Рішення суду щодо визнання протиправними дій Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Кощинця В. В.
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кошкош О.О.
суддів Юрченко В.П., Галатіної О.О.
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
представника позивача Букалова О.П.
представника відповідача Мерті Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83062, м. Донецьк, вул. І.
Ткаченка, 140 а, адміністративну справу за позовом Голови Донецької міської організації
«Донецький Меморіал» Букалова Олександра Павловича до Голови Державного департаменту
України з питань виконання покарань Кощинця Василя Васильовича про визнання протиправними
дій та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Голова Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалов Олександр Павлович звернувся з позовною заявою до Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Кощинця Василя Васильовича про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач, як голова ради організації «Донецький Меморіал» звернувся листом № 183 від 26 листопада 2007 року з інформаційним запитом до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань з проханням надати інформацію щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань. Інформаційний запит було надіслано у відповідності до ст. 40 Конституції України та до ст.ст. 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію». У зв'язку з тим, що позивач протягом двох місяців не отримав будь-якої відповіді, повторно звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 17 від 23 січня 2008 р., в якому відзначив факт ненадання відповіді та наполегливо просив надати запитувану інформацію. В отриманій відповіді № 12/233 від 6 лютого 2008 року за підписом начальнику управління Живаго С.Б. повідомляється, що «при проведенні розрахунків показників смертності, захворюваності на туберкульоз нами використовуються методики, рекомендовані кафедрою соціальної гігієни...», тобто відповідь по суті питань відсутня. Позивач втретє звернувся до Департаменту, направивши 16 лютого 2008 р. листа № 26, однак відповіді не отримав.
Вважає, що дії відповідача порушують конституційне право позивача на отримання інформації, що завдало позивачу моральну шкоду, яку оцінює у 2 300 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2008 року замінили первинного позивача - Букалова Олександра Павловича на належного позивача - Голову Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалова Олександра Павловича.
В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії та стягнути моральну шкоду, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача проти позову заперечувала, в обґрунтуванні чого зазначила, що позивач звернувся з позовом до Голови Департаменту, як посадової особи, порушуючи при цьому статтю 7 Закону України «Про інформацію» та статтю 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про інформацію» суб'єктом інформаційних відносин є громадяни України, юридичні особи, держава. Посадові особи (Голова Департаменту) до зазначених суб'єктів не віднесені. Пред'являючи позов до посадової особи
(Голови Департаменту), а не до юридичної, Букалов О.П. відповідно до статті 106 КАСУ не обґрунтував, в чому полягає порушення конкретної посадової особи. З позовної заяви не зрозуміло, яку інформацію (елементи або складові цієї інформації) запитував позивач і яку не надав Департамент, чому позивач вважає, що Департамент не надав відповідної інформації.
На запити позивача №17 від 23.01.2008 та №183 від 26.11.2007 щодо методики розрахунку показників смертності, захворювання на туберкульоз засуджених Департамент повідомив, що для цих розрахунків використовується методика, рекомендована кафедрою соціальної гігієни та організації охорони здоров'я медичних університетів та академій післядипломної освіти лікарів. Інформація, яка запитувалася Букаловим О.П., не відноситься до видів інформації, передбачених статтею 18 Закону «Про інформацію», зокрема не є запитом будь-яких кількісних даних, відповідь Департаменту є відображенням розуміння поставлених у запиті позивача питань, що не суперечить вимогам Закону України «Про інформацію».
Пізніше, зрозумівши потребу позивача у наданні зазначеної Інформації у більш розширеному форматі, Департамент надіслав йому листа від 14.03.2008 №12/1284/Іл., виклавши методику розрахунку показників більш детально.
Просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття
рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій
дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими
несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких
спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що Голова Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалов Олександр Павлович звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 183 від 26 листопада 2007 року з інформаційним запитом з проханням надати інформацію щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань.
Голова Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалов Олександр Павлович звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 17 від 23 січня 2008 р., в якому зазначив факт ненадання відповіді на запитувану листом № 183 від 26 листопада 2007 року інформацію.
6 лютого 2008 року надіслана відповідь № 12/233 за підписом начальника управління охорони здоров'я Державного департаменту з питань виконання покарань Живаго С.Б. на лист № 183 від 26 листопада 2007 та № 17 від 23 січня 2008 р.
Вказані обставини визнані сторонами під час розгляду справи, тому, відповідно до ч. З ст. 72 КАС України, вони не підлягають доказуванню перед судом.
Суд вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку позивача, зазначені вище звернення до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань підлягають розгляду в порядку, передбаченому Законом України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року N 2657-ХП, який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації.
Однак, відповідач вважає, що інформація, яка запитувалася Букаловим О.П., не відноситься до видів інформації, передбачених статтею 18 Закону «Про інформацію», зокрема не є запитом будь-яких кількісних даних.
Посилання відповідача на невідповідність запитуваній інформації ст. 18 Закону України «Про інформацію» є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.18 Закону України «Про інформацію» основними видами інформації є:
статистична інформація;
адміністративна інформація (дані);
масова інформація;
інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;
правова інформація;
інформація про особу;
інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація.
З матеріалів справи відомо, що предметом запиту № 183 від 26 листопада 2007 року є надання інформації щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань, тобто предмет запиту підпадає під визначення - соціологічна інформація, яка передбачає документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів. Основними джерелами соціологічної інформації є документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень. Соціологічні дослідження здійснюються державними органами, об'єднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому порядку.
З зазначеного виходить, що листи № 183 від 26 листопада 2007, № 17 від 23 січня 2008 р. є зверненням з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань, у зв'язку з чим при розгляді зазначених вище звернень застосовується Закон України «Про інформацію».
Закон України «Про інформацію», а саме ст.ст.43, 44 встановлюють права та обов'язки учасників інформаційних відносин, які, зокрема, мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію, та зобов'язані забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою, забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 5 цього Закону, а саме гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації та свобода її обміну, об'єктивність, вірогідність інформації, повнота і точність інформації, законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Як відомо з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом відповідно до ст.32 Закону України «Про інформацію», яка встановлює, що під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі.
Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян (надалі - запитувачі) подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про інформацію» термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
З матеріалів справи відомо, що відповідь на запити позивача № 183 від 26 листопада 2007 року та № 17 від 23 січня 2008 року надана відповідачем 6 лютого 2008 року за № 12/233, тобто з порушенням термінів, встановлених ст. 33 зазначеного Закону.
Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на отримання інформації, передбачене статтею 40 Конституції України, якою встановлено право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем не вчинені дії по наданню своєчасної відповіді на запитувану інформації, обов'язок надання якої встановлений ст.ст. 9, 10, 44 Закону України «Про інформацію», тобто вимога про визнання дій відповідача протиправними підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 2300 грн. слід зазначити наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачем має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Так, позивачем не надані належні докази, які підтверджують заподіяння йому моральної шкоди, таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 2300 грн. не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням наданих повноважень; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Голови Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалова Олександра Павловича до Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Кощинця
Василя Васильовича про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Кощинця Василя Васильовича щодо несвоєчасного надання відповіді Голові Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалову Олександру Павловичу на звернення від 26.11.2007 року за № 183, 23.01.2008 року за №17.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 червня 2008 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 червня 2008 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Кошкош О.О.
Копія вірно
НАКАЗ № 104 від 24.04.2008
Про недоліки в роботі а інформаційними запитами у центральному апараті Державного департаменту України з питань виконання покарань та притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності
Проведеною службовою перевіркою встановлено, що 30 листопада 2007 року до управління справами Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі-Департамент) надійшов інформаційний запит голови ради правозахисної організації «Донецький меморіал» Букалова О.П. від 26 листопада 2007 року за № 183 щодо надання інформації про те, яким чином розраховувався показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань у 2005 році порівняно з 2004 роком. Згаданий інформаційний запит було зареєстровано за № 8886.
30 листопада 2007 року розгляд Інформаційного запиту Головою Департаменту було покладено на заступника Голови Департаменту Калашник Н.Г та начальника управління охорони здоров'я Департаменту полковника внутрішньої служби Живаго С.Б. 4 грудня 2007 року Калашняк НТ. доручила підготувати інформаційний запит для оприлюднення на веб-сайті Департаменту та надати роз'яснення автору інформаційного запиту голові Громадської ради Департаменту Штаньку І.В. 5 грудня 2007 року начальник управління охорони здоров'я Живаго С.Б. доручив підготувати відповідь заступнику начальника управління-начальнику відділу організації охорони здоров'я підполковнику внутрішньої служби Ханюкову Є.В, та начальнику санітарно-епідеміологічного відділу цього управління полковнику внутрішньої служби Кожан Н.Г. 6 грудня 2007 року заступник начальника управління охорони здоров'я Ханюков Є.В. доручив взяти участь у підготовці відповіді заступнику начальника відділу організації охорони здоров'я підполковнику внутрішньої служби Кульчинському Ю.О., який, у свою чергу, доручив підготувати відповідь на інформаційний запит головному спеціалісту-лікарю відділу організації охорони здоров'я підполковнику внутрішньої служби Ніколаєнку В.М. Ніколаєнко В.М., замість того, щоб підготувати обґрунтовану відповідь автору інформаційного запиту з питань, що належать до компетенції управління охорони здоров'я Департаменту, 11.12.2007 за № 12/680 надав службову записку на ім'я Штанька І.В..
20 березня 2008 року до управління справами Департаменту із Генеральної прокуратури України надійшов за належністю інформаційний запит голови ради правозахисної організації «Донецький меморіал» Букалова О.П. для розгляду, надання за результатами розгляду відповіді та інформування Генеральної прокуратури України, який цього ж дня зареєстровано за № 2813.
Вивченні наявних матеріалів показало, що викладені заявником відомості щодо неякісного розгляду його попереднього інформаційного запиту та несвоєчасного надання відповіді підтвердилися, так як відповідь Букалову О.П. було надіслано тільки 6 лютого 2008 року.
Таким чином, начальником управління охорони здоров'я Департаменту полковником внутрішньої служби Живаго С.Б., заступником начальника управління-начальником відділу організації охорони здоров'я цього управління підполковником внутрішньої служби Ханюковим Є.В. та головним спеціалістом-лікарем відділу організації охорони здоров'я цього управління підполковником внутрішньої служби Ніколаєнком В.М. грубо порушені вимоги статей 32 і 33 Закону України «Про інформацію» та підпункту 6.2.2 пункту 6.2 Інструкції з діловодства в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Департаменту від 23.11.2007 №305.
Ураховуючи викладене, а також з метою недопущення у центральному апараті Департаменту порушень вимог Закону України «Про інформацію» та Інструкції з діловодства в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Департаменту 23,11.2007 № 305,
НАКАЗУЮ:
1. За безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, що призвело до ненадання своєчасно відповіді на Інформаційний запит Букалова О.П. головному спеціалісту-лікарю відділу організації охорони здоров'я управління охорони здоров'я Департаменту підполковнику внутрішньої служби Ніколаєнку Вадиму Миколайовичу оголосити зауваження.
2. Суворо попередити заступника начальника управління-начальника відділу організації охорони здоров'я Департаменту підполковника внутрішньої служби Ханюкова Євгена Васильовича, що у разі допущення подібних випадків у. роботі з інформаційними запитами громадян у подальшому він буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
3 За незабезпечення належного контролю за організацією роботи підлеглого персоналу з інформаційними запитами громадян, що призвело до ненадання в установлені терміни відповіді Букалову О.П., заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності начальник управління охорони здоров'я Департаменту полковник внутрішньої служби Живаго Сергій Борисович, але враховуючи, що наказом Департаменту від 18.12.2007 № 335 йому оголошено догану. обмежитись вжитими заходами.
4. Начальникам структурних підрозділів Департаменту забезпечити належне виконання підлеглим персоналом вимог Закону України «Про інформацію» та наказу Департаменту від 23.11.2007 № 305.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління кадрів Департаменту генерал-майора внутрішньої служби Шевчука О.В.
Наказ оголосити персоналу центрального апарату Департаменту.
Голова
В.В.Кощинець
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
До окружного адміністративного суду Донецької області
83000, Донецьк, вул..Ткаченка, 140-А,
Букалова Олександра Павловича
на неправомірне ненадання інформації
Головою Державного департаменту з питань
виконання покарань Кощинцем В.В.
04050, Київ, вул. Мельникова, 81
Я як громадянин та як голова ради організації “Донецький Меморіал” звернувся листом № 183 від 26 листопада 2007 року з інформаційним запитом до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань з проханням надати інформацію щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань (копія додається). Інформаційний запит було надіслано у відповідності до ст. 40 Конституції України та до ст.ст. 29, 32, 33 Закону України “Про інформацію”.
У зв’язку з тим, що я протягом двох місяців не отримав будь-якої відповіді, що вже само по собі є порушенням вимог закону України „Про інформацію”, я повторно звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 17 від 23 січня 2008 р., в якому відзначив факт ненадання мені відповіді та наполегливо просив надати запитувану інформацію (копія додається).
В отриманій відповіді № 12/233 від 6 лютого 2008 року за підписом начальнику управління Живаго С.Б. повідомляється, що „при проведенні розрахунків показників смертності, захворюваності на туберкульоз нами використовуються методики, рекомендовані кафедрою соціальної гігієни...”, тобто відповідь по суті питань відсутня.
Важливо зазначити, що надісланий лист є фактично першою відповіддю й на мій перший запит від 26 листопада, що підтверджується позначенням на листі, що він є відповіддю на обидва моїх листа. Тим самим Департаментом фіксується факт порушення терміну відповіді на мій перший запит. Оскільки зазначений лист не містить запитуваної інформації та не може вважатися змістовною відповіддю на мій запит.
Я втретє звернувся до Департаменту, направивши 16 лютого 2008 р. листа № 26 і голові відомства, і п. Живаго, в якому зазначав, що „ненаданням відповіді порушено вимоги ст. 40 Конституції України, а також ст. 29 Закону України „Про інформацію”, якою забороняється обмеження права доступу до відкритої інформації, а також ст. 32 цього закону, яка проголошує обов’язковість надання інформації” (копія додається).
Я відмічав, що ненаданням змістовної відповіді також порушена ст. 33 цього Закону, яка вимагає протягом 10 днів письмово повідомити про намір дати інформацію або відмовити у цьому, і не пізніше, ніж у місячний термін, тобто до кінця грудня 2007 року, голова Департаменту був зобов’язаний надати змістовну відповідь. До того ж ненадання відповіді порушує вимоги ст.. 19 Закону України „Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією та правоохоронними органами держави”, яка гарантує можливість отримувати інформацію про діяльність правоохоронних органів.
Я підкреслював, що у факті ненадання відповіді по суті питань містяться також ознаки правопорушення, передбаченого п. г ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, яка передбачає, що „державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права.... відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.”
Моя пропозиція надіслати відповідь не пізніше 27 лютого знову була головою Департаменту проігнорована.
Згідно чч.1, 2, 7 ст. 10 Закону України „Про інформацію”, право на інформацію забезпечується обов’язком органів державної влади інформувати про свою діяльність та прийняті рішення, встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Згідно ч.2 ст.32 Закону України "Про інформацію" громадянин має право звертатися до державних органів та вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, чи стосується цей документ його особисто, чи ні.
Голова Департаменту з питань виконання покарань без достатніх на то підстав обмежив моє право на отримання інформації, яка є до того ж суспільно важливою та безпосередньо стосується питань дотримання прав людини в установах кримінально-виконавчої системи. Це моє право гарантоване чч.1, 2 ст.34 Конституції України, ч.1 ст.9, чч.1, 2, 7 ст. 10, чч.2, 3 ст.32 Закону України "Про інформацію"
Крім того, відповідь мені була надана з порушенням термінів, встановлених ст..33 Закону України „Про інформацію”.
Таким чином моє конституційне право на отримання інформації, передбачене ст. 40 Конституції України, є порушеним.
Оскільки порушення вимог Конституції України та чинного законодавства з боку голови Департаменту з питань виконання покарань відбувається не вперше і свідчить, на мій погляд, про зневагу до закону, принижує мою гідність, змушуючи отримувати будь-яку потрібну інформацію шляхом звернення до суду, я зазнаю суттєвої моральної шкоди. З метою відшкодування цих моральних втрат я наполягаю також на стягненні з голови Департаменту моральної шкоди у розмірі 2 300 (дві тисячі триста) гривень.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 34, 55, 56 Конституції України, ст.. 48 Закону України “Про інформацію”, ст.ст..6, 104, 162 п.2 Кодексу України про адміністративне судочинство, ст. 302, 1167 ЦК України
ПРОШУ
1. Визнати ненадання головою Державного департаменту з питань виконання покарань мені запитуваної інформації неправомірним.
2. Визнати, що направлення відповіді на інформаційний запит було здійснено з порушенням термінів, встановлених Законом.
3. Зобов’язати голову Державного департаменту з питань виконання покарань надати запитувану інформацію згідно інформаційного запиту № 183 від 26 листопада 2007 року щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань
4. Стягнути з голови Державного департаменту України з питань виконання покарань моральну шкоду у сумі 2 300 (дві тисячі триста) гривень
Додатки
1. Копія запиту № 183 від 26 листопада 2007 року.
2. Копія листа № 17 від 23 січня 2008 р.,
3. Копія листа № 26 від 16 лютого 2008 р.
4. Копія відповіді департаменту № 12/233 від 6 лютого 2008 року
5. Копія СКАРГИ.
6. Квитанція про сплату мита.
12 березня 2008 року Олександр БУКАЛОВ
Інформаційний запит „Донецького Меморіалу”
Голові Державного департаменту України
з питань виконання покарань Кошинцю В.В.
№ 183 від 26 листопада 2007 р
Шановний Василю Васильовичу!
Громадська правозахисна організація “Донецький Меморіал” уважно ставиться до повідомлень щодо захворюваності та смертності в установах Департаменту. Зокрема, у листі п. Є. Захарову з приводу вручення Вам „Будяка року” Ви стверджуєте:
Показник смертності у порівнянні з аналогічним періодом минулого року в установах виконання покарань зменшився на 7%, в слідчих ізоляторах - на 12%. Показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань зменшився на 16,8%, в слідчих ізоляторах – майже на 2%.
У 2005 році в порівнянні з 2004 роком захворюваність на туберкульоз в установах виконання покарань зменшилась на 14%.
Очевидно, що будь-який показник, що визначається у відсотках, є результат співвідношення двох абсолютних значень (чисел).. Тому звертаюсь до Вас з інформаційним запитом відповідно до ст.40 Конституції України та ст.ст. 29,32,33 Закону України “Про інформацію” та прошу повідомити таке:.
1. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник смертності в установах виконання покарань у 7%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є.
2. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник смертності в СІЗО у 12%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
3. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань у 16,8%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
4. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник захворюваності на туберкульоз в СІЗО у 2%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
5. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань у 2005 році порівняно з 2004 роком у 14%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
Запитувану інформацію у повному обсязі прошу надіслати у визначений законом термін за адресою
а/с 4836, Донецьк, 83092, Букалову О.
Голова ради правозахисної
організації „Донецький Меморіал”
голова Пенітенціарного Товариства України
Олександр БУКАЛОВ
ПОВТОРНИЙ лист з запитом інформації
Голові Державного департаменту України
з питань виконання покарань Кошинцю В.В.
вул. Мельникова, 81 04050, Київ
Копія для відома: Міністру юстиції України Онищуку М.В.
Генеральному прокурору України Медведько О.
. № 17 від 23 січня 2008 р
Шановний Василю Васильовичу!
Громадська правозахисна організація “Донецький Меморіал” уважно ставиться до повідомлень щодо захворюваності та смертності в установах Департаменту. З огляду на це Вам було направлено інформаційний запит листом № 183 від 26 листопада 2007 р.
Цей запит було надіслано відповідно до ст.40 Конституції України та ст.ст. 29,32,33 Закону України “Про інформацію”. В порушення вимог закону та названої норми Конституції України, Ви не надали будь-якої, навіть негативної відповіді на цей запит. Нагадую Вам, що ст. 33 Закону України „Про інформацію” вимагає:
Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
Підкреслена норма закону є обов’язковою до виконання. Зі спливом майже двох місяців відповіді на вказаний запит не отримано. Даний факт свідчить про те, що Ваші запевнення та запевнення Ваших заступників про те, що відповіді на листи громадян та громадських організацій надаються вчасно та в повному обсязі, не відповідає дійсності.
У зв’язку з вищенаведеним та з суспільною значимістю зазначених питань, повторно прошу Вас у якомога короткий термін надати відповідь на мій запит від 26.11.2007 р.
Беручи до уваги неодноразові випадки ненадання відповідей за запитами нашої організації, змушений зазначити, що у випадку незаконної відмови у наданні запитуваної інформації або взагалі ненадання відповіді до 6 лютого 2008 року, я буду змушений знову звернутися до суду з приводу порушення Вами вимог законодавства та Конституції України.
Запитувану інформацію прошу надіслати за адресою
а/с 4836, Донецьк, 83092, Букалову О.
Додаток. Копія листа № 183 від 26 листопада 2007 р.
Голова ради правозахисної
організації „Донецький Меморіал”
голова Пенітенціарного Товариства України
Олександр. БУКАЛОВ
Лист до Живаго С.Б.
Начальнику управління Державного департаменту України
з питань виконання покарань ЖИВАГО С.Б.
вул. Мельникова, 81 04050, Київ
Копія для відома: Голові Державного департаменту України
з питань виконання покарань Кошинцю В.В.
Генеральному прокурору України
. № 26 від 16 лютого 2008 р.
Шановний пане Живаго С.Б.!
Мною отримано Ваш лист № 12/233 від 6 лютого 2008 року, надісланий у відповідь на запит „Донецького Меморіалу”, відправлений листом № 183 від 26.11.2007 року.
Ваш лист не містить інформації та відповідей на ті питання, які містяться у запиті, тому Ваш лист не можна вважати наданням відповіді по суті питань.
Звертаю Вашу увагу на те, що ненаданням відповіді Ви порушили вимоги ст. 40 Конституції України, а також ст. 29 Закону України „Про інформацію”, якою забороняється обмеження права доступу до відкритої інформації, а також ст. 32 цього закону, яка проголошує обов’язковість надання інформації..
Вами також порушена ст. 33 цього Закону, яка вимагає протягом 10 днів письмово повідомити про намір дати інформацію або відмовити у цьому. і не пізніше, ніж у місячний термін, тобто до кінця грудня 2007 року, Ви були зобов’язані надати змістовну відповідь. До того ж ненадання Вами відповіді порушує вимоги ст.. 19 Закону України „Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією та правоохоронними органами держави”, яка гарантує можливість отримувати інформацію про діяльність правоохоронних органів.
У факті ненадання Вами відповіді по суті питань містяться також ознаки правопорушення, передбаченого п. г ст. 5 Закону України „Про корупцію”, яка передбачає, що „державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права.... відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.”
Перерахованих порушень цілком достатньо для мого звернення як до суду, так і до прокуратури та керівництва департаменту про невиконання Вами вимог та норм Конституції України та чинного законодавства.
Крім того, Ваші дії суперечать вашим усним запевненням про те, що до Вас можна звертатися з питань, які входять до Вашої компетенції, і Ви завжди надасте змістовну та вичерпну відповідь. Зміст Вашого листа повністю су перчить Вашим запевненням.
З огляду на вище зазначене прошу Вас у найкоротший термін все ж таки надати відповідь по суті запитань, які містяться у запиті від 26.11.2007 р. У разі неотримання змістовної відповіді я буду змушений звернутися до суду та до інших інстанцій, передбачених законодавством, з наполегливою вимогою про притягнення Вас до відповідальності за порушення норм Конституції України та чинного законодавства. З огляду на суспільну важливість питань захворюваності в установах департаменту залишаю за собою право широко оприлюднити Вашу реакцію на даний лист.
Запитувану інформацію у повному обсязі прошу надіслати не пізніше 27 лютого 2008 року за адресою
а/с 4836, Донецьк, 83092, Букалову О.
Додатки (до ГПУ) . Копія запиту та копія відповіді від 6 лютого 2008 р.
Голова ради правозахисної
організації „Донецький Меморіал”
голова Пенітенціарного Товариства України
Олександр БУКАЛОВ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2008 року
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кошкош О.О.
суддів Юрченко В.П., Галатіної О.О.
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
представника позивача Букалова О.П.
представника відповідача Мерті Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83062, м. Донецьк, вул. І.
Ткаченка, 140 а, адміністративну справу за позовом Голови Донецької міської організації
«Донецький Меморіал» Букалова Олександра Павловича до Голови Державного департаменту
України з питань виконання покарань Кощинця Василя Васильовича про визнання протиправними
дій та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Голова Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалов Олександр Павлович звернувся з позовною заявою до Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Кощинця Василя Васильовича про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач, як голова ради організації «Донецький Меморіал» звернувся листом № 183 від 26 листопада 2007 року з інформаційним запитом до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань з проханням надати інформацію щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань. Інформаційний запит було надіслано у відповідності до ст. 40 Конституції України та до ст.ст. 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію». У зв'язку з тим, що позивач протягом двох місяців не отримав будь-якої відповіді, повторно звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 17 від 23 січня 2008 р., в якому відзначив факт ненадання відповіді та наполегливо просив надати запитувану інформацію. В отриманій відповіді № 12/233 від 6 лютого 2008 року за підписом начальнику управління Живаго С.Б. повідомляється, що «при проведенні розрахунків показників смертності, захворюваності на туберкульоз нами використовуються методики, рекомендовані кафедрою соціальної гігієни...», тобто відповідь по суті питань відсутня. Позивач втретє звернувся до Департаменту, направивши 16 лютого 2008 р. листа № 26, однак відповіді не отримав.
Вважає, що дії відповідача порушують конституційне право позивача на отримання інформації, що завдало позивачу моральну шкоду, яку оцінює у 2 300 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2008 року замінили первинного позивача - Букалова Олександра Павловича на належного позивача - Голову Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалова Олександра Павловича.
В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії та стягнути моральну шкоду, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача проти позову заперечувала, в обґрунтуванні чого зазначила, що позивач звернувся з позовом до Голови Департаменту, як посадової особи, порушуючи при цьому статтю 7 Закону України «Про інформацію» та статтю 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про інформацію» суб'єктом інформаційних відносин є громадяни України, юридичні особи, держава. Посадові особи (Голова Департаменту) до зазначених суб'єктів не віднесені. Пред'являючи позов до посадової особи
(Голови Департаменту), а не до юридичної, Букалов О.П. відповідно до статті 106 КАСУ не обґрунтував, в чому полягає порушення конкретної посадової особи. З позовної заяви не зрозуміло, яку інформацію (елементи або складові цієї інформації) запитував позивач і яку не надав Департамент, чому позивач вважає, що Департамент не надав відповідної інформації.
На запити позивача №17 від 23.01.2008 та №183 від 26.11.2007 щодо методики розрахунку показників смертності, захворювання на туберкульоз засуджених Департамент повідомив, що для цих розрахунків використовується методика, рекомендована кафедрою соціальної гігієни та організації охорони здоров'я медичних університетів та академій післядипломної освіти лікарів. Інформація, яка запитувалася Букаловим О.П., не відноситься до видів інформації, передбачених статтею 18 Закону «Про інформацію», зокрема не є запитом будь-яких кількісних даних, відповідь Департаменту є відображенням розуміння поставлених у запиті позивача питань, що не суперечить вимогам Закону України «Про інформацію».
Пізніше, зрозумівши потребу позивача у наданні зазначеної Інформації у більш розширеному форматі, Департамент надіслав йому листа від 14.03.2008 №12/1284/Іл., виклавши методику розрахунку показників більш детально.
Просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття
рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій
дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими
несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких
спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що Голова Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалов Олександр Павлович звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 183 від 26 листопада 2007 року з інформаційним запитом з проханням надати інформацію щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань.
Голова Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалов Олександр Павлович звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 17 від 23 січня 2008 р., в якому зазначив факт ненадання відповіді на запитувану листом № 183 від 26 листопада 2007 року інформацію.
6 лютого 2008 року надіслана відповідь № 12/233 за підписом начальника управління охорони здоров'я Державного департаменту з питань виконання покарань Живаго С.Б. на лист № 183 від 26 листопада 2007 та № 17 від 23 січня 2008 р.
Вказані обставини визнані сторонами під час розгляду справи, тому, відповідно до ч. З ст. 72 КАС України, вони не підлягають доказуванню перед судом.
Суд вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку позивача, зазначені вище звернення до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань підлягають розгляду в порядку, передбаченому Законом України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року N 2657-ХП, який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації.
Однак, відповідач вважає, що інформація, яка запитувалася Букаловим О.П., не відноситься до видів інформації, передбачених статтею 18 Закону «Про інформацію», зокрема не є запитом будь-яких кількісних даних.
Посилання відповідача на невідповідність запитуваній інформації ст. 18 Закону України «Про інформацію» є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.18 Закону України «Про інформацію» основними видами інформації є:
статистична інформація;
адміністративна інформація (дані);
масова інформація;
інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;
правова інформація;
інформація про особу;
інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація.
З матеріалів справи відомо, що предметом запиту № 183 від 26 листопада 2007 року є надання інформації щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань, тобто предмет запиту підпадає під визначення - соціологічна інформація, яка передбачає документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів. Основними джерелами соціологічної інформації є документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень. Соціологічні дослідження здійснюються державними органами, об'єднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому порядку.
З зазначеного виходить, що листи № 183 від 26 листопада 2007, № 17 від 23 січня 2008 р. є зверненням з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань, у зв'язку з чим при розгляді зазначених вище звернень застосовується Закон України «Про інформацію».
Закон України «Про інформацію», а саме ст.ст.43, 44 встановлюють права та обов'язки учасників інформаційних відносин, які, зокрема, мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію, та зобов'язані забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою, забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 5 цього Закону, а саме гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації та свобода її обміну, об'єктивність, вірогідність інформації, повнота і точність інформації, законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Як відомо з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом відповідно до ст.32 Закону України «Про інформацію», яка встановлює, що під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі.
Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян (надалі - запитувачі) подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про інформацію» термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
З матеріалів справи відомо, що відповідь на запити позивача № 183 від 26 листопада 2007 року та № 17 від 23 січня 2008 року надана відповідачем 6 лютого 2008 року за № 12/233, тобто з порушенням термінів, встановлених ст. 33 зазначеного Закону.
Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на отримання інформації, передбачене статтею 40 Конституції України, якою встановлено право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем не вчинені дії по наданню своєчасної відповіді на запитувану інформації, обов'язок надання якої встановлений ст.ст. 9, 10, 44 Закону України «Про інформацію», тобто вимога про визнання дій відповідача протиправними підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 2300 грн. слід зазначити наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачем має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Так, позивачем не надані належні докази, які підтверджують заподіяння йому моральної шкоди, таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 2300 грн. не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням наданих повноважень; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Голови Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалова Олександра Павловича до Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Кощинця
Василя Васильовича про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Кощинця Василя Васильовича щодо несвоєчасного надання відповіді Голові Донецької міської організації «Донецький Меморіал» Букалову Олександру Павловичу на звернення від 26.11.2007 року за № 183, 23.01.2008 року за №17.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 червня 2008 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 червня 2008 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Кошкош О.О.
Копія вірно
НАКАЗ № 104 від 24.04.2008
Про недоліки в роботі а інформаційними запитами у центральному апараті Державного департаменту України з питань виконання покарань та притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності
Проведеною службовою перевіркою встановлено, що 30 листопада 2007 року до управління справами Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі-Департамент) надійшов інформаційний запит голови ради правозахисної організації «Донецький меморіал» Букалова О.П. від 26 листопада 2007 року за № 183 щодо надання інформації про те, яким чином розраховувався показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань у 2005 році порівняно з 2004 роком. Згаданий інформаційний запит було зареєстровано за № 8886.
30 листопада 2007 року розгляд Інформаційного запиту Головою Департаменту було покладено на заступника Голови Департаменту Калашник Н.Г та начальника управління охорони здоров'я Департаменту полковника внутрішньої служби Живаго С.Б. 4 грудня 2007 року Калашняк НТ. доручила підготувати інформаційний запит для оприлюднення на веб-сайті Департаменту та надати роз'яснення автору інформаційного запиту голові Громадської ради Департаменту Штаньку І.В. 5 грудня 2007 року начальник управління охорони здоров'я Живаго С.Б. доручив підготувати відповідь заступнику начальника управління-начальнику відділу організації охорони здоров'я підполковнику внутрішньої служби Ханюкову Є.В, та начальнику санітарно-епідеміологічного відділу цього управління полковнику внутрішньої служби Кожан Н.Г. 6 грудня 2007 року заступник начальника управління охорони здоров'я Ханюков Є.В. доручив взяти участь у підготовці відповіді заступнику начальника відділу організації охорони здоров'я підполковнику внутрішньої служби Кульчинському Ю.О., який, у свою чергу, доручив підготувати відповідь на інформаційний запит головному спеціалісту-лікарю відділу організації охорони здоров'я підполковнику внутрішньої служби Ніколаєнку В.М. Ніколаєнко В.М., замість того, щоб підготувати обґрунтовану відповідь автору інформаційного запиту з питань, що належать до компетенції управління охорони здоров'я Департаменту, 11.12.2007 за № 12/680 надав службову записку на ім'я Штанька І.В..
20 березня 2008 року до управління справами Департаменту із Генеральної прокуратури України надійшов за належністю інформаційний запит голови ради правозахисної організації «Донецький меморіал» Букалова О.П. для розгляду, надання за результатами розгляду відповіді та інформування Генеральної прокуратури України, який цього ж дня зареєстровано за № 2813.
Вивченні наявних матеріалів показало, що викладені заявником відомості щодо неякісного розгляду його попереднього інформаційного запиту та несвоєчасного надання відповіді підтвердилися, так як відповідь Букалову О.П. було надіслано тільки 6 лютого 2008 року.
Таким чином, начальником управління охорони здоров'я Департаменту полковником внутрішньої служби Живаго С.Б., заступником начальника управління-начальником відділу організації охорони здоров'я цього управління підполковником внутрішньої служби Ханюковим Є.В. та головним спеціалістом-лікарем відділу організації охорони здоров'я цього управління підполковником внутрішньої служби Ніколаєнком В.М. грубо порушені вимоги статей 32 і 33 Закону України «Про інформацію» та підпункту 6.2.2 пункту 6.2 Інструкції з діловодства в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Департаменту від 23.11.2007 №305.
Ураховуючи викладене, а також з метою недопущення у центральному апараті Департаменту порушень вимог Закону України «Про інформацію» та Інструкції з діловодства в органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Департаменту 23,11.2007 № 305,
НАКАЗУЮ:
1. За безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, що призвело до ненадання своєчасно відповіді на Інформаційний запит Букалова О.П. головному спеціалісту-лікарю відділу організації охорони здоров'я управління охорони здоров'я Департаменту підполковнику внутрішньої служби Ніколаєнку Вадиму Миколайовичу оголосити зауваження.
2. Суворо попередити заступника начальника управління-начальника відділу організації охорони здоров'я Департаменту підполковника внутрішньої служби Ханюкова Євгена Васильовича, що у разі допущення подібних випадків у. роботі з інформаційними запитами громадян у подальшому він буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
3 За незабезпечення належного контролю за організацією роботи підлеглого персоналу з інформаційними запитами громадян, що призвело до ненадання в установлені терміни відповіді Букалову О.П., заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності начальник управління охорони здоров'я Департаменту полковник внутрішньої служби Живаго Сергій Борисович, але враховуючи, що наказом Департаменту від 18.12.2007 № 335 йому оголошено догану. обмежитись вжитими заходами.
4. Начальникам структурних підрозділів Департаменту забезпечити належне виконання підлеглим персоналом вимог Закону України «Про інформацію» та наказу Департаменту від 23.11.2007 № 305.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління кадрів Департаменту генерал-майора внутрішньої служби Шевчука О.В.
Наказ оголосити персоналу центрального апарату Департаменту.
Голова
В.В.Кощинець
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
До окружного адміністративного суду Донецької області
83000, Донецьк, вул..Ткаченка, 140-А,
Букалова Олександра Павловича
на неправомірне ненадання інформації
Головою Державного департаменту з питань
виконання покарань Кощинцем В.В.
04050, Київ, вул. Мельникова, 81
Я як громадянин та як голова ради організації “Донецький Меморіал” звернувся листом № 183 від 26 листопада 2007 року з інформаційним запитом до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань з проханням надати інформацію щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань (копія додається). Інформаційний запит було надіслано у відповідності до ст. 40 Конституції України та до ст.ст. 29, 32, 33 Закону України “Про інформацію”.
У зв’язку з тим, що я протягом двох місяців не отримав будь-якої відповіді, що вже само по собі є порушенням вимог закону України „Про інформацію”, я повторно звернувся до Голови Державного департаменту з питань виконання покарань листом № 17 від 23 січня 2008 р., в якому відзначив факт ненадання мені відповіді та наполегливо просив надати запитувану інформацію (копія додається).
В отриманій відповіді № 12/233 від 6 лютого 2008 року за підписом начальнику управління Живаго С.Б. повідомляється, що „при проведенні розрахунків показників смертності, захворюваності на туберкульоз нами використовуються методики, рекомендовані кафедрою соціальної гігієни...”, тобто відповідь по суті питань відсутня.
Важливо зазначити, що надісланий лист є фактично першою відповіддю й на мій перший запит від 26 листопада, що підтверджується позначенням на листі, що він є відповіддю на обидва моїх листа. Тим самим Департаментом фіксується факт порушення терміну відповіді на мій перший запит. Оскільки зазначений лист не містить запитуваної інформації та не може вважатися змістовною відповіддю на мій запит.
Я втретє звернувся до Департаменту, направивши 16 лютого 2008 р. листа № 26 і голові відомства, і п. Живаго, в якому зазначав, що „ненаданням відповіді порушено вимоги ст. 40 Конституції України, а також ст. 29 Закону України „Про інформацію”, якою забороняється обмеження права доступу до відкритої інформації, а також ст. 32 цього закону, яка проголошує обов’язковість надання інформації” (копія додається).
Я відмічав, що ненаданням змістовної відповіді також порушена ст. 33 цього Закону, яка вимагає протягом 10 днів письмово повідомити про намір дати інформацію або відмовити у цьому, і не пізніше, ніж у місячний термін, тобто до кінця грудня 2007 року, голова Департаменту був зобов’язаний надати змістовну відповідь. До того ж ненадання відповіді порушує вимоги ст.. 19 Закону України „Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією та правоохоронними органами держави”, яка гарантує можливість отримувати інформацію про діяльність правоохоронних органів.
Я підкреслював, що у факті ненадання відповіді по суті питань містяться також ознаки правопорушення, передбаченого п. г ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, яка передбачає, що „державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права.... відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.”
Моя пропозиція надіслати відповідь не пізніше 27 лютого знову була головою Департаменту проігнорована.
Згідно чч.1, 2, 7 ст. 10 Закону України „Про інформацію”, право на інформацію забезпечується обов’язком органів державної влади інформувати про свою діяльність та прийняті рішення, встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Згідно ч.2 ст.32 Закону України "Про інформацію" громадянин має право звертатися до державних органів та вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, чи стосується цей документ його особисто, чи ні.
Голова Департаменту з питань виконання покарань без достатніх на то підстав обмежив моє право на отримання інформації, яка є до того ж суспільно важливою та безпосередньо стосується питань дотримання прав людини в установах кримінально-виконавчої системи. Це моє право гарантоване чч.1, 2 ст.34 Конституції України, ч.1 ст.9, чч.1, 2, 7 ст. 10, чч.2, 3 ст.32 Закону України "Про інформацію"
Крім того, відповідь мені була надана з порушенням термінів, встановлених ст..33 Закону України „Про інформацію”.
Таким чином моє конституційне право на отримання інформації, передбачене ст. 40 Конституції України, є порушеним.
Оскільки порушення вимог Конституції України та чинного законодавства з боку голови Департаменту з питань виконання покарань відбувається не вперше і свідчить, на мій погляд, про зневагу до закону, принижує мою гідність, змушуючи отримувати будь-яку потрібну інформацію шляхом звернення до суду, я зазнаю суттєвої моральної шкоди. З метою відшкодування цих моральних втрат я наполягаю також на стягненні з голови Департаменту моральної шкоди у розмірі 2 300 (дві тисячі триста) гривень.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 34, 55, 56 Конституції України, ст.. 48 Закону України “Про інформацію”, ст.ст..6, 104, 162 п.2 Кодексу України про адміністративне судочинство, ст. 302, 1167 ЦК України
ПРОШУ
1. Визнати ненадання головою Державного департаменту з питань виконання покарань мені запитуваної інформації неправомірним.
2. Визнати, що направлення відповіді на інформаційний запит було здійснено з порушенням термінів, встановлених Законом.
3. Зобов’язати голову Державного департаменту з питань виконання покарань надати запитувану інформацію згідно інформаційного запиту № 183 від 26 листопада 2007 року щодо розрахунків показників смертності та захворюваності на туберкульоз в установах Департаменту з питань виконання покарань
4. Стягнути з голови Державного департаменту України з питань виконання покарань моральну шкоду у сумі 2 300 (дві тисячі триста) гривень
Додатки
1. Копія запиту № 183 від 26 листопада 2007 року.
2. Копія листа № 17 від 23 січня 2008 р.,
3. Копія листа № 26 від 16 лютого 2008 р.
4. Копія відповіді департаменту № 12/233 від 6 лютого 2008 року
5. Копія СКАРГИ.
6. Квитанція про сплату мита.
12 березня 2008 року Олександр БУКАЛОВ
Інформаційний запит „Донецького Меморіалу”
Голові Державного департаменту України
з питань виконання покарань Кошинцю В.В.
№ 183 від 26 листопада 2007 р
Шановний Василю Васильовичу!
Громадська правозахисна організація “Донецький Меморіал” уважно ставиться до повідомлень щодо захворюваності та смертності в установах Департаменту. Зокрема, у листі п. Є. Захарову з приводу вручення Вам „Будяка року” Ви стверджуєте:
Показник смертності у порівнянні з аналогічним періодом минулого року в установах виконання покарань зменшився на 7%, в слідчих ізоляторах - на 12%. Показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань зменшився на 16,8%, в слідчих ізоляторах – майже на 2%.
У 2005 році в порівнянні з 2004 роком захворюваність на туберкульоз в установах виконання покарань зменшилась на 14%.
Очевидно, що будь-який показник, що визначається у відсотках, є результат співвідношення двох абсолютних значень (чисел).. Тому звертаюсь до Вас з інформаційним запитом відповідно до ст.40 Конституції України та ст.ст. 29,32,33 Закону України “Про інформацію” та прошу повідомити таке:.
1. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник смертності в установах виконання покарань у 7%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є.
2. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник смертності в СІЗО у 12%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
3. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань у 16,8%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
4. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник захворюваності на туберкульоз в СІЗО у 2%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
5. Будь ласка, вкажіть, яким чином розраховувався вказаний Вами показник захворюваності на туберкульоз в установах виконання покарань у 2005 році порівняно з 2004 роком у 14%, тобто співвідношенням яких саме абсолютних значень він є).
Запитувану інформацію у повному обсязі прошу надіслати у визначений законом термін за адресою
а/с 4836, Донецьк, 83092, Букалову О.
Голова ради правозахисної
організації „Донецький Меморіал”
голова Пенітенціарного Товариства України
Олександр БУКАЛОВ
ПОВТОРНИЙ лист з запитом інформації
Голові Державного департаменту України
з питань виконання покарань Кошинцю В.В.
вул. Мельникова, 81 04050, Київ
Копія для відома: Міністру юстиції України Онищуку М.В.
Генеральному прокурору України Медведько О.
. № 17 від 23 січня 2008 р
Шановний Василю Васильовичу!
Громадська правозахисна організація “Донецький Меморіал” уважно ставиться до повідомлень щодо захворюваності та смертності в установах Департаменту. З огляду на це Вам було направлено інформаційний запит листом № 183 від 26 листопада 2007 р.
Цей запит було надіслано відповідно до ст.40 Конституції України та ст.ст. 29,32,33 Закону України “Про інформацію”. В порушення вимог закону та названої норми Конституції України, Ви не надали будь-якої, навіть негативної відповіді на цей запит. Нагадую Вам, що ст. 33 Закону України „Про інформацію” вимагає:
Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
Підкреслена норма закону є обов’язковою до виконання. Зі спливом майже двох місяців відповіді на вказаний запит не отримано. Даний факт свідчить про те, що Ваші запевнення та запевнення Ваших заступників про те, що відповіді на листи громадян та громадських організацій надаються вчасно та в повному обсязі, не відповідає дійсності.
У зв’язку з вищенаведеним та з суспільною значимістю зазначених питань, повторно прошу Вас у якомога короткий термін надати відповідь на мій запит від 26.11.2007 р.
Беручи до уваги неодноразові випадки ненадання відповідей за запитами нашої організації, змушений зазначити, що у випадку незаконної відмови у наданні запитуваної інформації або взагалі ненадання відповіді до 6 лютого 2008 року, я буду змушений знову звернутися до суду з приводу порушення Вами вимог законодавства та Конституції України.
Запитувану інформацію прошу надіслати за адресою
а/с 4836, Донецьк, 83092, Букалову О.
Додаток. Копія листа № 183 від 26 листопада 2007 р.
Голова ради правозахисної
організації „Донецький Меморіал”
голова Пенітенціарного Товариства України
Олександр. БУКАЛОВ
Лист до Живаго С.Б.
Начальнику управління Державного департаменту України
з питань виконання покарань ЖИВАГО С.Б.
вул. Мельникова, 81 04050, Київ
Копія для відома: Голові Державного департаменту України
з питань виконання покарань Кошинцю В.В.
Генеральному прокурору України
. № 26 від 16 лютого 2008 р.
Шановний пане Живаго С.Б.!
Мною отримано Ваш лист № 12/233 від 6 лютого 2008 року, надісланий у відповідь на запит „Донецького Меморіалу”, відправлений листом № 183 від 26.11.2007 року.
Ваш лист не містить інформації та відповідей на ті питання, які містяться у запиті, тому Ваш лист не можна вважати наданням відповіді по суті питань.
Звертаю Вашу увагу на те, що ненаданням відповіді Ви порушили вимоги ст. 40 Конституції України, а також ст. 29 Закону України „Про інформацію”, якою забороняється обмеження права доступу до відкритої інформації, а також ст. 32 цього закону, яка проголошує обов’язковість надання інформації..
Вами також порушена ст. 33 цього Закону, яка вимагає протягом 10 днів письмово повідомити про намір дати інформацію або відмовити у цьому. і не пізніше, ніж у місячний термін, тобто до кінця грудня 2007 року, Ви були зобов’язані надати змістовну відповідь. До того ж ненадання Вами відповіді порушує вимоги ст.. 19 Закону України „Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією та правоохоронними органами держави”, яка гарантує можливість отримувати інформацію про діяльність правоохоронних органів.
У факті ненадання Вами відповіді по суті питань містяться також ознаки правопорушення, передбаченого п. г ст. 5 Закону України „Про корупцію”, яка передбачає, що „державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права.... відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.”
Перерахованих порушень цілком достатньо для мого звернення як до суду, так і до прокуратури та керівництва департаменту про невиконання Вами вимог та норм Конституції України та чинного законодавства.
Крім того, Ваші дії суперечать вашим усним запевненням про те, що до Вас можна звертатися з питань, які входять до Вашої компетенції, і Ви завжди надасте змістовну та вичерпну відповідь. Зміст Вашого листа повністю су перчить Вашим запевненням.
З огляду на вище зазначене прошу Вас у найкоротший термін все ж таки надати відповідь по суті запитань, які містяться у запиті від 26.11.2007 р. У разі неотримання змістовної відповіді я буду змушений звернутися до суду та до інших інстанцій, передбачених законодавством, з наполегливою вимогою про притягнення Вас до відповідальності за порушення норм Конституції України та чинного законодавства. З огляду на суспільну важливість питань захворюваності в установах департаменту залишаю за собою право широко оприлюднити Вашу реакцію на даний лист.
Запитувану інформацію у повному обсязі прошу надіслати не пізніше 27 лютого 2008 року за адресою
а/с 4836, Донецьк, 83092, Букалову О.
Додатки (до ГПУ) . Копія запиту та копія відповіді від 6 лютого 2008 р.
Голова ради правозахисної
організації „Донецький Меморіал”
голова Пенітенціарного Товариства України
Олександр БУКАЛОВ
щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном
