Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Харківський лікувально-трудовий профілакторій

61134 с. Хролі Харківської області, вул. Червоноармійська, 8
начальник ЛТП
(057) 740-91-60

Історія діяльності Харківської холодногірської в'язниці (нині Харківський слідчий ізолятор) починається з відкриття у 1848 році в місті Харкові арештантської роти громадянського відомства. Як писав відомий історик та краєвид Д.І. Багалей, в 1847 році, поряд з духовною семінарією, було збудовано будівлю арештантської роти, “яка, як і семінарія, Всіхсвятська церков та часовенька були першими кам'яними спорудами на Холодній горі, в той час малонаселеній околиці міста”. Від арештантської роти на Холодній горі починалося місто, від неї починалась Єкатеринославська вулиця та Арештантський провулок. 15 квітня 1839 року було прийняте Положення "Про Харківську арештантську роту цивільного відомства". Відповідно до цього Положення в Харкові в 1843 році починається її будівництво. Місце було виділено на західній окраїні Харкова. Власно кажучи, саме з арештантської роти в середині 19 століття починався Харків із заходу. Будівельні роботи в цей час велися "особливою будівельною експедицією", що містила підряди на провадження робіт. Підряд на будівництво Харківської арештантської роти одержав купець Михайло Котляров. Роботи проводилися тільки в теплу пору року й були закінчені тільки в 1847 році. У результаті були побудовані два кам'яні будинки: один для арештантів, інший – адміністративний. У кінці 19 століття уряд улаштовує декілька інспекційних поїздок у Сибір і на Сахалін. Було виявлено, що величезна кількість каторжників гине ще по дорозі до місць заслання через погані умови перевезення. У Сибіру і на Сахаліні каторжники влаштовували масові втечі, створювали велику кількість ледацюг, що бродять по Сибіру в пошуках дармової їжі. Улітку вся ця маса знаходила притулок у тайзі й утворювала маленькі загони – "летучки", які робили набіги на міста, займаючись усілякими незаконними промислами. Взимку вони сотнями гинули від морозів та з голоду. У результаті було визнано, що каторга й заслання – неефективні, й у червні 1900 року був прийнятий закон про обмеження заслання в Росії, у зв'язку з чим пересильні в'язниці були скасовані, а на їхньому місці знову організують виправно-арештантські відділення. На реконструкцію Харківської Холодногірської в'язниці було виділено 600 тис. рублів. У результаті у 1903 році була побудована більша частина будинків нинішнього СІЗО та ХВК-18. У Харківському виправно-арештантському відділенні працювала школа для ув'язнених. Вона була організована ще в 1890 році, заняття проводилися в одній з камер. Початок 20 сторіччя – час революційних потрясінь, залишило свій слід і в історії Холодогірської в'язниці. У грудні 1905 року в Харкові було підготовлено збройне повстання. Після поразки повстання частина його найбільш активних учасників були заарештовані і відбували ув'язнення у Харківському виправно-арештантському відділенні. У цей час тут перебували такі відомі люди, як Грабовський, Камо, Артем, Муранов. За роки діяльності слідчого ізолятора декілька разів змінювалася його назва: з 1870 року він мав назву «Харківське виправне арештантське відділення», після закриття якого у 1893 році у вказаній будівлі по вулиці Єкатеринославській розміщувалась пересильно-каторжна в'язниця, потім вона мала назву «Харківське виправне арештанське відділення та тимчасова в'язниця». З 1917 року до 1941 року та з 1943 року по 1946 рік – «ДомЗак ВЧК», «ДоПР ГУМЗАКа НарКомЮста», «ДомТюрЗак ГУИТУ ОГПУ СССР», спецізолятор «ГУИТЛ НКВД СССР». З 1941 року по 1943 рік, в період німецької окупації під час Другої світової війни, тут існував лиховісний комплекс – міська в'язниця Харківського гебітскомісаріату (обласного комісаріату) і «Крігсгефангенен-Шталаг-364» (міський табір військовополонених № 364), де щодня здійснювали подвиг лікарі колективу професора-медика О.І.Мєщанінова і в'язні-підпільники. Після Великої Вітчизняної війни на цій території розташувалася слідча в'язниця МВС та «ПромИТК-1», яка належала «ГлавПромСтрою ГУЛАГ СССР». У 1949 р. ця територія була поділена на локальні сектори зі своїми воротами, вишками і засобами охорони (сучасна територія Холодногірської ВК № 18 та слідчого ізолятора). На теперішній час при Харківському слідчому ізоляторі функціонують арештний дім для тримання осіб, засуджених до арешту, та сектор максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі. Перелік  необхідних  скорочень:

1. «ДомЗак ВЧК» – слідча в'язниця ВЧК, філія слідчої в'язниці по вул. Чайковського.

2. «ДоПР ГУМЗАКа НарКомЮста» – будинок примусових робіт Головного Управління місць ув'язнення Народного Комісаріату Юстиції.

3. «ДомТюрЗак ГУИТУ ОГПУ СССР» – від російського «тюремное заключение» (тюремне ув'язнення), закрита в'язниця Головного Управління  Виправно-трудових  установ  Об'єднаного  Головного  політичного управління.

4. Спецізолятор «ГУИТЛ НКВД СССР» – нова на 30-ті роки, назва старих централів, закрита в'язниця Головного управління виправно-трудових  таборів  НКВС  СРСР.

5. «ГУЛАГ» – Головне  управління  таборів  і  колоній.

6. «ГлавПромСтрой ГУЛАГ СССР» – підрозділ ГУЛАГу.