Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Офіційна відповідь Департаменту на звинувачення деяких правозахисних організацій

Останнім часом у ЗМІ доволі часто поширюється неперевірена інформація щодо діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. Увага з боку громадських та правозахисних організацій, в основному, базується на спекуляціях з порушенням прав засуджених та закритості системи.

Державний департамент України з питань виконання покарань офіційно заявляє: кримінально-виконавче законодавство покладає на нас спільні зобов’язання щодо переведення співробітництва органів і установ виконання покарань з громадськими та релігійними організаціями у площину конкретних дій у рамках закону, основною метою яких повинна бути як особа засудженого, так і інтереси безпеки суспільства.
Департамент розглядає громадські та релігійні організації саме в якості партнера у цьому процесі та розраховує, що це партнерство буде спрямовано, насамперед, на дотримання закону при виконанні покарань.

Позитивна динаміка розширення кола громадських організацій, які співпрацюють з установами кримінально-виконавчої служби, свідчить про збільшення активності у цьому секторі громадянського суспільства. Так, якщо у 2005 році до співпраці з установами кримінально-виконавчої служби було залучено лише 50 об’єднань громадян, то у 2007 році їх кількість зросла більше ніж утричі і складає 189 об’єднань регіонального та всеукраїнського рівнів. Варто відмітити, що переважна більшість цих організацій працює в установах вже на постійній основі. Загальна кількість представників громадських організацій, які безпосередньо відвідують установи виконання покарань та працюють із засудженими, перевищує 700 осіб.

Недержавні організації надають сприяння установам кримінально-виконавчої служби і в покращенні умов тримання засуджених, зміцненні матеріальної бази освітніх та культурно-просвітницьких закладів, що діють в установах. Так, протягом 2007 року установами отримано від них благодійної допомоги на суму понад 16,7 млн. грн., у тому числі від релігійних організацій – 758 тис. грн.

Департамент поширює практику залучення представників громадських та релігійних організацій, які працюють в установах кримінально-виконавчої служби, до участі не лише у заходах з ресоціалізації засуджених та їх повернення до суспільства, але й у діяльності методично-виховних рад установ, комісій із застосування до засуджених передбачених законом пільг.

Громадський контроль за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених сьогодні також здійснюють 208 спостережних комісій, 10 піклувальних рад при спеціальних виховних установах та утворені при всіх територіальних органах управління Департаменту громадські ради.

Департамент вдячний громадським організаціям за ту роботу, що вони здійснюють безпосередньо в установах кримінально-виконавчої служби. Разом з тим, бажано, щоб їх діяльність була більш активною у напрямках надання засудженим після звільнення допомоги у вирішенні соціально-побутових питань та працевлаштування.

Зрозуміло, деякі громадські організації в силу свого статусу гостро та принципово реагують на недосконалість певних моментів законодавчої та нормативної бази у сфері виконання кримінальних покарань, недоліки в діяльності органів і установ виконання покарань. Департамент вважає, що критична позиція таких організацій не повинна переходити в площину критиканства. На жаль, є чимало прикладів, коли деякі громадські інституції цікавила лише негативна, як правило, суб’єктивна або перекручена інформація задля піднесення свого авторитету за рахунок компрометації державних структур. Крім того, вони свідомо породжують непорозуміння між Департаментом та Міністерством юстиції України щодо порядку спрямування та координації його діяльності.

Саме Харківська правозахисна група неодноразово наполягала на введенні безперешкодного відвідування правозахисниками виправних колоній. Проте непрофесійні дії правозахисників можуть негативно вплинути на стан оперативної обстановки в установах, як це сталося, приміром, під час подій у Темнівській виправній колонії /№ 100/ 28 березня 2008 року. На територію установи було допущено представника Харківської правозахисної групи. Через невміння правозахисника вести діалог із засудженими троє з них нанесли собі членоушкодження у його присутності.

3 лютого 2008 року Вінницькою правозахисною групою було розповсюджено термінове повідомлення про голодування засуджених у Літинській виправній колонії /№ 123/ на знак протесту проти жорсткості адміністрації. За фактом повідомлення було створено спеціальну комісію, до складу якої входили представники від Секретаріату Уповноваженого з прав людини та обласної прокуратури. Жоден з фактів свого підтвердження не знайшов.

Серед правозахисних організацій є і такі, що створені батьками для «підтримки» своїх дітей у місцях позбавлення волі. Інші засуджені їх взагалі не цікавлять. Саме такою організацією є батьківський комітет «Порятунок», що опікується виключно своїми рідними – засудженими до довічного позбавлення волі.

Діяльність правозахисної організації «Донецький меморіал» полягає у збиранні в органах Державної кримінально-виконавчої служби України статистичних даних. Запрошення керівництва Департаменту відвідати будь-яку установу виконання покарань та ознайомитися з реальною ситуацією в них представниками зазначеної організації ігноруються.

Деякі «правозахисники» самі вдаються до вчинення протиправних дій.

Так, 29 лютого 2008 року до Вінницької установи виконання покарань (№1) доставлені четверо громадян, затриманих органами внутрішніх справ Вінницької області за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого статтею 307 ч.2 КК України. Вчинення дій, передбачених цією статтею, кваліфікується як «незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту», а частина 2 – ці дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб. Саме до таких дій вдалися затримані особи, одна з яких виявилася… головою громадської правозахисної організації «Крок на зустріч», до того ж раніше судимою. В свою злочинну діяльність цей правозахисник втягнув щойно звільнених засуджених.

З огляду на зазначене, постає риторичне питання стосовно об’єктивності та неупередженості інформації, що подається засобам масової інформації та суспільству подібними громадськими організаціями.

Незважаючи на суттєві здобутки кримінально-виконавчої служби у забезпеченні взаємодії з інститутами громадянського суспільства, на жаль, продовжують лунати звинувачення відомства у закритості, що, в окремих випадках, має на меті загострити ситуацію навколо Департаменту та скласти негативну громадську думку про його діяльність.

Якщо система закрита, звідки ж численні репортажі з місць позбавлення волі, які мало не щодня демонструються по телебаченню, публікуються в пресі, з‘являються на сторінках інтернет-видань.

Зокрема, впродовж 2007 року в центральних засобах масової інформації висвітлено майже 2 тисячі матеріалів з питань діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. Для порівняння: у 2006 році таких матеріалів було 500. Станом на 25 червня 2008 року в ЗМІ висвітлено вже 1040 матеріалів.

З початку року розглянуто понад 130звернень представників ЗМІ щодо надання інформації, підготовки телевізійних сюжетів, репортажів, програм, інтерв‘ю тощо. З них 110 звернень стосувалися відвідання представниками ЗМІ установ виконання покарань, 81 з яких було задоволено згідно з термінами, встановленими Законом України «Про інформацію», за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та міжнародними нормами у частині забезпечення основних прав і свобод громадян, а саме: усі відомості стосовно особистого життя засуджених є конфіденційними, інтерв‘ю та відео зйомка проводяться лише за їх особистої згоди.

28 березня поточного року відбулося розширене засідання колегії Департаменту, на якому поряд з іншими було розглянуто питання про стан взаємодії органів і установ виконання покарань із засобами масової інформації, релігійними, міжнародними та громадськими організаціями.

3 червня 2008 року Департаментом організовано виїзну прес-конференцію з нагоди Дня журналіста України на базі Черкаської виправної колонії /№62/.

17-18 червня поточного року у Тернополі відбулося виїзне засідання колегії Департаменту щодо співпраці Департаменту з Українською Міжконфесійною християнською місією "Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі", іншими державними та громадськими організаціями з питань забезпечення конституційних прав засуджених, їх духовної просвіти та соціальної адаптації після звільнення.
Впродовж року триває громадське обговорення проекту Концепції Комплексної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби України на 2008-2017 роки. Відбулося засідання двох круглих столів, останній – 24 червня 2008 року, з обговорення, зокрема, проекту Комплексної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби України на 2008-2017 роки. У напруженій законодавчій роботі взяли участь поважні громадські діячі та державні інституції. Департамент офіційно висловив свою готовність до співпраці з усіма зацікавленими сторонами. Проте жодної пропозиції свого бачення, жодної альтернативи зазначеній Концепції від правозахисників Букалова, Захарова, Гройсмана Департамент не отримав.

Щодо порядку відвідування установ виконання покарань, то він чітко визначений статтею 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

До речі, в жодній країні світу установи виконання покарань не є відкритими для вільного відвідування сторонніми особами, до яких відносяться представники громадськості та засобів масової інформації.

Департамент наголошує, що будь-яка інформація про діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України має бути об‘єктивною та перевіреною, адже не всі правозахисники опікуються її справжніми проблемами.

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном