Як працюють зміни до Кримінально-виконавчого кодексу
Олександр Букалов, "Донецький Меморіал"
Змінами до Кримінально-виконавчого кодексу, ухваленими Верховною Радою у квітні 2014 р., довічно засудженим особам дозволені тривалі побачення. Необхідність цих змін обговорювалась вже давно, Європейській Комітет із запобігання катуванням ще у 2000 році рекомендував Україні поліпшити умови тримання довічно ув’язнених осіб.
Пенітенціарна служба потягом всього часу чинила спротив таким змінам.
Навіть зараз, коли тривалі побачення довічно ув’язненим особам вже дозволені, у своїх пропозиціях змін до Кримінально-виконавчого кодексу відомство наполягає на відтермінуванні введенні в дію цієї норми.
Натомість чимало довічно засуджених вже отримали тривалі побачення.
За даними ДПтСУ протягом травня-жовтня з 1800 довічно засуджених отримали тривалі побачення 169 осіб, тобто менше 10%. Враження родичів після такого побачення є на «Тюремному порталі» (http://ukrprison.org.ua/news/1409824350). Але жодного побачення не отримали довічно засуджені, які утримуються в Замковій виправні колонії № 58, Київському СІЗО та Одеському СІЗО. За твердженнями ДПтС – тому що немає заяв від засуджених. Разом з тим, є повідомлення, що деяким довічно засудженим відмовляють у наданні тривалих побачень через нестачу місць для їх проведення. Проте закон не передбачає такої відмови за такої причини, і фактично адміністрація таких установ порушує закон. Є також повідомлення, що за надання побачень у засуджених вимагають та беруть хабарі.
Іншим нововведенням КВК стало надання права засудженим особам оформлювати пенсію, якщо право на неї вони отримали під час відбування покарання. До травня 2014 існувала дискримінація і Пенітенціарна служба всупереч забороні дискримінації не надавала засудженим можливості оформлювати пенсії. З травня по жовтень 2014 р. за даними ДПтС правом оформити пенсії скористались 170 засуджених. З них призначено пенсії 95 особам, подано документи для призначення пенсій 63 особам, а 12 особам органами Пенсійного фонду в призначенні пенсії відмовлено.
Аналіз причин, які гальмують реалізацію цього права, є надзвичайно важливим і має сприяти підвищенню його ефективності.
Такий же аналіз має бути здійснений і щодо надання тривалих побачень довічно засудженим особам. Треба забезпечити, щоб всі зацікавлені особи були поінформовані про таке право, а особи, які вимагають та беруть хабарі за надання побачень, були б негайно звільнені з пенітенціарної служби. Адже відповідно до стандартів Європейського Комітету із запобігання катуванням, має бути усвідомлене те, що вина за жорстоке поводження поширюється від справжнього винуватця на кожного, хто знає або повинен знати про це, і не робить нічого, аби запобігти цьому. В разі, коли не вдасться вжити ефективного реагування, відповідні особи – колеги, старше керівництво – неминуче стають учасниками процесу корозії цінностей, що складають основи демократичного суспільства
Пенітенціарна служба потягом всього часу чинила спротив таким змінам.
Навіть зараз, коли тривалі побачення довічно ув’язненим особам вже дозволені, у своїх пропозиціях змін до Кримінально-виконавчого кодексу відомство наполягає на відтермінуванні введенні в дію цієї норми.
Натомість чимало довічно засуджених вже отримали тривалі побачення.
За даними ДПтСУ протягом травня-жовтня з 1800 довічно засуджених отримали тривалі побачення 169 осіб, тобто менше 10%. Враження родичів після такого побачення є на «Тюремному порталі» (http://ukrprison.org.ua/news/1409824350). Але жодного побачення не отримали довічно засуджені, які утримуються в Замковій виправні колонії № 58, Київському СІЗО та Одеському СІЗО. За твердженнями ДПтС – тому що немає заяв від засуджених. Разом з тим, є повідомлення, що деяким довічно засудженим відмовляють у наданні тривалих побачень через нестачу місць для їх проведення. Проте закон не передбачає такої відмови за такої причини, і фактично адміністрація таких установ порушує закон. Є також повідомлення, що за надання побачень у засуджених вимагають та беруть хабарі.
Іншим нововведенням КВК стало надання права засудженим особам оформлювати пенсію, якщо право на неї вони отримали під час відбування покарання. До травня 2014 існувала дискримінація і Пенітенціарна служба всупереч забороні дискримінації не надавала засудженим можливості оформлювати пенсії. З травня по жовтень 2014 р. за даними ДПтС правом оформити пенсії скористались 170 засуджених. З них призначено пенсії 95 особам, подано документи для призначення пенсій 63 особам, а 12 особам органами Пенсійного фонду в призначенні пенсії відмовлено.
Аналіз причин, які гальмують реалізацію цього права, є надзвичайно важливим і має сприяти підвищенню його ефективності.
Такий же аналіз має бути здійснений і щодо надання тривалих побачень довічно засудженим особам. Треба забезпечити, щоб всі зацікавлені особи були поінформовані про таке право, а особи, які вимагають та беруть хабарі за надання побачень, були б негайно звільнені з пенітенціарної служби. Адже відповідно до стандартів Європейського Комітету із запобігання катуванням, має бути усвідомлене те, що вина за жорстоке поводження поширюється від справжнього винуватця на кожного, хто знає або повинен знати про це, і не робить нічого, аби запобігти цьому. В разі, коли не вдасться вжити ефективного реагування, відповідні особи – колеги, старше керівництво – неминуче стають учасниками процесу корозії цінностей, що складають основи демократичного суспільства
