Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Доповідь Комісара з прав людини

Доповідь Комісара з прав людини п. Томаса Хаммарберга (Thomas Hammarberg) за результатами його візиту до України 10 – 17 грудня 2006 р.
Страсбург, 26 вересня 2007 р.

До уваги Комітету Міністрів та Парламентської Асамблеї

I. ВСТУП
Відповідно до статті 3 e) Резолюції (99) 50 Комітету Міністрів щодо Комісара з прав людини Ради Європи, Комісар у період 10 – 17 грудня 2006 року відвідав Україну на запрошення Міністра закордонних справ України. Комісара супроводжували п. Олександр Гуссель, п. Роман Шлапак, та пані Анна-Лора Дюраль. Пані Софія Сіладь приєдналася до групи на останні три дні.
Передусім та понад усе Комісар хоче подякувати панові Віктору Ющенку – Президенту України, панові Віктору Януковичу – Прем’єр-міністру України та пану Олександру Морозу - Голові Верховної Ради України за їхню співпрацю та відкритість. Комісар хоче висловити свою щиру подяку Міністрові закордонних справ, представнику України у Страсбурзі та персоналу Постійного Представництва України при Раді Європи. Комісар вдячний усім іншим партнерам, з якими він зустрічався, зокрема Олександрові Чалому – заступнику Керівника Секретаріату Президента України; Міністрам юстиції, внутрішніх справ, освіти; Голові Державного Департаменту України з питань виконання покарань; представникам Державного комітету України у справах національностей та міграції; мерам Львову та Одеси; представникам місцевих державних адміністрацій; керівникам фракцій основних партій у Верховній Раді; релігійним лідерам та представникам неурядових організацій та міжнародних організацій.
Протягом цієї поїздки Комісар відвідав Київ, Львів та Одесу. Метою поїздки була оцінка ситуації у сфері прав людини в Україні, визначення основних недоліки та формулювання рекомендацій з метою покращення ситуації. Рекомендації являють собою відправну точку для послідовного діалогу з українськими органами влади з метою консолідації та покращення ситуації у сфері прав людини.
Програму було розроблено у співробітництві з Міністерством закордонних справ та за активного сприяння Постійного Представництва України при Раді Європи та Інформаційного бюро Ради Європи. До програми поїздки входили зустрічі з представниками органів влади, громадськості та релігійними лідерами. Комісар відвідав місця утримання під вартою, школи, відділення міліції, лікарні та центри для інвалідів. Комісар хотів би привернути увагу до особливої ролі, яку відіграли неурядові організації (НУО), значною мірою допомагаючи як на підготовчій стадії, так і під час візиту.
VI. ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА (ВКЛЮЧАЮЧИ СІЗО ТА КОЛОНІЇ)
1. Загальні спостереження
46. Система виправних закладів вилучено із компетенції Міністерства внутрішніх справ, але так і не передано до Міністерства юстиції, як це вимагається зобов’язаннями, взятими на себе Україною під час вступу до Ради Європи. Державний Департамент з питань виконання покарань було створено у 1998 році як центральний орган виконавчої влади з особливим статусом з питань системи виправних закладів, підпорядкований Кабінетові Міністрів України. Контроль над СІЗО було передано від Служби безпеки до Державного департаменту. Системі виправних закладів хронічно не вистачає фінансування. На фоні високої оцінки постійного збільшення державного фінансування, Комісар закликає державу до продовження вдосконалення умов утримання під вартою. Заробітна платня персоналу має бути підвищена з метою забезпечення сумлінності; необхідно також заохочувати надання освіти.
47. Моніторинг з боку громадськості залишається недостатнім. Комісар відзначив, що моніторинг з боку громадськості є надзвичайно важливим для успішного реформування системи. Громадська Рада має розпочати своє функціонування якомога скоріше, а також мають бути створені мобільні групи, які повинні підтримувані у системі виправних закладів таким же чином, як це зроблено у системі Міністерства внутрішніх справ. Комісар також відмітив загрозливу кількість засуджених, які мають молодий вік. Очевидно, що більшість з них є наркоманами. Складається враження, що існує брак фінансування освіти для осіб, які перебувають під вартою. Комісар закликає надавати особливу увагу цій категорії ув’язнених. Необхідно покращити шкільну підготовку та різноманіття харчування для підлітків та забезпечити по всій країні належний час для занять на свіжому повітрі. Зрештою, Комісар також зазначив брак професійних заходів для чоловіків та брак заходів для повернення до соціального середовища/ реінтеграції колишніх ув’язнених. У колонії у селі Заклад, під Львовом, усі освітні заходи проводилися волонтерами.
