«Положення про психологічну службу установи виконання покарань»

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17 березня 2000 року № 33

1. Психологічна служба є складовою частиною соціально-психологічної служби установи виконання покарань (далі - установа), функціонування якої забезпечується психологами, виконуючими специфічні завдання вивчення засуджених та сприяння зменшенню негативного впливу перебування в умовах позбавлення волі на їх особистість.

2. Штатна чисельність психологів установи встановлюється згідно з чинними нормативами, передбаченими відповідними наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

3. Комплектування посад психологів проводиться з фахівців, які мають вищу психологічну або педагогічну освіту .

4. Загальне керівництво психологами здійснює начальник установи, який всіляко сприяє їм у створенні належних умов для роботи.

5. Безпосереднє керівництво психологами здійснює заступник начальника установи із соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом.

6. Психологічна служба здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими службами установи.

7. Психолог забезпечується ізольованим робочим приміщенням, комп’ютерною технікою, відео - та аудіозасобами, пакетом психологічних методик.

8. Для проведення із засудженими занять з психокорекції в установі обладнується кімната психоемоційного розвантаження (додаток 1).

9. Основними завданнями психологічної служби є:

- надання психологічної допомоги засудженим;

- розробка та реалізація спільно з персоналом установи індивідуальних і групових програм психокорекційного і педагогічного впливу на засуджених з урахуванням їх індивідуальних особливостей, ступеня соціальної занедбаності;

- підвищення психологічної компетентності персоналу установи, надання йому кваліфікованої методичної допомоги, навчання формам та методам психологічного вивчення особистості і середовища засуджених, а також прийомам психолого-педагогічної корекції;

- узагальнення та впровадження в практику роботи установи сучасних методів психолого-педагогічного впливу на засуджених.

10. Основними функціями психологічної служби є:

психодіагностична - вивчення і узагальнення особистісних та групових характеристик засуджених, спрямованих на визначення індивідуально - психологічних особливостей поведінки та встановлення наявності у засуджених тих чи інших психологічних якостей, виявлення серед засуджених групи «ризику» (тобто тих, які мають психічні відхилення, схильних до проявів зовнішньої або внутрішньої агресії у вигляді самогубства або членоушкодження, створення конфліктних ситуацій серед засуджених, нападу на персонал установи та інші) осіб, які потребують профілактичного обліку;

прогностична - оцінка перспектив розвитку особи, прогнозування можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених на основі виявлених особистісних, характерологічних якостей та наявної соціально - психологічної обстановки;

профілактична - виявлення, усунення та попередження особистісних і групових негативних психологічних явищ, які виникають в процесі відбування покарання, надання психологічної допомоги засудженим, а також в разі необхідності персоналу установ;

корекційна - цілеспрямоване досягнення позитивних змін психічних станів, особливостей поведінки та особистості засуджених;

консультативна - надання рекомендацій персоналу щодо роботи з групами та окремими засудженими, попередження негативних явищ та формування позитивного морально-психологічного клімату серед засуджених;

просвітницька - поширення психологічних знань серед персоналу та засуджених, підвищення рівня їх психологічної культури; дослідницька - сприяння у проведенні наукових досліджень у галузі психології і педагогіки та впровадженні їх результатів в практичну діяльність.

11. Відповідно до покладених на психологічну службу завдань психолог зобов’язаний :

1) знати вимоги чинного законодавства, яке регулює діяльність кримінально-виконавчої системи, а також загальну, вікову, педагогічну, соціальну, кримінально-виконавчу психологію, педагогіку, патопсихологію, основи психотерапії, сексології, психогігієни, психології праці, психодіагностики, психологічного консультування та психопрофілактики, методи активного навчання, соціально-психологічного тренінгу спілкування, сучасні методи психологічної корекції та розвитку особистості;

2) вивчати засуджених, які прибули до установи, складати їх психологічну характеристику та надавати рекомендації начальникам відділень соціально-психологічної служби щодо роботи з ними;

3) розробляти спільно з іншими працівниками соціально-психологічної служби індивідуальні програми соціально-психологічної роботи із засудженими;

4) взаємодіяти з персоналом виробничої служби в доборі засуджених для використання на роботах, пов’язаних з підвищеними вимогами до особистості ;

5) здійснювати заходи щодо соціально-психологічної адаптації засуджених до умов відбування покарання та нейтралізації негативного впливу перебування в умовах місць позбавлення волі на особистість;

6) вивчати малі групи засуджених, їх структуру, групові процеси та їх вплив на морально-психологічний клімат в середовищі засуджених, розробляти рекомендації щодо його покращання;

7) виявляти осіб з підвищеною психологічною напруженістю, схильних до проявів внутрішньої і зовнішньої агресії, вести їх облік, вивчати психологічні особливості засуджених, які впливають на обстановку в установі;

8) сприяти психіатру медичної частини установи у виявленні засуджених з відхиленнями у психічному розвитку;

9) проводити за згодою засуджених тестову психодіагностику, індивідуальні та групові заняття з психологічної корекції їх психотравмуючих станів;

10) організовувати психологічну підготовку засуджених до життя після звільнення;

11) надавати персоналу установи рекомендації щодо організації індивідуальної роботи з конкретними засудженими, профілактики міжособистісних і міжгрупових конфліктів серед них;

12) проводити заняття щодо підвищення психолого-педагогічної компетентності персоналу, сприяти створенню позитивної морально-психологічної атмосфери та обстановки взаємодовіри і взаємопорозуміння між персоналом та засудженими установи;

13) здійснювати контроль за виконанням рекомендацій, які були запропоновані за наслідками психологічного обстеження засуджених;

14) регулярно аналізувати та узагальнювати отримані результати з основних напрямків діяльності і надавати інформацію безпосередньо керівництву установи;

15) дотримуватися принципу конфіденційності в роботі з метою запобігання нанесення моральної та психологічної шкоди суб’єкту психологічного дослідження.

12. Для виконання покладених на психологічну службу завдань і функцій психолог має право:

1) визначати для використання у своїй професійній діяльності психологічні методи тестування та оцінки індивідуальних і соціально-психологічних особливостей засуджених, методики та процедури впливу за умови, що вони відповідають вимогам надійності та пройшли достатню апробацію у рамках сучасної психологічної науки і є безпечними для психофізіологічного здоров’я особистості ;

2) використовувати в службовій діяльності всю доступну інформацію, що характеризує особистість та поведінку засудженого;

3) звертатися до компетентних осіб та інстанцій з запитами даних, які характеризують особистість засудженого в різних сферах діяльності;

4) прогнозувати можливі соціально-психологічні наслідки заходів серед засуджених, які проводяться в установі, та при необхідності інформувати про них безпосередньо начальника установи;

5) брати участь у засіданнях комісії з питань переведення засуджених до колоній з іншим режимом тримання, умовно-дострокового звільнення від покарання, застосування амністії або помилування та інших комісій, доповідати свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень відносно засуджених;

6) за погодженням з керівництвом установи здійснювати контакти з питань, які стосуються компетенції психологічної служби, з іншими установами, організаціями, навчальними та науковими закладами;

7) сприяти персоналу установи у профілактиці психотравмуючих станів та попередженні професійної деформації;

8) у випадках, обумовлених професійною доцільністю, з дозволу начальника установи виконувати функціональні обов’язки у цивільному одязі.

13. Психолог веде таку документацію:

1) квартальний план роботи;

2) зошит обліку індивідуальної роботи із засудженими та наданих персоналу установи рекомендацій (додаток 2);

3) зошит обліку засуджених, які потребують додаткової уваги (групи «ризику») та наслідків індивідуальної роботи з ними (додаток 3);

4) зошит психологічного вивчення засуджених, які прибули до установи (додаток 4);

5) зошит обліку індивідуальних та групових занять з психокорекції (додаток 5);

6) зошит обліку занять з персоналом установи щодо підвищення психолого-педагогічної компетенції (додаток 6).

14. За необхідністю психолог може вести іншу документацію, яка необхідна для його роботи. Документація психолога зберігається у металевих шафах або сейфах окремо від іншої документації соціально-психологічної служби установи.