Міжнародний фонд "Відродження"

ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного департаменту
України з питань виконання покарань
від 25 грудня 2003 р. N 275
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
31 грудня 2003 р. за N 1277/8598



ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ
УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

 

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Завдання Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

Ці Правила мають своїм завданням конкретизувати окремі питання виконання та відбування кримінального покарання у виді арешту, позбавлення та обмеження волі відповідно до вимог кримінально-виконавчого законодавства України.

Правила обов’язкові для усіх арештних домів, кримінально-виконавчих установ та спеціальних виховних установ.

 

2. Скорочення, що вживаються у цих Правилах, мають таке значення:

Департамент - Державний департамент України з питань виконання покарань.

Територіальні органи управління Департаменту - управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області.

ДІЗО - дисциплінарний ізолятор.

ПКТ - приміщення камерного типу.

ОК - одиночна камера.

ЧПНУ - черговий помічник начальника установи.

КПП - контрольно-пропускний пункт.

Сектор максимального рівня безпеки - сектор максимального рівня безпеки при колонії середнього рівня безпеки.

Сектор середнього рівня безпеки - сектор середнього рівня безпеки при колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. (пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99)

Ларьок - приміщення для придбання засудженими за безготівковим розрахунком продуктів харчування і предметів першої потреби.

 

3. Організація і ліквідація установ виконання покарань

Установи виконання покарань організовуються і ліквідовуються Департаментом.

Направлення засуджених до установ виконання покарань, що відкриваються заново, здійснюється у разі наявності необхідних житлово-побутових умов, як правило, після прийняття в експлуатацію усіх об’єктів спеціальними комісіями, призначеними Головою Департаменту.

У колоніях мінімального із загальними умовами тримання та середнього рівнів безпеки можуть бути створені ізольовані дільниці слідчих ізоляторів та дільниці соціальної реабілітації.

У колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися ізольовані сектори середнього рівня безпеки. (пункт 3 доповнено новим абзацом згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99)

У колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися ізольовані сектори максимального рівня безпеки.

При виправних центрах можуть створюватися сектори мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. (пункт 3 доповнено новим абзацом згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Зазначені дільниці і сектори організовуються та ліквідовуються за наказами Голови Департаменту.

 

4. Планове наповнення установ виконання покарань

Планове наповнення установ виконання покарань установлюється і змінюється Департаментом.

 

5. Інспектування установ виконання покарань

Правом інспектування установ виконання покарань користуються Голова Департаменту, його заступники, начальники територіальних органів управління Департаменту та їх заступники.

Інші працівники кримінально-виконавчої системи користуються правом перевірки установ виконання покарань на підставі приписів або завдань на відрядження, затверджених посадовими особами, зазначеними в частині першій цього пункту.

Комплексне інспектування установ виконання покарань проводиться один раз на п’ять років Департаментом і один раз на два роки його територіальним органом управління.

У кожній установі виконання покарань ведеться книга зауважень і пропозицій (додаток 1 до цих Правил), яка зберігається у канцелярії і до якої особи, які інспектують, уносять свої зауваження і пропозиції.

 

6. Юридичний статус установ виконання покарань

Установи виконання покарань користуються правами юридичних осіб і мають печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

 

Розділ II. ОБЛАДНАННЯ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

 

7. Загальні вимоги щодо обладнання установ виконання покарань

Виправні колонії, виправні центри, виховні колонії та арештні доми будуються за типовими проектами.

Територія виправних та виховних колоній розмежовується на структурні дільниці, які ізолюються одна від одної.

У виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.

У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю.

У виправних та виховних колоніях виділяються дві ізольовані зони: житлова - для мешкання засуджених; виробнича - для роботи засуджених.

Дільниці ресоціалізації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки (з триманням у звичайних жилих приміщеннях) для тримання засуджених чоловіків, поділяються на локальні, ізольовані один від одного сектори, які обладнуються відповідно до переліку (додаток 2 до цих Правил).

У житловій зоні розміщуються гуртожитки, їдальня, ларьок, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальноосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром та інфекційним ізолятором, лазня з пральнею і дезкамерою та сушильнею, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, працівників відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально-психологічної служб, кімната для приймання засуджених.

Територія виробничої зони виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки в обов’язковому порядку локалізується з метою виключення вільного переміщення засуджених між виробничими дільницями.

На території виправної колонії ізольовано обладнується будівля з ПКТ і ДІЗО з камерами для праці та двориками для прогулянок засуджених, а в житловій зоні виховної колонії - тільки приміщення ДІЗО та дворики для прогулянок засуджених.

Житлова зона від виробничої, а також ПКТ та ДІЗО відокремлюються від інших споруд коридорами, які проглядаються.

Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються КПП для пропуску засуджених з однієї зони в іншу, а при необхідності приміщення для обшуку та переодягання засуджених.

У будинку, де розташований КПП по пропуску персоналу на територію колонії, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, кімнати для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей.

Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі житлової та виробничої зон з таким розрахунком, щоб була змога вільно оглядати територію колонії.

За межами колонії розташовуються службові кабінети керівництва та служб установи, склади продовольства, речового майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.

 

8. Особливості обладнання виправних колоній максимального рівня безпеки

У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та ПКТ.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки з триманням засуджених у ПКТ на території, де розташовані ці приміщення, розташовуються ДІЗО, ОК, камери для праці засуджених, карцер. Біля цих приміщень обладнуються дворики для прогулянки засуджених. У секторах для тримання засуджених до довічного позбавлення волі двері лазні та прогулянкових двориків в обов’язковому порядку обладнуються кватирками для зняття та одягання наручників на засуджених. У двориках обладнуються гімнастична перекладина та паралельні бруси. У ПКТ обладнуються спеціальні ізольовані приміщення для проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, надання їм телефонних розмов, побачень з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання засуджених. (абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

У спеціальному приміщенні для проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими до довічного позбавлення волі, побачень їх з адвокатами, іншими особами та здійснення особистого приймання цих засуджених встановлюються вмуровані в підлогу або відкидні стіл та стілець для засудженого, які відгороджуються металевими ґратами з отвором розміром 30 см на 15 см та дверима, що обладнані механічним замком. Стіл та стілець для представника адміністрації встановлюються таким чином, щоб засуджений не мав змоги перешкодити представнику адміністрації вільно вийти з камери. Стіл в обов’язковому порядку обладується кнопкою тривожної сигналізацією з виводом на пульт чергової частини.

Приміщення медичної частини відгороджується парканом суцільного заповнення. Для надання медичної допомоги засудженим до довічного позбавлення волі додатково обладнуються палати-камери для ізоляції та лікування таких засуджених, хворих на інфекційні, соматичні захворювання, а також палати для проведення маніпуляцій, перев’язок та стаціонарного лікування.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки з триманням засуджених у звичайних жилих приміщеннях гуртожитки обладнуються відповідно до пункту 11 цих Правил.

 

9. Особливості обладнання виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів

У житловій зоні колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів розміщуються гуртожитки, їдальня, клуб, бібліотека, лазня з пральнею, дезкамерою та сушильнею, амбулаторія зі стаціонаром, ларьок, перукарня, камери для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії (виправного центру), його заступників, начальників відділень соціально-психологічної служби (далі - відділення), працівників оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати виховної роботи, спортивний майданчик. У житловій зоні також обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких в обов’язковому порядку контролюється адміністрацією.

У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрах обладнуються ДІЗО*. (абзац другий пункту 9 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

ДІЗО відгороджуються від інших споруд парканом суцільного заповнення. (абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі між житловою і виробничою зонами. У разі відсутності виробничої зони - біля КПП з пропуску людей.

Території колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрів, як правило, обладнуються огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій та КПП.

Межі колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюються і проходять уздовж її огорожі.

Межі виправних центрів установлюються у порядку, визначеному Кримінально-виконавчим кодексом України.

Про встановлені межі оголошується засудженим під розписку, що долучається до їх особових справ.

Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією колонії у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, особам, які відбувають покарання у виправному центрі, та тим, які проживають із своїми сім’ями на квартирах, видаються посвідчення встановленого зразка (додаток 3 до цих Правил).

 

10. Особливості обладнання виховних колоній

Житлова зона виховної колонії розмежовується на дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації.

Указані дільниці ізолюються одна від одної та обладнуються робочими кабінетами для вихователів, спальними приміщеннями, кімнатами для приймання їжі, приміщеннями для зберігання особистих речей засуджених, кімнатами виховної роботи, туалетами.

У житловій зоні розміщуються гуртожитки, школа, бібліотека, центр психоемоційного розвантаження, ларьок, їдальня, лазня з пральнею, перукарня, робочі кабінети керівництва установи та відповідних служб.

У виробничий зоні розміщуються професійно-технічне училище та виробничі майстерні.

У виховних колоніях обладнуються спортивні майданчики з необхідним комплексом спортивного інвентарю та плац для шикування всіх засуджених колонії.

Територія виховних колоній обноситься парканом висотою не менше 3,5 метра і обладнується інженерно-технічними засобами охорони.

 

11. Обладнання гуртожитків в установах виконання покарань

Особи, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального та середнього рівнів безпеки, звичайних жилих приміщеннях колоній максимального рівня безпеки, а також у виховних колоніях розміщуються в гуртожитках і забезпечуються жилою площею за нормами, установленими Кримінально-виконавчим кодексом України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого.

Гуртожитки в установах виконання покарань забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком (додаток 4 до цих Правил).

За такими самими нормами забезпечуються гуртожитки або камери для засуджених, які залишені в колоніях максимального рівня безпеки для виконання робіт з господарського обслуговування.

У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправних колоніях для тримання засуджених жіночої статі - кімнати особистої гігієни.

 

12. Особливості розміщення засуджених у дільниці карантину, діагностики і розподілу

З  асуджені у дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються у звичайних жилих приміщеннях протягом 14 діб. Гуртожитки обладнуються у відповідності до пункту 11 цих Правил та додатково обладнується кімната для приймання лікарем. Приймання їжі засудженими організовується на території дільниці у спеціально обладнаному приміщенні.

 

13. Особливості розміщення засуджених у дільниці ресоціалізації

Засуджені в дільниці ресоціалізації тримаються у звичайних жилих приміщеннях. Гуртожитки обладнуються у відповідності до пункту 11 цих Правил.

 

14. Особливості розміщення засуджених у дільниці соціальної реабілітації

На території дільниці соціальної реабілітації колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки розміщуються будівлі з приміщеннями: кімната молодшого інспектора; кабінет начальника відділення; кімнати для проживання засуджених; приміщення для зберігання особистих речей засуджених; кімнати для проведення тривалих побачень; кімната для приймання лікарем; кімната виховної роботи; кухня-їдальня; лазня з пральнею та сушильнею; туалетні кімнати. У цій будівлі обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких контролюється адміністрацією.

На території дільниці обладнується приміщення для придбання засудженими продуктів харчування та предметів першої потреби з ларка колонії.

Межі дільниці встановлюються і проходять уздовж її огорожі, про які засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ.

Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією дільниці у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, та тим, які проживають із своїми сім’ями, видаються посвідчення встановленого зразка (додаток 3 до цих Правил).

 

15. Особливості розміщення засуджених у дільниці соціальної адаптації

У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до праці і яким до закінчення встановленого строку відбування покарання або до дати застосування можливого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання залишається не більше шести місяців, а також які, як правило, закінчили навчання у загальноосвітній середній школі або професійно-технічному училищі. (абзац перший пункту 15 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Засуджені в дільниці соціальної адаптації проживають у межах колонії у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.

Жилі приміщення дільниці соціальної адаптації обладнуються відповідно до пункту 11 цих Правил, крім того, обладнуються клас підготовки до звільнення, бібліотечка.

Приймання їжі, миття засуджених, відвідання бібліотеки, крамниці для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби проводяться окремо від інших засуджених.

Приймання їжі та миття засуджених можуть організовуватися на території дільниці у приміщеннях, обладнаних згідно з установленими нормами.

Засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, працевлаштовуються на окремих виробничих об’єктах колонії або за межами колонії на інших об’єктах з дотриманням вимог безпеки і постійного контролю.

 

16. Особливості розміщення засуджених у дільниці посиленого контролю

У дільниці посиленого контролю виправних колоній засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції від інших засуджених, яка поєднується із застосуванням до них обмежень, передбачених режимом відбування покарання, а також заходів виховного впливу.

Жилі приміщення (камери) обладнуються металевими дверима або дерев’яними дверима, які з внутрішнього боку оббиваються листовою сталлю та укріплюються металевими кутниками по всьому периметру і мають товщину 6 см. У центрі дверей на висоті 1,4 - 1,5 м обладнується отвір для нагляду за засудженими. У середній частині дверей на висоті 95 см від підлоги обладнується кватирка розміром 18 см на 22 см для передачі засудженим їжі, книжок тощо. Дверцята кватирки відкриваються у бік коридору та обладнуються замком.

Вікна жилих приміщень (камер) обладнуються металевими звареними ґратами та кватирками. З боку приміщень (камер) вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла.

Двері та вікна жилих приміщень (камер) блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини. Двері приміщень (камер) в обов’язковому порядку обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини установи.

У кожному жилому приміщенні (камері) обладнуються туалет з умивальником з обов’язковим їх відгородженням суцільною перегородкою висотою не менше 1 м. Засуджені, які тримаються у дільниці, не мають права виходу з жилих приміщень (камер), за винятком виходу на роботу та проведення прогулянок у встановлений розпорядком дня час, а також у випадках надання їм побачень, медичного обстеження та стаціонарної медичної допомоги, відвідування кімнати виховної роботи. (абзац п’ятий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Стіни багатомісних (більше 10 осіб) жилих приміщень (камер), що виходять у бік коридора, як правило, обладнуються проглядовими вікнами, на яких установлюються ґрати, для нагляду за засудженими.

Локальні сектори дільниць посиленого контролю виправних колоній обладнуються у відповідності до особливих вимог (додаток 2 до цих Правил).

Засуджені, які тримаються у дільниці посиленого контролю, приймають їжу у жилих приміщеннях (камерах), миття їх здійснюється за окремим графіком.

У дільницях посиленого контролю, як правило, установлюється роздільне тримання засуджених осіб, які переведені з дільниць карантину, діагностики і розподілу від засуджених осіб, які переведені з інших ізольованих дільниць.

 

17. Обладнання камер у ПКТ (ОК), ДІЗО, карцерів та секторів максимального рівня безпеки установ виконання покарань

(назва пункту 17 із змінами, внесеними згідно з наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99, від 21.09.2005 р. N 158)

Особи, які тримаються у ПКТ (ОК), ДІЗО та карцерах установ виконання покарань, забезпечуються жилою площею у розмірі, передбаченому законодавством.

Особи, які тримаються у ДІЗО виховних колоній, забезпечуються жилою площею у розмірі, передбаченому законодавством.

Вікна камер у ПКТ (ОК) установ виконання покарань та ДІЗО, карцерах обладнуються металевими звареними ґратами та кватирками. З боку приміщень (камер) вікна прикриваються ґратами, які унеможливлюють доступ до скла.

Підлога в ПКТ (ОК) та ДІЗО будується на бетонній основі і покривається дошками. Стіни камер ПКТ (ОК), ДІЗО, а також карцерів армуються, штукатуряться цементною сумішшю і біляться у світлі тони.

У камерах ПКТ (ОК), ДІЗО, карцерах установ виконання покарань зовнішні двері обладнуються відповідно до пункту 16 цих Правил та додатково встановлюються внутрішні двері, які виготовлені з металевих круглих прутів та поперечних смужок. На цих дверях обладнується кватирка, яка відкривається, як і двері, у бік коридора, або отвір для передачі засудженим їжі.

Усі двері та вікна камер блокуються сигналізацією з виводом на пульт чергової частини. Двері камер в обов’язковому порядку обладнуються механічними та електромеханічними замками спеціального типу, дозвіл на відкриття яких можливо отримати тільки з чергової частини установи.

Електропроводка та труби водопостачання в камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцерів монтуються так, щоб повністю унеможливити доступ до них засуджених. Електролампочки загального освітлення встановлюються в нішах на стелі, а нічного освітлення - в нішах над дверима. Ніші ізолюються ґратами. Природне освітлення камер повинно бути таким, щоб задовольняти побутові потреби засуджених, а штучне освітлення камер повинно бути достатнім для того, щоб засуджені мали змогу писати, читати чи працювати без шкоди для зору.

Світильники відгороджуються від можливого їх пошкодження. Вимикачі для кожної камери встановлюються з боку коридора.

Напруга в електромережі для освітлення камер ДІЗО, карцеру, ПКТ (ОК), де засуджені відбувають дисциплінарне стягнення, установлюється 36 В. (абзац дев’ятий пункту 17 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

У камерах ПКТ (ОК) та ДІЗО гучномовці встановлюються в нішах стін. У цих камерах також установлюються кнопки сигналізації для виклику молодших інспекторів. У камерах обладнуються санітарні вузли з обов’язковим їх відгородженням суцільною перегородкою висотою не менше 1 м.

Камери для тримання осіб, які відбувають покарання у виді арешту, довічного позбавлення волі, та ПКТ виправних колоній забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком (додаток 5 до цих Правил).

Камери ПКТ (ОК), ДІЗО та карцери установ виконання покарань обладнуються відкидними ліжками, тумбами для сидіння за кількістю осіб, які там тримаються, столом, умивальником та настінними шафами або полицями, що наглухо прикріплені до підлоги або стін. Відкидні ліжка в камерах ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері, де засуджені відбувають стягнення, з підйому до відбою закриваються на замок.

Приймання їжі засудженими здійснюється у камерах.

Поряд з ПКТ та ДІЗО обладнуються робочі камери для організації праці осіб, які тримаються в цих приміщеннях.

У ПКТ, як правило, установлюється роздільне тримання засуджених осіб, які направлені із слідчих ізоляторів, від засуджених осіб, які були переведені у порядку стягнення або за персональним нарядом.

 

Розділ III. ОСОБЛИВОСТІ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО АРЕШТУ

 

18. Правовий статус засуджених до арешту

Засуджені до арешту несуть обов’язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України для відбування покарання даного виду.

Засуджені до арешту мають право:

на щоденну прогулянку тривалістю одна година, а неповнолітні - до двох годин;

на восьмигодинний сон у нічний час;

мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких установлено цими Правилами;

одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати;

в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до вимог Правил за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розпис;

користуватися настільними іграми;

мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи.

За виняткових обставин, засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

Засуджені до арешту зобов’язані:

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, працівниками кримінально-виконавчої системи та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

Засудженим до арешту забороняється:

установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах;

придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

наносити собі або іншим особам татуювання;

завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко;

створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи;

мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

 

19. Місця, порядок і умови виконання та відбування покарання у виді арешту

Особи, засуджені до арешту, тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слідчих ізоляторах за місцем засудження. На них поширюється дія Кримінально-виконавчого кодексу України та цих Правил.

Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному арештному домі чи слідчому ізоляторі в окремих постах або секціях.

Переведення засудженого з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

Підставою для тримання осіб, засуджених до арешту, є тільки вирок суду, який набрав законної сили.

Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, установленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих камерах по 3  - 10 осіб в одній камері.

У разі необхідності та з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за вмотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.

Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:

чоловіків - окремо від жінок;

неповнолітніх - окремо від усіх інших категорій засуджених;

засуджених, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, - окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, - окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі;

засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, - окремо від інших засуджених;

іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, - окремо від інших засуджених.

При розміщенні засуджених у камерах обов’язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

 

20. Особливості соціально-виховної роботи із засудженими до арешту

Соціально-психологічна робота із засудженими до арешту спрямована на формування та збереження соціально-корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.

Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими до арешту є:

індивідуальна робота;

просвітницька та культурно-масова робота;

правове виховання.

Самодіяльні організації серед засуджених не створюються.

Організація соціально-виховної роботи із засудженими безпосередньо покладається на інспектора з соціально-виховної роботи.

 

21. Особливості організації праці засуджених до арешту

Адміністрація установи має право залучати засуджених до робіт з господарського обслуговування установи, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством без оплати їхньої праці, як правило, у порядку черговості і не більш як на дві години на день.

Засуджені виводяться на роботу, де встановлюються додаткові засоби нагляду та забезпечується надійна ізоляція.

 

22. Особливості комунально-побутового та медичного обслуговування засуджених до арешту

Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі. Заміна постільних речей здійснюється в дні миття у бані - не менше одного разу на тиждень.

Засуджені спеціальним одягом не забезпечуються і відбувають увесь строк покарання у цивільному одязі.

Приміщення, де тримаються засуджені, радіофікуються. Час радіотрансляції визначається розпорядком дня установи.

Комунально-побутове забезпечення засуджених до арешту здійснюється органами виконання покарань відповідно до норм, установлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, та в порядку, передбаченому законодавством. Медичне обслуговування в арештних домах здійснюється органами виконання покарань у порядку, передбаченому законодавством.

Засуджені до арешту забезпечуються триразовим гарячим харчуванням згідно із затвердженими нормами добового забезпечення продуктами харчування для засуджених, які тримаються в ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки та арештних домах.

 

Розділ IV. ОСОБЛИВОСТІ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

 

23. Правовий статус засуджених до довічного позбавлення волі

Особи, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, несуть обов’язки і користуються правами людини та громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України, Кримінально-виконавчим кодексом України для цієї категорії засуджених, а також установлених вироком суду. На засуджених до довічного позбавлення волі у повному обсязі поширюються основні права й обов’язки засуджених до позбавлення волі, що визначені Кримінально-виконавчим кодексом України, нормативно-правовими актами Департаменту, а також цими Правилами.

Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі не створюються. Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.

На засуджених до довічного позбавлення волі поширюються заходи заохочення, стягнення та порядок їх застосування, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України.

Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:

на щоденну прогулянку тривалістю одна година;

на безперервний восьмигодинний сон у нічний час;

користуватися телевізорами, придбаними за рахунок родичів за наявності можливості розміщення їх у камері;

користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи, придбаними через торговельну мережу, переданими від родичів та інших осіб, а також передплатними виданнями;

без обмежень одержувати грошові перекази;

мати короткострокове побачення один раз на шість місяців;

одержувати протягом року дві посилки (передачі) та дві бандеролі;

придбавати протягом місяця в ларку установи за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на суму до п’ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки віком понад п’ятдесят п’ять років, інваліди першої та другої групи - також на кошти, одержані за переказами; без обмежень - письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;

мати при собі і зберігати в камері особисті предмети, речі і продукти харчування в асортименті та кількості, визначених у додатку 7 до цих Правил; (абзац тринадцятий пункту 23 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

одержувати і надсилати листи без обмеження їх кількості;

звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб;

користуватися настільними іграми;

мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права для одержання юридичної допомоги в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

подавати клопотання про помилування на адресу Президента України після фактичного відбуття ними не менше як двадцяти років покарання;

в індивідуальному порядку користуватися релігійною літературою, відправляти релігійні обряди, але тільки в межах камери у вільний час та якщо це не буде заважати іншим засудженим.

При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття десяти років строку покарання засудженому може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а також брати участь у групових заходах культурно-масового та спортивного характеру. (абзац двадцятий пункту 23 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Засудженим, які з не залежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби на гроші, одержані за переказами.

Засуджені до довічного позбавлення волі зобов’язані:

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

зберігати продукти харчування і предмети особистого користування (одяг та взуття за сезоном) у камерах у відведених для цього місцях та в кількості, яка б не заважала проведенню режимних заходів (проведення обшуків, технічних оглядів камер тощо);

виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

при відвідуванні камер працівниками кримінально-виконавчої системи та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

Засудженим до довічного позбавлення волі забороняється:

установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

наносити собі або іншим особам татуювання;

завішувати спальні місця, затуляти отвір для нагляду за засудженими;

створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом колонії.

 

24. Місця, порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі

Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки та відповідних ізольованих секторах максимального рівня безпеки або слідчих ізоляторах. Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються окремо від інших засуджених та осіб, узятих під варту, в окремих камерах, у залежності від жилої площі, психологічної сумісності проживання за визначенням адміністрації установи. Особи, яким вироком суду призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, забезпечуються одягом спеціального зразка. Переміщення таких осіб на території установи та за її межами (крім участі в судовому засіданні) в іншому одязі заборонено. (абзац перший пункту 24 із змінами, внесеними згідно з наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213, від 06.06.2005 р. N 99, від 21.09.2005 р. N 158)

Абзац другий пункту 24 виключено (абзац другий пункту 24 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99, виключено згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 21.09.2005 р. N 158)

Абзац третій пункту 24 виключено (згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

У необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованою постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.

Чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, розміщують у камерах з дотриманням вимог роздільного тримання, передбачених статтею 92 Кримінально-виконавчого кодексу України. (абзац п’ятий пункту 24 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 21.09.2005 р. N 158)

 

25. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних заходів і зброї до засуджених до довічного позбавлення волі

До осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, якщо вони чинять фізичний опір працівникам установи, виявляють буйство або здійснюють інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточуючим або самим собі застосовуються фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя у порядку, передбаченому пунктами 62 - 66 цих Правил та відповідно до вимог законодавства. (абзац перший пункту 25 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

У разі виведення засуджених із камер, конвоювання на території колонії та за її межами до них застосовуються наручники. При застосуванні наручників руки засуджений тримає за спиною. Конвоювання засуджених здійснюється по одному в супроводі двох представників адміністрації та кінолога зі службовим собакою. У разі конвоювання засуджених жінок за межами колонії до них застосовуються наручники; конвоювання кожної жінки здійснюється в супроводі трьох представників адміністрації без залучення кінолога зі службовим собакою. (абзац другий пункту 25 із змінами, внесеними згідно з наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99, від 21.09.2005 р. N 158)

 

Розділ V. ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

 

26. Приймання засуджених до установ виконання покарань

Приймання засуджених до установ виконання покарань здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, працівники оперативного відділу, відділів нагляду і безпеки, по контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської та медичної служб.

Приймання засуджених, яких доставлено в індивідуальному порядку, здійснює начальник установи разом з працівником відділу по контролю за виконанням судових рішень.

У неробочий час приймання засуджених здійснюється ЧПНУ і начальником варти.

Під час приймання засуджених до установ виконання покарань вони підлягають повному обшуку, а їх речі - огляду. Речі, вироби та речовини, зберігання яких засудженим заборонено, у них вилучаються в порядку, передбаченому статтею 59 Кримінально-виконавчого кодексу України. Вилучені речі та предмети здаються для зберігання на склад і повертаються засудженим після відбуття ними строку покарання, при цьому засудженому видається корінець квитанції про передачу речей на склад.

При надходженні до виправних колоній засуджені в обов’язковому порядку проходять медичний огляд та санітарну обробку в порядку, установленому пунктами 94 і 95 цих Правил і санітарно-епідеміологічними нормами. (абзац п’ятий пункту 26 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

 

27. Повідомлення про прибуття засуджених до установ виконання покарань

Адміністрація установ виконання покарань у відповідності до кримінально-виконавчого законодавства України повідомляє суд, який виніс вирок, про приведення його до виконання, а також про місце відбування засудженим покарання.

Протягом 3 діб з дня прибуття засудженого адміністрація направляє повідомлення його сім’ї (додаток 6 до цих Правил), у якому повідомляється адреса установи і роз’яснюються права засудженого на листування, отримання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та ведення телефонних розмов.

У разі прибуття до установи засуджених іноземних громадян адміністрація письмово роз’яснює їм їхні права та обов’язки і не пізніше трьох діб направляє відповідне повідомлення до Департаменту.

 

Розділ VI. ДЕЯКІ УМОВИ ВИКОНАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

 

28. Взаємовідносини працівників установ виконання покарань і засуджених

Взаємовідносини працівників установ виконання покарань із засудженими ґрунтуються на суворому дотриманні законності.

Працівники установ зобов’язані постійно зміцнювати правопорядок в установах виконання покарань, проводити цілеспрямовану виховну роботу серед засуджених, виявляти та попереджувати вчинення правопорушень з їхнього боку, уміло поєднувати високу вимогливість з уважним ставленням до кожного засудженого. Їм категорично забороняється входити у неслужбові стосунки із засудженими та їх родичами, що не викликані інтересами служби, а також користуватися їх послугами.

Засуджені зобов’язані бути ввічливими з працівниками установ виконання покарань, виконувати їх законні вимоги.

Засуджені звертаються до працівників установ виконання покарань на «ви», називають їх по імені та по батькові або «громадянин», «громадянка» і далі за званням чи займаною посадою.

Працівники установ виконання покарань звертаються до засуджених на «ви» і називають їх «засуджений», «засуджена», «громадянин», «громадянка» та прізвище. У виховних колоніях працівники звертаються до засуджених на «ти» і можуть звертатись до них словами «вихованець», «вихованка» та називати їх по імені.

 

29. Правила поведінки засуджених

Засуджені мають право:

на особисту безпеку;

одержувати інформацію і роз’яснення про умови відбування і порядок виконання покарання, а також їх права;

користуватися послугами, які надаються в установах виконання покарань, у тому числі додатковими, оплачуваними (підстригання; ремонт одягу, взуття, годинників тощо);

отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких;

розпоряджатися грошовими коштами (для засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації та виправних центрах), придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, використання яких не заборонено;

здійснювати листування з особами, які перебувають за межами установ виконання покарань та не відбувають покарання, вести з ними телефонні розмови;

одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі в порядку, установленому цими Правилами;

зустрічатися з родичами та іншими особами у відповідності до обмежень, передбачених для різних категорій засуджених;

подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі з питань, що стосуються їх особисто;

брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом;

придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування в асортименті та кількості, установленій цими Правилами (додаток 7 до цих Правил);

розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому правил поведінки;

брати участь у трудовій діяльності;

одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту за умови, що це не суперечить установленому порядку відбування покарання;

одержувати правову допомогу в порядку, передбаченому статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України;

користуватися у приміщеннях для вживання їжі індивідуальними водонагрівальними електрокип’ятильниками заводського виготовлення потужністю до 0,5 КВт;

відправляти поштою або передавати родичам під контролем адміністрації установи особисту літературу і періодичні видання;

придбавати для загального користування за рахунок коштів, які перебувають на особистих рахунках, телевізори, холодильники з розрахунку: телевізор - один на відділення або жилу секцію та холодильник - один на відділення. (абзац дев’ятнадцятий пункту 29 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Засуджені зобов’язані:

суворо дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами;

утримувати в чистоті жилі й службові приміщення, робочі місця, за встановленим зразком заправляти ліжка, дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, зберігати продукти харчування і предмети особистого використання у відведених для цього та спеціально обладнаних місцях;

виконувати всі законні вимоги персоналу установи;

у встановленому порядку виконувати роботи з благоустрою установи виконання покарань та прилеглої до неї території, а також для поліпшення культурно-побутових умов засуджених;

дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці;

дбайливо ставитися до державного майна;

сумлінно ставитися до праці;

за межами локальних секторів на території виправних колоній пересуватися тільки строєм;

носити встановлені нагрудні знаки згідно із затвердженим зразком (додаток 8 до цих Правил);

під час відбування покарання у камерах виходити на прогулянку і дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки, за графіком чергувати в камерах;

при зустрічі з працівниками установ виконання покарань та іншими посадовими особами, які відвідують установи, вставати і вітатися з ними;

бути ввічливими між собою.

Засудженим забороняється:

самовільно порушувати лінію охорони та встановлені межі установ виконання покарань;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням установлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах (додаток 9 до цих Правил);

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі і з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов’язків;

завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну, завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

уживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу установи, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших засуджених;

відправляти листи, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови;

організовувати та грати в настільні та інші азартні ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди, а в гральні карти - взагалі;

уживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об’єктах, на яких вони не працюють;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, установлені переліком (додаток 7 до цих Правил);

курити в не відведених для цього місцях, а у виховних колоніях - курити взагалі;

направляти й отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому цими Правилами;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин, займатись городництвом (у виховних колоніях можуть організовуватися куточки живої природи);

вивішувати фотографії, репродукції, листівки, вирізки з газет та журналів на стінах, тумбочках, ліжках та робочих місцях;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установ виконання покарань, споруджувати на виробничих об’єктах різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення і т. ін.);

користуватися заточувальним обладнанням, інструментом, електроенергією, механізмами та іншими матеріалами з особистих мотивів.

 

30. Особливості правил поведінки засуджених у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах, дільницях соціальної реабілітації та засуджених жінок, які мешкають за межами колонії

Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації:

Мають право:

займатися сільським господарством;

пересуватися без строю, не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити цивільний одяг;

мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження;

мешкати в разі наявності сім’ї з дозволу адміністрації в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи.

Забороняється:

самочинно залишати межі виправної колонії, виправного центру та дільниці соціальної реабілітації;

придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

Зобов’язані:

у разі проживання із своїми сім’ями не менше одного разу на день (у виправних центрах - до чотирьох разів на тиждень) у встановлений розпорядком дня час з’являтися до ЧПНУ або до начальника відділення для реєстрації у спеціальному журналі;

за відсутності сім’ї мешкати в гуртожитках виправної колонії, виправного центру та дільниці соціальної реабілітації і дотримуватися встановленого розпорядку дня.

Пересування засуджених територією житлової зони в час, відведений для сну, за винятком випадків, передбачених розпорядком дня, повністю виключається.

Засуджені жінки, які мешкають за межами колоній у період звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку:

Мають право:

займатись сільським господарством;

не носити розпізнавальні нагрудні знаки, носити цивільний одяг;

мешкати в приватних квартирах або будинках.

Забороняється:

самочинно порушувати межі території, визначені начальником колонії;

придбавати, зберігати будь-яку вогнепальну або холодну зброю, а також транспортні засоби і користуватися ними.

Зобов’язані:

не менше одного разу на день, у встановлений час, з’являтися до ЧПНУ або чатового КПП для реєстрації у спеціальному журналі.

 

Розділ VII. РОЗПОРЯДОК ДНЯ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

 

31. Поняття розпорядку дня

У кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з відповідним складом засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Розпорядок дня включає в себе час підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві, перевірку наявності засуджених, проведення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання (у виховних колоніях), виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм особистого часу в межах, установлених кримінально-виконавчим законодавством України.

Не менше одного разу на місяць у неробочий час організовуються перевірки-огляди зовнішнього вигляду та стану одягу і взуття засуджених.

Розпорядок дня установи передбачає порядок та час роботи всіх відділів, служб, об’єктів та дільниць установи, у тому числі ДІЗО, ПКТ, медичної частини, їдальні, перукарні, лазні - пральні, крамниці.

Розпорядок дня, розроблений відповідно до типового (додаток 10 до цих Правил), затверджується наказом начальника установи, узгоджується з начальником територіального органу управління Департаменту, доводиться до відома засуджених і персоналу та вивішується на стенді в черговій частині, місцях цілодобового несення служби черговою зміною та в місцях надання побутових послуг засудженим.

 

32. Організація розпорядку дня

Начальники установ виконання покарань організовують роботу підлеглих служб за змінним графіком таким чином, щоб представники адміністрації перебували в цих установах від підйому засуджених до відбою, а в разі тризмінної роботи виробництва - і в нічний час.

У вихідні, святкові та неробочі дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки в установах організовується цілодобове чергування керівного складу. До контролю за поведінкою засуджених, виконання ними розпорядку дня та забезпечення належного функціонування колонії залучаються всі працівники за окремими графіками.

Наказами начальників установ виконання покарань установлюється система подачі сигналів та команд для забезпечення виконання засудженими розпорядку дня.

 

33. Проведення перевірок наявності засуджених

В установах виконання покарань перевірки наявності засуджених організовуються щоденно, уранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня, а також додатково в час перед прийманням їжі засудженими або після цього. У разі потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками (додаток 8 до цих Правил). У нічний час доби перевірка засуджених здійснюється на спальних місцях візуально, без підняття засуджених.

Для поіменної перевірки всі засуджені шикуються відділеннями у спеціально відведених місцях. Від поіменної перевірки звільняються тільки особи, які відпочивають після роботи, або звільнені через хворобу з постільним режимом, а також зайняті на роботах, які залишити неможливо.

Персональні списки таких засуджених затверджуються начальниками установ виконання покарань. Перевірка їх наявності проводиться за місцем перебування.

У негоду і при низькій температурі, коли проведення таких перевірок на відкритому повітрі не бажане, вони можуть проводитися у приміщеннях відділень.

Ранкові та вечірні перевірки не повинні тривати більше 30 хвилин. На перевірках почергово повинні бути присутні начальники установ, їх заступники та керівники частин і служб.

У разі виявлення відсутності засудженого інші засуджені залишаються на місці перевірки до з’ясування причин його відсутності.

Організація перевірок і відповідальність за них покладається:

а) у житлових зонах - на ЧПНУ, начальників відділень і молодший інспекторський склад чергових змін;

б) на виробничих об’єктах - на представників адміністрації установ виконання покарань, зайнятих на виробництві, і молодший інспекторський склад чергових змін. На тимчасових виробничих об’єктах, де працюють невеликі групи засуджених, - на начальників варт, молодший інспекторський склад чергових змін, членів оперативних груп установи.

Перевірки наявності засуджених у виправних колоніях максимального рівня безпеки з триманням засуджених у ПКТ, секторах максимального рівня безпеки та дільницях посиленого контролю, арештних домах, ПКТ (ОК) виправних колоній, а також у ДІЗО та карцерах організовуються покамерно. Перевірки проводяться з обов’язковим шикуванням засуджених та відвідуванням камер. Вечірні перевірки засуджених до довічного позбавлення волі здійснюються з відкриванням перших дверей камер та їх шикуванням. (абзац восьмий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99, від 21.09.2005 р. N 158)

З метою здійснення перевірки стану здоров’я засуджених та санітарного стану камер до проведення перевірок залучається черговий медичний працівник.

Результати перевірки відображаються в документації ЧПНУ.

 

34. Розвід засуджених на роботу

У встановлений розпорядком дня установи час засуджені шикуються відділеннями та бригадами в спеціально відведених місцях для розводу на роботу. Під час проведення розводу засуджених на роботу або зняття з роботи в обов’язковому порядку повинні бути присутні представники виробничого персоналу установи та начальники відділень, бригади яких задіяні у виробництві. При цьому перевіряються зовнішній вигляд засуджених, стан одягу та взуття і, у разі потреби, уживаються заходи щодо усунення недоліків.

Начальниками установ та особисто виробничим персоналом з урахуванням місцевих умов установлюється порядок поведінки засуджених на виробничих об’єктах, який передбачає прибуття їх до місця роботи тільки строєм, наявність засуджених на об’єктах, інструктаж їх начальниками цехів або майстрами, порядок приймання та здачі робочих місць, підведення підсумків роботи, інші питання.

За виконання та приведення до належних умов внутрішньо-цехового режиму на виробництві колонії несе відповідальність заступник начальника установи з працевикористання спецконтингенту.

 

35. Порядок приймання засудженими їжі

Приймання засудженими їжі проводиться в години, установлені розпорядком дня, окремо за структурними дільницями колонії, відділеннями та бригадами з урахуванням їх надійної ізоляції в їдальні, а на контрагентських об’єктах - на спеціально відведених для цього місцях.

Якщо їдальня розташована на межі житлової і виробничої зон, приймання їжі робочою зміною може організовуватися в їдальні, але із забезпеченням вимог ізоляції засуджених, які перебувають в житловій зоні, від засуджених, які працюють на виробництві.

Засуджені, яких тримають у камерах, їжу приймають у жилих або робочих камерах.

З метою підтримання належного порядку під час приймання їжі засудженими в їдальнях в обов’язковому порядку повинні бути присутні представники адміністрації установ та молодший інспекторський склад чергової зміни.

 

36. Особисте приймання засуджених

Особисте приймання засуджених здійснюється керівництвом установ виконання покарань, а також начальниками частин і служб за графіками.

Облік прийнятих осіб ведеться в спеціальних журналах (додаток 11 до цих Правил), що зберігаються на робочих місцях осіб, які здійснюють особисте приймання засуджених.

Працівники Департаменту, його територіальних органів управління приймають засуджених з питань у межах своєї компетенції при кожному відвідуванні установ.

Особисте приймання засуджених до довічного позбавлення волі здійснюється у спеціальних приміщеннях (камерах), які обладнуються відповідно до пункту 8 цих Правил, а засуджених, які тримаються в ДІЗО, ПКТ (ОК) та карцері, - в окремому приміщенні (камері).

Начальники установ виконання покарань або уповноважені ними особи не менше одного разу на місяць перевіряють виконання рішень, прийнятих під час особистого приймання засуджених.

 

Розділ VIII. ПРИДБАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ, ПРЕДМЕТІВ ПЕРШОЇ ПОТРЕБИ, ОТРИМАННЯ НИМИ ПОСИЛОК, ПЕРЕДАЧ, БАНДЕРОЛЕЙ

 

37. Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби

Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби в межах сум та в порядку, установленому кримінально-виконавчим законодавством України.

Асортимент продуктів харчування та предметів першої потреби, що дозволені для придбання засудженим, установлюється переліком (додаток 7 до цих Правил).

Для придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби в установах організовуються ларки, які працюють щоденно. При цьому адміністрація забезпечує, щоб кожний засуджений мав змогу відвідати ларьок не менше 3 - 4 разів на місяць у час, відведений розпорядком дня.

Особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні і потребують постійного догляду, дозволяється придбавати продукти харчування і предмети першої потреби з дозволу лікаря через начальника відділення або особу, яка виконує його обов’язки.

Осіб, які тримаються у камерах колоній (секторів) максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю, засуджених до довічного позбавлення волі та арешту, виводити для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби забороняється. Для таких осіб продукти харчування і предмети першої потреби придбання здійснюють начальники відділень за заявою засудженого, погодженою з начальником установи. З цією метою кожному засудженому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видаються для заповнення бланки-заяви (додаток 12 до цих Правил).

Придбаний товар видається засудженому під його особистий підпис на заяві. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби для таких осіб проводиться два рази на місяць.

 

38. Порядок одержання засудженими посилок (передач)

Засудженим, які відбувають покарання в установах виконання покарань, дозволяється одержувати посилки (передачі) у кількості, установленій Кримінально-виконавчим кодексом України.

Тяжкохворі засуджені, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої та другої груп незалежно від призначеного їм виду виправної колонії можуть одержувати додаткові посилки (передачі) і бандеролі в кількості й асортименті, які визначаються медичним висновком.

Засудженим дозволяється в рахунок належних їм посилок (передач) у встановленій кількості й асортименті придбавати у ларку колонії продукти харчування і предмети першої потреби за кошти, зароблені в установі або одержані за переказами.

Для приймання передач обладнуються спеціальні кімнати, вхід у які вільний для громадян. У цих кімнатах установлюються столи з письмовим приладдям і контрольними вагами, стільцями або лавками, скриньки для заяв і скарг. На видних місцях вивішуються витяги з нормативно-правових актів, що визначають порядок надання побачень, прийняття передач і встановлюють відповідальність громадян за його порушення, а також графік приймання громадян та інформація щодо можливості придбання особами, які прибули на побачення, продуктів харчування і предметів першої потреби у ларку колонії за власні кошти через касу установи. Молодші інспектори, які приймають передачі, в обов’язковому порядку повинні дотримуватися правил гігієни та санітарії.

Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох примірниках за встановленим зразком (додаток 13 до цих Правил). Вартість бланка заяви встановлюється адміністрацією установи з урахуванням витрат на їх виготовлення і сплачується у касі установи особою, яка доставила передачу, або відраховується з особистого рахунку засудженого. Передача та обидва примірники заяви здаються молодшому інспектору, який зобов’язаний перевірити наявність у засудженого права на отримання передачі, про що зробити відповідну відмітку на заяві, і отримати письмовий дозвіл у начальника установи або першого заступника, або осіб, які виконують їх обов’язки на її прийняття. Після цього молодший інспектор у присутності особи, яка доставила передачу, перевіряє вагу кожного найменування, про що робить відмітки у заявах (у вагу передачі не зараховуються предмети одягу, взуття, особистої гігієни, першої потреби, ліки і медпрепарати), та асортимент і, прийнявши передачу, перший примірник заяви повертає особі, яка її доставила, з особистою відміткою (підписом) про прийняття, а другий з відміткою про вагу передачі долучає до окремої справи після особистого підпису засудженого про одержання передачі.

Вага однієї передачі не може перевищувати встановленої поштовими правилами граничної ваги посилки. Посилки, які одночасно (протягом 5 діб) надійшли на адресу одного й того самого засудженого, і якщо їх загальна вага не перевищує встановленої граничної ваги, вважаються як одна посилка за умови наявності права на їх отримання.

Предмети та продукти харчування, що не передбачені переліком (додаток 7 до цих Правил), повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення. За фактами виявлення в передачах предметів, виробів і речовин, які могли б бути використані засудженим із злочинною метою, у встановленому порядку проводяться службові розслідування.

Посилки від підприємств зв’язку приймаються тільки на адресу тих засуджених, які мають право на їх отримання. Посилки, адресовані засудженим, переведеним в інші установи виконання покарань, пересилаються за рахунок установ за місцем їх нового тримання.

Посилки, що надійшли на адресу засуджених, які відбувають стягнення у виді поміщення у ДІЗО, карцер або переведення до ПКТ (ОК), видаються після відбуття ними стягнення. Посилки, що надійшли на адресу засуджених, які звільнилися або померли, повертаються відправникам накладною платнею з приміткою «підлягає поверненню». (абзац дев’ятий пункту 38 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Огляд передач здійснюється молодшим інспектором, який перевіряє їх вагу та асортимент. Вкладення перевіряються ретельно і акуратно. У необхідних випадках хлібобулочні вироби та інші продукти розрізаються, сипучі продукти пересипаються, а інші ретельно оглядаються. Особлива увага приділяється консервним банкам та різним упаковкам, у яких можуть бути спиртні напої, наркотичні речовини, гроші та інші предмети, заборонені для зберігання та використання засудженим в установах виконання покарань, у разі необхідності вони розкриваються і оглядаються.

Відкриття й огляд умісту посилки проводиться молодшими інспекторами нагляду і безпеки в присутності адресата, у разі його відсутності - комісійно. Під час огляду і перевірки речей та продуктів, що надійшли в посилках, дотримується такий самий порядок, що й під час приймання передач.

Уміст посилок реєструється в спеціальній книзі (додаток 14 до цих Правил).

Не раніше як за місяць до звільнення засуджений може отримати поштою або доставлені безпосередньо в установу одяг та взуття цивільного зразка за сезоном, який зберігається на складі і видається йому за день до його звільнення. Такі відправлення не вважаються посилкою або передачею.

 

39. Порядок приймання та вручення засудженим бандеролей

Засудженим, які відбувають покарання в установах виконання покарань, дозволяється отримання бандеролей у кількості й асортименті, що передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України та цими Правилами. Бандеролі, одержані з книготорговельної мережі на замовлення засуджених, до чергових не зараховуються.

Стосовно бандеролей, що надійшли на адресу засуджених, які вибули до інших установ, а також тих, які не мають права на їх отримання (крім випадків, передбачених частиною 6 цього пункту), адміністрація діє в порядку, визначеному пунктом 41 цих Правил.

З урахуванням того, що з продуктів харчування згідно з поштовими правилами в бандеролях можуть пересилатися тільки сухі кондитерські вироби, вони підлягають врученню засудженим у повному асортименті. З предметів культурно-побутового вжитку, що надходять у бандеролях, засудженим видаються такі предмети, зберігання яких їм не заборонено.

Уміст бандеролей реєструється в спеціальній книзі (додаток 14 до цих Правил).

У разі виявлення в бандеролях заборонених предметів вони повертаються відправникам накладною платнею. Подібним чином адміністрація установ діє з друкованими виданнями, що надійшли в бандеролях не через книготорговельну мережу.

Бандеролі, адресовані засудженим, які відбувають стягнення у виді переведення до ПКТ (ОК) або поміщення у ДІЗО, карцер, видаються в порядку, визначеному пунктом 38 цих Правил.

 

40. Відповідальність за зберігання вмісту посилок і бандеролей

У разі повернення відправникам посилок і бандеролей у зв’язку з порушенням ними асортименту вмісту адміністрація установ виконання покарань відповідальності за збереження якості вмісту не несе. Адміністрація установ забезпечує зберігання вмісту посилок і бандеролей за умов, якщо вони не були вручені засудженим у зв’язку з відбуванням ними дисциплінарного стягнення, однак у разі їх природного псування через тривале зберігання відповідальності не несе.

 

41. Перелік і кількість предметів, виробів і речей, які засудженим дозволяється зберігати при собі

Засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, що визначені переліком (додаток 7 до цих Правил).

Предмети, вироби і речі, не заборонені для використання в установах виконання покарань, але які перебувають у засуджених в асортименті та кількості понад установлених норм, вилучаються та здаються на склад для зберігання, про що складається акт. Акт обов’язково підписує засуджений, у якого були вилучені речі понад встановленої кількості, та особа, яка прийняла ці речі на склад.

Якщо предмети, вироби і речі, що зберігаються на складі, знадобляться засудженим і не будуть перевищувати встановленого асортименту та кількості, вони на підставі заяви видаються власникам.

 

42. Порядок вилучення у засуджених предметів, виробів та речей, збереження яких їм заборонено, а також продуктів харчування, придбаних незаконним шляхом

Згідно з кримінально-виконавчим законодавством України виявлені в засуджених гроші і цінні речі вилучаються і, за рішенням суду, можуть бути передані в дохід держави.

Вилучені гроші і цінні речі згідно з протоколом посадової особи, яка їх вилучила, негайно, але не пізніше трьох діб, здаються ЧПНУ до бухгалтерії. Вилучене реєструється у спеціальному журналі.

Якщо через конкретні умови буде визнано недоцільним зарахування вилучених грошей і цінних речей у дохід держави, то гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого, а цінні речі здаються на склад або в бухгалтерію для збереження.

Предмети, вироби і речі, збереження яких заборонено або які придбані незаконним шляхом, перелік яких визначений нормативно-правовими актами Департаменту, підлягають вилученню і зберіганню. Речі, вилучені з обігу, знищуються, гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в дохід держави. Про вилучення предметів, виробів і речей посадовою особою установи виконання покарань складається протокол (додаток 15 до цих Правил).

За фактом вилучення предметів, виробів і речей, які могли б бути використані із злочинною метою, проводиться розслідування.

 

Розділ IX. ПОРЯДОК ЛИСТУВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ. НАПРАВЛЕННЯ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ, ПОБАЧЕННЯ З РОДИЧАМИ ТА ІНШИМИ ОСОБАМИ, ЗУСТРІЧІ З АДВОКАТАМИ

 

43. Порядок відправлення засудженими листів

Відправлення засудженими листів і звернень проводиться тільки через адміністрацію установ виконання покарань. З цією метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які тримаються у камерах, передають листи для відправлення представникам адміністрації.

Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді.

Листи, що надійшли на ім’я засудженого після його вибуття з установи, не пізніше триденного строку відправляються за його новим місцезнаходженням. Доплатні листи оплачуються за рахунок адресата.

Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також ті, що мають цинічний характер або відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються.

Кореспонденція, яку одержують і відправляють засуджені, підлягає перегляду.

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, прокуророві та в Європейський суд з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

 

44. Одержання та відправлення грошових переказів

У порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України, засудженим дозволяється одержувати і відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації установ - й іншим особам.

 

45. Звернення засуджених

Засуджені викладають звернення в усному або письмовому вигляді. Письмові звернення направляються за належністю через адміністрацію установ виконання покарань. Для написання звернень засудженим на їх прохання видається папір і ручка.

Направлені адресатам звернення з питань одержання посилок (передач), надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечення речовим майном, а також інші звернення, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією установ виконання покарань, розглядаються на місці, не чекаючи результатів їх розгляду організаціями або посадовими особами, яким вони адресовані.

Звернення, адресовані до державних і громадських організацій та на ім’я посадових осіб, адміністрація установ в обов’язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.

Звернення, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, до прокуратури та Європейського суду з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий термін направляються адресатам, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення.

У разі повторного звернення зі скаргою адміністрація в супровідному листі повідомляє, який орган розглядав попередню скаргу заявника та наслідки її вирішення.

Щодо звернень, адресованих до державних органів, громадських організацій та на ім’я посадових осіб з питань, які не входять до їх повноважень, особі, що їх подала, рекомендується переадресувати звернення. Якщо засуджений наполягає на відправленні звернення до визначеного органу, то воно направляється адресату.

Звернення, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови, адресатам не відправляються.

Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань.

Відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються до особових справ засуджених.

Відшкодування витрат за пересилання звернень проводиться з коштів, які є на особових рахунках засуджених. У разі відсутності таких коштів пересилання звернень проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установ виконання покарань.

Адміністрація установи повинна забезпечити безумовне виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» та інших нормативно-правових актів, що регламентують роботу зі зверненнями громадян, і несе відповідальність за їх порушення.

 

46. Побачення і телефонні розмови засуджених з родичами й іншими особами

Засудженим за нормами, установленими Кримінально-виконавчим кодексом України, дозволяються короткострокові і тривалі побачення та телефонні розмови.

Побачення і телефонні розмови між засудженими, які перебувають в установах виконання покарань, не дозволяються.

Короткострокові побачення надаються з родичами та іншими особами під наглядом представника адміністрації установи виконання покарань. З іншими особами побачення надаються тільки тоді, коли, на думку адміністрації, вони не будуть негативно впливати на засудженого.

У разі відмови в наданні побачення на заяві засудженого або особи, яка бажає з ним зустрітися, робиться примітка про причини відмови.

Начальник установи, як виняток, з метою виховного впливу може надати короткострокове побачення з родичами або телефонну розмову засудженим, яких тримають у ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері.

Відповідно до вимог Віденської конвенції «Про консульські зносини», ратифікованої Україною 27.04.89, генеральний консул, консул, віце-консул і консульський агент дипломатичних представництв закордонних держав мають право на короткострокові побачення із засудженими громадянами своїх держав.

Побачення засуджених з дипломатичними представниками до кількості встановлених кримінально-виконавчим законодавством України не враховуються, їх число не обмежується.

Тривалі побачення відповідно до статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало в шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти, за наявності їх свідоцтв про народження та відповідної довідки органу самоврядування, що підтверджує факт їх проживання однією сім’єю.

Адміністрація установи, як правило, звільняє засуджених від роботи на період тривалих побачень з наступним або попереднім відпрацюванням.

Адміністрація установи за наявності технічної можливості забезпечує надання засудженим телефонних розмов, які проводяться за рахунок засудженого і під контролем представника адміністрації, згідно з графіком у неробочий час. Для проведення телефонних розмов використовується телефон чергової частини установи або встановлюється таксофон. Факт надання розмови засудженим реєструється у спеціальному журналі.

У разі епідемії, стихійного лиха або інших надзвичайних обставин, що перешкоджають нормальній діяльності установ, побачення можуть бути тимчасово відмінені.

Об’єднання побачень або розділення одного побачення на декілька періодів не дозволяється.

Засудженим на їхнє бажання дозволяється заміняти тривалі побачення короткостроковими, а також тривалі та короткострокові побачення - телефонними розмовами.

 

47. Порядок надання і проведення побачень

Дозвіл на побачення надається начальником установи виконання покарань, а в разі його відсутності - першим заступником або особою, яка виконує його обов’язки, за заявою засудженого чи особи, яка прибула на побачення. Одночасно, за власним бажанням, засудженим подається заява про зняття його з котлового довольства на час перебування на тривалому побаченні.

Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово.

Документами, які посвідчують особу, що прибула на побачення, її родинні зв’язки із засудженим, можуть бути паспорт, посвідчення водія, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки органу самоврядування, що підтверджують факт проживання однією сім’єю засуджених з прибулою особою.

Підставою для надання тривалих побачень засудженим іноземцям з близькими родичами є анкетні дані цих засуджених. У разі відсутності таких даних в особовій справі засудженого-іноземця круг близьких родичів визначається шляхом його опитування.

Осіб, які прибули на побачення, приймають начальник установи або його заступник, начальник відділення або ЧПНУ. Їх інформують про поведінку засудженого і попереджають про обов’язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону нелегальних передач та про негайне припинення побачення, якщо буде виявлено порушення встановлених правил.

Гроші, цінні речі, а також предмети, заборонені для використання в установах, здаються на збереження молодшому інспектору з проведення побачень і вносяться до спеціального журналу (додаток 16 до цих Правил).

У разі наявності достатніх підстав убачати, що особа, яка прибула на побачення, має намір передати засудженому предмети, вироби та речовини, зберігання яких заборонено, або отримати від засудженого нелегальним шляхом заборонені речі, начальник установи оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки тоді, коли вона погодиться на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд проводиться в порядку, установленому цими Правилами.

Якщо особа, яка прибула на тривале побачення, відмовиться від огляду речей і одягу, то побачення із засудженим їй не дозволяється, але за бажанням може бути надане короткострокове побачення.

У разі виявлення прихованих від огляду заборонених предметів особам, які намагалися передати їх засудженим, тривале побачення не надається або припиняється, і тоді діють вимоги закону про адміністративні правопорушення.

Побачення засудженому дозволяється не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого.

Тривалість побачень установлюється адміністрацією установ виконання покарань залежно від пропускної можливості приміщень, у яких вони проводяться. У всіх випадках короткострокові побачення не можуть тривати менше двох годин, а тривалі - менше доби, якщо на менш коротких строках не наполягають особи, які перебувають на побаченні.

На побачення засуджені повинні прибувати в охайному вигляді. На період тривалих побачень їм може видаватися одяг, білизна і взуття з обмінного фонду, який постійно зберігається у молодшого інспектора з проведення побачень, або одяг цивільного зразка, який принесли родичі. Засуджені до і після побачень підлягають повному обшуку. Їм надається дозвіл проносити в кімнати тривалих побачень туалетні речі, тютюнові вироби, попільнички, власні альбоми та літературу і періодичні видання, які вони бажають передати родичам.

Пронесення особами, які прибули на побачення із засудженими, в кімнати короткострокових побачень будь-яких продуктів або речей не дозволяється.

До кімнат тривалих побачень дозволяється проносити продукти харчування (за винятком вино-горілчаних виробів і пива) та цивільний одяг для використання під час побачень, а також предмети і вироби, зберігання яких засудженим не заборонено.

Родичам засуджених, які перебувають на тривалих побаченнях, дозволяється у денний час виходити за межі колонії для придбання продуктів харчування, предметів першої потреби, а в разі дострокового закінчення побачення (з невідкладних обставин) - у будь-який час доби.

Під час побачень не дозволяється передавати засудженим або засудженими будь-яких документів, записів, креслень і т. ін.

У разі порушення встановленого порядку поведінки на побаченні воно негайно припиняється, про що молодший інспектор доповідає посадовій особі, яка дозволила побачення, або ЧПНУ, які приймають остаточне рішення.

За користування кімнатами тривалих побачень, інвентарем та комунально-побутовими послугами з осіб, які прибули на побачення, або із засуджених стягується плата за затвердженими територіальними органами управління Департаменту розцінками в розмірах, що відповідають фактичним витратам, і направляється виключно на їх утримання.

Кімнати побачень обладнуються інвентарем згідно з переліком (додаток 17 до цих Правил).

 

48. Вихід засуджених за межі виховної колонії у виді заохочення та під час короткострокових побачень

Право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії або виходу за межі колонії у супроводі батьків чи інших близьких родичів, а також для проведення короткострокових побачень надається засудженим на підставах та в порядку, установлених статтями 143, 144 Кримінально-виконавчого кодексу.

Вихід за межі виховної колонії може бути призупинений у разі проведення протиепідемічних заходів в установі чи у місцевості, на якій вона розташована. Вихід поновлюється після зняття карантинних обмежень.

Під час виходу за межі виховної колонії засуджені повинні мати охайний вигляд. На період виходу за межі виховної колонії їм може видаватися одяг цивільного зразку.

Засуджені до виходу за межі установи і після повернення підлягають повному обшуку та огляду в присутності лікаря.

Право виходу за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів у виді заохочення та короткострокового побачення за межами виховної колонії надається засудженим лише з батьками чи іншими близькими родичами (повнолітніми) у межах населеного пункту за місцем дислокації виховної колонії і закінчується не пізніше двадцятої години. Тривалість виходу засуджених за межі виховної колонії встановлюється начальником колонії, але не може перевищувати восьми годин, а для проведення короткострокових побачень - норм, установлених Кримінально-виконавчим кодексом.

Дозвіл на вихід за межі виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів у виді заохочення та короткострокового побачення за межами виховної колонії надаються постановою начальника виховної колонії, у разі його відсутності - першого заступника або особи, яка виконує його обов’язки, за заявами засудженого та особи, яка прибула на побачення.

Право на вихід за межі колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів надається за рахунок короткострокових побачень.

Батьків чи інших близьких родичів, які прибули на побачення, приймають начальник установи або його заступник, начальник відділення, ЧПНУ. Їх під розписку (додаток 18 до цих Правил) інформують про порядок супроводу засудженого за межами установи, правила його поведінки та відповідальність.

Після проведення повного обшуку та огляду засудженого в присутності лікаря ЧПНУ під розписку (додаток 19 до цих Правил) доводить йому правила поведінки за межами установи та відповідальність.

Вищезазначені розписки залучаються до особової справи засудженого.

Для виходу за межі установи засудженому видаються посвідчення про право перебування за межами колонії (додаток 20 до цих Правил) та довідка відповідного зразка (додаток 21 до цих Правил).

Після повернення до колонії посвідчення та довідка повертаються засудженим ЧПНУ, який проводить його повний обшук та огляд в присутності лікаря. Довідка долучається до особової справи засудженого.

У разі встановлення порушень правил поведінки під час перебування засудженого за межами виховної колонії в супроводі батьків чи інших близьких родичів та на короткостроковому побаченні за межами установи, виявлення у нього під час обшуку прихованих від огляду заборонених предметів, виробів і речовин, ознак сп’яніння або тілесних ушкоджень уживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

Під час перебування за межами виховної колонії у супроводі батьків засуджені зобов’язані:

дотримуватися правил громадського порядку;

повертатися до установи в термін, установлений адміністрацією установи;

у разі виникнення об’єктивних обставин, що не дають змоги повернутися до установи в установлений термін, самому або через батьків чи інших близьких родичів негайно повідомити про це ЧПНУ, указавши місце свого перебування;

на вимогу працівників виховної колонії або працівників міліції пред’являти посвідчення про право проведення короткострокового побачення за межами колонії та довідку. Після повернення до установи здавати їх ЧПНУ.

Засудженим забороняється:

залишати межі населеного пункту, у якому дислокується установа;

пересуватися без супроводу батьків або близьких родичів, з якими дозволено вихід за межі установи;

уживати алкогольні напої та інші вироби на спиртовій основі;

курити;

проносити в установу предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено.

Склад осіб, яким у порядку заохочення надано право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії, оголошується наказом начальника установи за письмовим погодженням з начальником територіального органу управління Департаменту або особи, яка виконує його обов’язки.

Право відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії надається, як правило, засудженим, які тримаються у дільниці соціальної адаптації виховної колонії. При цьому кількість засуджених, які одночасно виводяться за межі колонії, не повинна перевищувати п’ятнадцяти осіб.

Про вивід засуджених за межі виховної колонії відповідальний від керівництва або черговий помічник начальника установи інформує чергового територіального органу управління Департаменту, а при поверненні засуджених до колонії - доповідає про їх наявність.

Охорона та нагляд за засудженими, які виводяться за межі установи, здійснюється відповідно до встановлених вимог.

Засуджені мають право в установленому порядку зняти кошти зі своїх особових рахунків для оплати квитків на відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів.

 

49. Побачення засуджених з адвокатом

Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. На бажання засудженого або адвоката чи іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, побачення можуть надаватися наодинці у кімнаті короткострокових побачень із забезпеченням їх безпеки. Засудженим до довічного позбавлення волі побачення надаються в кімнатах короткострокових побачень, які обладнані кабінками згідно з додатком 17 до цих Правил. Побачення надається адміністрацією установи при пред’явленні адвокатом ордера, а іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, угоди або доручення юридичної особи, а також документів, що посвідчують їх особу. Кількість і тривалість таких побачень не обмежена.

Побачення засуджених з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, у кількість побачень, установлених Кримінально-виконавчим кодексом України, не зараховується, їх кількість і тривалість не обмежується, але вони проводяться в неробочий для засудженого час і тільки від підйому до відбою.

 

50. Облік посилок, передач, бандеролей, побачень, телефонних розмов та листів засуджених

Облік посилок, передач, бандеролей, що надходять на ім’я засуджених, а також наданих їм побачень і телефонних розмов (у т. ч. і наданих як заохочення) ведеться молодшими інспекторами в спеціальних картках (додаток 22 до цих Правил), які зберігаються у сейфі і обліковуються як бланки суворої звітності, а вміст посилок і бандеролей - у спеціальній книзі (додаток 14 до цих Правил).

Листи засуджених реєструються інспекторами з перевірки кореспонденції.

 

51. Обчислення строків надання засудженим побачень, телефонних розмов, вручення посилок, передач і бандеролей

Перші побачення, посилка (передача), бандероль, телефонна розмова можуть бути надані засудженому відразу після прибуття його до установи виконання покарань, незалежно від того, коли він мав їх у місцях попереднього ув’язнення.

Наступні побачення, посилка (передача), бандероль, телефонна розмова надаються після закінчення періоду, що дорівнює частині терміну від ділення тривалості року на кількість відповідних побачень, посилок (передач), бандеролей, телефонних розмов, на які засуджений має право протягом року. Відхилення від визначеного терміну не може перевищувати 5 діб.

Час, протягом якого засудженим не видавалися посилки (передачі), бандеролі та не надавалися побачення, телефонні розмови у зв’язку з карантином, стихійним лихом або переведенням колоній на режим особливих умов, зараховується в строк, після закінчення якого засуджені можуть їх отримати.

Засудженим дозволяється в рахунок чергової посилки або передачі виносити після тривалих побачень продукти харчування та предмети першої потреби в кількості та асортименті, що встановлені для посилок і передач.

 

Розділ X. ПРОЖИВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ЖІНОК ЗА МЕЖАМИ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ. НАПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО КОЛОНІЙ МІНІМАЛЬНОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ ТА ДІЛЬНИЦЬ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

 

52. Проживання засуджених жінок за межами виправної колонії

Адміністрація виправних колоній направляє засуджених жінок з вагітністю понад чотири місяці або жінок, які мають при собі дітей віком до трьох років, для відбування покарання у виправну колонію, де є будинок дитини. При цьому на кожну засуджену, достатньо вивчену адміністрацією, складається детальна характеристика, у якій робиться висновок про можливість надання їй надалі права проживання за межами колонії.

Дозвіл на проживання за межами колонії засудженим жінкам, звільненим від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку, оформляється мотивованою постановою начальника колонії, узгодженою із спостережною комісією (додаток 23 до цих Правил).

Засудженим жінкам, які проживають за межами виправної колонії, видаються посвідчення встановленого зразка (додаток 24 до цих Правил).

Бланки посвідчень зберігаються і обліковуються як бланки суворої звітності.

Засуджені жінки, які проживають за межами колонії, зі складу відділень не виключаються. З ними здійснюється повний розрахунок із заробітної плати, видаються на руки гроші, які є на особових рахунках, та особисті речі.

Питання про можливість застосування до засуджених жінок умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким розглядаються адміністрацією колонії на загальних підставах.

Не пізніше як за три місяці до досягнення дитиною трирічного віку адміністрація колонії зобов’язана розглянути питання про доцільність застосування до засудженої жінки умовно-дострокового звільнення або помилування.

 

53. Направлення засуджених до виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрів та дільниць соціальної реабілітації (адаптації)

Направлення засуджених до виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрів та дільниць соціальної реабілітації (адаптації) здійснюється в порядку, установленому Департаментом.

 

Розділ XI. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІЗОЛЯЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ

 

54. Порядок оглядів та обшуків засуджених, приміщень, територій житлових та виробничих зон

Засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду.

Адміністрація колонії має право, за наявності підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які перебувають на території колонії, а також вилучати заборонені речі і документи.

Огляди й обшуки засуджених, приміщень та територій житлових і виробничих зон установ організовуються та проводяться в порядку, установленому Департаментом. За результатами їх проведення складаються акти.

Під час огляду та обшуку засуджених, житлових та виробничих об’єктів не допускається не обумовлене потребою пошкодження білизни, одягу, інвентарю та інших предметів.

Огляди й обшуки приміщень, де проживають засуджені зі своїми сім’ями, провадяться за наявності встановлених законом підстав, за вмотивованим рішенням суду.

 

55. Деякі умови допуску осіб до установ виконання покарань

Пропускний режим у житлових зонах установ виконання покарань і на виробничих об’єктах, де зайняті засуджені, установлюється адміністрацією установ і здійснюється особовим складом чергових змін з нагляду і безпеки та вартою з охорони. Допуск осіб у житлові зони установ виконання покарань і на виробничі об’єкти, де зайняті засуджені, здійснюється у час, визначений розпорядком дня установи і тільки у робочі дні.

Особам, які входять на територію установ виконання покарань і виробничих об’єктів, де працюють засуджені, забороняється проносити з собою будь-які речі, сумки і подібні предмети. Ці речі і предмети здаються на зберігання в спеціально обладнані кімнати на КПП. Учителям дозволяється проносити з собою в житлову зону установи навчальні посібники, потрібні для проведення занять.

Адміністрація установи має право проводити особистий огляд осіб, які входять на територію місць позбавлення волі та виробничі об’єкти, що охороняються, або виходять з них.

Рішення про проведення особистого огляду приймають начальники установ або їх заступники, а в разі їх відсутності - ЧПНУ. На території віддалених виробничих об’єктів огляд проводиться за рішенням заступника ЧПНУ - начальника варти.

Особистий огляд і огляд речей здійснюється молодшими інспекторами, які входять до складу варт з охорони об’єктів колоній, чергових змін з нагляду і безпеки, а також іншими особами з числа особового складу установ за вказівкою начальників установ виконання покарань.

Огляд речей здійснюється в присутності їх власників. Особистий огляд проводиться за участю не менше двох представників адміністрації.

Огляду повинна передувати пропозиція пред’явити предмети, вироби і речовини, придбання і зберігання яких засудженим заборонено.

Особистий огляд здійснюється у приміщенні чергової частини або КПП і тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає огляду. Забороняється проводити в одному приміщенні особистий огляд декількох осіб одночасно.

Посадові особи, які проводять особистий огляд, а також огляд речей, зобов’язані бути ввічливими щодо осіб, які оглядаються, і не припускатися дій, що принижують їх гідність.

 

56. Спільна робота вільнонайманого персоналу із засудженими

З метою ізоляції засуджених на підприємствах та виробничих об’єктах установ виконання покарань, а також об’єктах інших міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, де використовується праця засуджених, допускається робота вільнонайманого персоналу, який безпосередньо керує працею засуджених, а також вільнонайманих кваліфікованих робітників у межах, потрібних для забезпечення нормальної діяльності виробництва, але не більше 15 відсотків від числа засуджених.

Адміністрація установ уживає заходів для того, щоб вільнонайманий персонал комплектувався, як правило, з осіб однієї статі із засудженими.

Особи, які працюють спільно із засудженими, повинні дотримуватися порядку спілкування з ними, про що зобов’язані давати підписку (додаток 25 до цих Правил).

Не дозволяється передача засудженим, а також приймання від них продуктів харчування, грошей, кореспонденції, речей, інших предметів, виробів і речовин. У разі порушення встановленого порядку винні особи притягуються до відповідальності у встановленому порядку.

 

57. Нагляд за засудженими

Нагляд є системою заходів, що спрямовані на забезпечення відбування та виконання кримінального покарання у вигляді позбавлення (обмеження) волі шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ.

Нагляд за засудженими в установах виконання покарань здійснюється в порядку, установленому Департаментом.

З метою підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених здійснюється комплекс спеціальних профілактичних заходів щодо виявлення, постановки на облік та організацію нагляду за особами, схильними до вчинення правопорушень.

Виявлення та постановка на профілактичний облік засуджених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, здійснюється оперативними працівниками шляхом досконалого вивчення матеріалів особової справи засуджених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового утримання, слідчих ізоляторах, лікувально-профілактичних закладах тощо, журналів обліку порушень режиму, рапортів приймання-здавання чергувань, даних медичної частини, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників соціально-психологічної служби та відділу нагляду і безпеки.

Індивідуальна профілактична робота із засудженими, які перебувають на профілактичних обліках, здійснюється цілеспрямовано, планомірно, диференційовано з урахуванням особистості правопорушника, характеру і ступеня його соціальної занедбаності, небезпеки вчиненого злочину та інших особливостей, що мають значення для правильного вибору методів і заходів впливу.

У разі переведення засудженого, який перебуває на профілактичному обліку, до іншої установи оперативний працівник долучає до його особової справи відповідні довідки-орієнтування із зазначенням підстави та терміну перебування на обліку.

Згідно зі статтею 105 Кримінально-виконавчого кодексу України у випадках стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв’язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування установи посилюється охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.

Для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків за рішенням Голови Департаменту, начальника територіального органу управління Департаменту використовуються сили і засоби колонії, органів і установ виконання покарань, а в разі потреби з дозволу Міністра внутрішніх справ України, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в області, місті Севастополі - органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України.

 

58. Залучення сил і засобів колонії, органів і установ виконання покарань для підтримання правопорядку в установах виконання покарань

З метою приведення умов тримання засуджених у відповідність до вимог чинного законодавства, підтримання належного правопорядку, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених, стабілізації оперативної обстановки в разі її ускладнення, виявлення та вилучення заборонених до зберігання предметів, виявлення підкопів і розшуку засуджених, які переховуються, періодично (але не менше 1 разу на квартал) проводяться обшуки та огляди засуджених і приміщень, огляди території житлової і виробничої зон установ виконання покарань, обстеження об’єктів, вірогідних для захоплення заручників засудженими та вчинення інших злочинів із залученням особового складу підрозділів особливого призначення кримінально-виконавчої системи та працівників інших установ виконання покарань.

Залучення сил і засобів колонії, органів і установ виконання покарань для підтримання правопорядку в установах виконання покарань проводиться на підставі спеціального плану, який складається начальником виправної колонії та затверджується начальником територіального органу управління Департаменту і сповіщається прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законності при виконанні судових рішень.

 

Розділ XII. ПІДСТАВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ І ЗБРОЇ

 

59. Застосування фізичної сили і спеціальних засобів

Працівники кримінально-виконавчої системи мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов’язків.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.

Застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини, та за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника кримінально-виконавчої системи або звільнення заручників. Попередження може бути здійснено голосом, при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби будуть застосовуватися.

Кожний випадок застосування наручників, гамівної сорочки, спеціальних засобів і вогнепальної зброї в обов’язковому порядку фіксується у журналі рапортів приймання-здавання чергувань ЧПНУ.

 

60. Порядок і підстави застосування наручників

Наручники до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи, його заступників, ЧПНУ та їх заступників.

Наручники до засуджених застосовуються у разі:

а) учинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варти, адміністрації установи або проявів буйства;

б) відмови слідувати до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру;

в) спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб;

г) конвоювання після затримання засудженого, який скоїв втечу.

Наручники застосовуються до засуджених у положенні «руки за спиною».

Кожні дві години здійснюється перевірка стану здоров’я засуджених, до яких застосовані наручники.

Наручники знімаються за наказом осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або наказом начальника, вищого за посадою.

Про застосування наручників складається акт. Особи, які припустилися необґрунтованого застосування наручників, несуть за це відповідальність.

 

61. Порядок і підстави застосування сльозоточивих речовин, гумових кийків та фізичної сили

Особовий склад установи має право самостійно застосовувати сльозоточиві речовини, гумові кийки та фізичну силу у разі:

а) захисту персоналу установи та самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;

б) припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених;

в) відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби установи або звільнення їх у разі захоплення;

г) затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі;

ґ) припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи;

д) затримання засуджених, які скоїли втечу з місць позбавлення волі;

є) звільнення заручників.

Про застосування сльозоточивих речовин, гумових кийків та фізичної сили працівник складає рапорт, який розглядається начальником установи або особою, яка виконує його обов’язки, реєструється у спеціальному журналі та додається до особової справи засудженого.

Забороняється застосування сльозоточивих речовин та гумових кийків до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю працівників установи або інших осіб, чи збройного нападу.

Забороняється нанесення ударів гумовим кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, животу та статевих органах, а пластиковим кийком типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетенні, ключичній ділянці, низу живота, статевих органах, нирках, копчику, крім випадків реальної загрози життю та здоров’ю персоналу установи та засуджених.

Перевищення повноважень із застосування цих засобів тягне за собою відповідальність, установлену законодавством.

 

62. Порядок і підстави застосування гамівної сорочки

Застосування гамівної сорочки належить до крайніх заходів впливу на засуджених і може мати місце лише тоді, коли інші заходи щодо припинення буйства або безчинства були вичерпані і безрезультатні.

Гамівна сорочка застосовується тільки за вказівкою начальника установи або особи, яка виконує його обов’язки, у присутності ЧПНУ і обов’язково під наглядом медичного працівника. Вказівка медичного працівника про неможливість застосування гамівної сорочки до засудженого підлягає безумовному виконанню. У гамівній сорочці засуджений, який буйствує, перебуває до заспокоєння, але не більше двох годин.

Гамівна сорочка застосовується в ізольованому приміщенні (ДІЗО, карцері, окремій камері ПКТ або в кімнаті молодших інспекторів) не менше ніж трьома представниками чергової зміни.

До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовується. (абзац четвертий пункту 62 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Кожний випадок застосування гамівної сорочки документується у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Департаменту.

Особи, які припустилися необґрунтованого застосування гамівної сорочки, несуть за це відповідальність.

 

63. Порядок і підстави застосування вогнепальної зброї

Вогнепальна зброя як винятковий захід застосовується у разі скоєння засудженим нападу або інших умисних дій, які безпосередньо загрожують життю працівників установ виконання покарань або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти, якщо іншими засобами неможливо припинити зазначені дії.

Забороняється застосовувати зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю персоналу колонії чи інших осіб, або збройного опору. (абзац другий пункту 63 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Про кожний випадок застосування вогнепальної зброї адміністрація установи зобов’язана негайно повідомити прокурора.

Порядок застосування вогнепальної зброї визначається законодавством.

 

Розділ XIII. ПРАЦЯ ЗАСУДЖЕНИХ

 

64. Залучення засуджених до суспільно корисної праці

Засуджені до позбавлення волі залучаються до суспільно корисної праці в порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України. Умови та порядок оплати праці осіб, які позбавлені волі, регламентуються чинним законодавством України.

У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації (адаптації) засуджені залучаються до праці, як правило, на власному виробництві, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності, у т. ч. за межами адміністративного району установи з письмового дозволу начальника територіального органу управління Департаменту, за умови забезпечення постійного нагляду за ними та щоденного повернення до житлової зони. У всіх випадках при організації працевикористання засуджених повинна виключатися можливість їх проживання на виробничих об’єктах. Забороняється використовувати працю засуджених: (абзац другий пункту 64 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

а) у приміщеннях, де розміщена зброя, спецзасоби та службова документація;

б) на роботах, пов’язаних з устаткуванням для множення документів, радіотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації);

в) на посадах продавців, бухгалтерів-операціоністів, касирів, завідувачів продовольчих та речових складів;

г) на роботах, пов’язаних з обліком, зберіганням та видачею медикаментів, а також вибухових та отруйних речовин;

ґ) як фотографів (крім засуджених до обмеження волі), зубопротезистів, водіїв легкових та оперативних автомобілів і мотоциклів;

д) на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих працівників.

Засуджені, які залучаються до роботи із забезпечення пожежної безпеки виправних колоній, несуть цілодобове чергування в розрахунках пожежних команд з правом відпочинку і сну в депо пожежної охорони виправних колоній, перевірка цих осіб проводиться щогодинно та цілодобово.

Адміністрація колоній може залучати засуджених до робіт з благоустрою житлових та виробничих зон місць позбавлення волі, прилеглих територій та з поліпшення культурно-побутових умов засуджених або забезпечення колоній продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються без оплати праці, у неробочий час, не більше двох годин на день і, як правило, у порядку черги.

 

65. Господарське обслуговування установ виконання покарань

Засуджені, які характеризуються позитивно, можуть бути залучені до робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки господарське обслуговування виконується засудженими, які згідно зі статтею 89 Кримінально-виконавчого кодексу залишені для таких робіт. За межами виправних колоній виконання господарських робіт може здійснюватися засудженими, які тримаються в дільницях соціальної реабілітації, а у виховних колоніях - засудженими, які тримаються у дільницях соціальної адаптації.

 

66. Порядок відбору засуджених для виконання робіт з господарського обслуговування

Відбір засуджених для виконання робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань, а також для заміщення майстрів, бригадирів та нарядників проводиться начальниками відповідних служб, за погодженням з відділами нагляду і безпеки, оперативними службами та відділами по контролю за виконанням судових рішень, після їх медичного обстеження. Для виконання робіт з господарського обслуговування установ виконання покарань та підтримання належного порядку в місцях проживання засуджених призначаються старші днювальні та днювальні. При призначенні на роботи з господарського обслуговування колоній максимального рівня безпеки потрібна письмова згода засуджених. Призначення засуджених на вищезгадані роботи оформляється наказами начальників установ, виписки з яких долучаються до особових справ засуджених.

Засуджені, призначені для виконання робіт з господарського обслуговування (крім старших днювальних та днювальних), формуються, як правило, в одне відділення. Їх обов’язки визначаються начальниками відповідних служб.

Обов’язки старшого днювального та днювального у гуртожитках викладені в додатку 26 до цих Правил.

 

67. Особливості використання праці засуджених, які тримаються у ПКТ колоній максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю та секторах максимального рівня безпеки

(назва пункту 67 із змінами, внесеними згідно з наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99, від 21.09.2005 р. N 158)

Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки, дільницях посиленого контролю та секторах максимального рівня безпеки, залучаються до праці тільки на об’єктах, розташованих на території колоній. Виробничі цехи розміщуються в ізольованих приміщеннях у межах зони, що охороняється. (абзац перший пункту 67 із змінами, внесеними згідно з наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99, від 21.09.2005 р. N 158)

Такі засуджені виводяться на роботу в спеціально обладнані цехи, де встановлюються додаткові засоби охорони та забезпечується надійна ізоляція з тим, щоб зазначені особи в період роботи не могли вступати в контакти з іншими засудженими.

Під час виведення з цехів і камер засуджені підлягають обшуку, а приміщення - огляду.

У нагальних випадках адміністрація виправних колоній може залучати засуджених до ремонтно-будівельних робіт на території виправних колоній за умови забезпечення суворої ізоляції цих осіб від засуджених, залишених у виправних колоніях максимального рівня безпеки для господарського обслуговування.

У разі неможливості працевикористання засуджених з виведенням у виробничі цехи вони можуть залучатися до праці в робочих камерах з додержанням вимог санітарних норм і правил охорони праці.

 

Розділ XIV. МАТЕРІАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ЗАСУДЖЕНИХ

 

68. Умови та порядок надання засудженим права на додаткове витрачання грошей у разі перевиконання ними норм виробітку або сумлінного виконання встановлених завдань

Засудженим, які перевиконують норми виробітку, та тим, які працюють на погодинних роботах, з господарського обслуговування і сумлінно виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено витрачати на місяць для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби гроші в сумі, яка визначається Кримінально-виконавчим кодексом України.

Дозвіл на додаткове витрачення грошей надається начальником установи незалежно від відбутої засудженим частини строку покарання, але за умови, що в період, за який надається можливість додаткового витрачання грошей, він не мав дисциплінарних стягнень за порушення режиму.

На засуджених, яким надається право на додаткове витрачання грошей і яким нараховується мінімум заробітної плати, начальники відділень щомісяця складають списки, які затверджуються начальниками установ або їх заступниками і є підставою для надання такого права.

 

69. Мінімум заробітної плати, що зараховується засудженим на особовий рахунок

У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які не допускають порушень режиму, відповідно до статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України повинно зараховуватися незалежно від усіх відрахувань не менш як п’ятнадцять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків віком понад шістдесят років, жінок - понад п’ятдесят п’ять років, інвалідів першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, - не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, виправних центрах, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п’ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

 

70. Авансування в рахунок майбутнього заробітку і грошова допомога

Засудженим, які прибули до установ виконання покарань, дозволяється в перший місяць роботи, до нарахування заробітку, за умов сумлінного ставлення до праці і відсутності порушень режиму придбавати в крамниці продукти харчування та предмети першої потреби за рахунок коштів, які є на особових рахунках. У разі відсутності таких коштів їм може бути нарахований аванс у розмірі 50 відсотків дозволеної для цих витрат суми в рахунок майбутнього заробітку.

Наданий аванс утримується із заробітку засудженого за той місяць, у якому він був нарахований.

Надання права користування коштами з особових рахунків, авансу здійснюється за письмовою заявою засуджених начальником виправної колонії.

У виняткових випадках адміністрація виховної колонії може надати одноразову грошову допомогу неповнолітнім засудженим, які не мають близьких родичів і раніше перебували в дитячих будинках, у розмірі п’ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати із спеціального фонду.

 

Розділ XV. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ

 

71. Проведення виховних заходів із засудженими

Виховні заходи із засудженими проводяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установи виконання покарань і спрямовані на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Проводити спільні заходи за участю засуджених з різних установ виконання покарань не дозволяється.

 

72. Демонстрація відео- та кінофільмів в установах виконання покарань

В установах виконання покарань проводиться безкоштовна демонстрація художніх відео- та кінофільмів, які мають виховне значення.

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки (для засуджених, які тримаються у звичайних жилих приміщеннях та залишених для роботи з господарського обслуговування) художні кіно- та відеофільми демонструються один раз на тиждень.

Кількісні обмеження не стосуються навчальних, документальних і науково-популярних кінофільмів, які мають виховне значення.

Додатково до визначених норм дозволяється демонструвати художні кіно- та відеофільми у святкові дні.

Для осіб, яких тримають у дисциплінарних ізоляторах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) виправних колоній, у карцерах колоній максимального рівня безпеки, а також засудженим до арешту та довічного позбавлення волі, кінофільми не демонструються.

 

73. Радіо- і телепередачі в установах виконання покарань

Житлові приміщення, клуби, бібліотеки, кімнати виховної роботи у відділеннях, приміщення камерного типу (одиночні камери), дисциплінарні ізолятори, карцери, камери для засуджених до довічного позбавлення волі та арешту, палати лікувальних установ радіофікуються. У жилих приміщеннях виправних колоній мінімального, середнього, максимального рівнів безпеки, виховних колоніях, приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у камерах для засуджених до довічного позбавлення волі можуть установлюватись телевізори. Час радіотрансляції і перегляду телепередач визначається розпорядком дня установи. (абзац перший пункту 73 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Мережі радіотрансляції для засуджених в обов’язковому порядку здійснюються централізовано від єдиного радіотрансляційного вузла. За наявності технічних можливостей у виправних колоніях обладнуються кабельні телемережі.

Радіотрансляційні вузли та телецентри розташовуються за межами установ виконання покарань або в приміщеннях, доступ до яких засудженим заборонено.

 

74. Бібліотечна робота в установах виконання покарань

Засудженим дозволяється користуватися літературою, яка є в бібліотеках установ, а також газетами і журналами.

Книжковий фонд бібліотек створюється з розрахунку забезпечення кожного засудженого не менш ніж п’ятьма книжками. Обмін книг у приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) колоній, у камерах колоній максимального рівня безпеки, довічного позбавлення волі, арешту та дільницях посиленого контролю проводиться один раз на 10 днів. Засуджені забезпечуються газетами з розрахунку одна газета на 50 чоловік. По одній газеті виділяється на камеру. Якщо в камері утримується понад 20 засуджених, то додатково виділяється ще одна газета.

Індивідуальна передплата засуджених на періодичні видання (у т. ч. багатотиражні газети системи виконання покарань) здійснюється в добровільному порядку на умовах, установлених органами друку і адміністрацією установи, через місцеві органи зв’язку або відповідні магазини. З дозволу адміністрації установи передплата періодичних видань може бути здійснена за рахунок родичів засудженого.

Засуджені можуть зберігати при собі не більше 10 примірників книжок, брошур і журналів (окрім тих, що пропагандують насилля, міжнаціональну ворожнечу або порнографічного змісту), а ті, які навчаються, - відповідні підручники. Решту літератури засуджені здають для збереження на склад, а за особистим бажанням передають до бібліотеки колонії або віддають з дозволу адміністрації родичам.

 

75. Самодіяльні організації в місцях позбавлення волі

У колоніях можуть створюватися самодіяльні організації засуджених. Види самодіяльних організацій і порядок їх роботи визначаються Кримінально-виконавчим кодексом України та нормативно-правовими актами Департаменту.

У колоніях для засуджених можуть організовуватись гуртки соціально-корисної спрямованості. Порядок та організація роботи гуртків визначається адміністрацією установи. Виступи гуртків художньої самодіяльності можуть проводитись у межах колонії.

У виправних колоніях (крім колоній максимального рівня безпеки) дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) та платні, за рахунок коштів засуджених і за їх згодою, виступи професійних творчих колективів (театрів, філармоній та інше) при обов’язковому погодженні цих заходів з керівництвом територіальних органів управління Департаменту.

 

76. Фізкультурно-оздоровча робота із засудженими та користування настільними іграми

Фізкультурно-оздоровчі заходи серед засуджених проводяться у встановлений розпорядком дня час та в межах установи. У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах та дільницях соціальної реабілітації (адаптації) такі заходи можуть проводитися за межами жилої зони установи, але в межах дислокації установи.

Адміністрація установ виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення засуджених спортивним обладнанням, інвентарем та настільними іграми у відповідності з установленими нормами.

Засудженим може бути дозволено користуватися шахами, шашками, нардами, доміно у вільний від роботи час.

 

77. Організація навчання засуджених

Організація загальноосвітнього навчання, професійно-технічної освіти і професійного навчання на виробництві здійснюється у відповідності із Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту» та в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Час проведення занять у загальноосвітніх навчальних закладах визначається у розпорядку дня.

Для складання іспитів учні-засуджені звільняються від роботи на строк, передбачений трудовим законодавством і Законом України «Про оплату праці». Заробітна плата їм за цей час не нараховується, харчування надається безкоштовно.

Адміністрація установ виконання покарань всебічно сприяє загально-освітньому та професійно-технічному навчанню засуджених, у разі потреби надає їм допомогу в отриманні консультацій, придбанні підручників та посібників.

 

78. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань

Об’єднання громадян, релігійні і благодійні організації та окремі особи можуть брати участь у виправленні і ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, установленому Кримінально-виконавчим кодексом України та іншими законами України.

Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань забезпечують спостережні комісії, які діють на підставі Кримінально-виконавчого кодексу України та Положення про спостережні комісії, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

79. Забезпечення релігійних потреб засуджених

Адміністрація установ виконання покарань сприяє забезпеченню релігійних потреб засуджених у відповідності із Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Релігійні обряди проводяться на прохання засуджених або за ініціативою релігійних організацій, але з відповідними обмеженнями, передбаченими для різних категорій засуджених. Пропаганда будь-яких релігійних учень серед засуджених здійснюється тільки на їх бажання та за згодою, а щодо неповнолітніх - за згодою їх батьків або осіб, які їх замінюють.

Відвідування установ виконання покарань представниками релігійних організацій здійснюється з дозволу керівництва територіального органу управління Департаменту, а релігійними проповідниками, які є іноземними громадянами, - лише з дозволу Департаменту за умови, що їх повноваження на проведення релігійної діяльності підтверджені Державним комітетом України у справах релігій. (абзац третій пункту 79 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

У разі відсутності окремих приміщень для віруючих декількох релігійних конфесій обряди проводяться в одному приміщенні за графіком. У такому приміщенні передбачається можливість тимчасового розміщення предметів культу на період обряду.

 

Розділ XVI. ЗАХОДИ ЗАОХОЧЕННЯ І СТЯГНЕННЯ, ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

 

80. Посадові особи, які мають право застосувати заходи заохочення і стягнення, та їх повноваження

Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення до засуджених користуються начальник установи або особа, яка виконує його обов’язки, а також його прямі начальники.

Заходи заохочення і стягнення у виправних колоніях можуть також застосовувати заступник начальника колонії, начальник відділення соціально-психологічної служби колонії.

Заступники начальників виправних колоній користуються такими самими правами, за винятком права накладення дисциплінарного штрафу, скасування поліпшених умов тримання, поміщення засуджених у ДІЗО або карцер, переведення засуджених до ПКТ (ОК).

Начальник відділення соціально-психологічної служби колонії має право застосовувати в усній формі подяку, дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення, попередження, догану, призначення на позачергове чергування з прибирання приміщень і території колонії.

Заходи заохочення і стягнення у виховних колоніях можуть застосовувати заступник начальника колонії, начальник відділення (старший вихователь) соціально-психологічної служби колонії.

Старші вихователі відділень соціально-психологічної служби виховних колоній мають право застосовувати до засуджених в усній формі подяку, дострокове зняття раніше накладеного ними стягнення, попередження, догану, призначення на позачергове чергування з прибирання приміщень і території місця позбавлення волі. Вихователі відділень виховних колоній можуть в усній формі застосувати заохочення у виді оголошення подяки, дострокового зняття раніше накладеного ними стягнення, а також накладати стягнення у виді попередження або догани.

Заходи заохочення і стягнення у виправних центрах можуть застосовувати також заступники начальників виправних центрів та начальники відділень соціально-психологічної служби виправних центрів.

Заступники начальників виправних центрів користуються такими самими правами застосування заохочень та стягнень, що й начальники виправних центрів, за винятком нагородження похвальною грамотою, грошовою премією, нагородження подарунком, призначення позачергового чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього території, заборони проживання поза гуртожитком строком до 3 місяців та виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на той самий строк, поміщення в ДІЗО.

Начальники відділень соціально-психологічної служби виправних центрів можуть застосовувати заходи заохочення у виді оголошення подяки та дострокового зняття раніш накладеного ним стягнення, а також заходи стягнення у виді попередження, догани та суворої догани.

За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.

За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб.

Застосовування заходів заохочення та стягнення до осіб, засуджених до арешту, здійснюється начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення у карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.

Інші посадові особи установ виконання покарань правом застосування заходів заохочення і стягнення щодо засуджених не користуються.

У разі застосування заходів стягнення до засуджених посадові особи повинні суворо керуватися вимогами статей 54, 69, 134 - 135 Кримінально-виконавчого кодексу України. За правопорушення, які згідно зі статтею 133 Кримінально-виконавчого кодексу України відносяться до злісних, стягнення накладаються тільки посадовими особами, зазначеними в частині першій цієї статті.

 

81. Порядок обліку заходів заохочення і стягнення

Застосування заходів заохочення і стягнення у відповідності з порядком, установленим Кримінально-виконавчим кодексом України, оформляється постановами (додатки 27, 28 до цих Правил) або наказами уповноважених на те посадових осіб. Постанови або витяги з наказів долучаються до особових справ засуджених.

Заохочення і стягнення, оголошені усно, відображаються у статистичному обліку та в індивідуальних програмах, а також беруться до уваги при визначенні ступеня виправлення засудженого та при складанні на нього характеристики. (абзац другий пункту 81 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Облік заохочень і стягнень кожного засудженого ведеться начальниками відділень соціально-психологічної служби (старшими вихователями). Облік заохочень і стягнень за відділеннями установ у цілому ведеться заступником начальника установи з соціально-виховної та психологічної роботи або спеціально призначеною особою.

 

82. Надання та скасування права засудженим на поліпшені умови тримання

Умови тримання засуджених у виправних та виховних колоніях можуть бути поліпшені у випадках, передбачених статтями 138 - 140, 143 Кримінально-виконавчого кодексу України. Надання засудженим права на поліпшення умов тримання здійснюється за постановою начальника колонії (додаток 29 до цих Правил).

За порушення встановленого порядку відбування покарання засуджені можуть бути позбавленні права на поліпшені умови тримання згідно зі статтею 132 Кримінально-виконавчого кодексу України (додаток 30 до цих Правил).

Повторне переведення на поліпшені умови тримання може бути застосоване не раніше ніж через 6 місяців з дня відбуття стягнення.

 

Розділ XVII. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНИ УМОВ ТРИМАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

 

83. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі

Залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці та навчання умови відбування покарання можуть змінюватися в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду.

 

84. Порядок зміни умов тримання засуджених у межах однієї виправної колонії

Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії, погодженою із спостережною комісією.

Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені з ПКТ у звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання (додаток 31 до цих Правил).

У колоніях мінімального і середнього рівня безпеки засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття частини строку покарання і з урахуванням тяжкості злочину, що визначено частиною першою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу (додаток 32 до цих Правил).

Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації особи, визначені частиною другою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю; з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю (додаток 33 до цих Правил). Із звичайного жилого приміщення - в ПКТ колонії максимального рівня безпеки (додаток 34 до цих Правил).

Засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу, виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки по закінченню терміну тримання у цій дільниці переводяться до дільниці посиленого контролю (додаток 33 до цих Правил).

 

85. Порядок зміни умов тримання засуджених шляхом переведення до виправної колонії іншого рівня безпеки

Зміна умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправних колоній іншого рівня безпеки здійснюється Апеляційною комісією Державного департаменту України з питань виконання покарань з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі - Апеляційна комісія) за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником територіального органу управління Департаменту та спостережною комісією. (абзац перший пункту 85 в редакції наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30.06.2004 р. N 124)

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, за рішенням Апеляційної комісії можуть бути переведені: (абзац другий пункту 85 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30.06.2004 р. N 124)

з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання;

з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в ПКТ колонії або сектор максимального рівня безпеки на строк до 3 років.

Засуджений, який злісно порушує режим відбування покарання, може бути переведений з дільниці соціальної реабілітації до дільниці посиленого контролю, а з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання повернутий до тієї колонії, де він раніше відбував покарання, за умови, якщо в нього раніш накладені стягнення не зняті або не погашені в установленому законом порядку. (абзац п’ятий пункту 85 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Запити про переведення засуджених до колоній (секторів) максимального рівня безпеки містять матеріали, визначені додатком 35 до цих Правил.

 

86. Переведення засуджених із виховної колонії до виправної колонії

Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться із виховної колонії для дальшого відбування покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

 

87. Залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку

З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.

Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у виховній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради постановою начальника колонії, погодженою із службою у справах неповнолітніх.

На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у виховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, установлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, установлюються відповідно до законодавства про працю.

 

88. Порядок поміщення і умови тримання засуджених у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК) у порядку стягнення

Підставою для приймання та тримання засуджених у ДІЗО, карцерах та ПКТ (ОК) є мотивована постанова начальника установи (додаток 36, 37 до цих Правил) або особи, яка виконує його обов’язки, з визначенням строку тримання після перевірки пояснень засуджених по суті допущених правопорушень та отримання медичного висновку про можливість тримання їх у цих приміщеннях за станом здоров’я. Постанова оголошується засудженому під підпис.

Заходи стягнення у виді переведення засуджених у ПКТ (ОК) застосовуються в разі безуспішності інших заходів впливу.

Особи, поміщені до ДІЗО, карцерів та ПКТ (ОК), зі складу відділень не виключаються. Начальники відділень, вихователі проводять з ними виховну роботу і в період відбування стягнення.

У разі відсутності начальників установ у термінових випадках, коли іншими заходами попередити грубе порушення неможливо, засуджені можуть бути поміщені в ДІЗО або в карцери за постановою ЧПНУ (додаток 38 до цих Правил) до прибуття начальників установ, але не більше ніж на 24 години.

Така ізоляція дисциплінарним стягненням не є, але якщо начальник установи приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді поміщення особи, яка скоїла проступок, у ДІЗО або в карцер, цей час перебування в ізоляції зараховується до загального строку тримання у ДІЗО або в карцері.

Під час проведення службового розслідування за необхідності негайної ізоляції порушника дозволяється тримати засудженого на загальних підставах в окремій камері до 3 діб із зарахуванням цього часу в термін тримання у ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері (додаток 39 до цих Правил).

Під час тримання в ДІЗО, карцері або ПКТ (ОК) засудженим забороняються побачення, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми.

У ДІЗО, карцері або ПКТ (ОК) засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення.

Тримання засуджених у карцері одиночне.

Засудженим, які тримаються в ДІЗО, карцері або ПКТ (ОК), надається щоденна прогулянка тривалістю одна година. Для осіб, які хворі на туберкульоз, тривалість щоденної прогулянки - 2 години.

Посилки (передачі) і бандеролі вручаються засудженому після закінчення строку його перебування в ДІЗО, карцері.

Засуджені, які тримаються в ДІЗО з виведенням на роботу, в ПКТ (ОК), працюють окремо від інших засуджених.

Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м’яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого. Дострокове звільнення засуджених з цих приміщень здійснюється також, коли це обумовлено медичними показниками.

При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому змогу в установленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Засудженим забороняється брати із собою у ДІЗО або в карцери продукти харчування і особисті речі, за винятком рушника, мила, зубної пасти (порошку), зубної щітки, їм не дозволяється відправляти листи і курити.

Засудженим забороняється брати з собою у ПКТ (ОК) продукти харчування, особисті речі, крім предметів першої потреби, тютюнових виробів і сірників.

Для зберігання предметів особистої гігієни в камерах обладнуються навісні полички. Адміністрація установ виконання покарань забезпечує зберігання особистих речей засуджених протягом строку перебування їх у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК). Продукти харчування здаються на склад і видаються засудженим після відбуття ними стягнення. Адміністрація вживає заходів для їх збереження, але якщо з природних причин від тривалого зберігання вони зіпсувалися, у такому разі комісією складається акт, і вони знищуються.

У разі переведення засудженого в ПКТ (ОК) за злісне порушення режиму в ДІЗО строк утримання у ПКТ (ОК) відраховується після відбуття покарання у ДІЗО.

У разі переведення засуджених з ПКТ (ОК) в ДІЗО за порушення, здійснені в ПКТ або в ОК, строк їх тримання у ДІЗО у строк тримання у ПКТ і в ОК не зараховується.

Приймання засуджених у ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) проводиться молодшими інспекторами під керівництвом ЧПНУ або їх заступників і фіксується у журналі. Засуджені підлягають повному обшуку. Вони переодягаються в одяг, який закріплений за ДІЗО, карцерами, ПКТ (ОК).

Засуджені, які тримаються у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК), санітарну обробку проходять окремо від інших засуджених. Прибирання камер ДІЗО, карцерів, ПКТ та ОК проводиться засудженими, які в них тримаються. Прибирання камер ДІЗО та ПКТ здійснюється засудженими почергово.

До засуджених, які поміщені в ДІЗО або карцер, переведені до ПКТ (ОК), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в ДІЗО або карцер, повторного переведення до ПКТ (ОК).

Після відбуття покарання у ДІЗО, карцері, ПКТ (ОК) засуджені негайно звільняються з них, про що робиться відмітка в журналі і постанові. Матеріали перевірки і постанова долучаються до особової справи засудженого.

Звільнення засудженого із ДІЗО, карцеру, ПКТ (ОК) здійснюється ЧПНУ або його заступником у присутності начальника відділення (вихователя).

Із засуджених, які тримаються в ДІЗО, ПКТ виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільниць соціальної реабілітації та ДІЗО виправних центрів, відраховується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими нормами.

Приймання їжі засудженими проводиться в камерах, а в робочий час - на виробничих об’єктах на спеціально відведених для цього місцях.

Засудженим, яких тримають у ПКТ (ОК), дозволяється мати при собі годинник, підручники, прості олівці, авторучки, чорнило чорного, синього, фіолетового кольорів, стержні з мастикою таких самих кольорів, зошити, поштові марки, картки, конверти, користуватися бібліотекою, виписувати книги, журнали і газети. Особи, які навчаються у загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах і на курсах професійно-технічної підготовки, під час перебування у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК) на заняття не виводяться. Їм надається змога для самостійного навчання і консультацій з викладачами.

Медичний огляд і амбулаторне лікування засуджених, яких тримають у ПКТ (ОК), здійснюється у спеціально обладнаному приміщенні.

У разі переведення засуджених із ПКТ (ОК), ДІЗО та карцерів до лікувальних установ з причин, не пов’язаних з їх неправомірними діями, строк їх перебування у лікувальних установах зараховується у строк перебування у вказаних приміщеннях.

 

89. Забезпечення права засуджених на особисту безпеку

У разі виникнення небезпеки життю і здоров’ю засудженого, до якого згідно із законом у зв’язку з його участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, необхідності захисту його від розправи з боку інших засуджених або за заявою засудженого з проханням про забезпечення особистої безпеки, якщо він не допустив порушення режиму, а також ізоляції засудженого на час підготовки необхідних матеріалів на переведення до його іншої установи, за мотивованою постановою начальника установи (додаток 40 до цих Правил), дозволяється тримати його в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері на загальних підставах до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв’язання конфлікту або отримання наряду на переведення але не більше 30 діб.

Такі засуджені під час ізоляції на загальних підставах користуються всіма правами, передбаченими Кримінально-виконавчим кодексом України та цими Правилами.

 

90. Відповідальність осіб, які порушують дисципліну в лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі

Засуджені, які порушують дисципліну, відмовляються від лікування і обстеження (у першу чергу з приводу хвороби, яка становить небезпеку для здоров’я інших осіб) у лікувально-профілактичних закладах місць позбавлення волі, несуть відповідальність у повному обсязі, визначеному Кримінально-виконавчим кодексом України, за винятком:

а) вони не можуть бути переведені у ПКТ (ОК);

б) у ДІЗО вони забезпечуються постільними речами, одержують харчування за нормами, установленими законодавством, і мають право на прогулянку тривалістю до двох годин на день.

ДІЗО лікувально-профілактичних закладів місць позбавлення волі обладнуються згідно з вимогами цих Правил.

Засуджені, які злісно порушують дисципліну або ухиляються від лікування, виписуються з лікувально-профілактичних закладах і переводяться за місцем тримання у випадках, що не викликають загрози для життя і здоров’я хворих, а також осіб, які їх оточують.

 

91. Контроль за умовами тримання засуджених у ДІЗО, карцерах, ПКТ (ОК)

Начальники установ виконання покарань, їх заступники, начальники частин і служб не менш одного разу на тиждень відвідують ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК), перевіряють умови тримання в них засуджених, уживають заходів щодо усунення виявлених недоліків і задоволення обґрунтованих скарг засуджених, про що роблять відмітки у спеціальному журналі (додаток 41 до цих Правил).

 

Розділ XVIII. МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ

 

92. Матеріально-побутове забезпечення засуджених

Для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні не нижче плюс 18 градусів за Цельсієм. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом, натільною білизною та взуттям, а також постільними речами за встановленими нормами. Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі, відрізняється від інших засуджених.

Вартість речового майна утримується із заробітку засуджених. За їхнім бажанням вартість цього майна може повністю або частково оплачуватись з коштів, що перебувають на особових рахунках. У випадках відсутності коштів на особових рахунках засуджених для утримання вартості одягу і взуття у поточному місяці, заборгованість за вказані предмети речового майна стягується в наступні місяці до повного її погашення. Після оплати вартості отриманого майна воно переходить у власність засуджених. Ремонт одягу та взуття засуджених проводиться в майстернях установ.

З  асудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам - понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, у тому числі хворим на активну форму туберкульозу, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.

Вартість харчування із заробітку засуджених вираховується щомісячно з дня перебування їх в установах виконання покарань. Вартість харчування, не стягнута у поточному місяці із засуджених внаслідок низького заробітку або його відсутності, у наступні місяці не стягується.

В установах засудженим надаються платні послуги, у тому числі фотографування, прокат кіно- та відеофільмів, додаткове медичне обслуговування, ремонт годинників, електробритв та інший дрібний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання, банно-пральні та інші послуги.

Засуджені, які тримаються в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах, а також у дільницях соціальної реабілітації, харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Комунально-побутові послуги оплачуються ними на загальних умовах за встановленими тарифами. Особам, які не працюють у зв’язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних (карантин, погодні умови і т. ін.), і не отримують за цей час заробітну плату, зазначені види забезпечення та обслуговування надаються за встановленими нормами за рахунок кошторису установи.

Виплата компенсацій чи забезпечення засуджених безкоштовним харчуванням та речовим майном здійснюються за довідками лікувальних установ або за довідками, підписаними начальниками виправних колоній.

Засуджені, які перебувають у лікарнях і стаціонарах, забезпечуються харчуванням за встановленими нормами, грошова компенсація за нього не виплачується. На час звільнення від праці для складання іспитів надається відповідна грошова компенсація з розрахунку середньомісячної заробітної плати засудженого.

Діти засуджених жінок, які відбувають покарання, до трирічного віку забезпечуються харчуванням і речовим майном за нормами, установленими для дітей, які перебувають у будинках дитини при виправних колоніях. За бажанням засуджених за харчування та речове майно дитини може видаватися грошова компенсація.

 

93. Особливості матеріального забезпечення засуджених жінок, які проживають за межами виправної колонії, та їх дітей віком до трьох років

Засуджені жінки, які проживають за межами виправної колонії, та їхні діти віком до трьох років забезпечуються харчуванням, речовим майном за нормами, установленими для вагітних жінок та матерів-годувальниць, які перебувають у будинку дитини при виправних колоніях. За бажанням засудженої на період звільнення її від роботи їй та на її дитину може видаватись грошова компенсація за харчування і речове майно в установленому у виправній колонії розмірі.

Після закінчення післяпологової відпустки адміністрація колонії влаштовує засуджених жінок, які проживають за межами колонії, на роботу на підприємстві виправної колонії або на контрагентських об’єктах.

Адміністрація виправної колонії сприяє засудженим жінкам у влаштуванні їх дітей у ясла. При потребі на період робочого дня матерів їх діти можуть перебувати в будинках дитини при виправних колоніях.

 

94. Медичне забезпечення засуджених до позбавлення волі

В установах виконання покарань здійснюються:

а) клінічне обстеження та нагляд за засудженими з метою оцінки стану здоров’я, при виявленні хвороб - застосування раціональної терапії та встановлення працездатності;

б) амбулаторне, стаціонарне і спеціалізоване лікування методами та засобами, що рекомендовані інструктивно-методичними вказівками Міністерства охорони здоров’я України.

Особи, які надходять до установ виконання покарань, підлягають обов’язковому медичному обстеженню. Результати обстеження, які містять дані психічного та соматичного стану, лабораторних аналізів, реєструються в медичних картках засуджених.

Порядок надання особам, які тримаються в установах виконання покарань, медичної допомоги, організації і проведення санітарного нагляду, використання лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних установ органів охорони здоров’я і залучення з цією метою їхнього медичного персоналу визначається нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань і Міністерства охорони здоров’я України.

З метою попередження проникнення інфекційних захворювань усі засуджені, які прибули до установи виконання покарань, після комплексної санітарної обробки та медичного огляду розміщуються у дільниці карантину, діагностики і розподілу. Профілактичний карантин та медичний нагляд здійснюються у колоніях 14 діб.

При виявленні протягом медичного обстеження інфекційних хворих серед засуджених проводиться комплекс протиепідемічних заходів. Тривалість медичного нагляду в даному випадку визначається максимальним інкубаційним періодом від дня ізоляції останньої особи, яка захворіла.

Засуджені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до установ, що надають платні медичні послуги. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків здійснюються засудженими або їх родичами за рахунок власних коштів. Консультації і лікування у таких випадках проводяться у медичних частинах за місцем відбування покарання під наглядом персоналу медичної частини.

Медична допомога засудженим до довічного позбавлення волі організовується і надається, як правило, безпосередньо в камері у присутності не менше трьох представників адміністрації. При необхідності невідкладного надання медичної допомоги такі засуджені переводяться до найближчого лікувально-профілактичного закладу Департаменту або органу охорони здоров’я.

Перевезення до лікувально-профілактичного закладу (з лікувально-профілактичного закладу) засудженого до довічного позбавлення волі здійснюється в спеціалізованому автомобілі з конвоєм кількістю не менше п’яти осіб, до складу якого обов’язково повинен входити кінолог зі службовим собакою.

Засуджені, які відбувають покарання в дільницях соціальної реабілітації, за мотивованою постановою начальника установи виконання покарань (додаток 42 до цих Правил) проходять лікування у медичній частині виправної колонії, а засуджені, які відбувають покарання в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (крім осіб, засуджених вперше до позбавлення волі за злочини, учинені з необережності), для проходження стаціонарного лікування за мотивованою постановою начальника установи виконання покарань (додаток 43 до цих Правил) та у відповідності до вимог нормативно-правових актів Департаменту направляються до лікувально-профілактичних закладів Департаменту. (пункт 94 доповнено абзацом згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Гроші та цінні речі здаються до бухгалтерії виправної колонії і видаються засудженим після проходження лікування. (пункт 94 доповнено абзацом згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 09.11.2004 р. N 213)

Перевезення жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, здійснюється без залучення кінолога зі службовим собакою. (пункт 94 доповнено абзацом згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99)

 

95. Дотримання в установах виконання покарань санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил

В установах виконання покарань забезпечується виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил. Особи, які прибули до установ виконання покарань, проходять комплексну санітарну обробку, що включає в себе для чоловіків, зокрема, стрижку волосяних частин голови, підборіддя, бороди, вусів. Не менше одного разу в сім днів засудженим організовується миття в лазні з обов’язковою зміною натільної та постільної білизни, а за потреби стрижка волосяних частин голови, підборіддя, бороди, вусів. Періодично проводиться дезінфекція водогінних мереж, приміщень для проживання, харчування та інших комунально-побутових та кухонно-складських приміщень. Забезпечується чітка робота пральні, сушильні, перукарні, дезкамери та інших об’єктів комунально-побутового призначення.

У виправних колоніях максимального рівня безпеки, секторах максимального рівня безпеки та дільницях посиленого контролю всім засудженим, які тримаються у камерах, надаються щоденні прогулянки тривалістю одна година, а тим, які працюють за межами приміщень, - такою самою тривалістю у неробочі дні. (абзац другий пункту 95 із змінами, внесеними згідно з наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань від 06.06.2005 р. N 99, від 21.09.2005 р. N 158)

Засуджені до довічного позбавлення, хворі на туберкульоз, забезпечуються щоденною прогулянкою тривалістю до двох годин.

Засудженим чоловікам забороняється мати бороду, дозволяється мати коротку зачіску, але в разі застосування до них стягнень у виді поміщення до ДІЗО, карцеру, переведення в ПКТ (ОК) вони підлягають стрижці.

 

96. Порядок розміщення та умови тримання засуджених у лікувальних закладах місць позбавлення волі

У лікувальних закладах місць позбавлення волі ізольовано від інших категорій засуджених тримаються засуджені до довічного позбавлення волі. Ці засуджені тримаються в спеціально виділених і обладнаних за камерним типом палатах. Ізольовано також тримаються неповнолітні.

Жінки тримаються окремо від чоловіків.

Тривалі побачення засудженим, які перебувають у лікувальних закладах, як правило, не надаються. Короткострокові побачення надаються начальниками лікувальних закладів за встановленими нормами.

У разі тяжкої хвороби засудженого, що загрожує його життю, начальник лікувальної установи надає змогу близьким родичам засудженого відвідати його. Таке відвідування у рахунок чергових побачень не зараховується.

Якщо засуджені переводяться у лікувальні установи з ДІЗО, ПКТ (ОК), карцерів у зв’язку з членоушкодженнями або симуляцією хвороби, то час їхнього перебування у лікувальному закладі в строк відбування дисциплінарного стягнення не зараховується.

У лікувальних закладах, які мають у своїй структурі психіатричні або інфекційні відділення (палати), установлюється режим, що забезпечує ізоляцію хворих, а також посилений нагляд за поведінкою усіх категорій засуджених.

 

97. Виконання примусового лікування

До засуджених до позбавлення волі осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, та тих, які не пройшли повного курсу лікування і відмовляються від нього, адміністрацією колонії застосовуються призначені судом примусові заходи медичного характеру або примусове лікування.

Якщо під час відбування покарання буде встановлено, що засуджений має хворобу, яка становить небезпеку для здоров’я інших осіб, та відмовляється від лікування, адміністрація колонії вносить до суду подання про застосування до такої особи примусового лікування.

 

98. Порядок та умови тримання засуджених, які визнані інвалідами першої та другої груп, хворих на активну форму туберкульозу, у виправних колоніях на правах лікувальних

У виправних колоніях на правах лікувальних адміністрація передбачає у розпорядку дня години проведення лікування, виховних, культурно-масових, оздоровчо-спортивних та інших заходів. Організовує перевірки наявності засуджених у приміщеннях відділень або палатах.

Засудженим, які сумлінно ставляться до лікування та позитивно характеризуються, дозволяється купувати щомісяця продукти харчування у крамниці колонії за рахунок коштів, які містяться на особових рахунках, і один раз на місяць додатково отримувати одну посилку або передачу.

У разі відсутності необхідних медичних препаратів вони можуть бути отримані від родичів з дозволу медичної частини колонії. Такі ліки зберігаються у медичних частинах, видача їх хворим на руки забороняється. Вживання ліків засудженими здійснюється в присутності медичного працівника.

Тривалі побачення надаються за нормами, установленими для відповідного рівня безпеки виправної колонії. Засудженим, хворим на активну форму туберкульозу, тривалі побачення надаються за умов відсутності виділення мікобактерій туберкульозу. Неповнолітні діти засуджених на тривалі побачення допускаються у разі відсутності медичних протипоказань у хворих.

Засуджені забезпечуються постільними речами, одягом, взуттям за сезоном, необхідним лікуванням, харчуванням за встановленими нормами за рахунок кошторису на утримання місць позбавлення волі.

На осіб, які хворі на активну форму туберкульозу, вимоги цих Правил повністю поширюються як на засуджених у лікувально-профілактичних закладах.

На засуджених, хворих на активну форму туберкульозу, які відмовляються від лікування, поширюються вимоги пункту 97 цих Правил.

Засуджені, які злісно порушують установлений порядок відбування покарання або ухиляються від лікування, за вмотивованою постановою начальника установи можуть бути переведені до палат-ізоляторів. Таким засудженим щоденно надається прогулянка на свіжому повітрі тривалістю 2 години, куріння у палатах-ізоляторах забороняється.

 

Начальник управління охорони,
нагляду і безпеки Департаменту
полковник внутрішньої служби 

М. П. Ільтяй 

 

 

Наказ

Державного департаменту України з питань виконання покарань

«Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» від 25 грудня 2003 року N 275

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
31 грудня 2003 р. за N 1277/8598

 

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань
від 30 червня 2004 року N 124,
 від 9 листопада 2004 року N 213,
 від 6 червня 2005 року N 99,
 від 21 вересня 2005 року N 158

З метою приведення відомчих нормативно-правових актів з питань виконання покарань у відповідність до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити та ввести в дію Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникам управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, установ виконання покарань організувати вивчення цього наказу та затверджених ним Правил з особовим складом органів і установ виконання покарань та забезпечити неухильне виконання їх вимог.

3. Управлінню охорони, нагляду і безпеки Департаменту (Ільтяй М. П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державного департаменту України з питань виконання покарань від 05.06.2000 N 110 «Про затвердження та введення в дію Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2000 за N 395/4616, від 14.04.2001 N 65 «Про затвердження Положення про організацію виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі в установах кримінально-виконавчої системи», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за N 376/5567, від 31.08.2001 N 158 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання покарання у виді арешту в установах кримінально-виконавчої системи», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2001 за N 838/6029, та від 04.09.2001 N 165 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання покарання у виді обмеження волі в установах кримінально-виконавчої системи», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2001 за N 839/6030.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Департаменту генерал-лейтенанта внутрішньої служби Пташинського О. Б., начальників управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області.

6. Наказ оголосити особовому складу органів і установ виконання покарань.

Голова
генерал-полковник внутрішньої служби 
В. А. Льовочкін 

 



* У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання ПКТ не створюється, оскільки дисциплінарне стягнення у виді переведення до ПКТ у цих колоніях не застосовується, бо засуджені, які злісно порушують режим тримання, відповідно до частини 3 статті 102 Кримінально-виконавчого кодексу України підпадають у встановленому порядку переведенню на більш високий рівень безпеки