2. Перенаселення (переповненість)
48. Переповненість виправних закладів - одна із найбільш складних проблем. Це було чітко помітно у СІЗО у Львові та Одесі, котрі відвідав Комісар. Переповненість пов’язана з тривалістю судових процесів. Тим не менш, Комісар взяв до ваги та привітав той факт, що, не беручи до уваги такий значний ступінь переповненості в’язниць, кількість ув’язнених поступово зменшується. Керівництво Департаменту з питань виконання покарань повідомило, що кількість ув’язнених складала 209,000 у 1999 році порівняно з 161,900 - сьогодні. У той же час, кількість виправних закладів залишається незмінною. Було повідомлено, що таке зменшення стало можливим через систематичне звільнення осіб, ув’язнених за незначні правопорушення через амністію та помилування Президентом України. Рівень утримання під вартою залишається одним з найвищих у світі, а тому необхідні подальші кроки по подоланню серйозного рівня переповненості. Проект закону про альтернативне покарання, як доповідалося, перебуває на розгляді у комісіях Верховної Ради України. Комісар заохочує українські органи влади створювати та розвивати альтернативні форми покарання, такі як громадська служба, скорочення вироку при добрій поведінці, та умовно-дострокове звільнення під чесне слово.
3. Приміщення
49. Комісар відмітив, що будівлі виправних закладів перебували у жалюгідному стані та потребували ремонту. Таким чином, вони не забезпечували санітарних та інших спеціальних міжнародних вимог. Утримувані під вартою, з якими зустрічався Комісар, здебільшого скаржилися на брак освітлення, погану систему вентиляції, недостатнє харчування, погані санітарні умови, брак ліжок та неспроможність ізолювати утримуваних під вартою, хворих на заразні інфекційні захворювання. Відвідуючи виправні центри у Львові, Одесі та Києві, Комісар був занепокоєний тим, що жодна камера не відповідала європейським стандартам. На стінах можна побачити сліди вологості. Туалети були у жалюгідному стані, що потребує ремонту, спричиняли сморід по всій камері. Таке середовище не тільки небезпечне для здоров’я утримуваних під вартою, але й також це підриває їхнє право на певний рівень гідності. Карцери були у ще більш гіршому стані. Департамент розглядає можливість переговорів з приватними інвесторами щодо будівництва нових приміщень в’язниці за межами Одеси в обмін на придбання земельних ділянок у центрі міста. У центрі Одеси існує чотири виправні заклади. Планується перемістити Львівське СІЗО за межі міста.
4. Медичний догляд
50. Комісар привітав зусилля уряду, спрямовані на вдосконалення медичного догляду за ув’язненими. Згідно з інформацією, наданою органами влади, за останні чотири роки відбулося скорочення на 38% кількості людей, заражених туберкульозом. Кількість летальних випадків скоротилася наполовину (див. Мельник проти України8). Кабінет Міністрів України прийняв рішення щодо будівництва у 2005-2010 роках спеціалізованих установ для хворих засуджених. Державний Департамент розпочав реалізацію програми Світового Банку (СБ) щодо контролю над поширенням туберкульозу та ВЛІ/СНІД серед засуджених, які відбувають покарання. Медикаменти для 1-ої та 2-ої стадій туберкульозу стали доступними завдяки співпраці з Міжнародним валютним фондом та СБ. Тим не менш, залишається багато недоліків. Комісар стверджує, що неприйнятним є те, що особи, які страждають від інфекційних хвороб, часто відбувають свій термін разом із іншими. Органи влади виправдовують ситуацію браком ресурсів. Комісар відмітив, що утримувані під вартою мають регулярно перевірятися на ВІЛ/СНІД. Представники НУО в Одесі повідомили про те, що Департамент більше не має лабораторій для перевірки на ВІЛ. Україну кілька разів було засуджено Європейським Судом з прав людини, зокрема у справі Мельник проти України (стаття 3, порушення стосовно браку медичного догляду та допомоги, що надавалися у місці утримання під вартою скаржнику, який страждав на туберкульоз) та справі Невмержицький проти України9 (стаття 3, порушення стосовно примусового годування заявника без встановлення медичної необхідності).
5. Утримання жінок під вартою
51. Виявляється, що жінкам, які перебувають у центрах утримання під вартою, надаються кращі умови, ніж чоловікам. Справді, у Чорноморському виправному центрі № 74 у Комісара склалася позитивна думка стосовно умов для жінок. По—перше, жінки, які є вагітними на час засудження і які відбувають покарання, можуть утримувати їхню дитину у межах закладу протягом перших трьох років життя дитини. Приміщення, призначені для дітей, складають враження орієнтованих на дитячу атмосферу. Потім дитину направляють до її/ його родини, до родини, що усиновила таку дитину, або до дитячого будинку. Нажаль, дитина потім може відвідувати матір лише кілька разів на рік. Той факт, що жінки можуть залишатися у контакті з їхніми дітьми, є позитивним та являє собою крок вперед у напрямку реінтеграції, що є загальною метою судової системи, але цього заходу недостатньо. По-друге, у той же час, жінки можуть працювати та заробляти на проживання роботою, котру вони виконують у межах в’язниці. Це інший захід , що може гарантувати майбутню реінтеграцію до суспільства. Комісару вдалося відвідати лише один заклад для жінок, але він сподівається, що сприятливі умови там застосовуються і в інших закладах.
XII. НУО та громадянське суспільство
197. Комісар вважає надзвичайно важливою спільноту НУО. Він вважає, що Україна може пишатися широкомасштабними заходами НУО та якістю їхньої роботи. Він був вражений відданістю роботі, з якою вони зробили внесок в у збільшення поваги до прав людини. Тим не менш, він залишається занепокоєним тим, що на них покладено таке надмірне навантаження, з огляду на брак урядових програм. Проте, він був задоволений прийомом, отримуваним співробітниками НУО, коли вони намагаються співпрацювати з державними установами. Це було особливо відмічено під час його візиту до виправної колонії у селі Заклад. Там була особа, яка могла приходити щотижня щоб навчати утримуваних під вартою хворих на ВІЛ/СНІД. Там також були волонтери , які приходили надавати релігійну освіту.
198. Надалі Комісар був задоволений спостерігати, що кілька регіональних адміністрацій активно сприяли спільноті НУО, включаючи фінансування.
199. Тим не менш він був розчарований тим фактом, що шанована та відома в Одеській області НУО «LIFE+», була насильно виселена з її приміщення, а тому вона не змогла проводити свою корисну діяльність. Комісар рекомендує, щоб було виділено кілька приміщень для таких волонтерів, щоб дати їм можливість виконувати їхні важкі завдання.
XIII. РЕКОМЕНДАЦІЇ
Україна зазнала глибинних змін та покращень від часу отримання незалежності. Комісар воліє віддати належне докладеним зусиллям, залишаючись при цьому занепокоєним певною кількістю питань. Насправді, реформи до яких вдалися, зокрема у судовій сфері, необхідно завершити якомога скоріше. Окрім того, у сферах де відбувалися реформи, Комісар підкреслив необхідність усунення прогалини між теорією та практикою. Виходячи із цього, Комісар надав такі рекомендації:
Юстиція, міліція та пенітенціарна система
3. Пенітенціарна система
- провести ремонт будівель для розміщення ув’язнених, зокрема, слідчих ізоляторів;
- вжити заходів по скороченню кількості ув’язнених; забезпечити альтернативні види виконання покарань;
- покращити умови утримання під вартою для підлітків, гарантувати їм утримання в окремих центрах, забезпечити їм шкільну освіту та належне харчування по всій країні;
- забезпечити професійну діяльність та ефективні заходи по ре-соціалізації, зокрема для чоловіків, які видаються більше потерпають у цьому відношенні;
- надалі розвивати співпрацю між адміністрацією в’язниць та громадськістю;
- вдосконалити медичні умови у пенітенціарній системі; забезпечити перевірку на туберкульоз та ВІЛ/СНІД та належне медичне обслуговування усіх утримуваних під вартою; вдосконалити санітарно-гігієнічні умови; гарантувати, що ув’язнені, заражені інфекційними хворобами, ізольовані від інших ув’язнених.
НУО та громадянське суспільство
- надалі розвивати співпрацю та діалог між НУО та державою.

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном