Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Шосткинська виправна колонія (№66)

41132 с. Гамаліївка Шосткинського району Сумської області
начальник виправної колонії Зюзько Олександр Миколайович
(054) 493-52-10

У 30-ти верстах від міста Глухова, в 6-ти від Шосткинського порохового заводу і в трьох від містечка Вороніж на березі річки Шостка був розташований Гамаліївський Харлампієвський монастир. Ще за 160 років до його відкриття навкруги були глухі ліси. Згідно з літописом, гетьман Скоропадський та його дружина вирішили збудувати на місці Гамаліївської пустелі, заснованої Антоном Гамалієм, храм на честь священномученика Харлампія. Перший храм був заснований з благословення Київського митрополита Варлаама Ясинського у 1702 р. Спочатку це був жіночий монастир. У 1722 р. помер гетьман Іван Скоропадський, якого поховали в Харлампієвському монастирі. По волі гетьманші Скоропадської після її смерті вона повинна бути похована біля чоловіка в родовому склепі. В 1733 р. померла їхня дочка - Уляна Толстая, яка також була похована в обителі біля батьків. У цьому ж році монастир був перетворений із жіночого в чоловічий.
14 вересня 1735 р. відбулося освячення храму Різдва Богородиці, 5 жовтня 1738 р. трапилась пожежа. Відновлення монастиря відбулося за піклуванням архімандрита Сафронія - настоятеля монастиря до 1750 р.
У 1794 р. у монастирі знову відбулася пожежа, його закрили, і 30 років обитель пустувала.
У1827 р. до Гамаліївського монастиря були переведені Кербутовські інокині. Майже 100 років монастир функціонував як жіноча обитель. У 1905 р. на монастир вчинив напад озброєний загін невідомих, які пограбували всі цінності.
У 1924 р. монастир було закрито. На його території було побудовано дім престарілих і дитячий притулок, а церкву переобладнано на сільський клуб.
У 1928 р. у монастирі провели конфіскацію цінностей, був розпечатаний і розграбований склеп Скоропадського. З дзвіниці був скинутий і розбитий дзвін, який пішов на металобрухт. До початку війни 1941 р. церква була закрита.
До 1961 р. будівлі та спорудження Гамаліївського монастиря належали колгоспу "40 років КПУ". У грудні 1961 р. рішенням Сумського облвиконкому територія монастиря була передана МВС УРСР, яке своїм наказом № 0270 організувало виправно-трудову установу посиленого режиму. В березні 1962 р. прибули засуджені загального режиму для підготовки території монастиря, щоб прийняти спецконтингент. Було побудовано загорожу, їдальню, медчастину та КПП. Замурували всі склепи сімейної усипальниці Скоропадських, знищили погребальні плити червоного та чорного мармуру, які пішли на фундамент д токарних станків. Була зрушена дзвіниця (ЗО метрів без шпиля), зняті хрести, заштукатурені розписи церков.
25 червня 1962 р. військова частина прийняла ВТК під охорону в цьому ж місяці було прийнято перший етап - 550 засуджених посиленого режиму. Почалось переобладнання храму під виробничі приміщення. В жовтні 1962 р. почалось виробництво дерев'яної тари для підприємств м. Шостки, виконувались різноманітні разові замовлення. Була відкрита вечірня школа, котельня, лазня, пробита артезіанська свердловина, запрацював цех. У 1964 р. зі Жданова було доставлено промислове устаткування та обладнання, і в серпні 1965 р. були випущені перші вогнегасники.
У 1966 р. кількість засуджених різко збільшилась, і до 1967 р. в установі було 7 відділень. У наступні роки кількість засуджених постійно збільшувалась, і в кінці 90-х років в установі утримувалось більше двох тисяч чоловік, які розміщувались в 14 відділеннях. Але впродовж 2001-2003 рр. їх кількість зменшилась майже на тисячу чоловік і на даний час становить близько 1400 засуджених.
З 1991 р. з метою духовного відродження засуджених стали залучатися монахи Києво-Печерської лаври, почалися богослужіння, і вже в 1994 р. відкрилась реставрована церква Святого Харлампія, яка діє і до цього часу. В церкві Св. Харлампія проводять богослужіння священики УПЦ Московського патріархату, а також ще трьох християнських конфесій. При установі діють середня школа та ПТУ.
У різні роки установу очолювали:
А. М. Парфентьєв, А. Є. Чмир, М. Г. Букус, В. С. Деркач, Я. І. Кіс, Г. О. Глущенко.
На даний час її очолює О. М. Зюзько.