Міжнародний фонд "Відродження"

«Про затвердження Положення про психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора»

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 05 червня 2007 № 145

З метою поліпшення організації психологічної роботи із засудженими та особами, узятими під варту НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію Положення про психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора (далі – Положення), що додається.
  2. Начальникам територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань забезпечити роботу психологів установ виконання покарань та слідчих ізоляторів відповідно до Положення.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання Калашник Н.Г.

4. Наказ оголосити персоналу органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів.

Голова  В.В. Кощинець

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного департаменту України
з питань виконання покарань
5 червня 2007 № 145

Положення про психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора

1. Психолог установи виконання покарань та слідчого ізолятора (далі - установа) входить до складу соціально-психологічної служби установи, на якого покладено виконання завдань щодо вивчення засуджених та осіб, узятих під варту, а також зменшення негативного впливу на особистість від перебування в умовах ізоляції від суспільства.

2. Штатна чисельність психологів установи встановлюється згідно з типовими штатними нормативами, передбаченими відповідними наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

3. Комплектування посад психологів установ здійснюється за рахунок осіб, які мають повну, базову або неповну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, бакалавра, молодшого спеціаліста за напрямом підготовки: психологія, педагогічна освіта.

4. Загальне керівництво психологами здійснює начальник установи, який всебічно сприяє їм у створенні належних умов для роботи.

5. Безпосереднє керівництво психологами здійснює заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи.

6. При наявності в установі двох і більше посад психологів, функціональними обов’язками визначається старший психолог, який безпосередньо організовує роботу психологів установи.

7. Психологи не залучаються до проведення заходів по забезпеченню нагляду за засудженими та особами, узятими під варту, а також до виконання службових завдань, не передбачених нормативними документами, які регламентують діяльність психологів установи.

8. Психолог установи здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими службами установи.

9. Психолог забезпечується робочим кабінетом (додаток 1 до цього Положення).

10. Для проведення із засудженими та особами, узятими під варту, занять з психокорекції в установі обладнується кімната психоемоційного розвантаження (додаток 2 до цього Положення).

11. Основними завданнями психолога установи є:

- надання психологічної допомоги засудженим та особам, узятим під варту;

- розробка та реалізація спільно з персоналом установи виконання покарань індивідуальних і групових програм психокорекційного і педагогічного впливу на засуджених з урахуванням їх індивідуальних особливостей, ступеня соціально-педагогічної занедбаності;

- підвищення психологічної майстерності персоналу установи, надання йому кваліфікованої методичної допомоги, навчання формам та методам психологічного вивчення особистостей і середовища засуджених та осіб, узятих під варту, а також прийомам психолого-педагогічної корекції;

- узагальнення та впровадження в практику роботи установи сучасних методів психолого-педагогічного впливу на засуджених та осіб, узятих під варту.

12. Основними функціями психолога установи є:

психодіагностична - вивчення і узагальнення особистісних та групових характеристик засуджених та осіб, узятих під варту, спрямованих на визначення індивідуально-психологічних особливостей їх поведінки та встановлення наявності у них тих чи інших психологічних якостей, виявлення серед засуджених та осіб, узятих під варту тих, які потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи;

прогностична - оцінка перспектив розвитку особи, прогнозування можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених та осіб, узятих під варту, на основі виявлених особистісних, характерологічних якостей та наявної соціально-психологічної обстановки;

профілактична - виявлення, усунення та попередження особистісних і групових негативних психологічних явищ, які виникають внаслідок перебування особи в ізоляції від суспільства, надання психологічної допомоги засудженим та особам, узятим під варту, а також у разі необхідності персоналу установи;

корекційна - цілеспрямоване досягнення позитивних змін психічних станів, особливостей поведінки та особистості засуджених та осіб, узятих під варту;

консультативна - надання рекомендацій персоналу установи щодо роботи з групами та окремими особами, попередження негативних явищ та формування позитивного соціально-психологічного клімату у середовищі засуджених та осіб, узятих під варту;

просвітницька - поширення психологічних знань серед персоналу установи, засуджених та осіб, узятих під варту, підвищення рівня їх психологічної культури;

дослідницька - сприяння у проведенні наукових досліджень у галузі психології і педагогіки та впровадженні їх результатів у практичну діяльність.

13. Відповідно до покладених на психолога завдань він зобов’язаний:

1) знати вимоги законодавства, яке регулює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, а також загальну, вікову, педагогічну, соціальну, кримінально-виконавчу психологію, педагогіку, патопсихологію, основи психотерапії, сексології, психогігієни, психології праці, психодіагностики, психологічного консультування та психопрофілактики, методи активного навчання, соціально-психологічного тренінгу спілкування, сучасні методи психологічної корекції та розвитку особистості;

2) вивчати засуджених, які прибули до установи виконання покарань, складати їх психологічну характеристику та надавати рекомендації начальникам відділень соціально-психологічної служби щодо роботи з ними;

3) розробляти спільно з іншим персоналом соціально-психологічної служби індивідуальні програми соціально-виховної роботи із засудженими (у виховних колоніях - щоденники соціально-виховної та психологічної роботи з вихованцем);

4) надавати рекомендації начальникам відділень соціально-психологічної служби щодо розробки спеціальних індивідуальних програм на засуджених, які тримаються в дільниці посиленого контролю, та брати участь у реалізації передбачених цими програмами заходів індивідуально-виховного, психотерапевтичного та психокорегуючого характеру;

5) брати участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених у межах своєї компетенції;

6) взаємодіяти з персоналом виробничої служби в доборі засуджених для використання на роботах, пов’язаних з підвищеними вимогами до особистості;

7) здійснювати заходи щодо соціально-психологічної адаптації засуджених та осіб, узятих під варту, до перебування в умовах ізоляції від суспільства та нейтралізації його негативного впливу на особистість;

8) вивчати малі групи, їх структуру, групові процеси та їх вплив на соціально-психологічний клімат у середовищі засуджених та осіб, узятих під варту, розробляти та надавати персоналу установи рекомендації щодо його покращання;

9) виявляти осіб, які потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи, вести їх облік та вивчати психологічні особливості;

10) сприяти лікарю-психіатру медичної частини (пункту охорони здоров’я) установи у виявленні осіб з відхиленнями у психічному розвитку;

11) проводити за згодою засуджених та осіб, узятих під варту, тестову психодіагностику, індивідуальні та групові заняття з психологічної корекції їх психотравмуючих станів;

12) організовувати психологічну підготовку засуджених до життя після звільнення від відбування покарання;

13) надавати персоналу установи рекомендації щодо організації індивідуальної роботи з конкретними засудженими та особами, узятими під варту, профілактики міжособистісних і міжгрупових конфліктів серед них;

14) проводити заняття та приймати участь у заліках за результатами навчання у школі психолого-педагогічної майстерності персоналу соціально-психологічної служби установи, сприяти створенню позитивної соціально-психологічної атмосфери та обстановки взаємодовіри і взаємопорозуміння між персоналом, засудженими та особами, узятими під варту;

15) здійснювати контроль за виконанням рекомендацій, які були запропоновані персоналу установи за наслідками психологічного обстеження;

16) регулярно аналізувати та узагальнювати отримані результати з основних напрямів діяльності, щомісячно, у формі рапорту, надавати цю інформацію безпосередньо керівництву установи;

17) дотримуватися етичних норм та принципу конфіденційності в роботі з метою запобігання нанесенню моральної та психологічної шкоди об’єкту взаємодії;

18) перед розглядом засудженого на комісії з питань переведення, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, застосування амністії або помилування проводити його психологічне вивчення та за результатами складати психологічну характеристику, в якій відображати прогноз подальшої поведінки засудженого.

14. Для виконання покладених на психолога завдань і функцій він має право:

1) визначати для використання у своїй професійній діяльності психологічні методи тестування та оцінки індивідуальних і соціально-психологічних особливостей засуджених та осіб, узятих під варту, методики та процедури впливу за умови, що вони відповідають вимогам надійності та пройшли достатню апробацію у рамках сучасної психологічної науки і є безпечними для психофізіологічного здоров’я особистості;

2) використовувати у службовій діяльності всю доступну інформацію, що характеризує особистість та поведінку засудженого та особи, взятої під варту;

3) звертатися до компетентних осіб та інстанцій із запитами даних, які характеризують особистість засудженого та особи, взятої під варту, у різних сферах діяльності;

4) прогнозувати можливі соціально-психологічні наслідки заходів, які проводяться серед засуджених та осіб, узятих під варту, в установі, та при необхідності інформувати про них безпосередньо начальника установи;

5) брати участь у засіданнях комісії з питань переведення до інших структурних дільниць або виправних колоній іншого рівня безпеки, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, застосування амністії або помилування та інших комісій, надавати комісії свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень стосовно засуджених;

6) здійснювати контакти з питань, які стосуються його компетенції, з іншими установами, організаціями, навчальними та науковими закладами;

7) сприяти персоналу установи у профілактиці психотравмуючих станів та попередженні професійної деформації;

8) виконувати функціональні обов’язки у цивільному одязі.

15. Психолог веде таку документацію:

1) квартальний план роботи;

2) журнал обліку індивідуальної роботи із засудженими (особами, узятими під варту) та наданих персоналу установи рекомендацій (додаток 3 до цього Положення);

3) журнал обліку засуджених (осіб, узятих під варту), які потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи ("групи ризику") та наслідків індивідуальної роботи з ними (додаток 4 до цього Положення);

4) журнал психологічного вивчення засуджених, які прибули до установи (додаток 5 до цього Положення);

5) журнал обліку індивідуальних та групових занять з психокорекції із засудженими (особами, узятими під варту) (додаток 6 до цього Положення);

16. Журнал обліку індивідуальної роботи із засудженими (особами, узятими під варту) та наданих персоналу установи рекомендацій, а також журнал обліку індивідуальних та групових занять з психокорекції із засудженими та особами, узятими під варту ведуться окремо кожним психологом.

17. При необхідності психолог може вести іншу потрібну для його роботи документацію.

18. Документація психолога зберігається у металевій шафі або сейфі у його робочому кабінеті.