Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Підсумки опитування працівників ІТТ м. Києва. Моніторинг умов тримання в ІТТ.

Міжнародне товариство прав людини – Українська Секція (МТПЛ – УС) завдяки фінансуванню Фонду підтримки прав людини та демократії Державного Департаменту США виконало Проект „Прозорість процесу ізоляції осіб в ІТТ та СІЗО України (2006 – 2007 р.)" 

В рамках Проекту проведено моніторинг стану виконання прав і свобод осіб, які перебувають в ІТТ та СІЗО м. Києва, а також умов їх тримання у зазначених спецустановах. Під час здійснення моніторингу було використано форми анкет, розроблені неурядовою правозахисною організацією „Донецький Меморіал”. Експертами МТПЛ – УС було внесено редакційні зміни у зміст цих анкет відповідно до специфічних вимог Проекту. Нижче презентовані результати опитування працівників ІТТ м. Києва. Опитування було здійснено протягом січня-лютого 2007 року.

Аналіз результатів опитування працівників ІТТ м. Києва

Загальна кількість опитаних працівників ІТТ 75 осіб (67 чоловіків та 7 жінок). За віком працівники поділяються на групу молоді до 30 років (25%), та людей середнього віку (від 35 до 50) – 75%. Неповну середню освіту має лише один опитаний, повну середню – 31%, професійно-технічну – 45%, середню-спеціальну та вищу – 23%. Усі опитані належать до рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби. Переважна більшість – міліціонери (68%), 6% належать до керівного складу, решта – 26% інспектори-чергові, криміналісти, медичні працівники. За ознакою “звання” опитані поділилися на чотири основні групи: сержантів 23%, старшин 47%, прапорщиків 17%, офіцерів 13%. Загальний стаж роботи в правоохоронних органах у більшості опитаних (68%) перевищує 9 років, стаж роботи до 3-х років та від 3-х до 6-ти років мало по 8% опитаних, від 6 до 9 років – 16%. Більшість опитаних (56%) має стаж роботи в силових структурах, який перевищує 9 років, від 3-х до 9 років такого стажу у 11% опитаних, 25% мають стаж роботи у силових структурах до 3-х років, 8%, не мають такого стажу загалом. Своє прізвище назвали 8 опитаних, з них дали згоду на його використання шість чоловік. Ставлення персоналу до анкетування було суперечливим: 29% вважали його доцільним, 27% - недоцільним, 44% не визначилися із ставленням до проведення анкетування.

Загальна оцінка респондентами свого досвіду щодо виконуваної роботи задовільна. Вважають свій досвід достатнім 90% опитаних, решта оцінює його як високий. До речі, вказуючи на найважливіші умови прийняття на займану ними посаду, 79% респондентів назвали саме досвід роботи, 22% – стаж роботи і лише 11% вказали на необхідність професійної освіти. Отже, професійні навички працівники ІТТ отримують переважно у практичній діяльності (82%), 32% зазначили, що отримали їх у навчальному закладі, 6% займаються самоосвітою. Серед професійно технічних навчальних закладів, які закінчили працівники ІТТ, називають училища професійної підготовки працівників міліції, школи міліції, учбові центри МВС. Серед осіб, які отримали вищу освіту, випускники не лише спеціалізованих вищих навчальних закладів (КІВС, НАВСУ), в ІТТ працюють і випускники непрофільних вузів, наприклад, фізико-математичного факультету університету Драгоманова, Ніжинського агротехнічного інституту, університету Україна тощо. Зважаючи на те, що далеко не всі працівники взагалі мають профільну підготовку, питання про забезпечення підвищення кваліфікації персоналу ІТТ, зокрема, проходження курсів перепідготовки, є доволі нагальним. З тих, хто відповіли на запитання про проходження перепідготовки, а таких було 92% від загальної кількості опитаних, вказали, що не проходило її взагалі лише 4 респонденти. Решта опитаних утворила дві приблизно рівні групи – 48% проходили перепідготовку понад три роки тому, 45% – в останні три роки. На думку самих опитаних, потреба у підвищення професійного рівня задовольняється належним чином. Принаймні лише 8% усіх опитаних зауважили, що вони потребують перепідготовки або підвищення кваліфікації, ще 17% не визначилися у цьому питанні, а решта – 75%, відповіли, що такої потреби в них немає.

Одним з важливих елементів професійної підготовки працівників ІТТ є обізнаність з правовими актами, що регламентують їхню діяльність. Відповідаючи на питання “Чи   вистачає   у   Вашій   професійній   діяльності   знань   міжнародного   права   та   національного   законодавства,   що   дозволяють   на   високому   рівні   виконувати   свої   професійні   обов'язки?”, переважна більшість (93%) зазначили, що вважають свій рівень знань достатнім, ще 4% оцінили його як високий і лише двоє респондентів відповіли, що їм не вистачає відповідних знань. Причому в обох випадках йдеться про працівників із стажем більше ніж 9 років. Один з них має непрофільну вищу, а інший профільну професійно-технічну освіту. Обидва ці респонденти висловилися критично щодо надходження до ІТТ насамперед інформації з міжнародних стандартів прав людини. Слід зазначити, що загалом своєчасне оновлення таких знань не входить до пріоритетів більшості співробітників. 89% опитаних вважають, що адміністрація ІТТ вчасно поновлює їхні знання у цій сфері. Лише сім співробітників зауважили, що інформація щодо міжнародних прав людини надходить дещо з запізненням, один зазначив, що поповнює знання, що стосуються міжнародних прав людини самостійно, і ще один відповів, що такої інформації зовсім не надходить.

Загалом 64% опитаних зазначили, що звертаєтесь   під   час   виконання   роботи до Європейської конвенції з прав людини, 45% використовують у своїй діяльності Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права згадали лише четверо опитаних. Серед інших міжнародних актів було названо Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими та Європейські в'язничні правила від 12.02.1982. Характерно, що згадали про них лише начальник та заступник начальника ІТТ.

Оцінюючи умови перебування узятих під варту осіб (ув'язнених) у ІТТ вимогам міжнародного та національного законодавства, практично усі опитані (93%) визнали, що така відповідність існує. Решта не визначилася із відповіддю. Необхідність покращення побутових умов узятих під варту осіб визнали лише 7 опитаних працівників (четверо вважають, що треба покращити медичне обслуговування, троє назвали інформаційне забезпечення, лише двоє опитаних працівників визнали, що потребує покращення харчування).

Головним вітчизняним нормативно-правовим актом, до якого звертається більшість співробітників є "Інструкція про роботу ізоляторів внутрішніх справ для тимчасового тримання затриманих і осіб, узятих під варту”. Її використовують 85% опитаних. Трохи менше 40% звертаються до Закону України “Про попереднє ув’язнення” та Закону України “Про міліцію”. По 14% опитаних вказали, що звертаються до Конституції України та Кримінально-виконавчого кодексу.

Хоча більшість опитаних працює в системі МВС досить давно, далеко не всі впевнено пов’язують своє майбутнє з цією роботою. Лише 36% відповіли, що не залишили б роботу в ІТТ для іншої роботи поза межами Міністерстві Внутрішніх справ і приблизно стільки ж (39%) не бажають змінити її на іншу роботу у системі МВС. Кількість тих, хто згоден поміняти цю роботу на іншу, становить близько третини опитаних. Згодні поміняти її, залишаючись на службі в МВС 34%, залишити її для роботи поза межами МВС – 37%. Решта опитаних не визначилася із рішенням щодо можливої зміни роботи. Серед причин, які обумовлюють бажання змінити роботу, на першому місті матеріальний чинник. 75% тих, хто хоче піти, зробили б це заради більш оплачуваної роботи. 22% приваблює можливість кар’єрного росту. Серед інших причин респонденти називали можливість отримати житло.

Як бачимо, найболючішим для працівників ІТТ є питання рівня заробітної плати. Третина опитаних (33%) відповіли, що вона навіть не відповідає прожитковому рівню громадян, а ще 20% зазначили, що відповідає не в повній мірі. Очевидно йдеться не про фактичний рівень зарплати, який у більшості опитаних не становить менше 492 грн., а саме про суб'єктивне відчуття нестачі отримуваних коштів для забезпечення прожиткового мінімуму. На думку більшості опитаних їхня заробітна плата, виходячи з займаної посади та роботи яку вони фактично виконують, має становити 2000 грн. (44% опитаних), або бути більше 2000 грн. (37%). Лише 15% згодні з тим, що розмір зарплати має бути 1500 грн., а на зарплату у 1000 гривень погодилося лише троє. Слід наголосити, що пільги, обумовлені роботою, практично не існують. Так, вказали, що користуються безкоштовним проїздом у міському транспорті 4 особи, 1 скористався 50% знижкою при купівлі житла і 1 вказав, що має 50% знижки при оплаті житлової площі, причому невідомо, чи було це пов’язано саме із статусом працівника правоохоронних органів. Стосовно можливості скористатися безкоштовною медичною допомогою думки респондентів розділилися (43% відповіли, що користуються, 53%, що не користуються). Це пов’язано так само із тим, що ця можливість розглядається частиною як така, якою користаються усі громадяни, а частиною як пільгова саме для співробітників МВС, чого вони насправді позбавлені.

Загальна оцінка опитаними умов праці на робочому місці позитивна, кількість задоволених ними 74%, незадоволені 19%, решта не визначилися. Відповіли, що забезпечені робочим обмундируванням о лише 24% опитаних. Очевидно йдеться не про відсутність у опитуваних обмундирування взагалі, а про те, що воно не видається безкоштовно. Принаймні, оцінили відповідність обмундирування сезону та клімату 53 опитаних (70% від загальної кількості). Переважна більшість з них (70%) вважає, що обмундирування, в якому їм доводиться нести службу, не відповідає їхнім потребам. Робочий кабінет або кімнату мають 45% опитаних. Загальний стан меблів та інвентарю у службових приміщеннях ІТТ більшість опитаних (95%) визнали добрим, причому 21% вказали, що мають нові меблі. Поскаржилися на поганий стан меблів лише 5% опитаних. Позитивно оцінений і стан службових приміщень. Вважають, що вони не потребують ремонту 60% від загальної кількості опитаних. З тих, хто зазначив, що їхній кабінет або кімната потребують ремонту лише 2 опитаних уточнили, що йдеться про капітальний ремонт, решта (19 осіб) відзначили, що існує потреба у косметичному ремонті.

Важливою складовою, що характеризує умови праці в ІТТ є психологічний клімат, який визначається ставленням до працівників адміністрації та особливостями взаємин між співробітниками. Загалом 77% співробітників ІТТ вважають, що стиль керування у питаннях, що стосуються взятих під варту осіб (ув'язнених), відповідає їхнім уявленням про принципи і практику адміністративної роботи. Не згодні з цим лише 3%, решта не визначилися. Водночас оцінка ставлення адміністрації до персоналу більш критична. Позитивно оцінюють стиль роботи адміністрації 57%, негативно – 13%, решта не визначилися. Така оцінка підкріплюється тим, що більшість опитаних підтвердили, що їхні   ініціативи,   які   стосуються   покращення   роботи   установи,  реалізуються адміністрацією   ІТТ повністю (42%) або частково (42%). Заперечили це 16% опитаних. Серед головних причин, що перешкоджають реалізації ініціатив підлеглих, називалася насамперед відсутність коштів, троє опитаних зазначили, що їхні пропозиції були відкинуті Адміністрацією як недоцільні. Заохочення персоналу здійснюється у формі матеріальної допомоги, надання вихідних днів тощо і приурочується до святкових дат (День міліції). Головними підставами для нього є сумлінне несення служби.

Загалом відносини між працівниками ІТТ більшість опитаних (71%) оцінюють позитивно. Незадоволені ними лише двоє опитаних, решта вагалися. Серед позитивних рис, які притаманні відносинам між працівниками ІТТ, опитані назвали людяність (39% від загальної кількості опитаних) та дружність (33%). Ще 12% зазначили, що у цих відносинах відчувається доброта. Серед інших ознак позитивних взаємин було названо відповідальність. Негативні риси у взаєминах персоналу відзначило лише шестеро опитаних (підозрілість назвало 4 особи, жорстку субординацію – дві). У відповідності з загальною позитивною оцінкою взаємин між працівниками, формується і загальна позитивна оцінка рівня співпраці між співробітниками. Як   узгоджені   дії   "команди" оцінили дії працівників ІТТ 55% від загальної кількості опитаних, заперечили це лише 4%, решта не визначилися. Думки опитаних щодо доцільності психологічної профілактики серед персоналу ІТТ розділилися: 46% вважають її потрібною, 54% – непотрібною. Ті, хто вважають її недоцільною, зауважують, що це “пуста трата часу” і “на користь особовому складу ця підготовка не йде”. Навпаки, ті, хто відповів позитивно, вбачають функцію психологічної профілактики в тому щоб “відсіювати непридатних”, вказують, що вона сприятиме “підвищенню здатності приймати правильні рішення під час виконання службових обов’язків” слугуватиме “зменшенню психологічного навантаження” яке супроводжує “спілкування із спецконтингентом”.