Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Перевальська виправна колонія (№15)

94340 м. Перевальськ Лугаської області
начальник виправної колонії Міщенко Олександр Григорович
(064) 415-00-16

Виправно-трудова колонія №15 УВТУ УМВС Луганського облвиконкому відкрилася у відповідності Наказом МВС УРСР у 1957 році (у той час відкрите найменування було "Поштова скринька ЯА - 128/15" відділу місць ув’язнення УВС Луганського облвиконкому).

Наказ №1 від 23 квітня 1957 року затверджував створення ВТК №15, а також призначення і переміщення особового складу.

Організація і підготовка до відкриття колонії почалася ще в другій половині 1956 року. Колонія розміщалася в приміщеннях, спочатку призначених для передбачуваного розквартирування китайських робітників, що за домовленістю з Радянським урядом повинні були проходити навчання і практику при шахті "Україна" ( у той час називалася шахта ім. И.В. Сталіна).

З тих пір це селище, в одній частині якого розмістився охоронюваний об'єкт, а в іншій частині селища проживали співробітники колонії і прилеглих шахт, до нинішнього часу в народі називають "Шанхай". Приміщення, у яких розміщалися засуджені колонії мали необхідні зручності. Крім центрального опалення, водопроводу, у кожнім бараку були обладнані побутові приміщення, кімнати для проведення політпросвіти, комора для збереження особистих речей і робочого одягів засуджених.

Першим начальником колонії був призначений майор внутрішньої служби Жуків Іван Павлович, учасник Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, ветеран праці. Під його керівництвом було організоване будівництво огородження, охорона, нагляд і розміщення засуджених.

Начальником відділу місць позбавлення волі УВС Луганського облвиконкому, у той час був підполковник внутрішньої служби Куйкан С.Н.

У колонії був встановлений змішаний режим, містилися засуджені як за тяжкі злочини вперше, так і за такі злочини неодноразово засуджені і мали різні терміни позбавлення волі. Багато засуджених було, що мали термін до 25 років позбавлення волі. Велика кількість засуджених відбувала строк покарання за спекуляцію, заборонений кустарний промисел, за розкрадання державного, суспільного майна за Указом Президії Верховної Ради СРСР від 04.06.1947 р.

Незважаючи на великий ліміт наповнення засуджених у 1958 році містилося до 1500 чоловік. Штат начальницького, контролерського складу і вільнонайманого складу був незначний:

- начальник колонії;

- заступник начальника колонії із ПВР;

- заступник начальника колонії з побуту, він же начальник 1-го загону;

- начальник оперативної частини і 2 співробітника;

- начальник спеціальної частини і 2 співробітника;

- начальник медичної частини, один лікар і 3 медсестри;

- начальники загону 8 співробітників;

- начальник контролерської служби і 16 контролерів;

- 16 окрема група та 37 відділу конвойної охорони.

Командування 16 окремою групою здійснювало керівництво колонії, будучи для командування й особового складу окремої групи прямим начальником і несло відповідальність за бойову і політичну підготовку команди по охороні ИТК-15.

Штаб колонії розміщався в одній половині приміщення барачного типу, в другій половині розміщалася їдальня для особового складу окремої групи по охороні ИТК. Зал для прийому їжі був також пристосований під клуб, побудована сцена, при необхідності приміщення складу переобладналося під кінобудку. Окрема група по охороні ИТК №15 була нечисленна приблизно 2 стрілецьких взводи, командир окремої групи, його заступники призначалися відділом конвойної охорони, контролери віддавалися в наказ по колонії і ставали на усі види постачання.

Усе це господарство забезпечувала одна єдина автомашина "Урал-ЗИС", що працювала за договором  і належала Перевальской автобазі. Шофером орендованої автомашини був розконвойований засуджений, якому надавалося право їздити тільки в межах області і міг відвідувати обласний центр, йому видавався на щодня  шляховий лист.

Нечисленність особового складу окремої групи по охороні засуджених у житловій зоні заповнювали спеціально підібрані засуджені самоохорони. Засуджені самоохорони заступали у варту, з ними також як і із солдатами проводився інструктаж, знаходилися вони у вартовому приміщенні, на розводі перед ними ставилася бойова задача. Вільна від варти зміна засуджених розміщалася в секції за зоною і виконувала різні господарські роботи в колонії.

Міра заліків робочих днів засудженим самоохорони нараховувалася 1 день за 2, крім інших мір виховного характеру, зацікавило їх до пильного несення служби по охороні засуджених, що містяться в житловій зоні колонії.

Міра заліків робочих днів введена в той час і на інших ділянках де працювали засуджені. Умовою заліків робочих днів було потрібно виконати денне завдання більш ніж на 100% при зразковому поводженні і гарній якості роботи. Заліки робочих днів засудженим нараховувалися колегіально при обов'язковій участі начальника загону,  чи майстра бригадира будівельної організації, нормувальника й інших зацікавлених осіб. При введенні в 1960 році умовно-дострокового звільнення були скасовані заліки робочих днів для засуджених.

ТРУДОВА ЗАЙНЯТІСТЬ ЗАСУДЖЕНИХ ВТК-15 І СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ ВИРОБНИЧОЇ БАЗИ.

Праця в організації виховної роботи з засудженими був основною задачею в роботі адміністрації колонії. Тому з першого дня створення й організації колонії приймало всі заходи для працевлаштуванню засуджених на оплачуваних і кваліфікованих роботах.

В організаційний період (1957 рік) створення колонії і думати не приходилося про будівництво власної виробничої бази, не було ні засобів ні матеріалів для цього. Необхідно було в першу чергу працевлаштувати засуджених, котрих у той час у колонії містилося більш 1000 чоловік. З моменту організації колонії 1957 року аж до 1960 року засуджені використовувалися винятково на будівельних роботах. У місті Артемовську (Перевальский район) засудженими був побудований Будинок культури, шахтоуправління і кілька житлових будинків барачного типу. Для будівельних організацій у кар'єрі селища шахти 2 - біс засудженими добувався будівельний камінь, а в Бугаевский кар'єр для видобутку каменю вивозили расконвойованих засуджених, котрих доходило по чисельності до 30 чоловік.

Велику допомогу в працевлаштуванні засуджених робив директор Ворошиловградского кожкомбината тов. Недойнов С.Д. В одній з бесід Недойнов С.Д. запропонував виготовляти з обрізків хромової шкіри пінетки для грудних дітей, які в той час користалися великим попитом.

Засуджені працювали в одну зміну. Вхід у робочу зону іншим засудженим крім працюючих, заборонявся. У 1959 році почали будувати огородження виробничої зони. По площі побудована зона була менше існуючої виробничої зони в п'ять разів. У цій зоні побудували прохідну, передбачили ворота для в'їзду автотранспорту, встановили вишки для вартових. З'єднавши побудовану виробничу зону з жилою коридором.

Організувавши охорону побудованої виробничої зони, приступили до будівництва цеху товарів широкого вжитку і кузні. Цех ТНП був побудований у 1960 році з колод і оштукатурений по обидва боки глиною. Кузню побудували раніш інших об'єктів тому, що багато шахт просили організувати підковування коней, яких на господарських дворах було багато. У цьому ж році колонія одержала автомобіль ГАЗ-51, це набагато прискорило будівництво цехів, вишукуванню замовлень, що сприяло працевлаштуванню засуджених.

У побудованому цеху товарів народного споживання організували виготовлення щіток по металу. Щітки виготовляли з відходів кардоленти, що брали без оплати в тонкосукняному комбінаті міста Луганська, колодочки для щіток робили з відходів деревини.

На початку 1960 року від Міністерства вугільної промисловості було отримане замовлення на виготовлення касок з фібри для шахтарів, що здавали на технічні бази Міністерства вугільної промисловості УРСР.

Одночасно з виробництвом вже освоєної продукції в промисловій зоні був організований видобуток вапняного каменю. Спочатку камінь добували засуджені загону, пізніше кар'єр був обгороджений і видобутком каменю займалися засуджені покарані в дисциплінарному порядку (ПКТ і ШИЗО з виводом на роботу). Недалеко від кар'єру було побудовано дві печі для випалу вапна.

Негашене і гашене вапно продавали будівельним організаціям і використовували для своїх будівельних робіт.

Прийшов час упритул зайнятися розширенням і зміцненням виробничої бази. Було зрозуміле, що тільки при наявності сучасної виробничої бази, тільки при раціональній організації виробничих процесів можна успішно вирішити задачу трудового виховання засуджених. Керівництвом УВС і ОВТУ була підтримана думка по спеціалізації на холодній обробці металу. З Луганським заводом ім. Жовтневої Революції був укладений договір на виготовлення для тепловозів паливних баків і інших вузлів. Для цього завод виділив для колонії необхідні верстати й устаткування.

У вересні 1961 року начальником колонії був призначений майор вн. служби Дендиберов Олександр Максимович. Посиленими темпами йде будівництво промислових площ. Завершується будівництво й устаткування цеху паливних баків. Випуск комплектуючих для Луганського тепловозобудівного заводу виходить проектну потужність.

З 1961 року по 1967 рік у колонії побудовані всі основні промислові об'єкти. Крім уже зазначеного цеху паливних баків були побудовані цехи: кран-балок, козлових кранів, механоскладальний, ремонтно-інструментальний, цех для випуску тари для комплектуючих деталей, комунальні об'єкти і житлові приміщення для загонів. Полковник вн. служби Пшеничний Віктор Павлович, будучи начальником колонії з 1978р. по 1993 рік велику увагу приділяв рішенню соціальних питань. Було побудовано 4 будинку в м. Перевальську і один будинок у м. Алчевську. 100 співробітників одержали нові упоряджені квартири. Велика увага приділялася громадським організаціям: Раді ветеранів ВОВ, спортивним секціям, художній самодіяльності й ін.

У липні 1997 року по грудень 2005 р. начальником Перевальской виправної колонії №15 призначений полковник вн. служби Макаров Володимир Дмитрович. Робота в нових економічних умовах вимагала і нового підходу до рішення проблем і задач стоящих перед колонією. Посиленими темпами йде переустаткування житлової зони. За минулі 8 років побудоване нове приміщення ДІЗО і ПКТ, медичний ізолятор, цілком переустаткований господарський блок; введені в дію крупорушка, соєва лінія, хлібопекарня і багато інших об'єктів. Паралельно йде реорганізація промислової зони. Відбулося злиття: цеху козлових кранів і цеху кран-балок і утворений цех підйомно-транспортних механізмів, цех механоскладальний і цех ТНП організували одну виробничу структуру - цех підготовки виробництва, транспортний і ремонтно-інструментальний цехи утворили ремонтно-інструментальний цех.

Побудовано нові локальні сектори, нове межзоне КПП. Приміщення, що вивільнилися, і територія віддані підсобному господарству де виробляється відгодівля бичків, розведення свиней і курей для потреб колонії.

З січня 2006 року по теперішній час очолює Перевальську виправну колонію №15 підполковник вн. служби Міщенко Олександр Григорович (колишній заступник начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи).

ІНФОРМАЦІЯ ПРО КЕРІВНИКІВ, А ТАКОЖ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ЗРОБИЛИ ЗНАЧНИЙ ВНЕСОК У РОЗВИТОК СЛУЖБИ

1.  Рік заснування – 1957 р.

2.  Начальники установи:

-  майор внутрішньої служби Жуков Іван Павлович – 23.04.1957 р. – 06.09.1961 р.;

-  майор внутрішньої служби Дендиберов Олександр Максимович– 07.09.1961 р. – 01.01.1964 р.;

-  майор внутрішньої служби Тучин Федір Федорович – 02.09.1964 р. –  10.06.1968 р.;

-  майор внутрішньої служби Коропець Микола Петрович – 12.06.1968 р. – 19.07.1972 р.;

-  майор внутрішньої служби Гребеник Дмитро Федорович – 20.07.1972 р. – 20.09.1974 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Єрмак Михайло Васильович – 08.10.1974 р. – 01.06.1976 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Павлюк Михайло Яковлевич– 03.06.1976 р. – 19.08.1978 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Пшеничний Віктор Павлович – 25.08.1978 р. – 02.12.1993 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Козяйчев Микола Іванович – 02.12.1993 р. – 08.06.1997 р.;

-  полковник внутрішньої служби Макаров Володимир Дмитрович – 30.07.1997 р. – грудень 2005 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Міщенко Олександр Григорович  - 12.01.2006 р. по теперішній час.

3.  Перші заступники:

-  майор внутрішньої служби Бохонков Сергій Іванович – 16.11.1964 р. – 05.08.1971 р.;

-  капітан внутрішньої служби Слободян Анатолій Федорович – 05.08.1971 р. – 05.02.1973 р.;

-  майор внутрішньої служби Головатий Микола Єгорович – 06.02.1973 р. – 12.06.1974 р.;

-  майор внутрішньої служби Квасков Віктор Константинович – 13.06.1974 р. – 27.10.1976 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Козловський Володимир Григорович – 27.10.1976 р. – 01.11.1988 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Гаргалик Олександр Іванович – 01.12.1988 р. – 04.12.1996 р.;

-  полковник внутрішньої служби Яскевич Сергій Миколайович – 04.04.1997 р. – грудень 2005 р.;

-  капітан внутрішньої служби Щегловітов Дмитро Володимирович – 03.01.2006р. по теперішній час.

4.  Заступники з виховної роботи:

-  майор внутрішньої служби Лісіцин Микола Сергійович – 07.06.1965 р. – 14.10.1968 р.;

-  майор внутрішньої служби Гладкий Петро Архипович – 06.10.1968 р. – 02.03.1970 р.;

-  майор внутрішньої служби Бандурін Борис Михайлович – 02.03.1970 р. – 07.02.1972 р.;

-  майор внутрішньої служби Деревень Олександр Павлович – 27.08.1974 р. – 06.04.1978 р.;

-  майор внутрішньої служби Овчар Володимир Степанович – 06.04.1978 р. – 01.11.1980 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Напольських Володимир Дмитрович – 10.12.1980 р. – 01.04.1992 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Беліцький Микола Вікторович – 04.11.1992 р. – 24.10.1996 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Зеленко Віталій Олексійович – 24.10.1996 р. – 23.12.2002 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Міщенко Олександр Григорович – 13.01.2003 р. – 12.01.2006р.;

-  майор внутрішньої служби Бондаренко Олег Вікторович – 12.01.2006р. – 09.04.2007р.;

-  капітан внутрішньої служби Британов Андрій Володимирович – 09.04.2007р. по теперішній час.

5.  Заступник з охорони:

-  підполковник внутрішньої служби Кардаїлов Віктор Михайлович – 14.01.2000 р. – 15.12.2000 р;

-  підполковник внутрішньої служби Белявцев Микола Григорович 15.12.2000 р. – 31.12.2005р.;

-  майор внутрішньої служби Поліщук Валерій Анатолійович 31.12.2005р. – по теперішній час.

6.  Заступники з КПЗ:

-  майор внутрішньої служби Іващенко Василь Єгорович – 01.08.1971 р. – 06.08.1982 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Арбер Йосип Михайлович – 01.04.1993 р. – 19.11.1997 р.;

-  капітан внутрішньої служби Писарєв Михайло Олексійович – 28.01.1998 р. – 02.09.1998 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Зільберман Ігор Юхимович – 28.08.1998 р. – 19.09.2005 р.;

-  майор внутрішньої служби Близнюк Андрій Юрійович – 17.10.2005 р – 09.04.2006р.;

-  капітан внутрішньої служби Муромцев Вілен Михайлович 09.04.2006р. – по теперішній час.

7.  Заступники з виробництва:

-  інженер-капітан внутрішньої служби Бескорсий Віктор Іванович– 26.06.1973 р. – 14.08.1978 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Козяйчев Микола Іванович – 15.01.1979 р. – 02.12.1993 р.;

-  підполковник внутрішньої служби Полунічев Олександр Іванович – 01.03.1994 р. – 12.06.1998 р.;

-  майор внутрішньої служби Сохоневич Анатолій Васильович – 19.06.1998 р. – 28.07.2003 р.;

-  Мармуляк Іван Іванович – 05.07.2004 р. – 03.02.2006р.;

-  капітан внутрішньої служби Шушняк Андрій Богданович – 03.02.2006р.- по теперішній час.

ДІЯЛЬНІСТЬ УСТАНОВИ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ

На цей час в установі випускають наступну продукцію: кран-балки різної вантажопідйомності, шлакоблок, тротуарна плитка, колючий дріт, гірничо-шахтне обладнання, сітка „рабиця”, товари широкого споживання.

ВИЗНАЧНІ ПОДІЇ ТА ПРОФЕСІЙНІ ТРАДИЦІЇ

У жовтні 2005 року в Перевальській виправній колонії № 15 відбулася подія - Всеукраїнська очно-заочна олімпіада з шахів та шашок серед засуджених за участю провідних майстрів України з цих видів спорту. Ініціаторами проведення змагань, мета яких – втілення новітніх технологій у процес виправлення і ресоціалізації засуджених, виявлення кращих шашкістів та шахістів серед них, досягнень української шахової та шашкової школи для збереження розумових здібностей, ментальності та інтелекту засуджених тощо, були Державний департамент України з питань виконання покарань та Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту.

23 квітня 2007 року установа відзначила свій п'ятдесятилітній ювілей. На це свято були запрошені ветерани та колишні працівники установи, представники міської виконавчої влади, спостережної комісії, прокуратури, управління ДДУПВП в Луганській області, державні, громадські та релігійні організації, які співпрацюють з установою.