Звіт за результатами моніторингового візиту до Городищенської виправної колонії № 96
Установа веде свою історію від в’язниці, де утримувалися священнослужителі та посібники німецького окупаційного режиму, до колонії максимального рівня безпеки для чоловіків, які засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Деякі з них довічно ув’язнені. А 33 засуджені відторгнуті загалом.
Городищенська виправна колонія №96 є пенітенціарною установою максимального рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини. В установі працює дільниця для утримання засуджених до довічного позбавлення волі.
У 1905-1937 рр. на місці колонії був рафінадний завод. У 1951 році приміщення колишнього рафінадного заводу були передані для створення режимного об’єкта — інвалідної установи з лімітом в 1500 осіб чоловічої статі.
Надалі в установі будували житлові корпуси, виробничо-господарські приміщення, бурили артезіанські свердловини, облаштовували безпекову зону, а також будували інші життєво необхідні комунікації. Колонія розбудовувалась, розширювалася під потреби каральної системи влади. Спецконтингент, що утримувався, — колишні старости сіл, посібники німецького окупаційного режиму, колишні поліцаї, бійці, члени ОУН, УПА, священнослужителі православних і католицьких церков. За час існування колонія декілька разів змінювала види режиму: спочатку — загальний, на початку 60-х років — суворий, пізніше — посилений, до 1972 року — знову загальний, а потім — особливий.
