Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Європейський Суд оцінив погане поводження з довічно ув’язненим у 8000 євро

СПРАВА «ЛОТАРЄВ проти УКРАЇНИ» (САSE OF LOTAREV V. UKRAINE)
Заява № 29447/04
Стислий виклад остаточного рішення від 8 квітня 2010 року
Заявник, який відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі у Житомирській установі виконання покарань № 8 (далі — в'язниця), стверджував, що 9 червня 2004 року його було побито працівниками зазначеної установи після проведення планового огляду камери.
Житомирська прокуратура з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах неодноразово відмовляла заявнику та його матері у порушенні кримінальної справи щодо працівників в'язниці за обвинуваченням у нанесенні тілесних ушкоджень заявнику. Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи було неодноразово скасовано прокуратурою Житомирської області.
Заявник скаржився до Європейського суду з прав людини (далі — Європейський суд) на те, що його було побито працівниками в'язниці, внаслідок чого йому було зламано ребра. З цього приводу він також скаржився на відсутність належного розслідування його скарг.
За статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) заявник скаржився на неналежність умов тримання у в'язниці.
За статтями 1, 2, 3, 6, 8, 9,13,17 та 34 Конвенції заявник скаржився на те, що йому було помилково діагностовано туберкульоз, а також піддано примусовому медичному лікуванню всупереч його релігійним переконанням. Він також скаржився на втручання адміністрації в'язниці у його кореспонденцію.
Європейський суд констатував порушення матеріального аспекту етапі 3 Конвенції у справі заявника з огляду на те, що державні органи заперечували будь-який зв'язок між подією, яка мала місце 9 червня 2004 року, та ушкодженнями заявника, не надавши альтернативного пояснення щодо походження зазначених ушкоджень. Крім того, Європейський суд зазначив, що захист фізичного здоров'я ув'язненого є обов'язком держави, оскільки він перебуває в особливо уразливому становищі.
Також Європейський суд констатував порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції з огляду на те, що: рентгенограму ушкоджень заявника було проведено через п'ять місяців після події, у зв'язку з чим було неможливо встановити з достатньою точністю дату їх нанесення; на початковому етапі слідства не було допитано співкамерників заявника щодо зазначених подій; підхід до оцінки доказів був вибірковим, і полягав у тому, що слідчий у повній мірі брав до уваги свідчення працівників в'язниці, у той час як свідчення співкамерників заявника піддавав сумніву; національні органи, встановивши, що заявнику було зламано ребра у в'язниці, але не встановивши, що фактично сталося з ним, відхилили його скарги на погане поводження як безпідставні.
Розглянувши справу, Європейський суд:
1. Відхиляє заперечення Уряду щодо представництва заявника.
2. Вирішує об'єднати заперечення Уряду по суті щодо не вичерпання національних засобів захисту стосовно скарг заявника за статтею З Конвенції на погане поводження з боку працівників в'язниці і відхиляє їх після розгляду по суті.
3. Оголошує прийнятними скарги щодо стверджуваного поганого поводження стосовно заявника під час перебування у в'язниці та що до відсутності належного розслідування цього твердження;
4. Оголошує решту скарг у заяві — неприйнятними.
5. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення етапі 3 Конвенції у її матеріальному та процесуальному аспектах;
6. Постановляє, що:
(а) упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має виплатити заявнику 8 000 (вісім тисяч) євро відшкодування моральної шкоди з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.
7. Відхиляє решту вимог заявника стосовно справедливої сатисфакції.
Інформацію надано Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном