Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

«Про затвердження Інструкції про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи». Наказ Департаменту № 61

«Про затвердження Інструкції про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи».

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 квітня 2005 року N 61. Інструкція про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 р. за N 553/10833

З метою виконання заходів, спрямованих на захист осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та підпадають під дію Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи (далі – Інструкція), що додається.

2. Відповідальність за організацію і забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи покласти на начальників територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі – Департамент) та установ кримінально-виконавчої системи.

3. Начальникам територіальних органів управління Департаменту організувати вивчення Інструкції з особовим складом органів і установ кримінально-виконавчої системи та забезпечити безумовне виконання її вимог.

4. Управлінню організації оперативної роботи Департаменту (Польовий С. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю покласти на заступника Голови Департаменту генерал-лейтенанта внутрішньої служби Войцехівського М. І.

Голова   В. В. Кощинець 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного департаменту

України з питань виконання покарань
від 4 квітня 2005 р. N 61

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
23 травня 2005 р. за N 553/10833


ІНСТРУКЦІЯ
про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Інструкція затверджена відповідно до вимог Кримінально-виконавчого та Кримінально-процесуального кодексів України, Законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про попереднє ув’язнення», Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 N 275 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.12.2003 за N 1277/8598 (далі – Правила), інших нормативно-правових актів Департаменту та визначає порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, узятих під варту, засуджених до арешту, обмеження та позбавлення волі, у зв’язку з їх участю у кримінальному судочинстві.

2. Скорочення, що вживаються в Інструкції, мають таке значення:

ДІЗО  

- дисциплінарний ізолятор; 

ПКТ  

- приміщення камерного типу; 

ОК  

- одиночна камера; 

СІЗО  

- слідчий ізолятор; 

ЧПНУ  

- черговий помічник начальника установи. 

 

 

 

 

3. Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, здійснюється адміністрацією цих установ.

ПІДСТАВИ І ПРИВОДИ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

4. Підставою для застосування заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю і здоров’ю.

5. Приводами для застосування заходів забезпечення безпеки можуть бути:

а) заяви осіб, які є учасниками кримінального судочинства;

б) заяви близьких родичів або членів сімей осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю і здоров’ю зазначених осіб.

6. Рішення про застосування заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, приймається тим органом дізнання, слідчим, прокурором або судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи про злочини, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь зазначені особи.

 

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ, В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

7. Якщо стосовно засудженого прийнято рішення про застосування заходів щодо забезпечення його безпеки, адміністрація установи виконання покарань з урахуванням вимог режиму тримання негайно переводить такого засудженого у безпечне місце та вживає інших заходів щодо усунення небезпеки:

а) визначає персональне спальне місце, відділення чи структурну дільницю для відбування покарання;

б) проводить зміну його робочого місця;

в) переводить на ізольоване тримання;

г) вирішує питання про переведення до іншої установи.

8. Засуджений, у разі виникнення небезпеки його життю і здоров’ю, має право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань, а зазначена посадова особа зобов’язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення його особистої безпеки.

9. При отриманні заяви або повідомлення про загрозу життю і здоров’ю засудженого працівник установи виконання покарань негайно доповідає про це начальнику установи або особі, яка виконує його обов’язки, а у разі їх відсутності - ЧПНУ.

10. Отримавши таку інформацію, зазначені посадові особи вживають заходи щодо ізоляції засудженого, життю і здоров’ю якого загрожує небезпека, та негайно доручають відповідним працівникам служб нагляду і безпеки чи оперативної роботи у строк не більше трьох діб здійснити перевірку заяви чи повідомлення. При цьому з’ясовуються джерела загрози та складаються списки конкретних осіб, від яких вона може надходити.

У разі наявності в заяві чи повідомленні про загрозу безпеці особи відомостей про злочин, у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством, приймається рішення про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи.

11. Засудженого, стосовно якого прийнято рішення про застосування заходів щодо забезпечення його безпеки, за його заявою з проханням про забезпечення особистої безпеки та необхідність захисту від розправи з боку інших засуджених згідно з вимогами пункту 89 Правил, за мотивованою постановою начальника установи дозволяється тримати в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері на загальних підставах до закінчення перевірки заяви чи повідомлення, усунення небезпеки, остаточного розв’язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншої установи, але не більше 30 діб.

Такі засуджені під час ізоляції на загальних підставах користуються всіма правами та зобов’язані виконувати обов’язки, передбачені кримінально-виконавчим законодавством та іншими нормативно-правовими актами Департаменту.

12. Якщо у ході перевірки буде встановлено, що життю і здоров’ю засудженого, який бере участь у кримінальному судочинстві, загрожує небезпека, але рішення про вжиття заходів щодо забезпечення його безпеки органом дізнання, слідчим, прокурором або судом, у провадженні яких знаходиться чи знаходилась кримінальна справа, не приймалось, начальник установи звертається з клопотанням до них щодо прийняття такого рішення.

13. У разі неможливості забезпечення адміністрацією установи безпеки засудженого, який бере або брав участь у кримінальному судочинстві, у встановленому порядку вирішується питання про переведення його до іншої установи.

13.1. При вирішенні питання про необхідність переведення засудженого до іншої установи для отримання персонального наряду до Департаменту надсилається мотивований висновок, затверджений начальником територіального органу управління Департаменту або особою, яка виконує його обов’язки. До висновку додаються матеріали, зібрані в ході перевірки обставин, що загрожують життю і здоров’ю засудженого.

13.2. Визначення установи для подальшого відбування покарання особами, узятими під захист, здійснюється управліннями організації оперативної роботи, охорони, нагляду і безпеки, з керівництва діяльністю слідчих ізоляторів за участю управління по контролю за виконанням судових рішень Департаменту.

14. Про вжиті заходи безпеки та результати проведеної роботи органом чи установою виконання покарань інформується відповідний орган дізнання, слідчий, прокурор чи суд, які ініціювали здійснення таких заходів.

15. Засуджені, стосовно яких здійснюються заходи щодо забезпечення їх безпеки, мають право на подання письмових заяв щодо скасування здійснюваних заходів.

16. У разі відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту, заходи щодо забезпечення безпеки не проводяться, але якщо в адміністрації установи є відомості про наявність реальної загрози та настання непередбачуваних наслідків, відповідне клопотання про застосування заходів щодо забезпечення безпеки цієї особи надсилається до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, у провадженні яких перебуває чи перебувала кримінальна справа.

17. У разі неможливості захисту особи, яка бере чи брала участь у кримінальному судочинстві, у межах кримінально-виконавчої системи начальником органу чи установи виконання покарань надсилається клопотання до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, у провадженні яких перебуває чи перебувала кримінальна справа, про вирішення питання щодо здійснення відповідних оперативних заходів для забезпечення безпеки осіб, узятих під захист.

При переведенні засудженого, стосовно якого застосовані оперативні заходи для забезпечення його безпеки, до іншої установи його первинні документи надсилаються через фельд’єгерську службу особисто начальнику установи за місцем дальшого відбування покарання та зберігаються виключно у нього.

18. При надходженні інформації про загрозу житлу чи майну особи, яка має право на забезпечення безпеки, начальником установи або особою, яка виконує його обов’язки, інформуються відповідні територіальні органи внутрішніх справ.

 

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ, У СЛІДЧИХ ІЗОЛЯТОРАХ

19. У разі наявності приводів, передбачених статтею 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», керівництвом СІЗО вживаються невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки особи, щодо якої надійшла інформація про загрозу її життю і здоров’ю, та в термін не більше трьох діб організовується попередня перевірка отриманої інформації.

20. Така особа розміщується в СІЗО з дотриманням вимог статті 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» та користується всіма правами, передбаченими цим законом і нормативно-правовими актами Департаменту, що регламентують діяльність СІЗО.

21. У разі підтвердження інформації про наявність реальної загрози життю і здоров’ю такої особи, з метою збереження слідчої таємниці, захисту від можливих посягань та запобігання вчиненню нею нового злочину, або за наявності на те медичних підстав, за вмотивованою постановою органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа, чи начальника СІЗО, погодженою з прокурором, вона може триматися в ОК. Застосування цього заходу до неповнолітніх не допускається, а у разі виникнення загрози їх життю вони переводяться до іншої маломісної або загальної камери.

22. У разі коли є підстави вважати, що переведення на одиночне тримання не забезпечить особистої безпеки взятої під варту особи, вона на підставі персонального наряду Департаменту етапується до найближчого СІЗО.

22.1. Для отримання персонального наряду до Департаменту надсилається погоджене з органом дізнання, слідчим, прокурором або судом, у провадженні яких перебуває кримінальна справа взятої під варту особи, клопотання про її переведення до іншого СІЗО та додаються:

копія заяви учасника кримінального судочинства, члена його сім’ї або близького родича, витяг з отриманої оперативної та іншої інформації про наявність загрози його життю і здоров’ю;

довідка з особової справи;

матеріали попередньої перевірки отриманої заяви, звернення чи інформації;

список осіб, які становлять загрозу для особи, узятої під захист, із зазначенням місця їх мешкання або перебування в установах кримінально-виконавчої системи.

 

ОСОБЛИВОСТІ СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ОСІБ, УЗЯТИХ ПІД ЗАХИСТ, В УСТАНОВАХ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СИСТЕМИ

23. У разі усунення загрози життю і здоров’ю особи, стосовно якої вживалися заходи щодо забезпечення її особистої безпеки, або отримання її письмової відмови від захисту начальником установи надсилається відповідне клопотання про скасування таких заходів до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, які приймали рішення щодо захисту.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

24. Несвоєчасне вжиття або невжиття персоналом органів і установ кримінально-виконавчої системи достатніх заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

25. Розголошення відомостей про заходи безпеки особами, які їх здійснюють, тягне за собою дисциплінарну відповідальність, а у випадках, коли розголошення таких відомостей спричинило тяжкі наслідки, - кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

 

КОНТРОЛЬ ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

26. Контроль за забезпеченням безпеки осіб, які беруть чи брали участь у кримінальному судочинстві, здійснюється Департаментом.

 

Начальник управління організації
оперативної роботи Державного
департаменту України з питань виконання
покарань полковник внутрішньої служби 

С. В. Польовий