Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Ужгородський слідчий ізолятор

88000 м. Ужгород, вул. Довженка, 8-а
(031) 229-27-11

засновано у 1926 р. урядом Чехословаччини. Будівля уста­нови за своїм проектом та розташуванням камерних і службових при­міщень, обладнанню дверей замками та цілою низкою інших переваг чудово вписувалася в архітектуру міста Ужгорода. Будівля розташова­на в центрі міста.

У довоєнний час та до середини 50-х років установа мала назву Ужгородська тюрма, де відбували покарання кримінальні злочинці та утримувались підслідні і засуджені. Згодом Ужгородську тюрму пере­йменовано в установу УВС Закарпатського облвиконкому.

У 1959 р. згідно з наказом МОГП УРСР в основній будівлі установи було організовано виправно-трудову колонію загального виду режи­му з лімітом наповнення 550 чоловік.

Основна частка будівельних робіт нової (лівобережної") частини міста Ужгорода тих років випала на засуджених, які відбували пока­рання в колонії.

У 1968 р. виправно-трудову колонію загального режиму реоргані­зовано у спеціалізовану трудову колонію для неповнолітніх (ТСКН) або Ужгородську виховно-трудову колонію посиленого режиму з лімітом наповнення 250 чоловік.

Для розміщення спецконтингенту, який утримувався в слідчому ізоляторі, керівництвом УОГП було виділено окреме крило основного корпусу та праве крило основної будівлі, де розміщались оздоровпункт та адміністративні кабінети слідчого ізолятора. Решта частин основної будівлі належали Ужгородській виховно-трудовій колонії. За ці часи частину приміщень, в тому числі камерних, було віддано під службові кабінети УВС. Частина приміщень слідчого ізолятора знаходилась в напівпідвальних приміщеннях, а саме продуктовий, овочевий та речо­вий склади, санпропускник (лазня), пральня, слідчі кабінети, крамниця для забезпечення спецконтингенту СІЗО продовольчими товарами та предметами першої потреби, карцер, столярна майстерня, виробничі цехи для виготовлення паперової продукції.

У 1962 р. на режимній території слідчого ізолятора побудовано одноповерхову цегляну будівлю, де розміщались фінансова та госпо­дарська частини слідчого ізолятора, кімнати приймання передач та надання побачень заарештованим з родичами.

У 1966 р. на режимній території СІЗО побудовано двоповерхову цегляну будівлю, в якій були розміщені кімната виховної роботи для особового складу, бібліотека, майстерня та гуртожиток молодшого на­чскладу.

У1968 р. у зв'язку з реорганізацією Ужгородської виховно-трудової колонії на режимній території, яка була відведена ТСКН, було побудовано одноповерхову цегляну будівлю, в якій були розміщені цехи ВТК по виготовленню сувенірів з деревини, кімнати побачень та передач і крамниця.

У1975 р. Ужгородську ВТК було розформовано. Частину приміщень, у тому числі й напівпідвальних, було передано УВС області. Згодом там були обладнані камери для затриманих ІТТ.

На початку 80-х років виникла необхідність проведення капіталь­ного ремонту будівель, набору будівельних бригад, придбання та доставки будівельних матеріалів. Не менш важливою в цей час була і кадрова проблема, адже в ті часи в області, в м. Ужгороді вводили­ся в експлуатацію промислові підприємства, які потребували робочої сили. Доводилось не відбирати, а "підбирати" кадри, тому великою була плинність кадрів, некомплект.

Йшли часи перебудови, розвитку демократії. Але разом з тим по­чалось зростання злочинності, масових безладь в місцях позбавлен­ня волі. Зростала кількість спецконтингенту і в Ужгородському СІЗО. У зв'язку з ускладненням оперативної обстановки в місцях позбавлен­ня волі, масовими безладдями в Дніпропетровському СІЗО, в 1990 р. до слідчого ізолятора м. Ужгорода було етаповано велику групу зааре­штованих. Виникла термінова необхідність пошуку нових камерних приміщень, погіршувалась забезпеченість спецконтингенту всім не­обхідним через недостатнє фінансування. Особовий склад працював з великим перевантаженням. В установі впродовж півтора десятка років не було допущено надзвичайних подій, а слідчий ізолятор працює в стабільному режимі.

На даний час установу очолює Ю. В. Паш.