Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Справа ЛІ проти України

Справа ЛІ проти України
Заява № 7697,02
Стислий виклад Рішення про дружнє врегулювання від 6 листопада 2006 року
23 жовтня 1997 року прокуратурою м. Горлівка проти заявника було порушено кримінальну справу за фактом вимагання приватного майна відповідно до статті 144 Кримінального кодексу України.
27 лютого 1998 року за санкцією прокурора до заявника було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Декілька разів прокурор продовжував строк тримання заявника під вартою. При цьому суд, який розглядав чисельні скарги заявника на незаконність його тримання під вартою, не аналізував підстави тримання його під вартою і не надав жодного обґрунтування відповідно до пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод («Конвенція»).
30 грудня 1998 року вироком Центрально-Міського районного суду м.Горлівки заявника та інших підсудних було засуджено до 2-х років позбавлення волі за умисне нанесення тілесних ушкоджень. 24 лютого 1999 року при розгляді справи в порядку нагляду суд направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд, вказавши на необхідність зміни кваліфікації на статтю 144 КК – вимагання. 22 липня 1999 року вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки заявника було знову засуджено за умисне нанесення тілесних ушкоджень, але вже до позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців. 30 листопада 1999 року ухвалою касаційної інстанції вирок було скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування. В ухвалі суду було вказано на необхідність кваліфікації дій засуджених за статтею 144 КК України. 22 червня 2001 року вироком Куйбишевського районного суду Донецької області заявника було засуджено за статтею 144 КК до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. 1 червня 2001 року ухвалою касаційної інстанції вирок суду було залишено без змін, під час останнього слухання справи заявника засідання було закритим.
Заявник, Віталій Терентійович Лі, скаржився на порушення статті 3, пунктів 1, 3 і 4 статті 5, пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з неналежними умовами його тримання під вартою, необґрунтованим арештом, тривалістю його попереднього утримання, порушення вимог справедливого судового розгляду, зокрема, публічності судового процесу, неупередженості суддів тощо.
Європейський суд з прав людини ( „Суд”) запропонував сторонам досягти дружнього врегулювання у справі. 23 травня 2006 року від Уряду України та 16 вересня 2006 року від заявника, в Суд надійшли підписані декларації, якими сторони засвідчували свою, згоду на дружнє врегулювання у справі.
Згідно зазначених декларацій Уряд України має:
«... виплатити Віталію Терентійовичу Лі ex gratia суму у розмірі 10 000 ЄВРО з метою досягнення дружнього врегулювання у зазначеній вище справі, яка на цей час розглядається Європейським судом з прав людини....
Крім того, Уряд погоджується з таким:
- скарги заявника за статтею 3 Конвенції про умови його тримання під вартою (розмір камери, кількість осіб у ній, умови відпочинку та гігієнічні умови, вентиляція,
харчування, щоденні прогулянки тощо), порушують питання, подібні до тих, за якими Суд констатував порушення статті 3 у справі «Невмержииький проти України” (заява № 54825/00, п. п. 86-88, ЄСПЛ 2005 -... (витяги));
скарги заявника за пунктами 1, 3 та 4 статті 5 Конвенції порушують питання, подібні до тих, за якими Суд констатував Порушення пунктів 1,3 та 4 статті 5 у справах „Салов проти України” (заява № 65518/01, п. п. 58- 60, ЄСПЛ 2005 -... (витяги)) і «Невмержицький проти України» (п.п. 121,1291138, згадана вище);
~ скарга заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції порушують питання, подібні до тих, за якими Суд констатував порушення пункту 1 статті 6 у справах „Салов проти України” (заява № 65518/01, п. 86, ЄСПЛ 2005 - ....(витяги)) і „Савінський проти України” (заява № 6965/02, п. 27, рішення від 28 лютого 2006 року).
Уряд зобов'язується опублікувати рішення, винесене на підставі цієї декларації у офіційному виданні (яке обирає Уряд). Вони також зобов'язуються прискорити процес виконаний згаданих рішень у справах Невмержицького, Салова та Савінського з метою вжиття заходів загального характеру, покликаних на попередження подібних порушень положень Конвенції і Протоколів до неї у майбутньому;
Виплата вказаної суми і опублікування рішення, винесеного на підставі цієї декларації, (у виданні, запропонованому Урядом), становитиме остаточне вирішення справи”.
Суд, беручи до уваги досягнення дружнього врегулювання між заявником і Урядом України, вирішив, що справу належить вилучити з реєстру справ Суду.
Розглянувши справу, Суд одноголосно
Постановляє вилучити заяву з реєстру справ Суду.
Інформацію надано Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини.

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном