Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"
Новини

З’явиться ще один храм

Людмила Кучеренко
Історія селища Божківського Полтавського району починається з 1928 року, коли в чистому полі більшовики розпочали тут будівництво тюрми. І першими її мешканцями були ті полтавські селяни, котрі опиралися примусовій колективізації й відмовлялися вступати в колгоспи. Тепер це Божківська виправна колонія №16. У 60-х роках минулого століття поруч з’явилося ще дві виправні установи. Зараз це Надержинщинська жіноча виправна колонія №65 та Крюківська виправна колонія-поселення №29.
- Уявіть собі, - каже начальник управління Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області Микола Ісаєв, - скільки сотень тисяч засуджених тут відбували покарання за 80 років й скільки накопичилося негативу на цій відносно невеликій території.
Поруч з виправними установами виросло селище, де переважно живуть сім’ї їхніх співробітників: тільки дорослого населення близько двох тисяч. У церкву ж при потребі доводиться їздити аж у Полтаву за 24 кілометри.
Тож у начальника Крюківської ВК-29 Сергія Довженка й виникла ідея спорудити у селищі церкву, щоб не лише задовольняти релігійні потреби розконвойованих поселенців, а й жителів селища та кількох навколишніх сіл. Тим більше, що напроти КПП установи вже років з 20-ть бовваніє напівзруйноване приміщення колишнього тарного цеху ВК-16.
Днями архієпископ Полтавський та Миргородський УПЦ Филип освятив місце майбутньої церкви, дубовий хрест та відслужив молебен.
- Як добре, - сказав він, - що нарешті настав час, коли ми не руйнуємо храми, а будуємо й відбудовуємо. Сподіваюся, що незабаром і в Божківському буде місце, де можна буде отримати благословіння господнє та відкрити серце Богу…
З останніми словами владики холодний і рвучкий вітер зі снігом на мить затих і на кілька хвилин на похмурому небі проглянуло сонце.
«Добрий знак», - загомоніли місцеві жителі, що були присутні на обряді. Вони теж з нетерпінням чекають вікриття церкви. «Не треба буде на релігійні свята їхати в храм до Полтави, на місці можна буде похрестити дитину, повінчатися молодятам, пом’янути померлих», - радіють пенсіонерка Ганна Левандовська та майстер виробничого навчання Надержинщинського НЦ-65 Марія Федорович.
Цікавою була відповідь архієпископа Филипа на запитання, чи не знічує його те, що під церкву переобладнають колишній склад. «Ніскільки, - зауважив він. - Місце освячує молитва віруючих: чи це ліс, чи це печера (перші християни в Римській імперії молилися у печерах, де ховали покійників), чи це колишній цех».
Оглянувши приміщення майбутньої церкви архієпископ Филип мов професійний будівельник поцікавився, як опалюватиметься храм, які будуть вікна й купол, де будуть хори для півчої і чи можна розраховувати на житло для настоятеля; порадив, де краще спорудити дзвіницю.
Начальник Крюківської ВК-29 Сергій Довженко не назвав строку закінчення будівництва, адже доводиться розраховувати лише на спонсорські пожертви та допомогу засуджених. Власне, храми у виправних установах скрізь зводяться методом народної будови. Є задум, щоб церква була схожа на відомий храм Спаса на Нерлі.
До речі, коли Сергій Петрович цього дня їхав на роботу, по обидва боки від сонця, що тільки-тільки піднялося з-за горизонту, з’явилася веселка. Гарна прикмета для початку доброї справи…
Людмила Кучеренко,
голова Громадської ради при управлінні держдепартменту України з питань виконання покарань у Полтавській області

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном