'язнені, в ycix випадках, як цього вимагають місцеві умови.
4. Тюрми несуть відповідальність за утримання ув'язнених i захист суспільства від правопорушень у відповідності до інших соціальних завдань будь-якої держави та й основними обов'язками у сприянні добробутові i розвиткові вcix членів суспільства.
5. За винятком тих обмежень, необхідність яких надто обумовлена фактом ув'язнення в тюрму, вci ув’язнені користуються правами людини i фундаментальними свободами, викладеними у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права, Міжнародному пакті про громадянські й політичні права i Факультативному протоколі до них (Резолюція 2200 А (XXI) Генеральної Асамблеї, Додаток), а також іншими правами, що викладені в інших пактах Організації 0б'єднаних Націй.
6. Усі ув'язнені мають право брати участь у культурній i просвітній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток людської особистості.
7. Слід докладати i заохочувати зусилля для скасування одиночного утримання як покарання i обмеження його застосування.
8. Необхідно створювати умови, які дають в'язням можливість займатися корисною оплачуваною працею, що полегшить їx реінтеграцію на ринку робочої сили їхнix країн i зобов'яже їx надавати фінансову допомогу своїм ciм'ям i родичам.
9. Ув'язнені користуються медичним обслуговуванням, яке є в даній Kpaїнi, без дискримінації у зв’язку з їx юридичним станом.
10. 3 участю i при сприянні громадських i соціальних інститутів, з належним урахуванням інтересів потерпілих створюються сприятливі умови для реінтеграції колишніх в'язнів у суспільство в найбільш сприятливих умовах.
11. Викладені вище принципи застосовуються без упередженості
.
ООН. Резолюції і рішення, прийняті Генеральною Асамблеєю на першій частині 45-ї ceciї.
PRESS-RELEASE, GA/8165, 21 січня 1991 р. Рез.45/111,14 грудня 1990 р.
