Міжнародний фонд "Відродження"

Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань,
Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань» від 19 грудня 2003 року N 270/1560 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України  9 січня 2004 р. за N 16/8615 

У зв’язку з прийняттям Кримінального-виконавчого кодексу України, з метою врегулювання виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Інструкцію про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі - Інструкція), що додається.

2. Начальникам управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі, ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, УМВС України в областях та місті Севастополі забезпечити вивчення Інструкції працівниками установ виконання покарань та підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, відповідних служб органів внутрішніх справ і прийняти від них заліки та налагодити належну взаємодію при виконанні вимог цієї Інструкції.

3. Управлінню кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту України з питань виконання покарань (Кочерган П. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати такими, що втратили чинність, спільні накази Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.99 N 91/565 «Про затвердження: Тимчасової інструкції про порядок виконання кримінального покарання у виді виправних робіт без позбавлення волі; Тимчасової інструкції про організацію роботи органів внутрішніх справ та органів виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, щодо контролю за поведінкою осіб, які засуджені до позбавлення волі умовно, з іспитовим строком або з відстрочкою виконання вироку; Тимчасової інструкції про порядок виконання кримінальних покарань у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.99 за N 779/4072, і від 03.01.2002 N 3/4 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.02.2002 за N 168/6456, та скасувати спільний наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.2000 N 60/223 «Про внесення змін до спільного наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.99 N 91/565».

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Вербенського М. Г. та першого заступника Міністра внутрішніх справ України Гусарова С. М.

Голова Державного департаменту  України з питань виконання покарань генерал-полковник внутрішньої служби 

В. А. Льовочкін
Міністр внутрішніх справ України генерал-лейтенант міліції
М. В. Білоконь
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Голови Верховного Суду України
П. П. Пилипчук
Заступник Генерального прокурора України
В. В. Кудрявцев

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного департаменту
України з питань виконання покарань,
Міністерства внутрішніх справ
України від 19 грудня 2003 р. N 270/1560
Зареєстровано
Міністерстві юстиції України
9 січня 2004 р. за N 16/8615

 

Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань

У цій Інструкції відповідно до статті 13 Кримінально-виконавчого кодексу України визначаються порядок виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт і виправних робіт та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, організації роботи підрозділів кримінально-виконавчої інспекції /далі - підрозділи інспекції/ щодо направлення осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі, до кримінально-виконавчих установ відкритого типу /далі - виправні центри/.

Відповідно до статті 322 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначається порядок виконання адміністративного стягнення у виді виправних робіт.

 

Розділ I. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (стаття 55 Кримінального кодексу України, статті 30 - 35 Кримінально-виконавчого кодексу України)

1. Загальні положення

1.1. Розділ визначає порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних покарань.

1.2. Виконання цього покарання покладається на інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженої особи з метою її виправлення та недопущення учинення нею нового злочину - на органи внутрішніх справ /частина 1 статті 30 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.3. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю включає в себе:

облік засуджених осіб;

контроль за додержанням вимог вироку суду засудженою особою, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом /далі - власник підприємства/ за місцем роботи засудженої особи, а також органом, що має право анулювати дозвіл на зайняття відповідним видом діяльності, яка заборонена засудженій особі;

ужиття заходів щодо припинення порушень вимог вироку суду;

винесення подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених осіб, які не з’явилися за викликом до інспекції без поважних причин;

організацію початкового розшуку засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме, та надсилання матеріалів до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених осіб;

здійснення інших заходів, передбачених законом.

1.4. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а їх працівники мають право підпису документів, які учиняються під час виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

1.5. Засуджені виконують обов’язки та користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду.

1.6. Строк покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, обчислюється з дня набрання вироком законної сили.

1.7. Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі або позбавлення волі на певний строк поширюється на весь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, установлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 Кримінального кодексу України - з моменту набрання вироком законної сили.

1.8. Адміністрація установи виконання покарань, у якій відбуває основний вид покарання особа, засуджена також до додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, не може використовувати засуджену особу до роботи, яку їй заборонено виконувати. За двадцять днів до закінчення строку покарання, а в разі умовно-дострокового звільнення засудженої особи або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким - у день звільнення установа направляє до підрозділу інспекції за обраним місцем проживання копії вироку та постанови суду, довідку на засуджену особу, де зазначає її установочні дані, дату звільнення та дані про родичів, а також підписку про явку до підрозділу інспекції в триденний термін після звільнення.

1.9. Ухилення від відбування покарання, призначеного вироком суду, тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 389 Кримінального кодексу України.

1.10. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрав законної сили, або перешкоджання їх виконанню тягне відповідальність, передбачену статтею 382 Кримінального кодексу України.

1.11. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, законом не передбачено.

 

2. Функції, які здійснюють працівники інспекції під час виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Під час виконання вироку суду, що набрав законної сили, іншого рішення суду, а також закону України про амністію та акту помилування стосовно особи, засудженої до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, працівники інспекції здійснюють такі функції:

2.1. Ведуть облік засуджених осіб.

2.2. Здійснюють контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем роботи засуджених осіб, а також органом, що має право анулювати дозвіл на зайняття відповідним видом діяльності, яка заборонена засудженим особам.

2.3. Уживають заходів щодо припинення порушень вимог вироку.

2.4. Уносять подання /додаток 1 до цієї Інструкції/ до відповідних органів внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених осіб, які не з’явилися за викликом /додаток 2 до цієї Інструкції/ до інспекції без поважних причин /частина 1 статті 31 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.5. Організовують початкові розшукові заходи засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме, та надсилають матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених осіб /частина 1 статті 31 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.6. Беруть участь у виховній роботі із засудженими особами, проводять індивідуальні бесіди з ними.

2.7. Контролюють поведінку осіб, засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Один раз на три місяці направляють до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися такі засуджені до адміністративної відповідальності.

2.8. Один раз на шість місяців направляють вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті з метою встановлення випадків учинення засудженими особами нових злочинів. Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб.

2.9. Роз’яснюють порядок та умови відбування покарання.

2.10. У разі потреби здійснюють контрольні перевірки за місцем роботи засуджених осіб. За результатами перевірки складають акти /додаток 3 до цієї Інструкції/ у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, в установі, організації /далі - підприємство/, а другий з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі засудженої особи та використовується для контролю за усуненням виявлених недоліків.

2.11. Відповідно до статті 84 Кримінального кодексу України направляють до суду подання /додаток 4 до цієї Інструкції/ про звільнення від покарання осіб, які під час його відбування згідно з медичним висновком захворіли на психічну чи іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню призначеного судом покарання.

2.12. Відповідно до частини першої статті 35 Кримінально-виконавчого кодексу України в разі ухилення засуджених осіб від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю направляють прокуророві подання та матеріали для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності відповідно до частини 1 статті 389 Кримінального кодексу України.

2.13. У разі невиконання власником підприємства вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, направляють матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом /частина 2 статті 31 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.14. У разі потреби дають дозвіл засудженим особам виїжджати за межі України.

 

3. Функції органів внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

3.1. При проведенні індивідуально-профілактичної роботи з особами, засудженими до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, органи внутрішніх справ виконують:

3.1.1. Постанови суду та подання інспекції про розшук засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме /частина 1 статті 31 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.1.2. Подання інспекції про привід засуджених осіб, які не з’явилися за викликом до інспекції без поважних причин /частина 1 статті 34 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.1.3. Постанови судів про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв’язку з розглядом кримінальних справ за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3.2. Здійснюють:

3.2.1. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю /частина 5 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.2.2. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук яких оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання /частина 2 статті 35 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.3. Підрозділи інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті за запитами працівників інспекції безоплатно надають інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в інспекції.

3.4. Після порушення кримінальної справи стосовно осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів, після встановлення факту засудження, направляють до підрозділу інспекції, у якому засуджені перебувають на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно засуджених осіб.

3.5. Працівники служби дільничних інспекторів міліції органів внутрішніх справ:

3.5.1. Ведуть облік осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3.5.2. Проводять із засудженими особами індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, попередження порушення громадського порядку та інших прав громадян, а також учинення ними нових злочинів.

3.5.3. Щомісяця здійснюють перевірки за місцем проживання засуджених осіб, про результати яких у кінці кожного кварталу письмовою довідкою, окремо щодо кожної засудженої особи, інформують підрозділи інспекції і обов’язково додають до неї матеріали перевірки /пояснення засудженої особи, рапорти та ін./, які долучаються до особових справ засуджених осіб.

3.5.4. У разі встановлення факту притягнення до адміністративної відповідальності засудженої особи письмово повідомляють про це підрозділ інспекції та уносять відповідні записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота.

 

4. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

4.1. Підставою для виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є копія вироку /постанови, ухвали/ суду, що набрав законної сили /завірений підписом судді та печаткою суду/, закон України про амністію та акт помилування.

4.2. У день отримання копії вироку суду працівник інспекції заносить відомості про засуджену особу до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю /додаток 5 до цієї Інструкції/, і заводить особову справу /додаток 6 до цієї Інструкції/. Номер особової справи повинен збігатися з номером, за яким копія вироку зареєстрована в журналі обліку. Надалі в особовій справі зосереджуються всі документи, на підставі яких дану особу було взято на облік, а також усі матеріали, що стосуються здійснення контролю за виконанням вироку. У такому самому порядку здійснюється реєстрація особових справ, що надійшли з інших підрозділів інспекції.

4.3. У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік підрозділу інспекції працівник інспекції направляє повідомлення /додаток 7 до цієї Інструкції/ до суду, який виніс рішення, або установи виконання покарань, з якої звільнено засуджену особу. У такий самий термін надсилається повідомлення /додаток 8 до цієї Інструкції/ до відповідного органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженої особи та військкомату /додаток 9 до цієї Інструкції/.

4.4. До відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міськ-, райорганів внутрішніх справ у десятиденний термін підрозділ інспекції направляє сторожову картку /додаток 10 до цієї Інструкції/ для здійснення контролю й інформування інспекції про звернення засудженої особи про зняття з реєстраційного обліку при зміні місця проживання.

4.5. До органу, який має право анулювати дозвіл на зайняття певними видами діяльності, у десятиденний строк підрозділ інспекції направляє повідомлення /додаток 11 до цієї Інструкції/.

У залежності від характеру злочину /у сфері господарської діяльності, проти довкілля та громадської безпеки і т. д./ і забороненого виду діяльності підрозділ інспекції направляє повідомлення до органів, які здійснюють ліцензування певних видів діяльності, громадських об’єднань /спілка мисливців і риболовів, охорони навколишнього природного середовища і т. д./, Державної автомобільної інспекції, Державної судноплавної інспекції річкового флоту і т. д.

4.6. Після взяття засудженої особи на облік її негайно викликають до підрозділу інспекції /неповнолітньої - з батьками або особою, яка їх заміняє/ для роз’яснення порядку та умов відбування покарання, правових наслідків у разі порушення вимог вироку та ухилення від відбування покарання. За результатом співбесіди засуджена особа дає підписку /додаток 12 до цієї Інструкції/ про виконання вимог вироку суду та заповнює анкету /додаток 13 до цієї Інструкції/.

4.7. Під час першого відвідування підрозділу інспекції засуджена особа повинна подати довідку з місця роботи про те, яку посаду вона займає або який вид робіт виконує, або копію трудового договору /засуджені особи, які працюють у приватних підприємців/.

4.8. Якщо засуджена особа не працює, до підрозділу інспекції подається трудова книжка /яка після перевірки відразу повертається засудженій особі/ та ксерокопія з неї. Надалі такі документи подаються один раз на рік.

4.9. У десятиденний строк після прибуття засудженої особи до підрозділу інспекції направляються повідомлення /додаток 14 до цієї Інструкції/ та копія вироку суду власнику підприємства, на якому працює засуджена особа, про внесення до її трудової книжки запису про те, які посади, на який строк і на якій підставі засудженій особі заборонено обіймати або яким видом професійної діяльності вона позбавлена права займатися.

4.10. У разі застосування покарання до особи, для якої ця діяльність не є професійною /наприклад, коли водія-любителя позбавлено права керувати автотранспортом/, то лист за її місцем роботи не надсилається, і запис до трудової книжки не вноситься.

4.11. Особа, засуджена до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, зобов’язана:

виконувати вимоги вироку суду;

надавати на вимогу інспекції документи, які пов’язані з виконанням даного покарання;

повідомляти інспекцію про місце роботи і проживання чи їх зміну;

з’являтися за викликом до інспекції.

4.12. Засудженій особі забороняється без дозволу інспекції виїжджати за межі України /частина 2 статті 34 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

4.13. Інспекція може давати такий дозвіл тільки у випадках направлення засудженої особи у відрядження з місця роботи, у разі потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича /подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки/, що обов’язково повинно бути підтверджено документально. У таких випадках ксерокопії відповідних документів долучаються до особової справи засудженої особи.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України /відмови в наданні дозволу на виїзд/ працівник інспекції виносить мотивовану постанову /додаток 15 до цієї Інструкції/, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

4.14. У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ /частина 1 статті 34 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

4.15. Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені /частина 1 статті 34 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

4.16. У разі ухилення засудженої особи від відбування покарання до прокуратури направляються подання /додаток 16 до цієї Інструкції/, копія вироку суду та матеріали, що свідчать про ухилення від відбування покарання, для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 389 Кримінального кодексу України.

