Чи почує нарешті Президент правозахисників?
Олександр Букалов
Президентові України В.А.Ющенку
Вельмишановний пане Президенте!
Я, голова громадської правозахисної організації „Донецький Меморіал”, та мої колеги Олександр Беца, незалежний експерт з пенітенціарних питань, та Євген Захаров з Харківської правозахисної групи, нещодавно нагороджений Вами Орденом Свободи, двічі у цьому році зверталися до Вас, з Відкритими листами, в яких ми висловлювали своє занепокоєння систематичними і масовими порушеннями прав людини в установах виконання покарань. На підтвердження своєї позиції ми наводили приклади відомих нам фактів.
Особливо нас турбує формальне ставлення керівництва відомства до перевірки повідомлень про брутальні порушення прав засуджених, намагання приховати справжні обставини численних надзвичайних подій в установах виконання покарань та СІЗО.
Ми також висловлювали стурбованість келійністю підготовки Концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, яка була у 25 квітня 2008 року затверджена Вашим Указом № 401/2008. Нам достеменно невідомо, чи Ви особисто читали наші Відкриті листи, чи вони були „опрацьовані” без Вашого з ними ознайомлення. Але нами отримано відповідь № 43-02/2321 від 14.07.2008 за підписом заступника голови Секретаріату Президента України п. І. Пукшина, яка нас дуже стурбувала та збентежила.
Так, ми у своїх листах писали щодо згаданої Концепції, що „ні для кого не є секретом грубі порушення процедури підготовки до прийняття” цього документу. Але в отриманій від п. І. Пукшина відповіді про це – ані слова.
У цій відповіді також стверджується, що начебто наш лист стосується „неправомірних, на нашу думку, дій службових осіб установ виконання покарань” та повідомляється нам, що його надіслано „для перевірки до Державного департаменту України з питань виконання покарань, який проінформує про результати”.
Така позиція, висловлена у листі п. І. Пукшиним від Вашого імені, не може сприйматися інакше, як знущання над здоровим глуздом.
По-перше, заступник глави секретаріату вчинив дії, прямо заборонені законодавством, а саме ст. 7 Закону України „Про звернення громадян”, яка проголошує, що „забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.”
По-друге, наше звернення з пропозицією „серйозно розглянути питання про доцільність подальшого перебування на посаді В.В.Кощинця та його заступників, які, на нашу думку, демонструють неспроможність керувати таким складним і специфічним відомством.” направлено від Вашого імені для розгляду самому п. Кощинцю В.В., двічі лауреату Антипремії Української Гельсінкської спілки прав людини „Будяк року” за найбрутальніші порушення прав людини.
Шановний пане Президенте!
Як можна таким чином реагувати на стурбованість правозахисників дотриманням прав людини у в’язницях?
Ви насправді чекаєте від п. Кощинця конкретної пропозиції щодо своєї відставки?
Варто відзначити, що Департамент нам відповів. І головний зміст надісланого нам листа – відомості про порушення прав людини начебто не підтвердилися. Начебто нас ніщо, крім декількох наведених нами прикладів, не цікавило. Але ж наші Відкриті листи містили інформацію про порушення в системі лише як приклад. Питання законодавства, відкритості системи для громадянського суспільства, найважливіші акценти наших звернень про „повагу гідності як ув’язнених, так і персоналу системи, суворе дотримання стандартів соціальної справедливості, реальної, а не імітованої, відкритості її діяльності для громадськості, зокрема, для правозахисних організацій та ЗМІ”, – на всі ці питання наших листів від Вас або від п. Пукшина будь-яка реакція відсутня. Все це залишилось непоміченим ані Вами особисто, ані п. Пукшиним.
Такою своєю реакцією на наші звернення Ви лише підтверджуєте сумний висновок наших Відкритих листів про байдужість вищих керівників держави до проблем системи виконання покарань та до проблем її персоналу, Ми сподівалися дізнатися про Ваше особисте, пане Президенте, ставлення до брутальних порушень прав людини у системі виконання покарань.
Але такої відповіді ми не отримали.
Саме тому ми знову наголошуємо на якнайскорішому розгляді наших звернень по суті, на об’єктивному аналізі (оцінці) проблем кримінально-виконавчої системи. Ми наполягаємо на оприлюдненні Вашої позиції як Президента України щодо брутальних порушень прав людини в кримінально-виконавчій системі.
На нашу думку, лише таким чином Ви можете засвідчити свою відданість цінностям прав людини.
Олександр Букалов,
голова ради правозахисної організації „Донецький Меморіал”
Вельмишановний пане Президенте!
Я, голова громадської правозахисної організації „Донецький Меморіал”, та мої колеги Олександр Беца, незалежний експерт з пенітенціарних питань, та Євген Захаров з Харківської правозахисної групи, нещодавно нагороджений Вами Орденом Свободи, двічі у цьому році зверталися до Вас, з Відкритими листами, в яких ми висловлювали своє занепокоєння систематичними і масовими порушеннями прав людини в установах виконання покарань. На підтвердження своєї позиції ми наводили приклади відомих нам фактів.
Особливо нас турбує формальне ставлення керівництва відомства до перевірки повідомлень про брутальні порушення прав засуджених, намагання приховати справжні обставини численних надзвичайних подій в установах виконання покарань та СІЗО.
Ми також висловлювали стурбованість келійністю підготовки Концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, яка була у 25 квітня 2008 року затверджена Вашим Указом № 401/2008. Нам достеменно невідомо, чи Ви особисто читали наші Відкриті листи, чи вони були „опрацьовані” без Вашого з ними ознайомлення. Але нами отримано відповідь № 43-02/2321 від 14.07.2008 за підписом заступника голови Секретаріату Президента України п. І. Пукшина, яка нас дуже стурбувала та збентежила.
Так, ми у своїх листах писали щодо згаданої Концепції, що „ні для кого не є секретом грубі порушення процедури підготовки до прийняття” цього документу. Але в отриманій від п. І. Пукшина відповіді про це – ані слова.
У цій відповіді також стверджується, що начебто наш лист стосується „неправомірних, на нашу думку, дій службових осіб установ виконання покарань” та повідомляється нам, що його надіслано „для перевірки до Державного департаменту України з питань виконання покарань, який проінформує про результати”.
Така позиція, висловлена у листі п. І. Пукшиним від Вашого імені, не може сприйматися інакше, як знущання над здоровим глуздом.
По-перше, заступник глави секретаріату вчинив дії, прямо заборонені законодавством, а саме ст. 7 Закону України „Про звернення громадян”, яка проголошує, що „забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.”
По-друге, наше звернення з пропозицією „серйозно розглянути питання про доцільність подальшого перебування на посаді В.В.Кощинця та його заступників, які, на нашу думку, демонструють неспроможність керувати таким складним і специфічним відомством.” направлено від Вашого імені для розгляду самому п. Кощинцю В.В., двічі лауреату Антипремії Української Гельсінкської спілки прав людини „Будяк року” за найбрутальніші порушення прав людини.
Шановний пане Президенте!
Як можна таким чином реагувати на стурбованість правозахисників дотриманням прав людини у в’язницях?
Ви насправді чекаєте від п. Кощинця конкретної пропозиції щодо своєї відставки?
Варто відзначити, що Департамент нам відповів. І головний зміст надісланого нам листа – відомості про порушення прав людини начебто не підтвердилися. Начебто нас ніщо, крім декількох наведених нами прикладів, не цікавило. Але ж наші Відкриті листи містили інформацію про порушення в системі лише як приклад. Питання законодавства, відкритості системи для громадянського суспільства, найважливіші акценти наших звернень про „повагу гідності як ув’язнених, так і персоналу системи, суворе дотримання стандартів соціальної справедливості, реальної, а не імітованої, відкритості її діяльності для громадськості, зокрема, для правозахисних організацій та ЗМІ”, – на всі ці питання наших листів від Вас або від п. Пукшина будь-яка реакція відсутня. Все це залишилось непоміченим ані Вами особисто, ані п. Пукшиним.
Такою своєю реакцією на наші звернення Ви лише підтверджуєте сумний висновок наших Відкритих листів про байдужість вищих керівників держави до проблем системи виконання покарань та до проблем її персоналу, Ми сподівалися дізнатися про Ваше особисте, пане Президенте, ставлення до брутальних порушень прав людини у системі виконання покарань.
Але такої відповіді ми не отримали.
Саме тому ми знову наголошуємо на якнайскорішому розгляді наших звернень по суті, на об’єктивному аналізі (оцінці) проблем кримінально-виконавчої системи. Ми наполягаємо на оприлюдненні Вашої позиції як Президента України щодо брутальних порушень прав людини в кримінально-виконавчій системі.
На нашу думку, лише таким чином Ви можете засвідчити свою відданість цінностям прав людини.
Олександр Букалов,
голова ради правозахисної організації „Донецький Меморіал”
коментарі
24.12.2008 | mdd
Шановний пане Букалов!Невже Ви і взаправду вірите,що наш так званий "гарант" хоч як небудь віданний цінностям прав людини?Це міф.Такий самий як і говорильня про проблеми персоналу у системі виконнання покарань. І "гаранта" і всю систему виконання покарань влаштовує та ситуація яка діє в цій системі зараз. Бо система налаштована на корумпованість, не секрет, що в системі виконання покарань хабарі беруть всі, навіть собаки під парканами місць позбавлення волі. Вчора наприклад мені стали відомі факти, які мають місце на цей час у Вільнянському слідчому ізоляторі Запорізької області, це на мій погляд кричущі факти. Так, якщо я не помиляюсь начальник оперативної частини Віталій Петров за постійно отримарі хабарі, або за інші послуги держить у СІЗО массу людей, які з тих або інших причин не бажають їхати до місць відбуття покарань, так наприклад, так званний "авторитет" Запорожчини Леонід Горб "наглядаючий" за СІЗО від братви знаходитьс в СІЗО вже більше шести(!) років, хоча всі законні підстави його утримання у СІЗО вичерпано, пройшли і слідство, і суд, і апеляційне оскарження вироку, і навіть касаційне оскарження вироку, а Горб, який сам іменує себе "Царем" все сидить у СІЗО, все "править" братвою. Але ж якби тільки він один, а тож таких індивідумів у цьому СІЗО неміряно. І дійсно, чого ж їм їхати до місць відбуття покарань, коли в СІЗО і тепло, і постійно передачі, і побачення і працювати не треба. Та не в тому річ, хай би як в цьму конкретному СІЗО, так і в інших сиділи ці ..., якби вони не тероризували інших людей, які опинилися в СІЗО. Бо для того, щоб давати хабарі пану Петрову, вони вимагають гроші, поповнення рахунків на мобільні телефони у своїх сокамерників, а ті щоб не піддаватися моральному тиску та фізичним утисканням з боку таких як Горб, та інші "вічні" сидільці буквально вимолюють ці гроші у своїх близьких та рідних. Цей факт кричущий, мені довелося почути його під стінами СІЗО від людей які приїхали з передачами, коли я додзвонився до начальника Управління по Запорізькій області пана Сурова, то у відповідь почув, що таких фактів немає і не може бути, а головне, що Л.Горб вже давно на зоні, після чого пан Суров поклав слухавку. Але вже сьогодні вранці мені вдалося навіть поспілкуватися з Л.Горбом, який до речі ні на якій зоні, а сидить в СІЗО, мені вдалося встановити, що таких сидільців у Вільнянскому слідчому ізоляиторі сила силенна і що вони(такі сидільці) будуть там сидіти стільки скільки забажають, вони є в багатьох камерах СІЗО. Отак пенітенціарна система Україн, дозволяє таким як Петров, який потім ділиться з усіми іншима отримувати гроші, до т ого ж як правило останні гроші, які за безпеку своїх рідних повинні віддавати батьки і рідні як підслідних так і тих кого вже засуджено і хто чекає відправки у місця відбуття покарань. Невже Ви вважаєте, що керіництво Департаменту не в курсі того, що в його підрозділах перебувають засуджені, які за хабарі усима правдами і неправдами сидять у СІЗО, знають, знають і усіляко підтримують такі
24.12.2008 | mdd
продовження кометар 2
дії Петрових, бо по-перше це дає непогані доходи, по-друге це дає змогу усіляко знущатися над людьми які перебувають в СІЗО, трете це дає змогу впливати на людей які перебувають в СІЗО вимагаючи їх підписувати явки, зізнаватися у злочинах, які не вчиняли і все це робиться руками тих, кто боїться, або з яких інших причин не хоче їхати з СІЗО.Панам Петровим і іже з ними це неабияк вигідно і робота оперативна ведеться, і "розкриваються" злочини і грошики нескінченним потоком ідуть у кишені. Тому я вважаю, що Петрови діляться з Суровими, Сурови з Калашниковими та Кашинцями, а ті в свою чергу і про всих над собою не забувають. А Ви ждете від "гаранта" свідчення його відданості цінностям прав людини.
З повагою Роман Швидкий.