Відкритий лист керівникам держави

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

19 ЧЕРВНЯ 2008 РОКУ.
Президенту України В.А.Ющенку
Прем’єр-міністру України Ю.В.Тимошенко
Голові Верховної Ради України А.П.Яценюку

Вельмишановні Вікторе Андрійовичу, Юліє Володимирівно та Арсенію Петровичу!
22 лютого 2008 року ми звернулися до Вас з відкритим листом, в якому привертали Вашу увагу до чисельних порушень прав людини у діяльності Державного Департаменту України з питань виконання покарань. Ми відмічали, що попри бадьорі декларації його керівництва, діяльність відомства є надзвичайно закритою для громадського контролю, майже неконтрольованою та непідзвітною суспільству. В установах Департаменту брутально порушуються права людини, наростає напруга. Ми повідомляли про приклади грубих порушень прав в’язнів та персоналу установ Департаменту, застосування незаконного насильства щодо осіб, позбавлених волі, про чисельні фінансові зловживання.
Протягом майже чотирьох місяців ми не маємо від Вас ясної відповіді щодо порушених питань та не знаємо Вашої позиції щодо фактів та пересторог, висловлених у нашому відкритому листі.
Натомість наступні, після оприлюднення нашого звернення, події лише підтверджують серйозність ситуації, яка складається в установах відомства. Триває практика невмотивованого побиття засуджених силами спеціальних підрозділів. Є повідомлення, що чергові побиття сталися 12 червня у Дніпропетровській виправній колонії № 89, 3 червня у Вольнянській виправній колонії № 20 Запорізької області.
Про рівень стандартів справедливості нинішнього керівництва відомства свідчать факти представлення ним до нагородження відзнаками Міністерства юстиції керівників територіальних відомств, зокрема Чернігівської та Вінницької областей, дії яких судами визнані такими, що порушують Конституцію та закони України. Залишається лише здогадуватися, яким чином без корупційних діянь можна отримати такі відзнаки?
Міфічна „відкритість” відомства заперечується новими рішеннями судів про ненадання інформації щодо діяльності установ виконання покарань, при цьому протиправними визнаються судами і дії самого голови відомства Кощинця В.В. Ми змушені знову повторити: „Відсутність достовірної інформації про діяльність установ системи унеможливлює об’єктивну та неупереджену оцінку стану дотримання прав людини в установах.”
На жаль, все вищезазначене відбувається з мовчазної згоди і Вас, шановні Вікторе Андрійовичу, Юліє Володимирівно та Арсенію Петровичу!
Ми зверталися у своєму листі до Вас, Вікторе Андрійовичу: „Вашим іменем обіцяють стріляти в засуджених і травити їх собаками!” Здається, пане Президенте, Ви цього не почули. І це насправді дуже сумно.
Ми знову наголошуємо: стан з дотриманням прав людини у кримінально-виконавчій системі країни є катастрофічним. Варто підкреслити, що керівництво системи неспроможне адекватно оцінити загрози та їх причини, бо джерело будь-яких негараздів воно бачить тільки ззовні. Надто показовим симптомом стала реакція керівництва відомства на наш відкритий лист. Замість пояснень щодо прикладів порушень прав людини в установах, його керівництво почало у ЗМІ кампанію дискредитації авторів звернення, не гребуючи відвертою неправдою. Зміст виступів керівництва відомства зводився до того, що ніхто не перешкоджає візитам правозахисників до колоній (що є неправдою), що автори звернення не бувають в колоніях, що теж є неправдою. Акценти робляться на отриманні правозахисними організаціями для своєї діяльності підтримки іноземних донорів, при цьому замовчуються факти отримання самим відомством коштів з-за кордону у значних обсягах, про використання яких відсутні публічні звіти. Керівництво відомства не посоромилось навіть звинуватити правозахисників й у виконанні замовлення криміналітету, що є повною нісенітницею.
У своєму зверненні 22 лютого ми відзначали: „Кримінально-виконавче законодавство потребує суттєвої переробки – як на концептуальному рівні, так і в деталях. Внутрішні нормативні документи Департаменту не проходять належної експертизи та обговорення – ні з фахівцями, ні з громадськістю, і часто суперечать чинному законодавству та міжнародним нормам і стандартам з прав людини.”
Ми з прикрістю констатуємо, що отримали ще одне підтвердження правового невігластва щодо системи. Ні для кого не є секретом грубі порушення процедури підготовки до прийняття Концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, яка була нещодавно затверджена Указом Президента № 401/2008. Ця Концепція вочевидь суперечить положенням раніше прийнятої Концепції реформування кримінальної юстиції. Це не тільки свідчить про надзвичайно низький рівень підготовки документу, а й про втаємничену процедуру його просування в остаточній редакції, на відверте ігнорування критичних висновків експертів і громадськості щодо нього. Цей документ та процедура його прийняття ганьбить нашу державу перед європейським співтовариством, змушує дивитись на Україну, як на державу, де панують особисті стосунки політиків та підкилимні домовленості, а законні демократичні процедури ігноруються.
Ми вважаємо, що накопичення проблем в системі відбувається за байдужості та неуваги вищих керівників держави до її проблем, до проблем персоналу, який десять років не має впевненості у своєму майбутньому. Ми підтверджуємо своє переконання, що великою мірою причиною існуючого стану в системі є некомпетентність керівництва Департаменту з питань виконання покарань. Вона сполучається з активним спротивом виконанню зобов’язань України перед Радою Європи про підпорядкування відомства Міністерству юстиції України. Ініціативи керівництва Мін’юсту для покращання ситуації Головою Департаменту сьогодні ігноруються, адже фактично Мін’юст не має правових підстав впливати на діяльність Департаменту.
Ми змушені вдруге звернутися до Вас, шановні Вікторе Андрійовичу, Юліє Володимирівно та Арсенію Петровичу!
Ми закликаємо Вас звернути увагу на жахливий стан з дотриманням прав людини в установах Департаменту з питань виконання покарань та публічно висловити свою позицію щодо цього.
Ми закликаємо Вас
– виявити політичну волю і виконати нарешті зобов'язання України перед Радою Європи у тому вигляді, як воно було надано, тобто перетворити Департамент на цивільну службу та реально підпорядкувати Державний департамент України з питань виконання покарань Міністерству юстиції, а не імітувати таке підпорядкування для замилювання очей європейській спільноті;
– вимагати від всіх працівників відомства, починаючи з Голови, поваги гідності як ув’язнених, так і персоналу системи, суворого дотримання стандартів соціальної справедливості, реальної, а не імітованої відкритості її діяльності для громадськості, зокрема, для правозахисних організацій та ЗМІ;
– облишити нарешті звички містечкової корпоративності, віддати перевагу державним інтересам та серйозно розглянути питання про доцільність подальшого перебування на посаді В.В.Кощинця та його заступників, які, на нашу думку, демонструють неспроможність керувати таким складним і специфічним відомством. Від вирішення цього кадрового питання суттєво залежить не тільки спроможність відомства забезпечити виконання поставлених перед ним завдань, не тільки безпека суспільства, а також імідж Президента, Уряду та України в цілому як демократичної та цивілізованої європейської держави.
Ми знову засвідчуємо, що й надалі будемо виступати проти брутальних порушень прав людини у кримінально-виконавчій системі,

Євген Захаров, Харківська правозахисна група
Олександр Букалов, «Донецький Меморіал», . Пенітенціарне товариство України
Олександр Беца, незалежний експерт з пенітенціарних питань