Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державного департаменту України з питань виконання покарань

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного департаменту України
з питань виконання покарань
від 1 грудня 2003 р. N 224
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
12 січня 2004 р. за N 24/8623

Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державного департаменту України з питань виконання покарань

1. Державна санітарно-епідеміологічна служба Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент) є системою підрозділів санітарно-епідеміологічного профілю, діяльність яких спрямовується на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров’я і життя факторів середовища життєдіяльності.

2. Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту є:

головний державний санітарний лікар Департаменту;

заступник головного державного санітарного лікаря Департаменту;

працівники відділу контролю за санітарно-епідеміологічним станом управління медичного забезпечення та контролю за санітарно-епідеміологічним станом Департаменту;

лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи та інші посадові особи управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи (далі - об’єкти нагляду).

Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту виконують свої функції на основі єдиноначальності, підпорядкованості, підконтрольності та підзвітності головному державному санітарному лікарю Департаменту.

3. Державна санітарно-епідеміологічна служба Департаменту у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу України, Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд у кримінально-виконавчій системі, цим Положенням, наказами Міністерства охорони здоров’я України, наказами та постановами головного державного санітарного лікаря України, нормативно-правовими актами Департаменту.

4. Завданнями державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту є:

1) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі;

2) узагальнення практики застосування законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, розроблення пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства;

3) визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, запобігання шкідливому впливу на стан здоров’я і життя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, факторів середовища життєдіяльності;

4) аналіз причин і умов виникнення ситуацій санітарного та епідемічного неблагополуччя (поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей), підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню таких ситуацій в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи, контроль за здійсненням відповідних заходів;

5) координація роботи з проведення гігієнічного виховання персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи;

6) координація діяльності керівників об’єктів нагляду у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи.

5. Державна санітарно-епідеміологічна служба Департаменту відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства персоналом кримінально-виконавчої системи;

2) проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інших видів оцінку середовища життєдіяльності людини, об’єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видає висновок щодо їх відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм в кримінально-виконавчій системі;

3) проводить лабораторні дослідження і випробування з метою визначення впливу на стан здоров’я і життя персоналу та осіб, позбавлених волі повітря, води, ґрунту, продукції, що виробляється чи реалізується в кримінально-виконавчій системі;

4) вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров’я персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи залежно від стану середовища їх життєдіяльності, визначає фактори довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров’я людини;

5) аналізує санітарну та епідемічну ситуацію;

6) вносить в установленому порядку керівникам об’єктів нагляду пропозиції щодо проведення заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, необхідності введення карантину;

7) погоджує санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, контролює їх здійснення в кримінально-виконавчій системі;

8) видає обов’язкові для виконання приписи і постанови щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров’я і життя персоналу і осіб позбавлених волі, факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб;

9) організовує облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень персоналу та осіб позбавлених волі;

10) установлює обмеження або забороняє відвідування об’єктів нагляду громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, ввезення вантажів і товарів з окремих регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях;

11) аналізує причини та умови виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень серед персоналу та осіб позбавлених волі;

12) погоджує галузеві та міжгалузеві програми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя;

13) взаємодіє з державними органами і громадськими організаціями з питань охорони здоров’я людини;

14) уживає заходів до розвитку міжнародного співробітництва з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб позбавлених волі.

6. Створення, реорганізація і ліквідація підрозділів державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту здійснюються головою Департаменту в установленому законодавством порядку за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

7. Лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи та інші посадові особи санітарно-епідеміологічної служби управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області підпорядковуються начальникам регіональних управлінь (відділів), а з питань здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю Департаменту.

8. Державну санітарно-епідеміологічну службу Департаменту очолює головний державний санітарний лікар Департаменту, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Департаменту за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

Головний державний санітарний лікар Департаменту підпорядковується голові Департаменту, а з питань здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю України.

9. Головний державний санітарний лікар Департаменту має заступника.

Заступником головного державного санітарного лікаря Департаменту за посадою є заступник начальника відділу контролю за санітарно-епідеміологічним станом управління медичного забезпечення та контролю за санітарно-епідеміологічним станом Департаменту, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Департаменту за поданням головного державного санітарного лікаря Департаменту.

10. Головний державний санітарний лікар Департаменту:

1) організовує виконання законів, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, головного державного санітарного лікаря України, голови Департаменту з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

2) бере участь у формуванні державної політики в галузі охорони здоров’я населення України шляхом участі у роботі колегії державної санітарно-епідеміологічної служби України, підготовці законодавчих та інших нормативно-правових актів з цих питань;

3) вносить пропозиції щодо удосконалення порядку організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі;

4) інформує керівництво Департаменту про санітарну та епідемічну ситуацію на об’єктах нагляду, випадки виникнення особливо небезпечних інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей, а також з інших питань, що належать до його компетенції;

5) вносить пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

6) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд, видає обов’язкові для виконання усіма юридичними та фізичними особами, які знаходяться на території органів, установ, організацій, навчальних закладах, підприємств та баз відпочинку кримінально-виконавчої системи, приписи, постанови, висновки щодо дотримання вимог санітарного законодавства, проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;

7) вносить пропозиції керівництву Департаменту, керівникам об’єктів нагляду щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, уживає заходів щодо припинення порушень санітарного законодавства;

8) представляє державну санітарно-епідеміологічну службу Департаменту в центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, інших державних органах, у тому числі в суді, господарському суді.

9) організовує вивчення та узагальнення міжнародного досвіду, бере в установленому порядку участь у підготовці та реалізації міжнародних проектів, програм, договорів з відповідними державними і недержавними організаціями інших країн та співпрацює з міжнародними організаціями з питань, що належать до його компетенції;

10) забезпечує дотримання єдиних вимог щодо здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду на об’єктах нагляду;

11) організовує роботу санітарно-епідеміологічної служби Департаменту та співпрацює з органами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України та інших відомств;

12) погоджує призначення на посаду і звільнення з посади посадових осіб санітарно-епідеміологічної служби Департаменту.

11. Головний державний санітарний лікар Департаменту має бланк та круглу печатку із зображенням Державного Герба України і назвою посади.

12. На посаду головного державного санітарного лікаря Департаменту та його заступника призначаються особи, які закінчили вищі медичні навчальні заклади і одержали фах лікаря, мають практичний досвід роботи в закладах державної санітарно-епідеміологічної служби України та відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам.

13. Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту згідно із законодавством здійснюють свої повноваження на територіях, на які поширюється їх діяльність, підпорядкованих їм об’єктах нагляду.

14. Приписи, постанови, висновки, що видаються головним державним санітарним лікарем Департаменту та іншими посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту, обов’язкові для виконання персоналом та особами позбавленими волі.

15. Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту самостійно приймають у межах своїх повноважень рішення, несуть відповідальність за свої протиправні дії або бездіяльність.

16. Посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим головним державним санітарним лікарем України.

17. Посадові особи та спеціалісти державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту підлягають атестації в порядку, установленому Міністерством охорони здоров’я України.

18. Посадові особи та спеціалісти державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту провадять свою діяльність відповідно до законодавства та посадових інструкцій, що затверджуються головним державним санітарним лікарем Департаменту.

19. Діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту, крім посадових осіб, забезпечується за допомогою інших спеціалістів (спеціалісти лабораторій з медичною, біологічною, інженерно-технічною освітою, провізори, наукові співробітники, адміністративно-допоміжний персонал, бухгалтери, економісти, програмісти, юрисконсульти тощо), які працюють у підрозділах державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту.

20. Посадові особи та спеціалісти державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок каліцтва або професійного захворювання під час виконання службових обов’язків, мають право на пільги і компенсації у порядку, встановленому законодавством.

 

Заступник начальника управління медичного забезпечення та контролю
за санітарно-епідеміологічним станом Державного департаменту України
з питань виконання покарань  підполковник внутрішньої служби
 
Н. Є. Кожан  

 

ПОГОДЖЕНО: 

Директор Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров’я України 
С. П. Бережнов