Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Чернівецький слідчий ізолятор

58000 м. Чернівці, Соборна площа, 6
начальник СІЗО Іванов Олег Володимирович
тел. (037) 252-50-20

У документах архівних фондів Буковинської окружної управи, Га­лицького намісництва в справах Буковини, крайового суду Буковини, Буковинської крайової управи, канцелярії Чернівецького губернатора за 1787-1918 рр. є відомості про будівництво в'язниці та приміщення караного суду, їх перебудову та розширення в м. Чернівцях на Кримі­нальній площі, з 1875 р. площі Австрії (тепер площі Соборній).

У перші роки свого існування (1787-1804 рр.) штат суду складав­ся з кримінального судді, двох судових засідателів, писаря, канцеля­риста, начальника в'язниці, 4-х тюремних наглядачів. Тюрма (темниця, в'язниця) згадується в документах ще в доавстрійські часи.

Перша провінційна в'язниця збудована в Чернівцях на державні кошти на ґрунті Лазаря Грека, номер нерухомого майна 347. Цей ґрунт Лазар Грек купив у Баші Саліма за контрактом. Ця стара в'язниця піс­ля вводу в дію найстарішої частини кримінального суду здавалася в оренду Чернівецькому міському магістрату, починаючи з листопада 1824 р. Цікавий запис про оренду: "за оренду старої в'язниці до закін­чення будівництва приміщення магістрат платив 100 гульденів кримі­нального фонду за утримання в'язнів у старій в'язниці на Мучній пло­щі", пізніше площа Рудольфа (нині Філармонії). Орендоване приміщен­ня використовувалось пізніше як шпиталь, потім знову як в'язниця, в подальшому до 1860 р. як навчальне приміщення акушерської школи. У 1860 р. при впорядкуванні площі приміщення було знесене.

Будівництво приміщення в'язниці на Кримінальній площі розпо­чалося 1812 р. Буковинська окружна повітова управа призначила на посаду керівника будівництва інженера Духослава, розпорядником фінансів призначено Франца Гаткієвича. Після 18 місяців будівельних робіт 26 липня 1813 р. роботи були припинені, у червні 1814 р. знову продовжені.

24 січня 1817 р. був виданий наказ про закінчення будівництва на протязі року, проте будівництво затягнулося до 1819 р. 7 червня 1821 р. цісарсько-королівська головна бухгалтерія остаточно підраху­вала витрати на спорудження місцевої в'язниці. Загальна сума склала 103329 флоринтів.

У 1843 р. земельна ділянка на Мучній площі була обміняна на зе­мельну ділянку біля будови в'язниці та кримінального суду. 11 груд­ня 1870 р. бургомістр Антон Кохановський документально засвідчив, що кримінальний фонд обміняв свою ділянку на Mehlpatr на міський ґрунт біля приміщення в'язниці та кримінального суду. Загальний роз­мір земельної ділянки склав 1324 клафтери. Постало питання про роз­ширення приміщення суду. Суд з 1856 р. носив назву крайового суду Буковини. Це був вищий орган цивільного та карного судочинства на території краю.

Зберігся опис приміщень суду, які потрібно було добудувати (1872 р.), плани технічного департаменту (1874 р.). Пропонувалося до­будувати шпиталь, майстерню на 100 чоловік, каплицю для віруючих православного віросповідання, яка могла б вмістити до 100 в'язнів; судові приміщення: зал для присяжних, свідків, захисту, обвинувачен­ня, зал розбору справ, всього до 23-х приміщень, розширення самої в'язниці до 400 засуджених. Роботами по розширенню та побудові при­міщення крайового суду на площі керував архітектор Алоіс Ліопольд.

У лютому 1888 р. архітектор міста Чернівці та підрядчик розбудови приміщення кримінального суду Алоіс Ліопольд підписав контракт з Міністерством юстиції. Роботи по муруванню перебрав Лаурену Куку­рудза, малярні - Йозеф Шаріцер, скляні - Мендель Кінсбрунер, покрі­вельні - Франц Діц.

12 грудня 1916 р. у роки Першої світової війни помічник воєнно­го прокурора по громадянській частині, камер-юнкер Двору його ве­личності російського імператора Євреїнов писав: "Обозревая тюрьму, я установил, что само помещение является настолько целесообразно устроенным, значительным по размерам и специально приспособленным, что некоторые недостатки содержания арестованных могут быть немедленно же устранены".

З 1916 р. по 1944 р. в'язниця використовувалась за прямим при­значенням при окупації Північної Буковини Румунією та німецькими військами.

З 1944 р. по даний час приміщення використовувалось як тюрма Чернівецької області та Чернівецький слідчий ізолятор. Установа зна­ходиться у центрі старого міста на Соборній площі; розрахована на ут­римання 500 ув'язнених; обслуговуючого персоналу 150 осіб. На тери­торії установи знаходяться адміністративний корпус, котельня, слідчі кабінети, навчально-виробничі майстерні, гаражі, склади. З 1996 р. у православній церкві установи проводяться релігійні обряди та цер-ковьі богослужі:;::я.

У різні роки установу очолювали:

В. А. Замков, Д. Є. Шевченко, В. Е. Лабай, О. О. Полецький, В. О. Покрийчук, М. І. Гівчук, А. П. Шевчук, В. Д. Калинюк, Д. П. Семенюк, А. С. Сухар.

На даний час її очолює О. В. Іванов.