Міжнародний фонд "Відродження"

СТРИЖАВСЬКИ ЗЕКИ ХОЧУТЬ СУДИТИСЯ ІЗ... ПРАВОЗАХИСНИКОМ

Світлана ВИШНЕВСЬКА | www.misto.vn.ua
Самокаліцтва у зоні не було. Самі засуджені спростовують інформацію, поширену Вінницькою правозахисною групою.
Два самогубства у Вінницькій виправній установі №81, що сталися протягом одного тижня (1 та 5 червня) набули неабиякого резонансу в Україні. Колонію перевіряли всі, хто тільки має це робити. Адміністрація та персонал отримали догани за допущення суїцидів, але висновки перевірки були однозначними: самогубства зумовлені не жорстоким поводженням із зеками, а їхнім психічним станом. Нібито усе потроху вгамувалося, колонія почала жити у звичайному режимі... І ось, 20 червня, на сайті Вінницької правозахисної групи, а згодом і в центральних ЗМІ з’являється прес-реліз ВПГ такого змісту:
“19 червня Вінницька правозахисна група отримала інформацію про чергову надзвичайну подію у ВК №81. Цього разу нам повідомили про те, що, протестуючи проти нелюдського ставлення адміністрації ВК №81, засуджені Шевченко Сергій та Іванишин Денис скоїли акти самокаліцтва, заподіявши собі різані рани. Актам самокаліцтва, за інформацією, що надійшла до ВПГ, передувало побиття вказаних засуджених співробітниками колонії. Наразі засуджені Шевченко та Іванишин утримуються в дільниці посиленого контролю. Медична допомога в повному обсязі їм не надається. В ситуації, коли пенітенціарна система залишається закритою для громадського контролю, коли неможливе ефективне представництво інтересів засуджених в оскарженні до суду протиправних дій адміністрації пенітенціарних установ, неможливо здійснити незалежну об’єктивну перевірку повідомлень про порушення прав засуджених, що надходять з колоній, тюрем та СІЗО України. Досі немає інформації про результати скарг засуджених Маргарит та Карпенко, які раніше цього місяця повідомляли про фізичне насильство з боку адміністрації”.
Але наступні події показали, що очільник ВПГ Дмитро Гройсман погарячкував, заявивши, що “неможливо здійснити незалежну об’єктивну перевірку повідомлень”: за тривожним сигналом у колонії побували члени громадської ради при управлінні державного департаменту України з питань виконання покарань.
Розповідає Андрій Гель, голова громадської ради, професор кафедри правознавства Вінницького державного аграрного університету:
— В останній час у засобах масової інформації з’являється велика кількість інформації від Вінницької правозахисної групи про тортури у виправних установах Вінниччини, нелюдське поводження адміністрації з засудженими, їхню рабську працю. До речі, жодний із указаних ВПГ фактів не знайшов підтвердження, жодний! Дійсно, 1 та 5 червня в колонії було скоєно два суїциди. Це ненормальні явища. Я не виправдовую адміністрацію установи, яка недогледіла, не змогла цьому запобігти. Але до уваги треба брати і те, що в колонії №81 утримуються засуджені, які відбувають покарання і вдруге, і вп’яте, і вдесяте. Їм притаманний стан тривожності, фрустрації, тобто самогубства зумовлені і зовнішніми, а більше внутрішніми факторами — станом психіки.
Щодо діяльності пана Гройсмана... Він заявляє: “Вінницька правозахисна група продовжуватиме моніторинг порушень прав засуджених, надаватиме конфіденційно правову та юридичну допомогу...” Між іншим, у нашій громадській раді працюють представники громадського конгресу “Сталість”, які проводять профілактичну роботу проти поширення ВІЧ-СНІД, психологічні тренінги з засудженими та персоналом; представники “Юридичної клініки” надають засудженим юридичну допомогу.
Чи допомогла реально правозахисна група, очолювана Дмитром Гройсманом хоч одному засудженому? Юридично, у працевлаштуванні після звільнення? Таких фактів я не знаю. Але вони постійно оприлюднюють інформацію, яка не підтверджується. Це дестабілізує обстановку серед засуджених, заважає нормальній роботі адміністрації. Нині зона гуде, адже перевіряються медсанчастина, дільниця посиленого контролю тощо. Тут працюють експерти, прокуратура, співробітники управління держдепартаменту, перевірки вимагає й урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, якому ВПГ надіслала свій прес-реліз.
На мою думку, забагато честі для Гройсмана, щоб стільки людей розгрібало те, що він наговорив. А як почувають себе рідні засуджених, якщо ледь не щодня звучить інформація, що в колонії їхніх родичів піддають тортурам? Вважаю, таким діям пана Гройсмана оцінку мають дати органи прокуратури. Те, що він робить, не співпадає з принципами діяльності правозахисників. У мене складається враження, що мета Дмитра Гройсмана — зняти начальників певних установ, бо криміналітету не подобається, коли адміністрація вміє налагодити порядок. Криміналіст намагається за допомогою таких правозахисних організацій і неправдивої інформації розбурхати громадську думку та усунути певних осіб від керівництва. Такі намагання три місяці тому були щодо начальника Літинської колонії, тепер — Стрижавської. А засуджені обурені, що їхні прізвища фігурують у прес-релізі...

“ПУСТЬ НЕ МЕШАЕТ ОСУЖДЕННЫМ ОТБЫВАТЬ СРОК”

Без будь-яких заперечень з боку адміністрації ВК №81 у колонії побували і журналісти. Біля штабу зустріли Дениса Іванчишина, того самого, який, за словами Дмитра Гройсмана, із порізами мав би сидіти в карцері. Але чи це та сама людина, бо в прес-релізі фігурує “Іванишин Денис”? Заступник начальника колонії пояснює:
“У нас відбувають покарання Денис Іванчишин та Валерій Іванишин, можливо, саме їхні прізвища сплутані, бо вони співзвучні. Спілкуйтеся, будь ласка, з обома. А ще — із Сергієм Шнвченком, який теж вписаний у цей прес-реліз. А щоб ви не думали, що ми вам інших людей “підсунули”, ось їхні справи — з фотографіями”.
До кабінету один за одним заходять засуджені. Вони не проти, щоб їх фотографували, показують руки, знімають футболки. Щоб довести, що ані побоїв, ані різаних ран на тілі немає. Мовляв, публікуйте наші знімки, нехай родичі побачать, що ми цілі та здорові.
Денис Іванчишин, 25 років (засуджений до двох років за крадіжку, залишилося відбути 8 місяців):
— Я этого человека (Дмитрия Гройсмана. — Авт.) совершенно не знаю. Я не протестовал здесь ни против чего. Нормально работаю дневальным, ни разу не было никаких оснований на кого-то жаловаться. Родители, конечно, если прочитают пресс-релиз этого правозащитника, где говорится, что меня избили, а я вены порезал, будут переживать. А еще жена и сын, которому 9 лет... И осужденные говорят, что это дурдом какой-то творится. Я еще подумаю, не подать ли в суд на Гройсмана. Я его никогда не видел, но ему хочу сказать (постараюсь покоректнее): не знаю, что вы думаете, что и кого защишаете, я вас прошу — не лезьте в мою личную жизнь. Может, вы на этом деньги зарабатываете, но вы мне только проблемы создаете.
У справі Дениса Іванчишина зафіксовано подяки та заохочення від адміністрації установи за добросовісну працю та зразкову поведінку. Йому готують документи на достроково-умовне звільнення.
Валерій Іванишин, 53 роки (засуджений до 14 років за вбивство, залишилося відбути близько трьох років):
— У меня не было причин обращаться к Дмитрию Гройсману, я этого человека, вообще, не знаю. Вены я себе никогда бы не резал. Мои родственники знают меня с другой стороны — я сильный человек. Работаю в колонии на автопогрузчике на сварочном участке, получаю зарплату 570 гривень — для лагеря нормально. Работаю и на наших грядках — там зелень, овощи. Ну это, считай, для себя, все идет на наш стол. А люди здесь разные, некоторые этим заниматься не хотят, но есть же такие, что и на воле работать не хотят.
Сергій Шевченко, 37 років (засуджений за угон авто до 10 років, залишилося відбути 3,5 року):
— До вчерашнего дня не знал этого имени (Дмитрия Гройсмана. — Авт.), я уже здесь шесть лет и первый раз слышу. А почему вы его сюда не привезли? Хотел бы ему передать: пусть не нарушает человеческие права. Кто его, вообще, в это кресло правозащитника посадил? Пошел бы он на... одно место. Пусть не мешает осужденным отбывать срок. Если у него есть проблемы на воле, пусть сам с ними разбирается. Хрен знает что написал этот человек. У меня на воле жена и дочка. Теперь придется как-то их успокаивать, что у меня все в порядке, работаю дневальным в штабе, никто меня не бил, а я ничего себе не резал.

ДМИТРО ГРОЙСМАН: “ВОТ ВЫ И УСПОКОЙТЕ ИХ РОДСТВЕННИКОВ В СВОЕЙ ГАЗЕТЕ”

Із Дмитром Гройсманом ми зв’язалися по телефону.
— Дмитре Леонідовичу, звідки ви отримали інформацію про акти самокаліцтв у Стрижавській колонії?
— От источников, которые находились в колонии. У нас есть сеть людей по многим колониям Украины, мы им доверяем. Общаются с нами они нелегально — через мобильную связь, СМС, электронную почту. Когда эта информация касается жизни людей, пытаемся ее проверить — звоним другим. Наш долг — дать обществу даже непроверенную информацию.
— У даному разі ваша інформація виявилася недостовірною, тобто такою, що зовсім не відповідає дійсності. Я сьогодні була в колонії і спілкувалася із засудженими, стосовно яких ви поширили інформацію, ніби вони “заподіяли собі різані рани і утримуються в дільниці посиленого контролю”. Вони не побиті, не порізані і кажуть, що до вас ніколи не зверталися. До того ж, вони стурбовані тим, що їхні родичі повірять вашій інформації.
— Вот вы их и успокойте публикацией в своей газете, что с ними все в порядке. А мы будем продолжать так работать и дальше, достоверная у нас информация или нет. И вина за это ляжет не на нас. Если государство считает, что мы делаем это незаконно, пусть обращается в суд. Мы за себя спокойны.
— Начальник колонії №81 Магомет Магомаєв каже, що ви жодного разу там не були, особисто з засудженими не зустрічалися, ніяких звернень щодо відвідування установи не направляли...
— Мы не раз писали в пресс-релизах, на нашем сайте, что готовы принять участие в расследовании или проверке любых фактов нарушений прав заключенных. Этого достаточно. Правильно было бы так: без обращений в управление госдепартамента или в администрацию колонии, я сажусь на маршрутку, еду в Стрижавку, иду к Магомаеву и говорю: “Немедленно продемонстрируйте мне заключенных”.

газета «Місто», №24, 27 червня 2008 р.

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном