Міжнародний фонд "Відродження"

«Про здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі»

«Про здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі»

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань
від 1 грудня 2003 року N 224
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2004 р. за N 23/8622

 

З метою здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі у відповідності з вимогами Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року N 1109 (із змінами та доповненнями), та Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року N 1218,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі документи (додаються):

1.1. Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд у кримінально-виконавчій системі.

1.2. Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державного департаменту України з питань виконання покарань.

2. Головному державному санітарному лікарю Департаменту забезпечити здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи силами посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту.

3. Подати цей наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Привести нормативно-правові акти Департаменту у відповідність з цим наказом.

5. Скасувати наказ Департаменту від 17.03.2000 р. N 35 «Про затвердження Тимчасового Положення про санітарно-епідеміологічний нагляд у Державному департаменті України з питань виконання покарань та Положення про відділ по контролю за санітарно-епідеміологічним станом управління медичного та санітарно-епідеміологічного обслуговування спецконтингенту Державного департаменту України з питань виконання покарань».

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Департаменту Пташинського О. Б. та головного державного санітарного лікаря Департаменту.

7. Наказ оголосити персоналу кримінально-виконавчої системи.

Голова генерал-полковник  внутрішньої служби
В. А. Льовочкін

ПОГОДЖЕНО: 
Перший заступник Міністра  охорони здоров’я України,
Головний державний  санітарний лікар України   
О. В. Лапушенко 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного департаменту
України з питань виконання покарань
від 1 грудня 2003 р. N 224

 

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 січня 2004 р. за N 23/8622 

ПОЛОЖЕННЯ
про державний санітарно-епідеміологічний нагляд у кримінально-виконавчій системі

 

1. Це Положення визначає мету, основні завдання та порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду у кримінально-виконавчій системі.

2. У цьому Положенні поняття «державний санітарно-епідеміологічний нагляд», «санітарне законодавство», «небезпечний фактор», «санітарне та епідемічне благополуччя населення», «середовище життєдіяльності людини», «фактори середовища життєдіяльності», «санітарно-епідемічна ситуація», «державна санітарно-епідеміологічна експертиза», «санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи», «санітарні норми», «масові неінфекційні захворювання (отруєння)» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

3. Метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства.

4. Основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі є:

контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також приписів, постанов і вимог, викладених у висновках, що видаються головним державним санітарним лікарем Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - висновки);

контроль за санітарною та епідемічною ситуацією в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи (далі - об’єкти нагляду);

проведення санітарних та епідеміологічних розслідувань в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей;

розроблення пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;

проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об’єктів нагляду;

статистичне спостереження у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, державний облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей у зв’язку із шкідливим впливом факторів середовища життєдіяльності;

ужиття заходів для припинення порушень санітарного законодавства в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.

5. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у кримінально-виконавчій системі здійснюється головним державним санітарним лікарем Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент), його заступником, іншими посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту в порядку запобіжного та поточного нагляду.

6. Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту здійснюють нагляд на територіях, на які поширюється їх діяльність підпорядкованих їм об’єктах нагляду.

7. Запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд у кримінально-виконавчій системі здійснюється шляхом:

1) державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

2) видачі передбачених законодавством висновків та дозволів;

3) погодження:

проектів цільових програм розвитку кримінально-виконавчої системи;

схем передпроектної документації, що стосується планування і забудови територій об’єктів нагляду;

санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

документів про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місць водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об’єктів кримінально-виконавчої системи;

проектної та технічної документації на будівництво, реконструкцію, уведення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, санітарно-захисних зон підприємств кримінально-виконавчої системи;

діяльності, пов’язаної з комунально-побутовим та медичним обслуговуванням персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, навчанням та вихованням дітей і підлітків;

дозволу на спеціальне водокористування об’єктів кримінально-виконавчої системи;

4) визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики в разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;

5) проведення перевірки стану будівництва та видачі висновків на відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи;

6) видачі дозволів на:

виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування і харчових добавок, медикаментів, предметів медичного призначення, гігієни та санітарії, косметично-парфумерних виробів, тютюнових виробів, товарів побутової хімії та дитячого асортименту;

виконання робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань;

іншу діяльність, для провадження якої відповідно до законодавства видається дозвіл державною санітарно-епідеміологічною службою Департаменту.

8. Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд включає:

контроль за дотриманням персоналом, особами, позбавленими волі, юридичними і фізичними особами, які перебувають на території органів, установ, організацій, навчальних закладів, підприємств та баз відпочинку кримінально-виконавчої системи, передбачений санітарним законодавством, санітарними та протиепідемічними (профілактичними) заходами, приписами, постановами, висновками, дозволами та реєстраційними свідоцтвами, умовами державної реєстрації вимог безпеки для здоров’я і життя людини;

контроль за організацією і проведенням керівниками об’єктів нагляду, персоналом та особами, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

вивчення, аналіз і оцінку санітарної та епідемічної ситуації, прогнозування показників здоров’я персоналу та осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, залежно від стану середовища їх життєдіяльності, визначення факторів довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров’я і життя людини;

видачу обов’язкових для виконання приписів, постанов та висновків щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров’я і життя персоналу та осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб;

ведення обліку інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень;

контроль за якістю та ефективністю використання дезінфекційних засобів;

установлення обмежень або заборони щодо відвідування об’єктів нагляду громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, увезення вантажів і товарів з окремих регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях;

проведення обстеження, розслідування, лабораторного та інструментального дослідження і випробування, а також санітарної, гігієнічної, токсикологічної, епідеміологічної та інших видів оцінки середовища життєдіяльності людини, об’єктів господарської та інших видів діяльності в кримінально-виконавчій системі, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видача за їх результатами висновків щодо відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм;

підготовку та внесення в установленому порядку керівникам об’єктів нагляду пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, необхідності встановлення карантину.

9. Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд у кримінально-виконавчій системі як діяльність головного державного санітарного лікаря Департаменту, його заступника, інших посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту з контролю за дотриманням персоналом, особами, позбавленими волі, юридичними і фізичними особами, що перебувають на території органів, установ, організацій, навчальних закладів, підприємств та баз відпочинку кримінально-виконавчої системи, санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, приписів, постанов та висновків здійснюється шляхом обстеження та перевірки об’єктів нагляду щодо дотримання і реалізації вимог безпеки для здоров’я і життя людини.

Обстеження та перевірка об’єктів нагляду проводиться вибірково за планами державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту, позапланово - залежно від санітарної та епідемічної ситуації, а також за повідомленнями керівників об’єктів нагляду та за заявами громадян.

Плани обстеження та перевірка об’єктів нагляду затверджуються головним державним санітарним лікарем Департаменту. Позапланові обстеження та перевірка проводяться за рішенням головного державного санітарного лікаря Департаменту.

Періодичність обстеження та перевірки об’єктів нагляду встановлюється головним державним санітарним лікарем Департаменту на підставі результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи, з урахуванням ступеня їх впливу на стан здоров’я і життя людини.

Обстеження та перевірка об’єктів нагляду посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту здійснюються за направленням головного державного санітарного лікаря Департаменту або його заступника.

Результати обстеження та перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

10. Головний державний санітарний лікар Департаменту та його заступник мають право на територіях, на які поширюється їх діяльність, підпорядкованих їм об’єктах нагляду:

1) здійснювати нагляд за дотриманням керівниками об’єктів нагляду та громадянами санітарного законодавства, а також контроль за проведенням санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, виконанням програм охорони здоров’я персоналу та осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи;

2) розслідувати причини та умови виникнення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

3) безоплатно отримувати від юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних, які перебувають або провадять діяльність на територіях об’єктів нагляду, матеріали і відомості, статистичні та інші дані, що характеризують санітарно-гігієнічний та епідемічний стан об’єктів і здоров’я людей;

4) призначати державну санітарно-епідеміологічну експертизу, а в разі потреби визначати склад комісії для її проведення;

5) погоджувати:

проекти цільових програм розвитку кримінально-виконавчої системи;

схеми передпроектної документації, що стосується планування і забудови територій об’єктів нагляду;

документи про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місця водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об’єктів кримінально-виконавчої системи;

проектну та технічну документацію на будівництво, реконструкцію, уведення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи;

документацію на розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій, виробничих процесів в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи;

6) визначати необхідність профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;

7) вимагати проведення регламентованих Міністерством охорони здоров’я України, а в разі потреби позачергових медичних оглядів згідно із законодавством;

8) проводити перевірку та видавати висновки на відповідність об’єктів і споруд кримінально-виконавчої системи, що вводяться в експлуатацію, санітарним нормам;

9) затверджувати висновки;

10) видавати відповідно до законодавства дозволи на:

виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування і харчових добавок, медикаментів, предметів медичного призначення, гігієни та санітарії, косметично-парфумерних виробів, тютюнових виробів, товарів побутової хімії та дитячого асортименту;

комунально-побутове та медичне обслуговування персоналу та осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, навчання та виховання дітей і підлітків;

виконання робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань;

іншу діяльність, для провадження якої відповідно до законодавства видається дозвіл державної санітарно-епідеміологічної служби;

11) безперешкодно входити на територію і в приміщення всіх об’єктів нагляду за службовим посвідченням;

12) безоплатно вилучати зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи і необхідних видів лабораторного дослідження;

13) уносити обов’язкові для виконання пропозиції щодо усунення виявлених порушень санітарного законодавства, здійснювати в установленому законом порядку провадження у справах про порушення санітарного законодавства;

14) видавати постанови про накладення штрафу та в передбачених законом випадках застосовувати фінансові санкції за порушення санітарного законодавства;

15) у порядку, установленому головним державним санітарним лікарем України:

а) складати акти і протоколи про порушення санітарного законодавства;

б) видавати приписи, постанови, а також уносити пропозиції керівникам об’єктів нагляду:

про відсторонення від будь-яких видів діяльності, робіт, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які страждають на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань, або були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов’язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких установлюється Міністерством охорони здоров’я України;

про приведення нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів у відповідність до вимог санітарного законодавства;

про обмеження діяльності об’єкта нагляду у разі виявлення порушення санітарного законодавства, що безпосередньо не впливає негативно на стан здоров’я людей, але може зумовлювати такий вплив;

в) уносити пропозиції керівникам об’єктів нагляду про запровадження на відповідних територіях чи об’єктах особливих умов та режиму праці, навчання, пересування і перевезення, спрямованих на запобігання виникненню та ліквідацію захворювань;

г) скасовувати рішення посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту.

11. Інші посадові особи:

а) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, мають права, зазначені в підпунктах 1 - 3, 12 і 13 пункту 10 цього Положення;

б) мають право безперешкодно входити на територію і в приміщення об’єктів нагляду за службовим посвідченням та направленням головного державного санітарного лікаря Департаменту або його заступника.

12. Головний державний санітарний лікар Департаменту підпорядковується голові Департаменту, а з питань здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю України.

13. Головний державний санітарний лікар Департаменту:

забезпечує дотримання єдиних вимог щодо здійснення на територіях, на які поширюється його діяльність, на підпорядкованих об’єктах державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

видає приписи, постанови, а також уносить пропозиції щодо вдосконалення порядку організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі;

представляє державну санітарно-епідеміологічну службу Департаменту в центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, у тому числі в суді, господарському суді;

інформує керівництво Департаменту про санітарну та епідемічну ситуацію на об’єктах нагляду, випадки виникнення особливо небезпечних та масових інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей, а також з інших питань, що належать до його компетенції;

організовує виконання доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, головного державного санітарного лікаря України, голови Департаменту з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

готує та подає щороку голові Департаменту доповідь про санітарно-епідемічну ситуацію та стан дотримання санітарного законодавства на об’єктах нагляду.

14. Головний державний санітарний лікар Департаменту для здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду, крім повноважень, зазначених у пункті 13 цього Положення, має право:

1) видавати обов’язкові для виконання всіма суб’єктами господарювання, що розміщені на території кримінально-виконавчої системи, постанови про запобігання чи усунення негативного впливу на здоров’я персоналу та осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, будь-якого небезпечного фактора;

2) залучати в установленому порядку представників підрозділів Департаменту, підприємств, установ, організацій і закладів кримінально-виконавчої системи, до розгляду питань, що належать до його компетенції;

3) утворювати за погодженням з головою Департаменту комісії, експертні та консультаційні ради, робочі групи;

4) призначати державну санітарно-епідеміологічну експертизу з питань, віднесених до його компетенції, а в разі потреби визначати склад комісії для її проведення;

5) погоджувати проекти програм соціально-економічного розвитку органів, установ, організацій, навчальних закладів, підприємств та баз відпочинку кримінально-виконавчої системи.

Головний державний санітарний лікар Департаменту може делегувати повноваження своєму заступнику повністю або частково.

15. Рішення і дії посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, можуть бути оскаржені в термін, установлений законодавством:

а) головного державного санітарного лікаря Департаменту та його заступника - у головного державного санітарного лікаря України або в суді;

б) інших посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту - у головного державного санітарного лікаря Департаменту або в суді.

Оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії.

У разі ухилення від виконання рішення орган чи посадова особа об’єкта нагляду несе відповідальність, а головний державний санітарний лікар Департаменту (його заступник) уживає заходів згідно із законодавством.

Головний державний санітарний лікар Департаменту протягом 10 днів розглядає скаргу та приймає відповідне рішення, яке є обов’язковим для виконання.

16. Державна санітарно-епідеміологічна служба Департаменту провадить свою діяльність у взаємодії з іншими спеціально вповноваженими органами, що здійснюють державний нагляд і контроль, з підприємствами, установами і організаціями, громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на профілактику захворювань, охорону здоров’я населення, довкілля, захист прав громадян на безпечні умови їх життєдіяльності.

17. Посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту, які користуються пасажирським транспортом під час виконання службових обов’язків, витрати на проїзд відшкодовуються органами виконання покарань, у яких вони працюють, за рахунок коштів, передбачених на утримання цих органів відповідно до затверджених кошторисів, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Під час службових відряджень зазначені особи мають право на позачергове придбання проїзних документів на всі види транспорту і розміщення в готелях.

18. За неналежне виконання службових обов’язків посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту несуть відповідальність згідно із законодавством.

 

Заступник начальника управління медичного
забезпечення та контролю за санітарно-епідеміологічним
станом  Державного департаменту України  з питань
виконання покарань підполковник внутрішньої служби 
     Н. Є. Кожан 

ПОГОДЖЕНО:
Директор Департаменту державного  санітарно-е
підеміологічного нагляду Міністерства охорони
здоров’я України    С. П. Бережнов