Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

Як оскаржити формальну перевірку

Катя Кот
Досвід діяльності Громадської приймальні «Донецького Меморіалу» свідчить, що однією з проблем для осіб, яких було побито при затримання працівниками міліції, є процедура проведення перевірки (службового розслідування) скарги потерпілого та інформування його про результати такої перевірки.
Ця процедура виглядає зазвичай так: людина після побиття працівником міліції подає скаргу, за якою проводиться (звичайно, якщо взагалі проводиться) службове розслідування. Згодом заявник отримує повідомлення (якщо взагалі отримує), що перевірку проведено, порушень не виявлено.
Такі повідомлення від міліції (та й від прокуратури) не містять будь-яких конкретних свідчень про зміст розслідування (перевірки), внаслідок чого неможливо оцінити якість та ретельність перевірки. Важко зясувати, що саме перевірялось, хто був опитаний, що ці опитувані особи (як правило, міліціонери, які звинувачуються у побитті) сказали, як оцінені перевіряючою особою зібрані факти (якщо вони взагалі оцінювалися).Скласти уявлення про ретельність перевірки по коротким відпискам, які не містять ніякої інформації про зміст перевірки, абсолютно не можливо. Саме ця обставина значно ускладнює оскарження результатів перевірки.
Разом з тим існують цілком конкретні вимоги до проведення службових розслідувань. Процедура проведення таких х розслідувань визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. Цей документ є відомчим, але доступ до нього не є обмеженим.
«Донецький Меморіал» розмістив на сайті «Тюремний портал» повний текст цієї Інструкції. Вона може бути дуже корисна при оскарженні результатів службових перевірок, проведених міліцією. Адже, як правило, всі формальні перевірки порушують ті чи інші вимоги цієї Інструкції.
Наведемо найбільш типові порушення.
Так згідно п. 2 цієї Інструкції, „Службове розслідування повинно сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків її порушення, вихованню особового складу органів внутрішніх справ в дусі точного і безумовного дотримання чинного законодавства.”
Якщо перевірка проведена формально, з порушенням даної Інструкції, вимоги п. 2 навряд чи можуть бути дотримані. Тому є підстави для оскарження результатів перевірки.
Варто взяти до уваги, що згідно п.7 „Підставами для проведення службового розслідування є:
7.1. Заяви, скарги та листи громадян.
7.2. Повідомлення державних органів, громадських організацій, телебачення, радіо та інших засобів масової інформації.”
Це означає, що для проведення перевірки достатньо скарги громадянина або звернення громадської організації про протиправні дії міліціонерів. Важливо при цьому, аби скарга або звернення були зареєстровані в міліції, тому варто їх надсилати рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення, або здавати особисто в міліції з обов’язковою відміткою на другому примірнику звернення працівника міліції, що прийняв скаргу із зазначенням його прізвища та особистим розписом.
Не зайвим буде пам’ятати, що згідно п. 13.2 Інструкції, „Посадова особа при проведенні службового розслідування має право.... проводити одночасні опитування осіб, в поясненнях яких є суттєві протиріччя про обставини порушення. Одночасне опитування проводиться із згоди на те опитуваних осіб, про його проведення складається довідка.”
Заявнику важливо дізнатися, чи були перевіряючою особою запропоновані міліціонерам одночасні опитування? Якщо ні, то чому. Якщо так, і вони відмовились, то чи є про це їх рапорти. Якщо ні, то чому. Якщо так, то чому вони відмовились від такого опитування. Не проведення такого опитування, якщо заявник вважає, що для цього є підстави, має бути належно оцінено перевіряючим і в будь-якому разі може бути елементом оскарження результатів перевірки як неповних. .
Згідно п. 14 Інструкції, „Посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана:
14.2. Дотримуватись передбачених законом прав та інтересів заявника....
14.3. Роз'яснювати заявникам.... їх права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, вирішувати в ході розслідування та по його закінченню заяви та клопотання.
14.6. Про наслідки розслідування та вжиті заходи за дорученням керівника, що призначив службове розслідування, інформувати... заявника”
Саме недотримання цих вимог, зокрема, інформування заявника (міліція має пояснити, чому не інформували) про наслідки розслідування, теж може бути підставою для визнання перевірки здійсненою не належним чином, а отже її результати оскарженими.
Варто враховувати що
„16. Особа, якій скоєним працівником органів внутрішніх справ порушенням заподіяна моральна, фізична або матеріальна шкода (потерпілий), має право при проведенні службового розслідування давати усні чи письмові пояснення, надавати докази, заявляти клопотання та відводи, подавати скарги на дії особи, що проводить службове розслідування, а також на прийняте рішення по результатах розслідування.”
Про такі права заявник має бути повідомлений до початку проведення розслідування, і факт його ознайомлення письмово зафіксований. Досвід приймальні «Донецького Меморіалу» свідчить, що міліція майже ніколи цього не робить, а це теж дає підстави для оскарження результатів перевірки як зроблених упереджено і не об’єктивно.
Пропонуємо потерпілим громадянам при оскарженні результатів службових розслідувань за їх скаргами звертати увагу на зазначені та інші норми Інструкції, які часто порушуються при проведенні службових розслідувань.
При оскарженні варто цитувати ці норми Інструкції і посилатися на її вимоги. Тим самим можна зробите оскарження результатів перевірки поданої скарги (звернення) більш ефективним та аргументованим.

Додаток № 2
ло наказу МВС України №552 від 6 грудня 1991 року

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України

1. Цією Інструкцією визначається порядок проведення службових розслідувань, що проводяться інспекцією по особовому складу, іншими підрозділами і посадовими особами органів внутрішніх справ по випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій (в подальшому — порушень), скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
2. Задачами службового розслідування є повне, об'єктивне та всебічне дослідження обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (в подальшому — працівники органів внутрішніх справ), виявлення причин та умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування діючих нормативних актів з тим, щоб кожен, хто скоїв порушення, був притягнутий до справедливої відповідальності і ні один невинний не був притягнутий до відповідальності.
Службове розслідування повинно сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків її порушення, вихованню особового складу органів внутрішніх справ в дусі точного і безумовного дотримання чинного законодавства.
3. Проведення службового розслідування інспекції по особовому складу можуть доручити виключно лише керівник органу (міністр, начальник), його заступник по роботі з особовим складом, а в МВС України. — і начальник управління кадрів.
До компетенції інспекції по особовому складу не відноситься проведення службових розслідувань у відношенні робітників та службовців, військовослужбовців внутрішніх військ і інших частин та підрозділів, що комплектуються призваними на дійсну військову службу особами, а також у відношенні працівників слідства та дізнання в зв'язку з їх процесуальною діяльністю.
Проведення службових розслідувань працівникам інших служб можуть доручати керівник органу внутрішніх справ або його заступник.
4. Інспекції по особовому складу залучаються до проведення службових розслідувань у випадках:
4.1. Порушень законності, скоєних керівниками органів внутрішніх справ та служб УВС. УВСТ, ВВСТ.
4.2. Дорожньо-транспортних пригод, скоєних працівника ми органів внутрішніх справ, якщо при цьому загинули люди.
4.3. Застосування працівниками органів внутрішніх справ вогнепальної зброї, якщо при цьому є поранені або загиблі.
4.4. Скоєння злочинів працівниками органів внутрішніх справ, корупції.
4.5. Самогубств та загибелі працівників.
4.6. Поранення працівників.
5. У всіх .інших випадках порушень службові розслідування проводяться посадовими особами відповідних служб органів внутрішніх справ, працівниками яких допущено порушення.
6. Посадові особи органів внутрішніх справ не можуть брати участь у проведенні, службового розслідування:
якщо вони є потерпілими або очевидцями даного порушення;
якщо вони є родичами потерпілого, його представника або працівника органів внутрішніх справ, що скоїв порушення;
якщо вони є підлеглими по службі працівнику, що скоїв порушення;
якщо вони перебувають у товариських або ворожих відносинах з працівниками, що скоїли порушення;
якщо є інші обставини, які можуть викликати особисту зацікавленість в результатах перевірки посадових осіб, яким вона доручена.
При наявності вказаних підстав працівник зобов'язаний звернутися до керівника органу внутрішніх справ, що призначив службове розслідування, з рапортом про звільнення від участі в розслідуванні. До прийняття рішення керівником проведення службового розслідування не припиняється. У такому ж порядку посадовій особі, що проводить службове розслідування, може бути заявлено відвід працівником органу внутрішніх справ, у відношенні якого проводиться службове розслідування, чи потерпілим.
7. Підставами для проведення службового розслідування є:
7.3. Заяви, скарги та листи громадян.
7.4. Повідомлення державних органів, громадських організацій, телебачення, радіо та інших засобів масової інформації.
7.5. Повідомлення органів дізнання, попереднього слідства, прокурора, суду.
7.6. Повідомлення працівників органів внутрішніх справ про допущені або виявлені порушення.
8. По анонімним повідомленням, заявам та скаргам службові розслідування не проводяться.
9. Службове розслідування проводиться у місячний термін з дня надходження в орган внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення. У випадку закінчення місячного терміну у вихідні або святкові дні службове розслідування повинно бути закінчено першого дня після вихідного або святкового дня.
При наявності поважних причин строк проведення розслідування може бути продовжено керівництвом органу внутрішніх справ, але не більше, ніж на один місяць.
10. При проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всесторонньому дослідженню підлягають:
10.1. Подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини).
10.2. Наявність вини працівника органів внутрішніх .справ в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення.
10.3. Обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як пом’якшуючі, так і обтяжуючі його відповідальність.
10.4. Характеристика особи, що скоїла порушення (відношення до служби, поведінка до порушення).
10.5. Причини та умови, що сприяли скоєнню порушення.
10.6. Характер та розмір нанесених порушенням збитків.
11. Проведенню службового розслідування, як правило, повинна передувати підготовка, в ході якої працівник, якому воно доручено, розробляє план, визначає форми та методи розслідування., вивчає законодавство та інші нормативні акти, аналізує матеріали попередніх перевірок, а також збирає іншу необхідну інформацію для забезпечення все сторонності, повноти та об'єктивності розслідування.
12~Керівники, що призначили службове розслідування, або за їх дорученням начальник інспекції по особовому складу визначають готовність працівників до виконання завдання, затверджують план намічених заходів та контролюють своєчасність і правильність проводимих дій, а також мають право давати вказівки про напрямок і об’єм розслідування, доручати його кільком особам, передавати матеріали від однієї особи іншій і особисто брати участь у проведенні службового розслідування.
Вказівки керівника працівникам, що проводять службову перевірку, по найбільш важливим питанням, визначаючим напрямок і висновки перевірки, даються в письмовому вигляді.
Персональну відповідальність за повноту, всебічність та об'єктивність службового розслідування несуть працівники, що безпосередньо його проводили.
13. Посадова особа при проведенні службового розслідування має право:
13.1. Отримувати від працівників органів внутрішніх справ та громадян письмові пояснення.
13.2. Проводити одночасні опитування осіб, в поясненнях яких є суттєві протиріччя про обставини порушення. Одночасне опитування проводиться із згоди на те опитуваних осіб, про його проведення складається довідка.
13.3. Знайомитися з відповідними документами органів внутрішніх справ, у необхідних випадках приєднувати їх або їх копії до матеріалів розслідування. В інших підприємствах, організаціях та установах ознайомлення з документами та зняття з них копій може бути здійснено з дозволу їх керівництва.
13.4. Отримувати консультації у спеціалістів з питань, що потребують спеціальної підготовки.
13.5. Готувати доручення та запити іншим органам внутрішніх справ про надання необхідної допомоги, інформації та виясненню обставин, що підлягають встановленню.
13.6. Виїздити на місце, де було скоєно порушення. Огляд місця події в ході службового розслідування не заміняє і не може заважати огляду місця події, передбаченому норма ми кримінально-процесуального законодавства.
14. Посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана:
14.1. Прийняти всі законні заходи по встановленню обставин, вказаних у ст. 10 цієї інструкції.
14.2. Дотримуватись передбачених законом прав та інтересів заявника, особи, у відношенні якої проводиться службове розслідування, та інших осіб, які беруть у ньому участь.
14.3. Роз'яснювати заявникам і особам, у відношенні яких проводиться службове розслідування, їх права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, вирішувати в ході розслідування та по його закінченню заяви та клопотання.
.14.4. Доповідати керівнику, що призначив службове розслідування, про виявлені недоліки, порушення законів, наказів, інструкцій, а також причини і умови, що сприяли скоєнню порушень, з пропозиціями по їх усуненню.
14.5. У випадках встановлення службовим розслідуванням ознак складу злочину в діях особи, у відношенні якої воно проводиться, або в діях інших осіб негайно доповісти про це начальнику і прийняти міри у відповідності з законом.
14.6. Про наслідки розслідування та вжиті заходи за дорученням керівника, що призначив службове розслідування, інформувати керівників, особовий склад органу внутрішніх справ, заявника та інших зацікавлених осіб, дотримуючись при цьому вимог державної та службової таємниці.
14.7. Скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівника органу внутрішніх справ або його заступника.
14.8.Ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношенні якої воно проводилось, за бажанням на те останньої. якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці,
14.9. Здійснювати контроль за виконанням затвердженого керівником органу внутрішніх справ рішення по результатам розслідування.
15. Особа, у відношенні якої проводиться службове розслідування, має право:
15.1. Давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази по суті досліджуваних обставин.
15.2. Заявляти відводи у відношенні працівника, який проводить службове розслідування, подавати скарги на його дії та рішення. Вказані заяви та скарги подаються керівнику, що призначив розслідування або вищестоящому керівнику, які приймають рішення по суті, про що інформується заявник.
15.3.Знайомитись по закінченню службового розслідування з затвердженим висновком, а з дозволу керівника, що призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, яка його стосується, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної та службової таємниці.
15.4. Оскаржувати затверджений висновок службового розслідування у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
16. Особа, якій скоєним працівником органів внутрішніх справ порушенням-заподіяна моральна, фізична або матеріальна шкода (потерпілий), має право при проведенні службового розслідування давати усні чи письмові пояснення, надавати докази, заявляти клопотання та відводи, подавати скарги на дії особи, що проводить службове розслідування, а також на прийняте рішення по результатах розслідування.
17. У висновку по результатах службового розслідування має бути вказано:
17.1 Привід для призначення службового розслідування, посада, звання і прізвище працівника, що проводив службове розслідування.■■
17.2..Посада, звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, час служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді особи, у відношенні якої проведено службове розслідування.
17.3. Суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом'якшують і посилюють його відповідальність, причини .та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню.
17.4. Пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.
18. Висновок по результатах службового розслідування підписується особою чи особами, що безпосередньо його проводили. До затвердження висновку керівником органу внутрішніх справ з ним ознайомлюються: керівник, підлеглі якого проводили службове розслідування, та керівник служби, працівник якої допустив порушення. При ознайомленні вказані керівники висловлюють згоду з запропонованими висновками або не погоджуються з ними, про що роблять відповідну відмітку та викладають свою окрему думку з конкретними пропозиціями в додатку до висновку.
Керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку по результатах службового розслідування вивчає пропозиції осіб, що проводили службове розслідування, а також викладені в окремих думках, і приймає одну із запропонованих пропозицій або своє, відмінне від інших, рішення. Якщо у висновку по результатах службового розслідування приймається інше рішення, ніж запропоноване особами, що здійснювали перевірку, то про це власноручно робить записи керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку.
19. У випадку порушення кримінальної справи у відношенні працівників органів внутрішніх справ рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності приймаються тільки після встановлення їх винності або невинності у відповідності з законом, якщо цими працівниками не допущено порушень, за які можуть бути застосовані міри, передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
20. Висновок службового розслідування приєднується до особової справи працівника, що скоїв порушення, матеріали службового розслідування зберігаються у встановленому по рядку.
21. Копії висновків по результатах службових розслідувань надзвичайних подій серед особового складу, передбачених п.п. 4.1—4.5, УВС Кримської АРСР, областей, м. Києва УВСТ, ВВСТ надсилаються в ГУРОС МВС України в п'ятиденний строк після їх затвердження. У випадку засудження працівника в ГУРОС надсилається також копія вироку після вступу його в законну силу.

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном