Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Проблеми пенітенціарних закладів України

Андрій Діденко, Одеська ВК-14
Маю звернути увагу громадськості на факти масштабних порушень законності, що відбуваються в установах виконання покарань.
Мова піде про умови і режим утримання засуджених в колоніях мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання і середнього рівня безпеки в дільницях посиленого контролю.
Відповідно до ч.1 ст. 97 КВК України „у дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоніях середнього рівня безпеки засудженим встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки.”
В ч. 2 зазначеної статті відмічено, що у дільниці посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки засудженні тримаються в приміщеннях камерного типу.
Згідно ч. 1 ст. 140 КВК України „у виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції у звичайних жилих приміщеннях та приміщеннях камерного типу.”
Більш детально умови тримання засуджених в дільниці посиленого контролю в колонії мінімального і середнього рівня безпеки розкриті в додатку 2 до пунктів 7, 16 Правил внутрішнього розпорядку (ПВР) установ виконання покарань. Там чітко прописано, що обладнання дільниць ресоціалізації та посиленого контролю виправних колоній мають таке обладнання: перекладина та бруси; місце для паління засуджених з лавками та столом, які прикріплені до землі; місце для шикування та поіменних перевірок засуджених, в тому числі розташування окремо від жилих приміщень умивальників та туалету.
Єдине, що відрізняє дільницю ресоціалізації від дільниці посиленого контролю мінімального і середнього рівня безпеки – це те, що у дільниці посиленого контролю паркан, обладнаний металевими гратами з боку внутрішньої території житлової зони, додатково встановлюється сітка рабиця з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за поведінкою засуджених, які в них тримаються, та унеможливлювалася б їм передача будь-яких предметів. Майданчик локального сектору зверху перекривається металевою сіткою, вікна гуртожитку обладнуються гратами.
Тобто, відповідно до кримінально-виконавчого закону і підзаконних актів Департаменту системи виконання покарань, дільниці посиленого контролю колоній мінімального і середнього рівня безпеки мають бути відокремлені і ізольовані від дільниць ресоціалізації, карантину та інших, але приміщення в дільницях посиленого контролю мають бути відкритими, а засуджені повинні мати вільний вихід із гуртожитків.
В підтвердження зазначеного свідчить практика обладнання дільниць посиленого контролю деяких колоній, наприклад: Стрижівська виправна колонія № 81 середнього рівня безпеки Вінницької області, де, як напевно, вважає керівництво установи і департаменту, дільниця посиленого контролю відповідає вимогам, задекларованим Департаментом зобов’язань до 2011 року наблизити умови тримання засуджених в установах системи виконання покарань в Україні до міжнародних стандартів. Тобто, в зазначеній колонії житлові приміщення дільниць посиленого контролю відрізняються від дільниць ресоціалізації лише суворою ізоляцією самої дільниці посиленого контролю, а режим і умови утримання засуджених є загальними, тобто житлові приміщення відкриті і зачиняються лише на ніч, а засуджені мають можливість пересуватися по дільниці, виходити на вулицю.
В той же час, наприклад, в тій же Вінницькій області, в колонії № 86 також середнього рівня безпеки дільниця посиленого контролю має вигляд камери.
Така ситуація майже в усіх установах системи виконання покарань мінімального і середнього рівня безпеки, за дуже невеликим винятком дільниць посиленого контролю. В цих установах наявні такі системні порушення умов і режиму виконання покарань: наявність умивальника, туалету в камері; цілодобово зачинені приміщення, де мешкають засуджені, за винятком прогулянки – одна година; перевірка в камері; прийом їжі в камері та інші обмеження, що ніяк не аргументовані адміністрацією установ, не визначені на законодавчому рівні і не мають виправдання з посиланням на недостатнє фінансування. Адже не потрібні великі фінансові витрати, аби мати відкрити двері камер в темний час і дозволити засудженим вільно пересуватися по території дільниць посиленого контролю з дотриманням режиму утримання.
Також хотілося б звернути окрему увагу на недосконалість нормативно-правової бази у такому важливому питанні як регламентація і контроль за відправленням засудженими офіційної кореспонденції, як з боку державних установ, так і громадськості.
Засуджені в установах виконання покарань з загальними умовами утримання відправляють офіційну кореспонденцію в більшості випадків так: вкидають листи в поштову скриньку, що розташована на території установи і доступна широкому колу засуджених.
Але, вкинувши листа до поштової скриньки, наприклад, з касаційною скаргою до Верховного суду України, де термін відправлення має дуже важливе значення, засуджені не впевнені, що вона буде відправлена вчасно. Адже мають місце випадки, коли термін подачі касаційної скарги порушувався не з вини засудженого.
Не існує чіткого механізму фіксації і контролю за відправленою кореспонденцією, неможливо встановити, як реальну дату відправлення засудженим листа, так і дотримання адміністрацією встановлених законом термінів для відправлення кореспонденції.
В ч. 4 ст. 113 КВК України зазначено: „пропозиції, заяви, скарги, адресовані уповноваженому ВР України з прав людини та прокуророві, перегляду не підлягають і не пізніше, як в добовий строк надсилаються за належністю.” Перевірити виконання зазначеної норми на сьогоднішній день не представляється можливим.
Вважаю, що кореспонденція подібного змісту має відправлятися за участю незацікавленої особи, наприклад, представника спостережної комісії „по квоті від громадськості.”
Важливо, щоб кореспонденція офіційного змісту передавалася засудженими конкретній особі, а не вкидалася в поштову скриньку. Лише таким чином можна забезпечити чітку фіксацію дати відправлення, наприклад. в журналі реєстрації надходження кореспонденції від засуджених. Має також бути запис в журналі має бути – дата відправлення з вихідним номером, що дасть змогу фіксувати як сам факт вручення, так і дотримання термінів відправлення кореспонденції.
Запрошуємо висловити свою думку із зазначених питань правозахисників, всіх, кого цікавлять проблеми пенітенціарних закладів.

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном