Хотів піти служити після 22-х років неволі
Я Кірсанов Микола Михайлович. Засуджений до довічного позбавлення волі. Я поїхав у місто Херсон для перегляду справи і потрапив під окупацію. Коли оточили Херсон, росгвардія зайшла в тюрму. Вони над нами знущалися, їжу перестали давати, хліб перестали давати, з водою почались проблеми, зі світлом проблеми.
Казали: “Якщо хочете, щоб життя ваше змінилося, то можете написати заяви й піти воювати”. Такі речі були. Там також ходили на референдум збирали людей. Багато з наших людей колаборантами стали. Мені було дуже страшно. Я таких відчуттів не мав раніше, я спав одягнений, бо розумів, що якщо людину з камери забирають, їй не дають одягтися. У чому ти був, так і забирають. Уся одежа була на мені.
Я вже прощався з Україною, гадав, що я вже не повернуся. Я думав, що мене чекає Магадан, 101-й кілометр чи щось таке. Або піду як м’ясо, десь по мінах окопи копати. Було таке, що й не помитися, і не поїсти, і води немає. І світла не було, і холодно у нас було.