4.17. У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після її відбуття інспекція направляє сповіщення /додаток 17 до цієї Інструкції/ та алфавітну картку до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті.

 

5. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

5.1. Власник підприємства за місцем роботи засудженої особи зобов’язаний /статті 31 Кримінально-виконавчого кодексу України/:

не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду або повідомлення інспекції звільнити засуджену особу з посади, яку вона обіймає, або від того виду професійної діяльності, права на яку вона позбавлена;

унести до трудової книжки засудженої особи запис про те, на який строк і які посади вона позбавлена права обіймати або яким видом професійної діяльності позбавлена займатися;

негайно повідомити інспекцію про виконання вимог вироку та направити до інспекції копію відповідного наказу або витяг з нього;

на вимогу інспекції надавати їй документи, пов’язані з виконанням покарання.

5.2. У разі невиконання власником підприємства, на якому працює засуджена особа, вироку суду щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи /частина 2 статті 31 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.3. Прокуророві направляються такі матеріали:

подання /додаток 18 до цієї Інструкції/;

довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і вжиті у зв’язку з цим заходи;

пояснення особи, яка здійснювала контроль за засудженою особою, або власника підприємства про причини допущення порушень;

інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.

 

6. Обов’язки органів, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності

6.1. Відповідно статті 33 Кримінально-виконавчого кодексу України органи, які мають право анулювати дозвіл на зайняття певними видами діяльності, зобов’язані:

не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на зайняття тим видом діяльності, яка заборонена засудженій особі;

вилучити відповідний документ, який дає даній особі право займатися певним видом діяльності /наприклад, керувати транспортними засобами - державна автомобільна інспекція/;

вилучити відповідний документ та предмети, заборонені судом для зберігання та використання /наприклад, вогнепальна та холодна зброя - дозвільна система органів внутрішніх справ/;

негайно письмово повідомити про виконання вимог вироку суду інспекцію.

6.2. У разі невиконання таким органом вимог вироку суду працівник інспекції направляє про це інформацію прокуророві для відповідного реагування.

 

7. Відповідальність осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

7.1. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

7.2. Ухиленням від відбування покарання вважаються:

порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були учинені після письмового попередження;

невиконання вимог вироку суду;

неповідомлення інспекції про місце роботи і проживання чи їх зміну.

7.3. Порушником визнається також засуджена особа, яка не з’явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання. За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи.

7.4. Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини першої статті 389 Кримінального кодексу України /доставка такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ/. Копії цих матеріалів підшиваються до особової справи засудженої особи.

7.5. Прокуророві направляються такі матеріали:

подання;

копія вироку суду;

довідка про вчинені ним порушення та вжиті інспекцією заходи впливу;

пояснення засудженої особи;

інші матеріали, що свідчать про ухилення або порушення.

7.6. У поданні вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування покарання:

вимоги вироку суду, які не виконані;

неявки в інспекцію за викликом без поважних причин;

порушення порядку й умов відбування покарання, які допущено;

проступки, учинені засудженою особою, та види адміністративного реагування на них.

 

8. Організація та проведення розшуку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, місцезнаходження яких невідоме

8.1. Якщо місцезнаходження осіб, засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, невідоме, а також у разі неприбуття їх після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання, працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку /на територію обслуговування якого мала прибути/, здійснює такі початкові розшукові дії:

8.1.1. Опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює його можливе місцеперебування.

8.1.2. Через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи.

8.2. Направляє запити:

8.2.1. За місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи.

8.2.2. До адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради, інших закладів, які можуть мати інформацію про місцеперебування засудженої особи.

8.3. Перевіряє:

8.3.1. Медичні установи за місцем проживання, морги /чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину/.

8.3.2. За обліками органів внутрішніх справ /чи немає засудженої особи серед затриманих, адмінарештованих, у спецустановах органів внутрішніх справ/.

8.4. Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику інспекції стало відомо про залишення засудженою особою місця постійного проживання або неприбуття особи, звільненої з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання.

8.5. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання /додаток 19 до цієї Інструкції/, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засудженої особи /частина 1 статті 31 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

Одночасно з цим стосовно засудженої особи прокуророві направляються матеріали для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання.

8.6. Зниклою з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.

8.7. Копії матеріалів початкових розшукових заходів долучаються до особової справи засудженої особи, як і всі інші матеріали, що надходять після цього.

8.8. У разі потреби працівнику органів внутрішніх справ надаються копії інших документів, що містяться в особовій справі засудженої особи, яка розшукується.

8.9. Після затримання засудженої особи /установлення місцезнаходження/ працівник інспекції з’ясовує всі обставини і причини залишення нею постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, упевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання. Копії матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.

8.10. У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні /за відсутності ухилення від відбування покарання/, працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи з вимогою негайно провести перевірку за місцем проживання засудженої особи і при потребі зробити запит для направлення особової справи засудженої особи.

8.11. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і за позитивного результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.

8.12. В особовій справі особи, яка перебуває в розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні шість місяців.

8.13. Особа, засуджена до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якої оголошено у зв’язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством /частина 2 статті 35 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

9. Порядок та підстави зняття з обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

9.1. Виконання покарання припиняється, і засуджена особа знімається з обліку у зв’язку з /із/:

9.1.1. Відбуттям строку покарання.

9.1.2. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

9.1.3. Амністією чи помилуванням - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду чи розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування.

9.1.4. Засудженням за учинення нового злочину - за наявності вироку суду, що набрав законної сили.

9.1.5. Смертю засудженої особи - за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів цивільного стану.

9.1.6. Зміною засудженою особою постійного місця проживання - за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем проживання.

9.2. Зняття засудженої особи з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника інспекції, затвердженим начальником підрозділу інспекції.

9.3. Зняття засудженої особи з обліку з інших підстав здійснюється у день надходження відповідних документів до інспекції.

9.4. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робляться відповідні записи в журналі обліку засуджених осіб та на першій сторінці обкладинки особової справи.

9.5. У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення /додаток 20 до цієї Інструкції/.

У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб /державної автомобільної інспекції.../.

 

10. Строки та умови зберігання документації

10.1. Установлюються такі строки зберігання документів стосовно осіб, які перебували на обліку в інспекції:

10.1.1. Три роки - особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку.

10.1.2. П’ять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

10.1.3. Три роки - звіти про чисельність засуджених осіб, які перебували на обліку, та справи з листування щодо питань виконання судових рішень.

10.2. Обчислення строків зберігання документів, указаних у пунктах 9.1.1, 9.1.2 та 9.1.3 цього розділу Інструкції, проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення провадження матеріалів.

10.3. Особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, зберігаються у пачках за місяцями і роками зняття з обліку.

10.4. Після закінчення строків зберігання усі вищезазначені документи підлягають знищенню у порядку, визначеному законодавством.

 

Розділ II. Порядок виконання покарання у виді громадських робіт /стаття 56 Кримінального кодексу України, статті 36 - 40 Кримінально-виконавчого кодексу України/

1. Загальні положення

1.1. У цьому розділі визначається порядок виконання покарання у виді громадських робіт та проведення із засудженими особами індивідуально-профілактичної роботи з метою їх виправлення та недопущення учинення ними нових злочинів та інших правопорушень.

1.2. Виконання покарання у виді громадських робіт покладається на інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженої особи з метою її виправлення та недопущення учинення нею нового злочину - на органи внутрішніх справ /частина 3 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.3. Виконання покарання у виді громадських робіт включає в себе:

облік засуджених осіб;

роз’яснення порядку і умов відбування покарання;

погодження з органами місцевого самоврядування переліку об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи;

здійснення контролю за додержанням умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем відбування засудженими особами громадських робіт;

облік відпрацьованого засудженими особами часу;

проведення інших заходів, передбачених законом.

1.4. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час виконання покарання у виді громадських робіт.

1.5. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених осіб у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України /частина 2 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.6. Засуджені особи, які відбувають покарання у виді громадських робіт, виконують обов’язки та користуються правами, установленими законодавством України, з обмеженнями, передбаченими для осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, та вироком суду.

1.7. Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем проживання засуджених осіб. Громадські роботи полягають у виконанні засудженими особами у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування /частина 1 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.8. Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві годин на день, але не менше двадцяти п’яти годин на місяць /частина друга статті 38 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.9. Надання засудженій особі щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт /частина 2 статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.10. Особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт, не відбувають покарання у вихідні та святкові дні в разі відсутності можливості здійснення контролю за виконаним ними обсягом робіт.

1.11. Особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт, перебувають на обліку в підрозділі інспекції за місцем проживання.

1.12. Ухилення від відбування покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачена статтею 389 Кримінального кодексу України.

1.13. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрав законної сили, або перешкоджання їх виконанню тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 382 Кримінального кодексу України.

1.14. Умовно-дострокове звільнення стосовно осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, не застосовується.

 

2. Функції, які здійснюють працівники інспекції під час виконання покарання у виді громадських робіт

При виконанні вироку суду, який набрав законної сили, іншого рішення суду, а також Закону України про амністію та акту помилування стосовно осіб, засуджених до громадських робіт, працівники інспекції здійснюють такі функції:

2.1. Ведуть облік засуджених осіб.

2.2. Роз’яснюють порядок і умови відбування покарання.

2.3. Погоджують з органами місцевого самоврядування перелік об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та види робіт, що можуть ними виконуватись.

2.4. Здійснюють контроль за додержанням умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем відбування засудженими особами громадських робіт.

2.5. Ведуть сумарний облік відпрацьованого засудженими особами часу.

2.6. Застосовують застереження щодо засуджених осіб.

2.7. Проводять реєстрацію засуджених осіб.

2.8. Підтримують постійні контакти з власником підприємства для своєчасного отримання інформації про ухилення засуджених осіб від відбування покарання, переведення на інше місце роботи, появу на роботі в стані сп’яніння, порушення громадського порядку.

2.9. Постійно підтримують контакти з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх та службою у справах неповнолітніх при міських та районних держадміністраціях, а також з громадськими формуваннями.

2.10. Здійснюють у разі потреби контрольні перевірки за місцем роботи засуджених осіб, але не менше одного разу протягом строку відбування ними покарання. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, а другий з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі засудженої особи та використовується для контролю за усуненням виявлених недоліків.

2.11. Направляють до відповідних органів внутрішніх справ подання про привід до інспекції засуджених осіб, які без поважних причин не з’явилися за викликом до інспекції.

2.12. Здійснюють початкові розшукові заходи щодо осіб, місцезнаходження яких невідоме, та передають зібрані матеріали до відповідних органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених осіб.

2.13. У разі систематичного несвоєчасного подання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засудженої особи, а також невиконання інших вимог Кримінально-виконавчого кодексу України направляють матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом /стаття 382 Кримінального кодексу України/.

2.14. Направляють до суду подання відповідно до статті 84 Кримінального кодексу України про звільнення від відбування покарання щодо осіб, які під час відбування покарання захворіли на психічну чи іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, та відповідно до статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо осіб, які після постановлення вироку суду визнані інвалідами першої чи другої групи або досягли пенсійного віку, а також жінок, які стали вагітними.

2.15. У разі ухилення засуджених осіб від відбування покарання у виді громадських робіт направляють відповідно до частини другої статті 40 Кримінально-виконавчого кодексу України прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України.

2.16. Дають, у разі потреби, дозвіл засудженим особам виїжджати за межі України.

2.17. Контролюють поведінку засуджених осіб.

 

3. Функції органів внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, засудженими до покарання у виді громадських робіт

3.1. Під час виконання покарання у виді громадських робіт відповідні органи внутрішніх справ виконують:

3.1.1. Постанови суду та подання інспекції про розшук засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме.

3.1.2. Подання про привід засуджених осіб, які без поважних причин не з’явилися за викликом до інспекції.

3.1.3. Постанови судів про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв’язку з розглядом кримінальних справ.

3.2. Здійснюють:

3.2.1. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт /частина 5 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.2.2. Затримання і конвоювання засуджених осіб, розшук яких оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством /частина 4 статті 40 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.3. Підрозділи інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті за запитами працівників інспекції безоплатно надають інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в інспекції.

3.4. Після порушення кримінальної справи стосовно особи, яка відбуває покарання у виді громадських робіт, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів після встановлення факту засудження направляють до підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу щодо такої особи.

3.5. Працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх міських і районних органів внутрішніх справ:

3.5.1. Ведуть облік осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт.

3.5.2. Проводять із засудженими особами індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, попередження порушення громадського порядку та інших прав громадян, а також учинення ними нових злочинів.

3.5.3. Щомісяця здійснюють перевірки за місцем проживання засуджених осіб, про результати яких у кінці кожного кварталу письмовою довідкою окремо щодо кожної засудженої особи інформують інспекцію і обов’язково додають до неї матеріали перевірки /пояснення засудженої особи, рапорти та ін./, які долучаються до особових справ засуджених осіб.

3.5.4. У разі встановлення факту притягнення до адміністративної відповідальності засудженої особи письмово повідомляють про це інспекцію та уносять відповідні записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота.

 

4. Порядок прийняття до виконання вироків суду стосовно осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, та їх облік

4.1. Вироки суду стосовно осіб, засуджених до громадських робіт, приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання /частина 4 статті 36 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

4.2. Підставою для відбування засудженими особами громадських робіт є копія вироку /постанови, ухвали/ суду та розпорядження про його виконання, які завірені підписом судді та печаткою суду.

4.3. У необхідних випадках до копії вироку додаються:

4.3.1. При зміні вироку - копія постанови /ухвали/ суду.

4.3.2. При застосуванні акта про помилування у разі заміни покарання або невідбутої його частини громадськими роботами - копія розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування.

4.3.3. При зміні покарання або невідбутої його частини громадськими роботами у зв’язку із законом України про амністію - копія постанови /ухвали/ суду.

4.4. У день отримання копії вироку /постанови, ухвали/ суду стосовно особи, засудженої до громадських робіт, дані про таку особу заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт /додаток 21 до цієї Інструкції/.

В аналогічному порядку здійснюється реєстрація особових справ, що надходять з іншого підрозділу інспекції у зв’язку зі зміною засудженими особами місця постійного проживання.

4.5. До суду, який виніс вирок /в установу, з якої засуджена особа була звільнена/, інспекція у десятиденний строк направляє повідомлення про прийняття вироку до виконання.

4.6. Про взяття на облік засудженої особи інспекція у десятиденний строк повідомляє орган внутрішніх справ для проведення із засудженою особою індивідуально-профілактичних заходів та направляє сторожову картку до відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

4.7. Якщо засуджена особа перебуває на військовому обліку та підлягає призову на строкову військову службу, то в десятиденний термін до військового комісаріату направляється повідомлення.

4.8. На кожну засуджену особу заводиться особова справа та заповнюється облікова картка /додаток 22 до цієї Інструкції/, у якій ведеться сумарний облік відпрацьованих нею годин. Картка зберігається в особовій справі засудженої особи у конверті, який наклеюється на другу сторінку обкладинки особової справи.

4.9. В особовій справі зберігаються всі матеріали, що є підставою для притягнення засудженої особи до відбування покарання та свідчать про відбутий ним час громадських робіт, листування з цих питань. Усі документи в особовій справі підшиваються у хронологічній послідовності, аркуші особової справи нумеруються і заносяться до опису.

4.10. Номери особової справи та облікової картки мають збігатися з номером реєстрації копії вироку суду в журналі.

4.11. Особові справи зберігаються у спеціально відведеному й обладнаному для цього місці і після закінчення робочого дня зачиняються та опечатуються.

4.12. У разі зміни засудженою особою місця постійного проживання до підрозділу інспекції за новим місцем мешкання надсилається запит про перевірку факту прибуття та проживання засудженої особи за новою адресою. Підрозділ інспекції за новим місцем проживання у десятиденний строк здійснює таку перевірку і в разі позитивного результату робить запит про особову справу, після отримання якої у триденний термін надсилає підтвердження.

4.13. Особові справи і копії облікових карток /завірені підписом працівника інспекції та печаткою/ пересилаються через управління /відділи/ Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі.

4.14. Якщо у вироку суду, що надійшов до підрозділу інспекції, виявлені неточності, які перешкоджають виконанню покарання, то підрозділ інспекції протягом трьох днів інформує прокуратуру та суд, який виніс дане рішення, для вжиття заходів щодо усунення виявлених неточностей.

4.15. При одержанні на особу, яка відбуває громадські роботи, копії вироку суду за новий злочин, у якому відсутні відомості про наслідки відбування покарання за першим вироком, інспекція негайно письмово інформує відповідного прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя, апеляційний суд та суд, який виніс дане рішення, з метою вирішення питання про призначення засудженій особі остаточного покарання за сукупністю вироків відповідно до статті 413 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 71 Кримінального кодексу України. При цьому до вирішення зазначеного питання судом виконання першого вироку не припиняється.

4.16. На особу, якій невідбутий строк обмеження або позбавлення волі замінено громадськими роботами, адміністрація установи виконання покарань направляє до підрозділу інспекції за обраним місцем проживання засудженої особи дві копії вироку та постанови суду, підписку засудженої особи про явку до інспекції у триденний термін після прибуття, а також довідку, у якій вказані дані на засуджену особу, дата звільнення та дані про рідних.

4.17. У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття інспекція направляє сповіщення до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті.

 

5. Порядок відбування покарання у виді громадських робіт засудженими особами

5.1. Після отримання копії вироку суду кожна засуджена особа викликається до інспекції /неповнолітній - з батьками або особою, яка їх заміняє/. З нею проводиться бесіда, під час якої роз’яснюються порядок та умови відбування покарання, повідомляється про стягнення, які можуть бути накладені, про відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт. За результатами бесіди засуджена особа дає підписку /додаток 23 до цієї Інструкції/, у якій власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.

5.2. Заздалегідь визначивши з органом місцевого самоврядування перелік підприємств, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, працівник інспекції не пізніше десятиденного строку з дня отримання копії вироку суду видає засудженій особі направлення /додаток 24 до цієї Інструкції/ на одне з цих підприємств, де вона відбуватиме покарання.

5.3. Особи, засуджені до громадських робіт, зобов’язані:

додержуватися встановлених законодавством порядку та умов відбування покарання;

сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати установлений судом строк громадських робіт;

працювати на визначених для них об’єктах;

відпрацьовувати установлений строк громадських робіт;

з’являтися за викликом до інспекції;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з’являтися на реєстрацію до інспекції;

не порушувати громадський порядок.

Засудженим особам забороняється без дозволу інспекції виїжджати за межі України /частина 4 статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.4. У відповідності до частини третьої статті 13 Кримінально-виконавчого кодексу України працівник інспекції виносить постанову /додаток 25 до цієї Інструкції/ про встановлення днів явки на реєстрацію та контролює періодичність явки засуджених осіб на реєстрацію.

Періодичність явки на реєстрацію встановлюється постановою, яка затверджується начальником підрозділу інспекції та оголошується засудженій особі під підпис, після чого заводиться листок реєстрації /додаток 26 до цієї Інструкції/.

Періодичність явки засудженої особи на реєстрацію до інспекції встановлюється від одного до чотирьох разів на місяць у залежності від злочину, за який її засуджено, ставлення засудженої особи до відбування покарання та праці.

5.5. Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії під час відбування покарання визнана інвалідом першої або другої групи, працівник інспекції направляє до суду подання /особову справу та зазначений вище висновок/ про звільнення такої особи від відбування покарання відповідно до частини третьої статті 56 Кримінального кодексу України та частини третьої статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України, при цьому до вирішення зазначених вище питань судом відбування покарання призупиняється.

5.6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспекції направляє до суду подання /особову справу та, відповідно, завірену копію пенсійного посвідчення або завірену копію медичного висновку/ про звільнення їх від відбування покарання, при цьому до вирішення зазначених вище питань судом відбування покарання призупиняється.

5.7. Працівник інспекції може давати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки в разі направлення їх у відрядження з місця роботи, при потребі проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича /подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки/, що обов’язково повинно підтверджуватися документально. У таких випадках ксерокопії відповідних документів долучаються до особової справи засудженої особи.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України /відмову в наданні дозволу на виїзд/ працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

5.8. З метою встановлення випадків порушення засудженими особами громадського порядку працівник інспекції контролює поведінку засуджених осіб і один раз на три місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності.

5.9. Працівник інспекції направляє вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті з метою встановлення випадків учинення засудженими особами нових злочинів. Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб.

 

6. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, на яких засуджені особи відбувають покарання у виді громадських робіт

На власника підприємства за місцем відбування засудженими особами покарання у виді громадських робіт покладаються:

6.1. Погодження з інспекцією переліку об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та видів цих робіт, що можуть ними виконуватись.

6.2. Контроль за виконанням засудженими особами визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки.

6.3. Своєчасне повідомлення інспекції про ухилення засуджених осіб від відбування покарання та переведення їх на інше місце роботи, появу на роботі в нетверезому стані чи в стані наркотичного або токсичного сп’яніння, порушення громадського порядку.

6.4. Ведення обліку та щомісячне інформування інспекції про кількість відпрацьованих засудженими особами годин та їх ставлення до праці.

6.5. У разі систематичного несвоєчасного надання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засуджених осіб, а також невиконання інших вимог статті 39 Кримінально-виконавчого кодексу України працівник інспекції надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України /частина 2 статті 39 Кримінально-виконавчого кодексу України/. Копії цих матеріалів долучаються до особових справ засуджених осіб.

6.6. Прокуророві направляються такі матеріали:

подання;

довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді громадських робіт і вжиті у зв’язку з цим заходи;

пояснення особи, яка здійснювала контроль за роботою засудженої особи, або власника підприємства про причини допущення порушень;

ксерокопії повідомлень про вихід засудженої особи на роботу в установлені дні;

інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.

6.7. Особам, засудженим до громадських робіт, надається робота, не пов’язана із шкідливим виробництвом, ризиком для життя та здоров’я.

6.8. У разі ушкодження здоров’я під час виконання покарання відшкодування шкоди засудженим особам здійснюється відповідно до законодавства про страхування від нещасного випадку /частина 3 статті 39 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

7. Обчислення строку відбування покарання у виді громадських робіт

7.1. Строк громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджена особа працювала за визначеним місцем роботи /частина 1 статті 38 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

7.2. У залежності від часу роботи /навчання/ засудженої особи на основній роботі та режиму роботи підприємства за місцем відбування покарання власником підприємства щомісячно складається графік відбування громадських робіт та заповнюється табель виходу на роботу /додаток 27 до цієї Інструкції/.

7.3. До відпрацьованого часу зараховується тільки той строк, який засуджена особа відпрацювала згідно з повідомленням власника підприємства, весь інший час до строку відбування покарання не зараховується /у тому числі й час хвороби/.

7.4. Не зараховується до часу відбування покарання час, якщо засуджена особа прибула для виконання робіт у стані сп’яніння.

7.5. Кількість відпрацьованих засудженою особою годин заноситься в картку обліку, яка заповнюється щомісяця. Після відпрацювання встановленої вироком суду кількості годин інспекція надсилає власнику підприємства повідомлення /додаток 28 до цієї Інструкції/ про припинення відбування покарання засудженою особою, і вона знімається з обліку.

7.6. Засудженій особі на її вимогу може видаватися довідка /додаток 29 до цієї Інструкції/ про відбуття покарання або про звільнення від нього /частина 6 статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

8. Відповідальність осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт

8.1. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовується застереження у виді письмового попередження /додаток 30 до цієї Інструкції/ про притягнення до кримінальної відповідальності /частина 1 статті 40 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.2. Ухиленням від відбування покарання вважаються:

8.2.1. Невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були учинені після письмового попередження.

8.2.2. Невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважної причини.

8.2.3. Допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця.

8.2.4. Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

8.3. Порушником визнається також засуджена особа, яка не з’явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання. За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи.

Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені /частина 1 статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.4. Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України /доставка такої засудженої особи до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ/. Копії цих матеріалів підшиваються до особової справи засудженої особи.

8.5. Прокуророві направляються такі матеріали:

подання;

копія вироку суду;

копія облікової картки;

довідка про відбутий засудженою особою час покарання /у годинах/;

довідка про вчинені ним порушення та вжиті інспекцією заходи впливу;

пояснення засудженої особи;

інші дані, що свідчать про ухилення.

8.6. У поданні вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування покарання:

кількість випадків невиходу на роботу, порушення трудової дисципліни, появи на роботі в нетверезому стані і протягом якого часу вони здійснені;

неявка в інспекцію за викликом без поважних причин;

які не виконав обов’язки та допустив порушення порядку й умов відбування покарання;

які вчинено проступки засудженою особою та чи притягувалась вона до адміністративної відповідальності;

ухилення від реєстрації.

 

9. Організація та проведення розшуку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, місцезнаходження яких невідоме

9.1. Якщо місцезнаходження осіб, засуджених до покарань у виді громадських робіт, невідоме, а також у разі неприбуття після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання /при заміні покарання більш м’яким/ працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку /на територію обслуговування якого мав прибути/, проводить такі початкові розшукові дії:

9.1.1. Опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює його можливе місцеперебування і зв’язки за межами місця проживання.

9.1.2. Через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи.

9.2. Направляє запити:

9.2.1. За місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи.

9.2.2. До адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради.

9.3. Перевіряє:

9.3.1. Медичні установи за місцем проживання, морги /чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину/.

9.3.2. За обліками органів внутрішніх справ /чи немає засудженої особи серед затриманих, адмінарештованих, у спецустановах органів внутрішніх справ/.

9.4. Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику інспекції стало відомо про залишення засудженою особою місця постійного проживання або неприбуття звільненої особи з місць обмеження чи позбавлення волі до обраного місця проживання /при заміні покарання більш м’яким/.

9.5. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкового розшуку із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засудженої особи.

Одночасно з цим стосовно засудженої особи прокуророві направляються матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування покарання.

9.6. Зниклою з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.

9.7. Копії матеріалів початкових розшукових заходів долучаються до особової справи засудженої особи, як і всі інші матеріали, що надходять після цього.

9.8. У разі потреби працівнику органів внутрішніх справ надаються копії інших документів, що містяться в особовій справі засудженої особи, яка розшукується.

9.9. Після затримання засудженої особи /установлення місцезнаходження/ працівник інспекції з’ясовує всі обставини і причини залишення нею постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.

9.10. У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні /за відсутності ухилення від відбування покарання/, працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи з вимогою негайно провести бесіду із засудженою особою і при потребі зробити запит для направлення особової справи засудженої особи.

9.11. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і при позитивному результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.

9.12. В особовій справі особи, яка перебуває в розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні шість місяців.

9.13. Особа, засуджена до громадських робіт, розшук якої оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

 

10. Підстави та порядок зняття з обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт

10.1. Виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені особи знімаються з обліку у зв’язку з /із/:

10.1.1. Відбуттям призначеної судом кількості годин громадських робіт - за наявності повних даних з підприємства про відпрацьований час.

10.1.2. Засудженням за ухилення від відбування громадських робіт - за наявності вироку суду, який набрав законної сили.

10.1.3. Амністією - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

10.1.4. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

10.1.5. Іншими підставами, передбаченими законодавством.

10.2. З обліку також знімаються:

10.2.1. Померлі - за наявності відповідної довідки органу реєстрації актів громадянського стану.

10.2.2. Особи, засуджені за учинення нового злочину, - за наявності копії вироку суду, що набрав законної сили.

10.2.3. Засуджені особи, які змінили місце проживання і вибули за межі території обслуговування, - за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем проживання.

10.3. У день закінчення строку покарання у виді громадських робіт /у день отримання останнього повідомлення від власника підприємства про відбутий засудженою особою час покарання/, а при звільненні за іншими підставами - не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів працівник інспекції направляє повідомлення власнику підприємства, де засуджена особа відбувала покарання, про припинення його виконання.

10.4. Зняття засудженої особи з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника інспекції, затвердженим начальником підрозділу інспекції.

10.5. Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції.

10.6. У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення.

У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

10.7. Засудженій особі, яка відбула призначений судом строк покарання у виді громадських робіт, на її вимогу може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього /частина 6 статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

10.8. Про дату та підстави зняття з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку, обліковій картці та на першій сторінці обкладинки особової справи.

 

11. Строки та умови зберігання документації

11.1. Установлюються такі строки зберігання документів стосовно осіб, які перебували на обліку в інспекції:

11.1.1. Три роки - особові справи та облікові картки засуджених, яких було знято з обліку.

11.1.2. П’ять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт.

11.1.3. Три роки - звіти про чисельність засуджених, які перебували на обліку, та справи з листування щодо питань виконання судових рішень.

11.2. Обчислення строків зберігання документів, указаних у пунктах 11.1.1, 11.1.2 та 11.1.3 цього розділу Інструкції, проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення провадження матеріалів.

11.3. Особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, зберігаються у пачках за роками зняття з обліку.

11.4. Після закінчення строків зберігання всі вищезазначені документи підлягають знищенню у порядку, визначеному законодавством.

 

Розділ III. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт /стаття 57 Кримінального кодексу України, статті 41 - 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/

1. Загальні положення

1.1. У цьому розділі визначається порядок виконання покарання у виді виправних робіт та проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими особами з метою їх виправлення, недопущення учинення ними нових злочинів та інших правопорушень.

1.2. Покарання у виді виправних робіт як міра кримінального покарання виконується згідно з вироком суду, що набрав законної сили, іншого рішення суду, а також закону України про амністію та акту помилування за місцем роботи засуджених осіб, відповідно до статті 57 Кримінального кодексу України.

Стягнення у виді виправних робіт виконується на підставі постанови суду з урахуванням особливостей, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення, за місцем роботи засуджених осіб відповідно до статті 322 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1.3. Виконання покарання у виді виправних робіт покладається на інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засуджених осіб з метою їх виправлення та недопущення учинення ними нових злочинів та інших правопорушень - на органи внутрішніх справ відповідно частини третьої статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України.

1.4. Виконання покарання у виді виправних робіт включає в себе:

облік засуджених осіб;

роз’яснення порядку та умов відбування покарання;

контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем роботи засуджених осіб;

проведення виховної роботи із засудженими особами;

контроль за поведінкою засуджених осіб;

винесення подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не з’явились за викликом до інспекції без поважних причин;

проведення початкових розшукових заходів засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме, та передача матеріалів до органу внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених;

надання дозволу на звільнення з роботи засуджених осіб за власним бажанням протягом строку відбування покарання;

проведення інших заходів, передбачених законом.

1.5. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час виконання покарання у виді виправних робіт.

1.6. Засуджені особи, які відбувають покарання у виді виправних робіт, виконують обов’язки та користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України та Кримінально-виконавчим кодексом України і встановлених вироком суду.

1.7. Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві незалежно від форми власності за місцем роботи засудженої особи /частина 1 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

Виправні роботи у відповідності до статті 31 Кодексу України про адміністративні правопорушення відбуваються за місцем постійної роботи правопорушника /частина 2 статті 322 Кодексу України про адміністративні правопорушення/.

1.8. Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених осіб у суспільно корисній праці і контролю за їхньою поведінкою відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України /частина 2 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.9. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання /частина 4 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

1.10. Основними засобами виправлення і виховання осіб, засуджених до виправних робіт, є суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, виконання порядку відбування покарання, загальноосвітнє та професійно-технічне навчання, громадський вплив та контроль за їхньою поведінкою відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України. Щодо неповнолітніх забезпечується належний нагляд за їх поведінкою, трудовою дисципліною та одержанням ними виробничої кваліфікації. 

 

2. Функції, які здійснюють працівники інспекції під час виконання покарання у виді виправних робіт

Під час виконання вироку суду, що набрав законної сили, іншого рішення суду, а також закону України про амністію та акту помилування стосовно осіб, засуджених до виправних робіт, працівники інспекції здійснюють такі функції:

2.1. Ведуть облік засуджених осіб.

2.2. Роз’яснюють порядок та умови відбування покарання.

2.3. Здійснюють контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем роботи засуджених осіб.

2.4. Беруть участь у виховній роботі із засудженими особами, проводять індивідуальні бесіди з ними, уживають заходів щодо організації індивідуального шефства над неповнолітніми /якщо з даного питання є рішення суду/, проводять роз’яснювальну роботу з батьками засуджених неповнолітніх.

2.5. Уносять подання до відповідних органів внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених осіб, які не з’явилися за викликом до інспекції без поважних причин.

2.6. Організовують початкові розшукові заходи засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме, та надсилають матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених осіб.

2.7. Застосовують до засуджених осіб установлені законодавством заходи заохочення і стягнення.

2.8. Перевіряють обґрунтованість заяви засудженої особи про звільнення з роботи за власним бажанням та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість її працевлаштування, виносять постанови /додаток 31 до цієї Інструкції/ про дозвіл або відмову у звільненні.

2.9. Дають дозвіл на звільнення з роботи засуджених осіб за власним бажанням протягом строку відбування ними покарання.

2.10. Контролюють поведінку осіб, засуджених до виправних робіт, з цією метою один раз на три місяці направляють до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності.

2.11. Один раз на шість місяців направляють вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті з метою з’ясування випадків учинення засудженими особами нових злочинів. Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб.

2.12. Направляють через відповідні центри зайнятості населення на роботу осіб, засуджених до виправних робіт, які на час виконання вироку не працюють або були звільнені з роботи у відповідності до законодавства про працю /додаток 32 до цієї Інструкції/.

2.13. Здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених осіб і перерахуванням відрахованих сум у дохід держави.

2.14. Здійснюють, у разі потреби, контрольні перевірки за місцем роботи засуджених осіб не менше ніж два рази протягом строку відбування покарання. За результатами перевірки складають акт /додаток 33 до цієї Інструкції/ у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, а другий з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в особовій справі засудженої особи та використовується для контролю за усуненням виявлених недоліків.

2.15. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженої особи, а також невиконання інших вимог Кримінально-виконавчого кодексу України надсилають матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом /частина 2 статті 44 Кримінально-виконавчого кодексу України/. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.

2.16. Підтримують постійні контакти з власниками підприємств та трудовими колективами з метою своєчасного отримання інформації про застосування до засуджених осіб заходів заохочення, стягнення, звільнення з роботи.

2.17. Постійно підтримують контакти з кримінальною міліцією у справах неповнолітніх та службою у справах неповнолітніх при міських та районних держадміністраціях.

2.18. Проводять аналіз роботи щодо виконання покарання у виді виправних робіт та в необхідних випадках уносять пропозиції керівництву інспекції з метою її удосконалення.

2.19. Відповідно до статті 84 Кримінального кодексу України надсилають до суду подання про звільнення від покарання осіб, які під час його відбування згідно з медичним висновком захворіли на психічну чи іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню призначеного судом покарання.

2.20. Надсилають до суду подання щодо осіб, які під час відбування покарання стали непрацездатними, про заміну покарання у виді виправних робіт штрафом /частина 5 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.21. Надсилають до суду подання про звільнення від відбування покарання стосовно осіб, які після постановлення вироку суду досягли пенсійного віку, а також жінок, які стали вагітними /частина 6 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.22. Відповідно до частини п’ятої статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі ухилення засуджених осіб від відбування покарання у виді виправних робіт надсилають прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.

2.23. За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці засудженим особам зараховують час щорічної відпустки у строк відбування покарання /частина 2 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.24. За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці надсилають до суду матеріали на засуджену особу щодо умовно-дострокового звільнення її від покарання або заміни невідбутої частини покарання штрафом.

2.25. У разі потреби дають дозвіл засудженій особі на виїзд за межі України.

2.26. Установлюють періодичність та дні проведення реєстрації засуджених осіб та проводять реєстрацію таких засуджених осіб /частина 3 статті 13 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

3. Функції органів внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт

3.1. При проведенні індивідуально-профілактичної роботи з особами, засудженими до покарання у виді виправних робіт, органи внутрішніх справ виконують:

3.1.1. Постанови суду та подання інспекції про розшук засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме /частина 5 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.1.2. Подання про привід засуджених осіб, які не з’явилися за викликом до інспекції без поважних причин /частина 5 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.1.3. Постанови судів про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв’язку з розглядом кримінальних справ за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт.

3.2. Здійснюють:

3.2.1. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт.

3.2.2. Затримання і конвоювання в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, розшук яких оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання /частина 7 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.3. Підрозділи інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті за запитами працівників інспекції безоплатно надають інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в інспекції.

3.4. Після порушення кримінальної справи стосовно особи, яка відбуває покарання у виді виправних робіт, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів після встановлення факту засудження направляють до підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно такої особи.

3.5. Працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх міських та районних органів внутрішніх справ:

3.5.1. Ведуть облік осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт.

3.5.2. Проводять із засудженими особами індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на їх виправлення, попередження порушення громадського порядку та інших прав громадян, а також учинення ними нових злочинів.

3.5.3. Щомісяця здійснюють перевірки за місцем проживання засуджених осіб, про результати яких у кінці кожного кварталу письмовою довідкою, окремо щодо кожної засудженої особи, інформують інспекцію і обов’язково додають до неї матеріали перевірки /пояснення засудженої особи, рапорти та ін./, які долучаються до особової справи засудженої особи.

3.5.4. У разі встановлення факту притягнення до адміністративної відповідальності засудженої особи письмово повідомляють про це інспекцію та вносять відповідні записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота.

 

4. Порядок прийняття до виконання вироків суду стосовно осіб, засуджених до покарань у виді виправних робіт, та їх облік

4.1. Вирок суду, який набрав законної сили, інше рішення суду стосовно осіб, засуджених до виправних робіт, приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання ними законної сили або звернення їх до виконання /частина 4 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

4.2. Документом, що підтверджує наявність підстав для притягнення засудженої особи до відбування виправних робіт, є копія вироку /постанови, ухвали/ суду та розпорядження про його виконання, які завірені підписом судді та печаткою.

4.3. У необхідних випадках до копії вироку суду додаються:

4.3.1. При заміні вироку - копія постанови /ухвали/ суду.

4.3.2. При заміні обмеження волі або позбавлення волі виправними роботами на підставі статті 82 Кримінального кодексу України - копія постанови /ухвали/ суду.

4.3.3. При застосуванні акту помилування у разі заміни покарання або його невідбутої частини виправними роботами на підставі статті 85 Кримінального кодексу України - копія розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування.

4.3.4. При заміні покарання або його невідбутої частини виправними роботами у зв’язку з законом України про амністію на підставі частини третьої статті 86 Кримінального кодексу України - копія постанови /ухвали/ суду.

4.4. У день надходження до інспекції копії вироку /постанови, ухвали/ суду стосовно особи, засудженої до покарання у виді виправних робіт, дані про неї заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до виправних робіт /додаток 34 до цієї Інструкції/. У такому самому порядку реєструються особові справи, що надійшли з іншої інспекції.

4.5. Якщо в копіях документів, перелічених у пунктах 4.2, 4.3 цього розділу Інструкції, виявлено неточності, що перешкоджають виконанню покарання, то працівник інспекції протягом трьох днів направляє до суду, який виніс дане рішення, та прокуророві інформацію про виявлені неточності.

4.6. При одержанні на особу, яка відбуває виправні роботи, копії вироку суду за новий злочин, у якому відсутні відомості про наслідки відбування покарання за першим вироком, інспекція негайно письмово інформує відповідного прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя, апеляційний суд та суд, який виніс дане рішення, з метою вирішення питання про призначення засудженій особі остаточного покарання за сукупністю вироків відповідно до статті 413 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 71 Кримінального кодексу України. При цьому до вирішення зазначеного питання судом виконання першого вироку не припиняється.

4.7. До суду, який виніс вирок /постанову, ухвалу/, інспекція у десятиденний термін надсилає повідомлення про прийняття вироку до виконання. У разі заміни невідбутої частини покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі покаранням у виді виправних робіт повідомлення у такий самий термін надсилається до установи виконання покарань, з якої засуджену особу було звільнено.

4.8. На осіб, яким невідбутий строк обмеження або позбавлення волі замінено виправними роботами, адміністрація установи виконання покарань направляє до підрозділу інспекції за обраним місцем проживання засудженою особою дві копії вироку та постанови суду, підписку засудженої особи про явку до інспекції в триденний термін після прибуття, а також довідку, у якій вказано дані на засуджену особу, дата звільнення та дані про рідних.

4.9. Після реєстрації в інспекції копій зазначених вище документів на кожну засуджену особу заповнюється облікова картка /додаток 35 до цієї Інструкції/ та заводиться особова справа. Облікова картка зберігається в особовій справі у конверті.

4.10. В особовій справі містяться копія вироку /постанови, ухвали/ суду та матеріали, що свідчать про відбування покарання засудженою особою. Матеріали підшиваються у хронологічному порядку, нумеруються та заносяться до опису документів, які знаходяться в її особовій справі.

4.11. Особові справи розміщуються в алфавітному порядку і зберігаються в спеціально відведеному для цього місці, яке після закінчення робочого дня зачиняється і опечатується.

4.12. Порядковий номер особової справи, облікової картки та номер, за яким у журналі зареєстровано копію вироку /постанови, ухвали / суду, мають збігатися.

4.13. Про взяття засудженої особи на облік інспекція у десятиденний термін повідомляє орган внутрішніх справ за місцем проживання засудженої особи для проведення з нею необхідних індивідуально-профілактичних заходів та направляє сторожову картку до відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

4.14. Якщо засуджений перебуває на військовому обліку та підлягає призову на строкову військову службу, то до військкомату за місцем проживання засудженого в десятиденний термін направляється повідомлення.

4.15. Документами персонального обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, є: журнал обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт /прошитий, пронумерований, скріплений печаткою та зареєстрований у книзі обліку журналів/, облікова картка та особова справа.

4.16. Особи, засуджені до покарання у виді виправних робіт, перебувають на обліку в тому підрозділі інспекції, на території обслуговування якого розташована бухгалтерія та адміністрація підприємства. Якщо засуджена особа перебуває на обліку в одному підрозділі інспекції, а фактично працює на території обслуговування іншого підрозділу, то працівник інспекції надсилає доручення /додаток 36 до цієї Інструкції/ до підрозділу інспекції за місцем роботи, в якому вказує всі необхідні відомості з проханням здійснити перевірку за місцем роботи та скласти про це відповідний акт. Такі доручення виконуються протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання.

Непрацюючі засуджені особи беруться на облік підрозділу інспекції за місцем проживання. При працевлаштуванні таких осіб вони передаються на облік до підрозділу інспекції, на території якого знаходиться підприємство.

4.17. Стосовно осіб, які вибули до закінчення строку відбування покарання з території, що обслуговується підрозділом інспекції, у зв’язку зі зміною місця роботи, надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи.

4.18. Особові справи, копії облікових карток /завірені підписом начальника підрозділу інспекції та скріплені печаткою/ пересилаються через канцелярію територіального органу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань на запит підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи.

4.19. Про одержання особової справи та копії облікової картки працівник підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи в триденний термін надсилає підтвердження до підрозділу інспекції, який надіслав документи.

4.20. Після отримання підтвердження засуджена особа знімається з обліку, про що робиться відповідний запис у журналі обліку.

4.21. У разі звільнення засудженої особи з роботи працівник підрозділу інспекції, на обліку якого вона перебуває, здійснює заходи щодо її працевлаштування.

4.22. При виконанні покарання у виді виправних робіт як адміністративного стягнення повідомлення до військкомату не направляється.

4.23. У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття інспекція направляє сповіщення до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті.

 

5. Порядок відбування покарання у виді виправних робіт засудженими особами

5.1. Після оформлення у встановленому вище порядку документів стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, працівник інспекції не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку /постанови, ухвали/ суду, заздалегідь уточнивши місце роботи засудженої особи, направляє на підприємство копію вироку та повідомлення /додаток 37 до цієї Інструкції/ про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.

5.2. Кожну засуджену особу після взяття на облік негайно викликають до інспекції на співбесіду /неповнолітні - з батьками або особою, яка їх заміняє/, під час якої їй роз’яснюються порядок та умови відбування виправних робіт, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до неї застосовані, відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що у засудженої особи відбирається підписка /додаток 38 до цієї Інструкції/, у якій вона власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до виправних робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.

5.3. Якщо при уточненні місця роботи засудженої особи з’ясується, що на час звернення вироку до виконання вона не працює, засуджена особа дає письмове пояснення, у якому вказує причину звільнення з роботи. Засудженій особі видається направлення до відповідного центру зайнятості населення і встановлюється строк для працевлаштування 15 днів та роз’яснюється, що вона не має права відмовитися від запропонованої роботи чи перекваліфікації. Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалася у установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, то вона викликається до інспекції і дає письмове пояснення про причини ухилення від відбування покарання. Засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. У разі подальшого ухилення від відбування покарання від засудженої особи відбирається письмове пояснення, виноситься письмове застереження у виді попередження та надається ще 10 днів для працевлаштування.

5.4. Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалась у установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, працівник інспекції, узявши довідку про це з відповідного центру зайнятості, надсилає подання, копію вироку та матеріали, які свідчать про ухилення від відбування покарання, прокуророві для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України. Копії цих документів долучаються до особової справи засудженої особи.

5.5. Особи, засуджені до виправних робіт, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження /на тій самій посаді чи роботі/. Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та кримінально-виконавчим законодавством.

5.6. У період відбування покарання у виді виправних робіт засудженим особам забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без письмового дозволу інспекції.

5.7. Працівники інспекції перевіряють обґрунтованість заяви засудженої особи про звільнення з роботи за власним бажанням та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість її працевлаштування, виносять постанови про дозвіл або відмову у звільненні.

Винесене рішення працівника інспекції засуджений може оскаржити його у вищого керівництва.

5.8. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання /частина 2 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.9. Засуджені особи, які відбувають покарання у виді виправних робіт, зобов’язані:

додержуватися встановлених порядку та умов відбування покарання;

сумлінно ставитися до праці;

з’являтися за викликом до інспекції;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з’являтися на реєстрацію до інспекції у встановлені постановою дні;

відмічатися в листку реєстрації;

не виїжджати без дозволу інспекції за межі України;

не звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу інспекції;

не порушувати порядок і умови відбування покарання;

виконувати встановлені обов’язки;

не вчиняти проступки, за яких їх може бути притягнуто до адміністративної відповідальності;

не допускати прогулів, а також порушень трудової дисципліни;

не з’являтися на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

5.10. Працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів реєстрації щодо кожної засудженої особи окремо та контролює явку їх на реєстрацію. Періодичність явки на реєстрацію встановлюється в залежності від вчиненого злочину та ставлення засуджених осіб до відбування покарання від одного до шести разів у квартал, наприклад, перший та третій вівторок кожного місяця. Постанова про встановлення днів реєстрації оголошується кожній засудженій особі під підпис. Зміна періодичності реєстрації здійснюється постановою працівника інспекції.

5.11. Працівник інспекції може надавати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки у випадках направлення їх у відрядження з місця роботи, потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича /подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки/, що обов’язково повинно підтверджуватися документально. У таких випадках оригінали відповідних документів або їх ксерокопії долучаються до особових справ засуджених осіб.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України /відмову у наданні дозволу на виїзд/, працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

5.12. У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ.

5.13. Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені /частина 6 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.14. Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії під час відбування покарання стала непрацездатною, працівник інспекції надсилає до суду подання, особову справу та зазначений вище висновок про заміну покарання у виді виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України та частини п’ятої статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.

5.15. Стосовно засудженої особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспекції надсилає до суду подання /особову справу та, відповідно, завірену копію пенсійного посвідчення або завірену копію медичного висновку/ про звільнення такої особи від відбування покарання відповідно до частини другої статті 57 Кримінального кодексу України та частини шостої статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.

 

6. Обчислення строку відбування покарання у виді виправних робіт

6.1. Початком строку відбування покарання у виді виправних робіт є день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженої особи, але не раніше ніж вирок набрав чинності /частина 1 статті 43 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

6.2. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджена особа працювала і з її заробітку провадилося відрахування.

6.3. Число днів, відпрацьованих засудженою особою, має бути не менше за число робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання.

6.4. Обчислення строку відбування покарання проводиться на підставі відомостей про роботу засудженої особи на підприємстві, які кожного місяця надсилаються власником підприємства до інспекції.

6.5. У відомостях зазначаються кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, кількість і причини невідпрацьованих нею днів згідно з графіком, кількість днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності та з інших причин, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду. Такі відомості підписуються керівником підприємства та бухгалтером і скріпляються печаткою.

6.6. У разі, коли засуджена особа працює у приватного підприємця, у якого відсутні бухгалтер та печатка, такі відомості можуть бути надані тільки за підписом приватного підприємця. У такому випадку після взяття на облік засуджена особа подає до інспекції копію трудового договору /трудовий договір обов’язково укладається в письмовій формі і в тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи реєструється в державній службі зайнятості за місцем проживання роботодавця /статті 24, 241 Кодексу законів про працю України/ та у відділі реєстрації фізичних осіб державної податкової інспекції/.

6.7. Якщо кількість днів, які зараховуються у строк відбування покарання в даному місяці, перевищує кількість робочих днів за графіком, то в строк відбування покарання зараховується один календарний місяць.

6.8. Якщо засуджена особа не відпрацювала необхідної кількості днів і відсутні підстави, встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженою особою призначеної кількості робочих днів.

6.9. У строк відбування виправних робіт також зараховується:

6.9.1. Час, протягом якого засуджена особа не працювала з поважних причин і за нею відповідно до закону зберігалася заробітна плата.

6.9.2. Час, коли засудженій особі не надавалася робота на підприємстві через її відсутність, що підтверджується наказом по підприємству /або витягом з нього/ за підписами керівника та бухгалтера, скріпленими печаткою.

6.9.3. Час, протягом якого засуджена особа перебувала на обліку в державній службі зайнятості і їй було надано статус безробітної, що підтверджується відповідною довідкою щокварталу.

6.9.4. Час, протягом якого засуджена особа перебувала під вартою у зв’язку з учиненням злочину, за який відбуває виправні роботи. У строк відбування виправних робіт зараховується один день ув’язнення за три дні виправних робіт відповідно до частини четвертої статті 338 Кримінально-процесуального кодексу України.

6.10. У строк відбування покарання не зараховується:

6.10.1. Час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням або діями, пов’язаними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень.

6.10.2. Час відбування адміністративного стягнення у виді арешту або виправних робіт.

6.10.3. Час тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування виправних робіт у випадках, коли вина в учиненні злочину доведена у встановленому законом порядку.

6.11. Час відбування засудженими особами покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи, запис до трудової книжки про відбуття строку покарання не вноситься /частина 3 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

7. Порядок провадження відрахувань із заробітків осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт

7.1. Відрахування відповідно до вироку суду із заробітної плати засудженої особи починаються з наступного дня після надходження копії вироку та повідомлення на підприємство, але не раніше, ніж вирок набрав законної сили /частина 2 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

7.2. Відрахування провадяться з усієї суми заробітку засудженої особи, без виключення з цієї суми податків та інших платежів і незалежно від наявності претензій до засудженої особи за виконавчими документами, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати /частина 2 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

7.3. Якщо засуджена особа працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати /сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах тощо/, то відрахування провадяться у міру її нарахування.

7.4. При проведенні відрахувань із заробітку засуджених осіб у цей заробіток включається як грошова, так і натуральна частина їх прибутків. Натуральна частина прибутків, утримана із засуджених осіб, залишається в розпорядженні підприємств, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в дохід держави.

7.5. Якщо засуджена особа працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи в розмірі, установленому вироком суду, у зазначеному вище порядку /частина 2 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

7.6. Якщо засуджена особа, яка відбуває виправні роботи, призивається на військові збори, то відрахування провадяться із заробітку, який нараховується їй за місцем роботи.

7.7. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов’язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов’язані з відрядженням, та з інших компенсаційних виплат /частина 3 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

7.8. Утримані в дохід держави із заробітку засуджених осіб кошти підприємством перераховуються до державного бюджету через банківські установи України.

7.9. Якщо засуджена особа працює у приватного підприємця, у якого немає бухгалтера та розрахункового рахунку в банку, то утримані кошти із заробітку засудженої особи можуть пересилатись у дохід держави приватним підприємцем особисто через будь-яку установу банку /наприклад Ощадбанку/, а документи, що свідчать про це, подаються ним після сплати до інспекції і долучаються до особової справи.

7.10. Якщо засуджена особа є сама приватним підприємцем або фермером, то сума щомісячних утримань визначається виходячи з прогнозованого прибутку. Кінцевий розрахунок здійснюється за підсумками року, виходячи з розміру отриманого нею прибутку. Відомості про отриманий прибуток інспекція запрошує у податкових органах за місцем проживання засуджених осіб і долучає їх до особової справи.

7.11. Одержання утриманих коштів готівкою забороняється.

7.12. Працівники інспекції щомісяця відвідують установи казначейств з метою отримання виписок з поточних рахунків та копій платіжних доручень.

7.13. Отримані дані звіряються з відомостями, що надходять з бухгалтерій підприємств, і заносяться до облікової картки засудженої особи. Самі ж відомості, копії платіжних доручень та виписок з поточних рахунків підшиваються до особової справи засудженої особи.

7.14. З метою виявлення засуджених осіб, які працюють за сумісництвом, працівник інспекції один раз на шість місяців направляє запити до податкової адміністрації.

7.15. Якщо засуджена особа відбула призначений строк виправних робіт, але відрахування з її заробітної плати, через її затримку, не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі /що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи засудженої особи/, то така засуджена особа знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в підрозділу інспекції, де вона перебуває до того часу, доки підприємство не перерахує всіх належних коштів. При цьому інспекція інформує прокурора для ужиття заходів щодо перерахування зазначених коштів в дохід держави.

7.16. При банкрутстві підприємства, його ліквідації та реорганізації у разі відсутності правонаступника, а також при неперерахуванні підприємством зазначених коштів у дохід держави протягом трьох років через їх відсутність, що підтверджується документально, дана заборгованість списується відповідним актом /акт складається бухгалтером і працівником інспекції та затверджується начальником територіального органу управління Департаменту/. Облікова картка при цьому зберігається в архіві установлений термін. При банкротстві підприємства працівник інспекції інформує прокурора щодо ужиття заходів для погашення заборгованості через перерахування утриманих коштів у дохід держави.

 

8. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт

8.1. Власник підприємства стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.

8.2. Працівник інспекції за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженої особи може застосовувати такі заходи заохочення:

8.2.1. Подання до суду матеріалів на засуджену особу щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом на підставі частини другої статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України.

8.2.2. Зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.

8.3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт або заміну невідбутої частини покарання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх стосовно засудженої особи, яка відбула установлену Кримінальним кодексом України частину строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення. Подання разом з особовою справою засудженої особи надсилається для розгляду до суду за місцем відбування нею покарання /частина 3 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.4. До особової справи засудженої особи додається характеристика на неї від власника підприємства. Викладена в ній думка враховується при остаточному вирішенні питання про направлення до суду подання на засуджену особу.

8.5. Усебічно вивчивши матеріали про поведінку засудженої особи на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція надсилає до суду її особову справу та подання про умовно-дострокове звільнення.

Крім цього, до суду надсилаються такі матеріали:

копія облікової картки /оригінал облікової картки залишається в інспекції для контролю за своєчасним перерахуванням утриманих коштів у дохід держави/;

довідка про відбутий строк покарання засудженою особою на день направлення матеріалів до суду.

8.6. Час щорічної відпустки у строк відбування покарання зараховується з урахуванням думки трудового колективу та характеристики на засуджену особу від власника підприємства.

8.7. За наявності підстав за десять днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції виносить мотивовану постанову /додаток 39 до цієї Інструкції/ про зарахування її часу до строку відбування покарання та про перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засудженої особи за час відпустки в дохід держави. Постанова про це негайно направляється на підприємство, оскільки заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку /стаття 21 Закону України «Про відпустки»/, а копія постанови долучається до особової справи засудженої особи.

8.8. Щорічна відпустка, незалежно від форми власності підприємства, надається строком не менше двадцяти чотирьох календарних днів /стаття 6 Закону України «Про відпустки»/, тому в такому випадку до строку відбуття покарання зараховується один календарний місяць.

8.9. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженої особи може застосовуватися інспекцією застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності /частина 4 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.10. Перед накладенням стягнення засуджена особа дає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке потім долучається до її особової справи.

8.11. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України /доставлення такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ/. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи /частина 5 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

8.12. Ухиленням засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт є:

невиконання встановлених обов’язків;

порушення порядку та умов відбування покарання;

вчинення проступку, за який її було притягнуто до адміністративної відповідальності;

допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

8.13. Порушником визнається також засуджена особа, яка не з’явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання, а також засуджена особа, яка виїхала без дозволу інспекції за межі України.

8.14. При підготовці подання прокуророві про вирішення питання щодо притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності, в ньому вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування призначеного судом покарання /кількість прогулів; час, протягом якого засуджена особа не приступила до роботи або не з’являлась без поважної причини до інспекції; заходи впливу, які застосовувалися до неї; наявність у засудженої особи адміністративних стягнень тощо/.

8.15. Разом з поданням до прокуратури направляються:

копія вироку;

копія облікової картки /завірена підписом працівника інспекції та скріплена печаткою/;

довідка про допущені порушення і вжиті заходи впливу;

довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури;

інші матеріали, що свідчать про ухилення засудженої особи від відбування покарання.

 

9. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими особами покарання у виді виправних робіт

9.1. На власника підприємства за місцем відбування покарання особами, засудженими до покарання у виді виправних робіт, покладаються:

9.1.1. Щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в дохід держави.

9.1.2. Додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України.

9.1.3. Своєчасне інформування працівників інспекції про ухилення засудженої особи від відбування покарання, переведення її на іншу роботу чи посаду, а також її звільнення.

9.1.4. Щомісячне інформування працівників інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.

9.2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженої особи, а також невиконання інших вимог, передбачених статтею 44 Кримінально-виконавчого кодексу України, працівник інспекції надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.

9.3. Прокуророві направляються такі матеріали:

подання;

довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді виправних робіт і вжиті ним заходи;

довідка власника підприємства про причини неперерахування утриманих коштів;

ксерокопії розрахункових відомостей;

інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.

 

10. Організація та проведення розшуку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, місцезнаходження яких невідоме

10.1. Якщо місцезнаходження осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, невідоме, а також у разі неприбуття після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання /при заміні покарання більш м’яким/ працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку /на територію обслуговування якого мала прибути/, проводить такі початкові розшукові дії:

10.1.1. Опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює її можливе місцеперебування і зв’язки за межами місця проживання.

10.1.2. Через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи.

10.2. Направляє запити:

10.2.1. За місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи.

10.2.2. До адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради.

10.3. Перевіряє:

10.3.1. Медичні установи за місцем проживання, морги /чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину/.

10.3.2. За обліками органів внутрішніх справ /чи немає засудженої особи серед затриманих, адмінарештованих, у спецустановах органів внутрішніх справ/.

10.4. Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику інспекції стало відомо про залишення засудженою особою місця постійного проживання або неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання /при заміні покарання більш м’яким у виді виправних робіт/.

10.5. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкового розшуку з супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засудженої особи.

Одночасно з цим стосовно засудженої особи прокуророві надсилається подання для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування покарання.

10.6. Зниклим з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.

10.7. Копії подання та матеріалів початкових розшукових заходів долучаються до особової справи засудженої особи, як і всі інші матеріали, що надходять після цього.

10.8. У разі потреби працівнику органів внутрішніх справ надаються копії інших документів, що містяться в особовій справі засудженої особи, яка розшукується.

10.9. Після затримання засудженої особи /установлення місцезнаходження/ працівник інспекції з’ясовує всі обставини і причини залишення нею постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає прокуророві подання та матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання.

10.10. У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні /за відсутності ухилення від відбування покарання/, працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи з вимогою негайно перевірити цей факт, установити місце роботи засудженої особи і за потреби зробити запит для направлення її особової справи.

10.11. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і у разі позитивного результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.

10.12. В особовій справі засудженої особи, яка перебуває в розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні шість місяців.

10.13. Особа, засуджена до покарання у виді виправних робіт, розшук якої оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством /частина 7 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

11. Підстави та порядок зняття з обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт

11.1. Виконання покарання у виді виправних робіт припиняється, і засуджені особи знімаються з обліку у зв’язку з /із/:

11.1.1. Відбуттям призначеного вироком суду покарання - за наявності розрахункових відомостей про час, який було включено в строк відбування покарання, заробіток та проведені з неї відрахування. У разі наявності таких даних затримка перерахування утриманих сум не є перешкодою для зняття засудженої особи з обліку.

11.1.2. Засудженням за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

11.1.3. Амністією - за наявності постанови /ухвали/ суду про застосування амністії.

11.1.4. Помилуванням - за наявності розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування.

11.1.5. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

11.1.6. Умовно-достроковим звільненням - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

11.1.7. Заміною виправних робіт штрафом - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

11.1.8. Звільненням від відбування покарання - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

11.2. З обліку також знімаються:

11.2.1. Померлі - за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану.

11.2.2. Особи, засуджені за учинення нового злочину, - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

11.2.3. Засуджені особи, які вибули з території обслуговування у зв’язку зі зміною місця роботи, - за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем роботи.

11.3. У день закінчення строку покарання у виді виправних робіт /тобто в день отримання останніх розрахункових відомостей з підприємства/, а при звільненні за іншими підставами - не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів, працівник інспекції направляє повідомлення /додаток 40 до цієї Інструкції/ власнику підприємства про припинення відрахувань із заробітної плати засудженої особи /частина шоста статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України/ і знімає засуджену особу з обліку.

11.4. Зняття засудженої особи з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника інспекції, затвердженим начальником підрозділу інспекції.

11.5. Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції.

11.6. У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення.

У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

11.7. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робляться відповідні відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді виправних робіт, в обліковій картці та на першій сторінці обкладинки особової справи.

11.8. Засудженій особі, яка відбула призначений судом строк покарання у виді виправних робіт, за її вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього /частина 6 статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

12. Строки та умови зберігання документації

12.1. Установлюються такі строки зберігання документів стосовно осіб, які перебували на обліку в інспекції:

12.1.1. Три роки - особові справи та облікові картки засуджених осіб, яких було знято з обліку.

12.1.2. П’ять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт.

12.1.3. Три роки - звіти про чисельність засуджених осіб, які перебували на обліку, та справи з листування щодо питань виконання судових рішень.

12.2. Обчислення строків зберігання документів, указаних у пунктах 12.1.1, 12.1.2 та 12.1.3 цього розділу Інструкції, проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення провадження матеріалів.

12.3. Особові справи та облікові картки осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, відрахування із заробітку яких не були в повному обсязі перераховані в дохід держави, знищуються не раніше, ніж буде погашено дану заборгованість.

12.4. Особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, зберігаються у пачках за роками зняття з обліку.

12.5. Після закінчення строків зберігання всі вищезазначені документи підлягають знищенню у порядку, визначеному законодавством.

 

Розділ IV. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років /статті 75 - 79, 83 Кримінального кодексу України, статті 163 - 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/

1. Загальні положення

1.1. У цьому розділі визначається порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених відповідно до статей 75 - 79 та 104 Кримінального кодексу України від відбування покарання з випробуванням, виконанням покладених на них судом обов’язків протягом іспитового строку та контролю за поведінкою звільнених відповідно до статті 83 Кримінального кодексу України від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

1.2. Організація роботи щодо контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, і виконанням ними обов’язків протягом іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, здійснюється працівниками підрозділів інспекції за місцем проживання таких засуджених осіб відповідно до статей 13 та 163 Кримінально-виконавчого кодексу України.

1.3. Проведення індивідуально-профілактичної роботи з метою виправлення та попередження учинення нових злочинів за місцем проживання осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, покладається на працівників органів внутрішніх справ. До цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

1.4. Контроль за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, та проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи здійснюються з метою забезпечення виконання покладених на них судом обов’язків, належної поведінки в громадських місцях та за місцем проживання, а щодо звільнених від відбування покарання жінок, які мають дітей віком до трьох років, - забезпечення ними належних умов виховання та догляду за дітьми.

1.5. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, включає в себе:

персональний облік засуджених осіб протягом іспитового строку;

проведення спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями індивідуально-профілактичної роботи із засудженими особами;

додержання засудженими особами громадського порядку і виконання обов’язків, покладених на них судом;

привід засуджених осіб, які не з’явились за викликом до інспекції;

проведення початкових розшукових заходів засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме;

проведення інших заходів, передбачених законодавством.

1.6. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, і виконанням ними обов’язків протягом іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

1.7. Проведення початкових розшукових заходів щодо зазначених вище категорій засуджених осіб, які залишили постійне місце проживання з метою ухилення від здійснення контролю за їх поведінкою та виконання покладених на них судом обов’язків, здійснюється в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

1.8. У разі призову засудженого на строкову військову службу до військкомату направляється копія вироку суду, а в необхідних випадках до неї додається особова справа засудженого та інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженої особи за місцем проходження служби.

1.9. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку /постанови, ухвали/ суду.

1.10. Засуджені виконують обов’язки та користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду.

1.11. Облік осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, ведеться в одному журналі.

 

2. Функції, що здійснюються працівниками інспекції щодо контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

Працівники інспекції:

2.1. Ведуть персональний облік засуджених осіб протягом іспитового строку.

2.2. Спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями проводять індивідуально-профілактичну роботу із засудженими особами /за потреби викликають до інспекції батьків неповнолітніх або осіб, які їх заміняють/.

2.3. Контролюють додержання засудженими особами громадського порядку і виконання обов’язків, покладених на них судом, та один раз на квартал перевіряють за обліками органів внутрішніх справ, чи не притягувались вони до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку.

2.4. Уносять подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених осіб, які не з’явилися за викликом до інспекції.

2.5. Організовують початкові розшукові заходи засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме, та надсилають матеріали до відповідних органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких осіб.

2.6. Надсилають до суду подання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженої особи або про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного покарання /статті 4081, 4082, 4083 Кримінально-процесуального кодексу України/.

2.7. Установлюють періодичність, дні проведення реєстрації засуджених осіб та проводять реєстрацію таких осіб /частина 3 статті 13 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.8. Застосовують до засуджених осіб застереження у виді письмового попередження /частина 1 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.9. Постійно підтримують контакти з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх і службою у справах неповнолітніх при міських та районних держадміністраціях.

2.10. У разі потреби дають дозвіл засудженій особі на виїзд за межі України.

2.11. Аналізують роботу з обліку та контролю за поведінкою засуджених осіб, готують необхідні статистичні та інформаційні матеріали та пропозиції, спрямовані на поліпшення діяльності інспекції.

 

3. Функції, які виконують органи внутрішніх справ під час здійснення контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, та при проведенні з ними індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання

При здійсненні контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, та звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, органи внутрішніх справ:

3.1. Виконують:

3.1.1. Постанови суду та подання інспекції про розшук засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме /частина 1 статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.1.2. Постанови судів про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв’язку з розглядом внесених інспекцією подань про звільнення від подальшого відбування покарання засудженої особи або про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного покарання.

3.1.3. Подання інспекції про привід засуджених осіб, які без поважних причин не з’явилися за викликом до інспекції /частина 1 статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.2. Здійснюють:

3.2.1. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, до слідчих ізоляторів засуджених осіб, яким судом скасовано звільнення від відбування покарання і які направляються для подальшого відбування покарання.

3.2.2. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, розшук яких оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання /частина 6 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

3.3. Підрозділи інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті за запитами працівників інспекції безоплатно надають інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в інспекції.

3.4. Після порушення кримінальної справи стосовно особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, та звільненої від відбування покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів, після встановлення факту засудження, направляють до підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно засудженої особи.

3.5. Працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх міських та районних органів внутрішніх справ:

3.5.1. Ведуть облік засуджених осіб.

3.5.2. Проводять з ними індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на виправлення та попередження учинення засудженими особами правопорушень та нових злочинів.

3.5.3. Щомісяця перевіряють поведінку та спосіб життя засуджених осіб за місцем проживання, про що до кінця кожного кварталу надають письмову довідку до підрозділів інспекції щодо кожної засудженої особи окремо і обов’язково додають до неї матеріали перевірок /пояснення засудженої особи, рапорти тощо/, які долучаються до особових справ засуджених осіб.

3.5.4. У разі встановлення факту притягнення до адміністративної відповідальності засудженої особи письмово повідомляють про це інспекцію та уносять відповідні записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота.

 

4. Порядок реєстрації копій вироків суду та здійснення інспекцією контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, та звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років

4.1. Підставою для взяття засудженої особи на облік та здійснення контролю за виконанням покладених на неї судом обов’язків є копія вироку /постанови, ухвали/ суду та розпорядження про його виконання, які завірені підписом судді та печаткою.

4.2. До копії вироку можуть додаватися:

4.2.1. При заміні вироку - копія постанови /ухвали/ суду.

4.2.2. При застосуванні акта про помилування у разі застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням - копія розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування.

4.2.3. При застосуванні амністії у разі застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням - копія постанови /ухвали/ суду.

4.2.4. При застосуванні звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років під час відбування покарання в місцях обмеження або позбавлення волі, - відповідна постанова /ухвала/ суду.

4.3. Якщо в копіях документів, перелічених у пунктах 4.1 і 4.2 цього розділу Інструкції, виявлено неточності, що перешкоджають виконанню покарання, то працівник інспекції протягом трьох днів надсилає до суду, який виніс дане рішення, та прокуророві інформацію про виявлені неточності.

4.4. При одержанні на особу, яка відбуває виправні роботи, копії вироку суду за новий злочин, у якому відсутні відомості про наслідки відбування покарання за першим вироком, інспекція негайно письмово інформує відповідного прокурора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя, апеляційний суд та суд, який виніс дане рішення, з метою вирішення питання про призначення засудженій особі остаточного покарання за сукупністю вироків відповідно до статті 413 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 71 Кримінального кодексу України. При цьому до вирішення зазначеного питання судом виконання першого вироку не призупиняється.

4.5. На осіб, яких звільнено з місць відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, адміністрація установи виконання покарань надсилає до підрозділів інспекції за обраним місцем проживання засудженою особою дві копії вироку та постанови суду, підписку засудженої особи про явку в інспекцію в триденний термін після прибуття, а також довідку, в якій вказано дані на засуджену особу, дата звільнення та дані про рідних.

4.6. У день отримання копії вироку /постанови, ухвали/ суду стосовно засудженої особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, або звільненої від відбування покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, дані про таку особу заносяться до журналу /додаток 41 до цієї Інструкції/ обліку. У такому самому порядку проводиться реєстрація особових справ, що надійшли з інших підрозділів інспекції.

Одночасно стосовно засудженої особи заводиться особова справа, в якій надалі зосереджуються всі матеріали, на підставі яких особу взято на облік, та матеріали, що свідчать про здійснення контролю за поведінкою засудженої особи, виконання нею покладених судом обов’язків, допущення порушень, перелік застосованих до неї заходів впливу, характеристики з місця роботи, навчання або проживання /надаються до інспекції один раз на півріччя/ та інші матеріали.

4.7. Номер особової справи та номер, під яким копія вироку суду зареєстрована в журналі обліку засуджених осіб, мають збігатися. Матеріали в особовій справі мають бути підшиті в хронологічній послідовності, аркуші пронумеровані і занесені до опису.

4.8. У десятиденний термін після отримання копії вироку суду працівник інспекції надсилає повідомлення до суду, який виніс рішення, до установи, з якої засуджена особа була звільнена, військкомату та органу внутрішніх справ.

4.9. До відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, міськ-, райорганів внутрішніх справ у десятиденний термін інспекція направляє сторожову картку для здійснення контролю і інформування інспекції про звернення засудженої особи про зняття з реєстраційного обліку при зміні місця проживання.

Стосовно засуджених осіб, на яких покладено обов’язок пройти лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, у такий самий термін інспекція повідомляє відповідний лікувальний заклад.

4.10. Після отримання копії вироку суду засуджена особа відразу викликається до інспекції /неповнолітні - з батьками або особою, яка їх заміняє/ для проведення з нею співбесіди, під час якої їй роз’яснюються порядок та умови відбування покарання, правові наслідки за невиконання покладених на неї судом обов’язків, за порушення громадського порядку, учинення нового злочину, уточнюються анкетні дані.

4.11. За результатами проведеної бесіди засуджена особа дає підписку /додаток 42 до цієї Інструкції/ про ознайомлення з вимогами законодавства щодо неї та обов’язками, покладеними на неї судом, які засуджена особа зобов’язується виконати, після чого нею заповнюється анкета.

4.12. З метою встановлення випадків порушення засудженою особою громадського порядку працівник інспекції контролює поведінку засуджених осіб і один раз на три місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності.

4.13. Один раз на шість місяців направляє вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті з метою встановлення випадків учинення засудженими особами нових злочинів. Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб.

4.14. Стосовно засуджених осіб, на яких судом покладено обов’язок періодично з’являтися на реєстрацію, виноситься відповідно до статті 13 Кримінально-виконавчого кодексу України постанова про встановлення днів явки на реєстрацію від одного до дванадцяти разів на квартал, з якою вони ознайомлюються під підпис, після чого заводиться листок реєстрації. Періодичність явки на реєстрацію може змінюватися працівником інспекції в залежності від поведінки засудженої особи, виконання нею обов’язків. Про зміну періодичності явки на реєстрацію працівником інспекції виноситься нова постанова.

4.15. Якщо суд зобов’язав засуджену особу пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, то виконання нею даного обов’язку має бути засвідчене відповідною довідкою медичної установи.

4.16. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, при призначенні засудженій особі додаткового покарання у виді штрафу, виконання такого покарання здійснюють органи Державної виконавчої служби.

4.17. При призначенні засудженій особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю інспекція у повному обсязі здійснює заходи, передбачені розділом І цієї Інструкції.

4.18. Якщо судом засудженій особі встановлено обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання, то виїхати вона може тільки після перевірки підстав на виїзд підрозділами інспекції /наприклад, підставами може бути необхідність зміни місця проживання, підтверджена документами, або за наявності посвідки на постійне проживання в іншій державі та інше/.

4.19. У разі покладення на засуджену особу обов’язку попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого, вона має подати до інспекції підтвердження про те, що виконала цей обов’язок /наприклад, через радіо, телебачення, газету, журнал чи лист/.

4.20. Засуджена особа, на яку покладено обов’язок повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, повинна це зробити до їх зміни або протягом трьох днів після зміни у письмовій формі.

4.21. Стосовно осіб, які змінили місце постійного проживання до закінчення іспитового строку, надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи через територіальні органи управління Департаменту. Особові справи на запит підрозділу інспекції за новим місцем проживання засуджених осіб пересилаються також через територіальні органи управління Департаменту.

Про отримання особової справи в триденний строк надсилається підтвердження відправнику. Після його отримання засуджена особа знімається з обліку, про що робиться відповідний запис у журналі обліку.

4.22. У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття інспекція направляє сповіщення до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті.

 

5. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

5.1. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов’язані:

виконувати обов’язки, які покладені на них судом;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

з’являтися за викликом до інспекції;

не порушувати громадського порядку.

У разі неприбуття за викликом до інспекції без поважних причин до засудженої особи може бути застосовано привід, який здійснюється відповідними органами внутрішніх справ.

Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені /частина 5 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.2. Якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов’язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження /додаток 43 до цієї Інструкції/ про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання /частина перша статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.3. Якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов’язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з’являється до інспекції два і більше разів без поважних причин /що повинно бути підтверджено матеріалами/ або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то інспекція вносить до суду подання /додаток 44 до цієї Інструкції/ про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання. Щодо неповнолітніх до суду надсилається спільне зі службою у справах неповнолітніх подання на підставі статті 4082 Кримінально-процесуального кодексу України /доставлення таких засуджених осіб до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ/.

5.4. Невиконанням обов’язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов’язків, які було покладено на неї судом /наприклад, не з’являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин/. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів /частина 3 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

5.5. До суду разом з поданням надсилаються особова справа та всі матеріали, що свідчать про невиконання засудженою особою покладених на неї судом обов’язків, притягнення до адміністративної відповідальності, ухилення від контролю за її поведінкою. У поданні вказується, коли і які порушення допустила засуджена особа, які заходи впливу до неї застосовувалися. У разі задоволення подання особова справа залишається та зберігається в суді, а при відмові в задоволенні - повертається до інспекції.

5.6. У разі відмови суду в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням таке подання надсилається до суду повторно, якщо засуджена особа знову притягувалась до адміністративної відповідальності або і далі не виконує покладені на нею судом обов’язки.

5.7. У день закінчення іспитового строку, у разі відмови судом у задоволенні подання інспекції, до суду надсилається подання про звільнення такої засудженої особи від призначеного їй покарання.

5.8. Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов’язки та не вчинила нового злочину /що підтверджується вимогою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті/, після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про звільнення її від призначеного покарання. Якщо останній день іспитового строку припадає на вихідний чи святковий день, то подання направляється до суду в перший робочий день після них. У поданні вказується, як засуджена особа зарекомендувала себе під час перебування на обліку, як виконувала обов’язки, як характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання.

5.9. Стосовно звільнених від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, інспекція спільно з відповідними органами внутрішніх справ здійснює контроль також щодо таких питань:

5.9.1. Чи не відмовилася жінка від дитини та чи не передала її до дитячого будинку?

5.9.2. Чи не зникла з місця проживання?

5.9.3. Чи не ухиляється від виховання дитини та догляду за нею?

5.10. Якщо засуджена особа порушує вимоги, установлені для неї законодавством, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення, до суду надсилаються подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням /звільнення від відбування покарання/ і направлення засудженої особи для відбування призначеного за вироком суду покарання та особова справа засудженої особи.

5.11. Залежно від поведінки звільненої від відбування покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини інспекція надсилає до суду подання /разом з особовою справою/ для вирішення питання про звільнення її від відбування покарання або заміну покарання більш м’яким чи направлення засудженої особи для відбування покарання, призначеного вироком суду.

 

6. Організація та проведення розшуку осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, місцезнаходження яких невідоме

6.1. Якщо місцезнаходження осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, невідоме чи у разі неприбуття після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання, працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку /на територію обслуговування якого мав прибути/, проводить такі початкові розшукові дії:

6.1.1. Опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює її можливе місцеперебування і зв’язки за межами місця проживання.

6.1.2. Через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи.

6.2. Направляє запити:

6.2.1. За місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи.

6.2.2. До адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської чи міської ради.

6.3. Перевіряє:

6.3.1. Медичні установи за місцем проживання, морги /чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину/.

6.3.2. За обліками органів внутрішніх справ /чи немає засудженої особи серед затриманих, адмінарештованих, у спецустановах органів внутрішніх справ/.

6.4. Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику інспекції стало відомо про залишення засудженою особою місця постійного проживання або неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання.

6.5. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засуджених осіб.

Одночасно з цим стосовно засудженої особи інспекція надсилає до суду подання для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням чи звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

6.6. Зниклим з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.

6.7. Копії подання та матеріалів початкових розшукових заходів долучаються до особової справи засудженої особи, як і всі інші матеріали, що надходять після цього.

6.8. У разі потреби працівнику органів внутрішніх справ надаються копії інших документів, що містяться в особовій справі засудженої особи, яка розшукується.

6.9. Після затримання засудженої особи /установлення місцезнаходження/ працівник інспекції з’ясовує всі обставини і причини залишення нею постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає до суду подання та матеріали для вирішення питання про направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

6.10. У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні /за відсутності ухилення від відбування покарання/, працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за її новим місцем проживання з вимогою негайно перевірити місце проживання засудженої особи і за потреби зробити запит для направлення її особової справи.

6.11. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і у разі позитивного результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.

6.12. В особовій справі особи, яка перебуває в розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні шість місяців.

6.13. Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством /частина 6 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

 

7. Підстави та порядок зняття з обліку осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

7.1. Контроль за поведінкою засуджених осіб припиняється, і вони знімаються з обліку у зв’язку з /із/:

7.1.1. Закінченням іспитового строку - за наявності постанови /ухвали/ суду про звільнення.

7.1.2. Скасуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням /звільненням від відбування покарання/ та направленням для відбування покарання, призначеного вироком суду, - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

7.1.3. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

7.1.4. Звільненням засудженої жінки, яка має дитину віком до трьох /семи/ років, від подальшого відбування покарання або заміною його більш м’яким, направленням її для відбування покарання, призначеного вироком суду, - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

7.1.5. Амністією - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

7.1.6. Засудженням за учинення нового злочину - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

7.1.7. Смертю засудженої особи - за наявності відповідної довідки з відділу реєстрації актів громадянського стану.

7.1.8. Пересилкою особової справи до іншого підрозділу інспекції - за наявності підтвердження про отримання особової справи.

7.2. Зняття засудженої особи з обліку здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції.

7.3. У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення.

У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу /відділення/ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

7.4. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку засуджених та на першій сторінці обкладинки особової справи.

 

8. Строки та умови зберігання документації

8.1. Установлюються такі строки зберігання документів стосовно осіб, які перебували на обліку в інспекції:

8.1.1. Три роки - особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, та копії постанов про звільнення від відбування покарання або про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

8.1.2. П’ять років - журнали обліку засуджених осіб.

8.1.3. Три роки - звіти про чисельність засуджених осіб, які перебували на обліку, та справи з листування щодо питань виконання судових рішень.

8.2. Обчислення строків зберігання документів, указаних у пунктах 8.1.1, 8.1.2 та 8.1.3 цього розділу Інструкції, проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення провадження матеріалів.

8.3. Особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, зберігаються у пачках за роками зняття з обліку.

8.4. Після закінчення строків зберігання всі вищезазначені документи підлягають знищенню в порядку, визначеному законодавством.

 

Розділ V. Організація роботи інспекції щодо направлення осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі, які на час винесення вироку суду не перебували під вартою, до кримінально-виконавчих установ відкритого типу /стаття 61 Кримінального кодексу України, статей 56 - 58 Кримінально-виконавчого кодексу України/

1. Загальні положення

1.1. Відповідно до статті 61 Кримінального кодексу України та статті 56 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, засуджені до покарання у виді обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця проживання до засудження.

1.2. Направлення до місця відбування покарання осіб, засуджених до обмеження волі, які на час винесення вироку не перебували під вартою, покладається на підрозділи інспекції за місцем проживання засуджених осіб. Засуджені особи прямують до місця відбування покарання самостійно за рахунок держави /стаття 57 Кримінального кодексу України/.

1.3. Підставою для направлення засудженої особи до місця відбування покарання у виді обмеження волі є копія вироку /постанови, ухвали/ суду, що набрав законної сили /завірені підписом судді та печаткою суду/.

1.4. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час направлення до місця відбування покарання осіб, засуджених до обмеження волі.

 

2. Порядок оформлення матеріалів

2.1. У день надходження до інспекції копії вироку /постанови, ухвали/ суду стосовно особи, засудженої до покарання у виді обмеження волі, дані про таку особу заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі /додаток 45 до цієї Інструкції/, на неї заводиться особова справа за порядковим номером реєстрації в журналі обліку. Протягом десяти днів з дня отримання копії вироку /ухвали, постанови/ інспекція надсилає повідомлення до суду, який постановив вирок.

2.2. Направлення засуджених осіб до виправних центрів здійснюється не пізніше п’ятнадцятиденного терміну з дня проведення працівником інспекції бесіди із засудженими особами.

2.3. Після реєстрації копії вироку /постанови, ухвали/ суду в журналі обліку, засуджена особа негайно викликається до інспекції для оформлення матеріалів особової справи. Після того, як засуджена особа прибула до інспекції, установлюється її особа, вона дає підписку /додаток 46 до цієї Інструкції/, заповнюється анкета та видається їй на руки повідомлення /додаток 47 до цієї Інструкції/ для власника підприємства, на якому працює засуджена особа. Засуджена особа надає дві фотокартки розміром 4 х 6 см, одна з яких наклеюється в лівому куті анкети.

2.4. Інспекція вручає засудженій особі припис /додаток 48 до цієї Інструкції/ про виїзд до місця відбування покарання, роз’яснює їй порядок виконання вироку суду, відповідальність за ухилення від відбування покарання та за несвоєчасний виїзд до виправного центру. Корінець припису з підписом засудженої особи долучаються до її особової справи.

2.5. Інспекція направляє повідомлення /додаток 49 до цієї Інструкції/ адміністрації виправного центру про вручення засудженій особі припису та до військкомату /додаток 50 до цієї Інструкції/ щодо військовозобов’язаних про дату відправлення та місце відбування покарання засудженою особою.

2.6. В особовій справі мають бути такі документи:

копія вироку /ухвали, постанови/ суду;

довідка суду про набрання вироком законної сили;

анкета засудженої особи з фотокарткою;

копії повідомлень до суду, виправного центру та військкомату;

підписка про відповідальність за ухилення від одержання припису та несвоєчасний виїзд або неприбуття до місця відбування покарання;

корінець припису.

2.7. Особа, засуджена до обмеження волі, прямує до виправного центру за рахунок коштів, наданих Державним департаментом України з питань виконання покарань, а в разі слідування до місця відбування покарання за власний рахунок після прибуття до місця відбування покарання адміністрацією виправного центру протягом трьох робочих днів їй компенсуються витрачені кошти на проїзд у загальних вагонах залізничного транспорту, автобусах /крім автолюксу/, а у разі слідування водним транспортом - у каютах третього класу згідно з представленими проїзними квитками.

2.8. У разі відсутності в особи, засудженої до обмеження волі, коштів на проїзд до місця відбування покарання бухгалтерія територіального органу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань за рапортом працівника інспекції видає необхідні кошти, про що в приписі засудженої особи робиться запис про забезпечення проїзними квитками. До звіту про використання коштів, який подається до бухгалтерії, додається копія проїзного квитка.

2.9. Не пізніше трьох діб з дня отримання припису засуджена особа зобов’язана виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку. Засуджена особа при собі повинна мати документ, який засвідчує особу /паспорт, військовий квиток тощо/.

2.10. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і взяття засудженої особи на облік у виправному центрі /частина 1 статті 58 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.11. Після прибуття /неприбуття/ засудженої особи до місця відбування покарання у установлений строк адміністрація виправного центру протягом трьох днів зобов’язана повідомити відповідну інспекцію.

2.12. Підрозділи інспекції протягом трьох днів з дня отримання повідомлення про прибуття засудженої особи до місця відбування покарання через територіальний орган управління Державного департаменту України з питань виконання покарань передає особову справу засудженої особи до виправного центру.

2.13. Після отримання повідомлення з виправного центру підрозділ інспекції робить відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді обмеження волі про дату прибуття засудженої особи до виправного центру та про дату отримання повідомлення, яка і є датою зняття засудженої особи з обліку.

2.14. Засуджені особи, яким обмеження волі призначено відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України і які не взяті під варту в залі суду, направляються інспекцією до місця відбування покарання у вищезазначеному порядку /частина 3 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.15. Засуджені особи, які ухиляються від одержання припису про виїзд або не виїхали у установлений строк до місця відбування покарання, за поданням /додаток 51 до цієї Інструкції/ інспекції затримуються органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання /частина 4 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

Після затримання таких засуджених осіб працівник інспекції встановлює причини ухилення та порушення порядку слідування до місця відбування покарання.

2.16. У разі невиїзду осіб, засуджених до обмеження волі, без поважних причин, або ухилення від одержання припису, працівник інспекції надсилає до суду подання /додаток 52 до цієї Інструкції/ про направлення таких засуджених осіб до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі /частина 4 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

2.17. Органи внутрішніх справ за постановою суду здійснюють заходи, передбачені законодавством щодо направлення засуджених осіб до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

2.18. У разі неприбуття засудженої особи до місця відбування покарання, або якщо місцезнаходження засудженої особи невідоме, тобто вона ухиляється від отримання припису, підрозділ інспекції, на обліку якого вона перебуває, здійснює першочергові розшукові заходи щодо такої засудженої особи протягом п’ятнадцяти днів з часу отримання повідомлення адміністрації виправного центру про неприбуття до місця відбування покарання.

2.19. Якщо після здійснення зазначених заходів місцезнаходження засудженої особи не встановлено, за поданням інспекції органом внутрішніх справ оголошується її розшук та до суду надсилається подання про направлення засудженої особи після затримання до виправного центру в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі /частина 5 статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України/.

Подальші розшукові заходи здійснюють відповідні органи внутрішніх справ.

2.20. При наданні особі, засудженій до обмеження волі, дозволу на короткочасний виїзд за межі виправного центру органи внутрішніх справ здійснюють контроль за місцем її проживання з метою недопущення учинення нею злочинів та своєчасного повернення засудженої особи до виправного центру.

 

3. Підстави та порядок зняття з обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі

3.1. Виконання покарання у виді обмеження волі припиняється і засуджені особи знімаються з обліку у зв’язку з /із/:

3.1.1. Засудженням за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

3.1.2. Амністією - за наявності постанови /ухвали/ суду про застосування амністії.

3.1.3. Помилуванням - за наявності розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування.

3.1.4. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

3.1.5. Звільненням від відбування покарання - за наявності відповідної постанови /ухвали/ суду.

3.2. З обліку також знімаються:

3.2.1. Померлі - за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану.

3.2.2. Засуджені особи за учинення нового злочину - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

3.2.3. Засуджені особи, які прибули до виправного центру, - за наявності підтвердження про прибуття до виправного центру засудженої особи.

3.3. Зняття засудженої особи з обліку здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції.

3.4. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робиться відповідна відмітка в журналі обліку засуджених до обмеження волі та на першій сторінці обкладинки особової справи.

 

4. Строки та умови зберігання документації

4.1. Установлюються такі строки зберігання документів стосовно осіб, які перебували на обліку в інспекції:

4.1.1. Три роки - особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку.

4.1.2. П’ять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі.

4.1.3. Три роки - звіти про чисельність засуджених осіб, які перебували на обліку, та справи з листування щодо питань виконання судових рішень.

4.2. Обчислення строків зберігання документів, указаних у пунктах 4.1.1, 4.1.2 та 4.1.3 цього розділу Інструкції, проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення провадження матеріалів.

4.3. Особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, зберігаються у пачках за роками зняття з обліку.

4.4. Після закінчення строків зберігання всі вищезазначені документи підлягають знищенню у порядку, визначеному законодавством.

 

Начальник управління кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту України з питань виконання покарань 

П. В. Кочерган