Версія новин сайту
для мобільного телефону
http://ukrprison.org.ua/wap

Міжнародний фонд "Відродження"

МОБІЛЬНІ ГРУПИ В МВС: ПРАКТИКА, АНАЛІЗ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

Букалов О.П. Луньова О.В.

 

Мобільні групи в мвс: практика, аналіз, РЕКОМЕНДАЦІЇ.

 Результати візитів мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС АР Крим та Донецької області

©  Букалов О.П., 2009 

 

© Луньова О. В., 2009

ЗМІСТ

Передмова

1. Вступ

2. Моніторингові візити мобільних груп

2.1.  Підготовка візитів

2.2.  Візити до підрозділів ОВС

2.3.  Санвузли  та використання кварцових ламп в ІТТ

2.4.   Прогулянкові дворики, графік прийому передач та доступ до правової інформації в ІТТ

2.5.   Кімнати для затриманих у МРОМ

2.6.  Кімнати прийому громадян, скринька довіри, книга скарг

2.7.  Довідкова інформація

2.8.  Реєстрація осіб, які відвідали або були доставлені до  МРОМ

2.9.  Надзвичайні випадки

2.10.  Анкетування особового складу підрозділів ОВС

2.11.  Після візитів

2.12.  Пропозиції щодо візитів мобільної групи до МРОМ

3. Семінари для особового складу підрозділу ОВС

3.1.  Пропозиції  щодо проведення семінарів.

4. Проведення засідань Громадських Рад

5. Робота зі ЗМІ

5.1.  Пропозиції щодо роботи зі ЗМІ.

6. Меморандум

7. Висновки за результатами обмінних візитів 

РЕЗЮМЕ

Додатки

 

ПЕРЕДМОВА

 

Створення постійно діючих мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ стало помітним кроком у реалізації ідеї громадського контролю над правоохоронними органами. Взаємодія органів міліції та громадськості у вирішенні питань дотримання прав людини отримала нові форми та зміст. Разом з тим, діяльність мобільних груп в різних регіонах України виявилася різною. Чимало є регіонів, де обмежились їх формальним створенням, в інших ці групи стали активно працювати, набуваючи незвичний та невідомий поки що досвід.

Незважаючи на більш ніж трирічну роботу мобільних груп на загальноукраїнському рівні, питання узагальнення досвіду їх діяльності залишається доволі актуальним, а обмін досвідом, набутим  групами різних регіонів України, може стати джерелом підвищення професійного рівня їх членів та має сприяти знаходженню оптимальних, ефективних та уніфікованих алгоритмів діяльності мобільних груп.

Ідея обміну досвідом діяльності двох мобільних груп АР Крим та Донецької області шляхом здійснення обмінних візитів виникла ще у вересні 2007 році.

В подальшому ця ініціатива щодо здійснення обмінних виїздів членів мобільної групи однієї області до інших регіонів була підтримана Управлінням моніторингу дотримання прав людини (УМДПЛ) МВС України. В доповіді про роботу управління за 2008 рік відзначається:

«Результати обмінних візитів продемонстрували їх доцільність з огляду на високий рівень кооперації, активне вдосконалення спільного досвіду, перспективність такої співпраці з огляду на створення в Україні незалежних національних механізмів попередження тортур в місцях  несвободи»[1]

Натхненні можливостями збагачення діяльності мобільних груп через обмін досвідом, координатори кримської та донецької мобільних груп відчули потребу поділитися своїми набутими спостереженнями, думками, ідеями. Вирішальною при підготовці цього розширеного та детального видання про роботу спільної мобільної групи двох регіонів стала необхідність упорядкувати набутий досвід, проаналізувати його для пошуку оптимальних алгоритмів роботи, можливостей ефективно реагувати на виявлені порушення. Так виникла ідея підготовки даного видання. Вона отримала гарячу підтримку помічників Міністра з прав людини.

Зараз, маючи за плечима чималий досвід моніторингових візитів – понад сотню виїздів на дві мобільні групи, з яких більше десятка спільних – ми маємо можливість зробити певні висновки щодо нашої дворічної діяльності. Завдяки ініціативі з обміну досвідом між мобільними групами наші моніторингові візити до підрозділів ОВС змінилися якісно, більш ретельною та наполегливою стала діяльність членів мобільних груп після візитів, зокрема, ініціювання службових перевірок, а потреба розширити коло тих, хто міг би скористатися досвідом двох мобільних груп, стало потужним імпульсом до створення даного видання результатів обмінних візитів мобільних груп АР Крим та Донецької області.

Доречно відзначити, що дана робота починалась як підготовка розширеного звіту лише про декілька обмінних візитів, тому деінде цей попередній намір відчувається. Але по мірі просування роботи ми все більше переконувалися, що значно важливішим є відзначити закономірності та особливості моніторингових візитів як таких, безвідносно до того, це обмінні чи звичайні візити. Водночас безперечним є й те, що саме здійснення обмінних візитів та активний обмін досвідом під час них стали визначальним фактором написання цієї роботи. 

З хвилюванням автори очікували перше публічне обговорення своєї роботи у Харкові наприкінці березня на зустрічі помічників Міністра з прав людини.

Презентація роботи викликала емоційні, іноді надто гарячі та вельми суб’єктивні відгуки. Автори доклали максимум зусиль для того, аби врахувати  всі слушні зауваження, яких  попри намагання УМДПЛ ініціювати обмін думками з приводу даної роботи, було небагато, і впевнені, що жодне конкретне зауваження не залишилось поза увагою.

Не можна не відзначити, що обговорення даної роботи виявило чимало «білих плям» у нормативному забезпеченні діяльності мобільних груп. Розвиток подій засвідчив, що реальне просування в удосконаленні діяльності мобільних груп як моніторингового механізму можливе лише за умови вільної дискусії про існуючи проблеми та уважного ставлення до будь-якої точки зору.

Автори видання розуміють, що їх увагою охоплена лише частина проблем та питань, які є важливими для організації та діяльності мобільних  груп, чимало цікавих питань, ситуацій, висновків залишились поза лаштунками даної роботи.

Автори мають велику надію, що висловлені думки та спостереження матимуть певну цінність й у контексті підготовки країни до створення національних механізмів попередження катувань (згідно Факультативного Протоколу до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання).

Варто підкреслити, що за час підготовки видання авторам стало відомо про цікавий досвід діяльності  мобільних груп та помічників Міністра в інших регіонах, який гідно міг би увійти до цієї роботи. Бажання не гаяти час з його оприлюдненням стримувало у спокусі включити до нього і цей досвід, і нові події та факти. 

Автори видання висловлюють щиру подяку помічнику Міністра з прав людини в АР Крим Марині Новіковій за слушні зауваження, поради, творчі пропозиції потягом всього часу роботи над ним. 

Переконання у необхідності фіксації набутого мобільними групами досвіду, ідей та пропозицій, методичних знахідок, підходів та алгоритмів, а також розуміння потреби у комплексному підході до впливу на підвищення рівня дотримання прав людини в правоохоронній діяльності надихають авторів продовжити роботу з узагальнення та осмислення діяльності мобільних груп.

На завершальній стадії підготовки видання його автори вирішили порівняти свої спостереження та висновки з результатами узагальнення діяльності інших мобільних груп країни. Як випливає з отриманої з УМДПЛ відповіді, узагальнення такого охоплення, як зроблено авторами, в Україні ще не робилися. Відсутні і будь-які узагальнення щодо обмінних візитів. То ж чимало висновків та пропозицій, наведених у даному видання, висловлюються вперше. 

Це видання призначене не тільки для членів мобільних груп та помічників Міністра з прав людини. Автори сподіваються, що й працівники міліції матимуть користь від ознайомлення з даним узагальненням досвіду моніторингових візитів.

Всі щирі та конструктивні відгуки та пропозиції щодо подальшої роботи у цьому напрямку автори сприймуть із вдячністю.

 

Олександр Букалов, член мобільної групи у Донецькій області

Олена Луньова, координатор мобільної групи в АР Крим 

14 травня 2009 р.

 

Вступ

 

Мобільні групи створено у 2004 році як експеримент у трьох областях України. У 2005 році Наказом МВС № 536 від 08.07.2005 „Про створення постійно діючих мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ та затвердження Положення про ці групи” (нині вже скасований і замінений новим) на державному рівні була започаткована діяльність постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ. Нині робота мобільних груп регулюється Наказом МВС від 31.06.2006 № 894 (із змінами, внесеними згідно з Наказами МВС № 149 від 11.05.2007 та № 389 від 11.08.2008).

Протягом 2006-2008 рр. мобільними групами були здійснені більше 500 виїздів (з них 85 – тільки в серпні 2008 р.) та обстежено майже всі 100 % ізоляторів тимчасового тримання. Їх робота завдяки створенню Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС та діяльності помічників Міністра з прав людини налагоджена в усіх  областях України. Протягом 2006-2008  років спостерігається стала позитивна динаміка щодо збільшення щорічної кількості здійснених моніторингових візитів: в 2006 - 86, в 2007 - 145, в 2008 р. – 386[2].

Повноваження, завдання та функції мобільних груп містяться у відповідному ПОЛОЖЕННІ, затвердженому  Наказом МВС України №894-06.

Згідно з Положенням, основними завданнями мобільних груп є:

Ø  Вивчення проблем із забезпечення конституційних прав і  свобод людини та громадянина працівниками органів внутрішніх справ  у їх оперативно-розшуковій діяльності.

Ø  Інформування керівництва МВС України, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, охоплених моніторингом,  про його результати та виявлені порушення.

Ø  Розроблення методичних рекомендацій для органів внутрішніх справ, спрямованих на недопущення правопорушень  у  їх  подальшій оперативно-розшуковій діяльності.

Ø  Доведення результатів моніторингу до відома громадськості через засоби масової інформації.

Функції мобільних груп :

-  вивчення причин та умов, що сприяють порушенням конституційних прав і свобод людини та громадянина працівниками органів внутрішніх справ;

-  вивчення  умов  праці,  стану соціальної  захищеності,  забезпечення  конституційних  прав  і  свобод  працівників органів  внутрішніх справ;

-  підготовка  письмових  звітів  про  результати  кожного  моніторингового візиту;

-  на  підставі  отриманих  результатів  під час проведення моніторингу розроблення спільно з фахівцями органів та підрозділів  внутрішніх справ методичних рекомендацій з урахуванням результатів  аналізу  роботи  мобільних  груп  та  узагальнення  недоліків  у  діяльності практичних підрозділів.

Відповідно до п. 6.2 Положення,  мобільні групи  виконують  наглядові  функції.  Висновки  мобільних  груп,  які  містяться  в моніторингових звітах,  носять  рекомендаційний  характер,  а  викладена  в  них  інформація  щодо порушень  прав людини та громадянина є підставою для обов'язкового  проведення службових перевірок.

Протягом 2007-2008 років в Україні відбулася низка заходів, на яких обговорювалися результати діяльності мобільних груп (Судак, вересень-2007; Київ, грудень 2007; Судак, жовтень-2008). Натомість питання узагальнення досвіду діяльності мобільних груп залишається доволі актуальним, а обмін досвідом їх  діяльності може стати джерелом підвищення їх професійного рівня та сприяти знаходженню оптимальних, ефективних та уніфікованих алгоритмів діяльності.

 За ініціативою координаторів мобільних груп та помічників Міністра відділу регіонального контролю Управління моніторингу дотримання прав людини в  діяльності ОВС Апарату Міністра (надалі УМДПЛ АМ) у Донецькій області та в АР Крим відбулась низка обмінних візитів мобільних груп: у жовтні-грудні 2008 року Донецьку область відвідали Новікова М.В. – помічник Міністра відділу регіонального контролю УМДПЛ АМ в АР Крим, та Луньова О.В. – координатор мобільної групи в АР Крим, секретар Громадської Ради при ГУМВС України в АР Крим, в цей же період АР Крим тричі відвідували Милостний О.В. - помічник Міністра відділу регіонального контролю УМДПЛ АМ у Донецькій області, Букалов О.П. – координатор мобільної групи в Донецькій області, співголова Громадської Ради при ГУМВС України у Донецькій області.

Загалом мобільною групою АР Крим станом на 15 травня 2009 року здійснено 77 візитів до міськрайорганів міліції (надалі – МРОМ), а мобільною групою Донецької області – 41 візит. В тому числі ними здійснено у двох регіонах 12 спільних візитів – восени 2007 року два візити, та з середини вересня до кінця 2008 року відбулось ще 10 відвідувань відділів міліції.

На Донеччині були відвідані міськрайоргани міліції в Красному Лимані (2007), Старобешеві, Селідово, Слов’янську, Київський РВ та Куйбишевський РВ м. Донецька, а також Лінійний відділ міліції на ст. Донецьк УМВС України на залізничному транспорті.

У АР Крим були відвідані міськрайоргани міліції в Бахчисараї (2007), Феодосії (двічі), Судаці, Чорноморську, Алушті. Крім того, члени кримської мобільної групи брали участь у кількох моніторингових візитах в інших регіонах країни (м. Харків, м. Генічеськ, м. Севастополь).

Обмінні візити 2008 року стали продовженням спільної ініціативи мобільних груп Донецької області та АР Крим, коли в Україні вперше восени 2007 року стали здійснюватися обмінні візити мобільних груп. Тоді вперше висловлена у середині вересня ідея обмінних візитів була підкріплена Розпорядженням МВС України від 27.09.2007 року № 912 «Про вжиття негайних заходів щодо активізації роботи громадських рад при ГУМВС, УМВС України з питань забезпечення прав людини», в якому згідно п. 4.2.  передбачалося  запровадження виїздів найбільш досвідчених представників громадськості – членів мобільних груп до інших областей з метою проведення інспектування ІТТ у складі місцевих мобільних груп.

Важливою складовою обмінних візитів стало не тільки отримання додаткової інформації щодо самих візитів та алгоритму їх здійснення. Чи не найважливішим було обговорення у колі учасників ініціативи багатьох моментів, з якими члени мобільної групи зтикалися в своїй спільній діяльності. 

Під час обмінних візитів як на Донеччині, так і в Криму між учасниками візитів  проводилося обговорення здійснених моніторингових візитів, відбувався їх аналіз, виявлялися недоліки, помилки, проводився відвертий обмін думками щодо методів здійснення заходів.  При цьому бралися до уваги та обговорювалися і результати візитів, здійснених мобільними групами самостійно.

При самому візитуванні та підготовці цього огляду було важливим оцінити, яким чином практично здійснюються проголошені завдання мобільних груп, яким чином досягається мета, задля якої вони створювалися, яким є рівень імплементації ідеї моніторингових візитів мобільних груп в діяльності підрозділів ОВС як невід’ємної її складової. Це особливо є важливим у контексті підготовки країни до створення національних механізмів попередження катувань згідно Факультативного Протоколу до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання.

 

2.  Моніторингові візити мобільних груп

2.1 Підготовка обмінних візитів

 

Питання підготовки обмінних візитів мобільних груп безпосередньо не стосується завдань їх діяльності. Разом з тим очевидно, що від рівня вирішення цих питань помітно залежить ефективність здійснення візитів, їх методичне та організаційне забезпечення. Саме тому цьому елементу проведення візитів вважаємо доцільним завжди приділяти певну увагу. 

На етапі підготовки до візитів мобільних груп вирішувалися наступні питання:

·  попереднє відпрацювання програми відвідування, планування заходів;

·  важливим елементом підготовки візиту була своєчасна підготовка припису для представників мобільної групи з іншого регіону;

·  повідомлення керівництву ГУ МВС про запланований обмінний візит;

·  необхідним є  вирішення питань забезпечення транспортом;

·  вирішення питання розташування та облаштування гостей.

Так, під час візиту до Донецької області мобільної групи АР Крим восени 2008 року крім запланованих моніторингових візитів до відділів міліції, заздалегідь було підготовлено та узгоджено проведення семінару з питань дотримання прав людини для особового складу Куйбишевського РВ м. Донецька, вирішені питання з місцем проведення прес-конференції, поширені прес-анонси та запрошені журналісти, а також скликане засідання Громадської Ради при ГУМВС України в Донецькій області.

У Криму восени 2008 року крім запланованих візитів мобільної групи до відділів міліції були підготовлені:

-  проведення семінару з питань ксенофобії у Чорноморському РВ;

-  проведення спільного прийому громадян Помічниками Міністра у Чорноморському РВ;

-  проведення засідання Громадської ради при ГУМВС України в АР Крим

Нормальна та своєчасна підготовка заходів візиту є важливим фактором їх ефективності.

Як свідчить досвід організації візитів, труднощі у нормальному проведенні візитів можуть виникати через несвоєчасну підготовку приписів, через ненадійні домовленості про розміщення гостей. 

Окремо варто зупинитися на питанні приписів на візити до спецустанов міліції.

Відповідно до п. 1.6. Положення про постійно діючи мобільні групи з моніторингу дотримання прав і свобод людини та громадянина в діяльності ОВС (далі - Положення), затвердженого Наказом МВС України №894-06, «свої повноваження члени мобільних груп здійснюють на підставі наказу, який видається начальником, ГУ МВС, УМВС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті терміном на один рік з можливістю подальшого продовження дії». Згідно нині існуючої нормативної бази, крім цього Наказу не передбачено інших додаткових вимог для надання членам мобільної групи права доступу до приміщень спецустанов міліції, чергових частин або міськрайлінорганів міліції. 

У Наказі МВС України №60дск-05, який регламентує діяльність ІТТ, міститься вичерпний перелік посадових осіб, яким для візиту до ІТТ потрібно мати спеціальний припис. Серед цього переліку немає представників мобільної групи по моніторингу дотримання прав людини.

Однак на практиці всі три роки, які активно працюють кримська та донецька мобільні групи, для відвідування ІТТ та чергової частини МРОМ необхідним було отримання підписаних та зареєстрованих у встановленому порядку спеціальних приписів на проведення візитів. В Криму такий припис необхідно було отримати окремо на кожний моніторинговий візит. В цьому приписі повинні були вказиватися дата та назва міськрайоргану міліції, до якого планувалося здійснити візит. Ця усталена практика не ґрунтується на будь-яких нормах закону, в тому числі на нормах Положення про мобільні групи, відповідно до якого мобільним групам для виконання покладених на них обов’язків надається право «згідно з вимогами нормативно-правових актів України у будь-який час доби без попереднього узгодження входити та оглядати територію і приміщення органів внутрішніх справ...» (п. 4.1. Положення). Вимога до членів мобільної групи перед кожним моніторинговим візитом просити у керівників ГУ МВС України в АР Крим про надання припису не є вимогою закону, а тільки практикою, що склалася.

Варто зауважити, що три роки, які плідно працює донецька мобільна група, її члени відвідували спецустанови міліції теж тільки за приписами – чи то одноразовими, як це було у 2006-2007 роках, чи то за постійним, як це відбувалося у 2008 році.

Разом з тим, до внесення змін до чинного законодавства, отримання спеціального припису для візитів в спецустанови міліції є зрозумілою необхідністю, однак такий припис повинен бути постійним, на всіх членів мобільної групи, на весь рік та типового зразка.

Нажаль бувають випадки неотримання приписів. Наприклад, на 20-21 лютого 2009 року був запланований черговий обмінний візит. Помічник Міністра в АР Крим звернулася за отриманням припису до першого заступника начальника ГУ МВС України в АР Крим. Однак він не став надавати припис, мотивуючи свою відмову тим, що «нема що перевіряти цивільним в ІТТ, тим паче представнику Донецького регіону». В телефонній розмові з координаторкою кримської мобільної групи він повідомив, що йому заборонено підписувати приписи мобільної групи.  

Такі випадки є поодинокими, тим не менше, вони можуть гальмувати чи навіть паралізувати діяльність мобільної групи, перешкоджати здійсненню громадського контролю  за дотриманням прав людини в діяльності правоохоронних органів.

Наприклад, результатом ненадання керівництвом ГУ МВС України в АР Крим на початку 2009 року приписів членам кримської мобільної групи на візити до спецустанов міліції стало те, що близько трьох місяців мобільна група в Криму взагалі не здійснювала моніторингових візитів. Після тривалого листування з начальником ГУ МВС України в АР Крим у черговій відповіді № 1/378  від 21.04.2009 він повідомив, що «члени мобільної групи мають право без наявності відповідних приписів, входити до приміщень органів внутрішніх справ, місць тримання затриманих, доставлених та взятих під варту в адміністративному порядку осіб (ІТТ та кімнати для затриманих чергових частин)», оскільки таке право їм вже надано Наказом МВС України № 894-06.

Для успішності обмінного візиту важливо оптимально скласти його програму, зокрема, передбачати достатній проміжок часу між заходами. Так, наприклад, якщо семінар заплановано тривалістю півтори години, наступний захід варто планувати не раніше, ніж через одну-дві години після закінчення попереднього. Це надасть змогу у випадку непередбачуваних затримок не порушувати початок наступних запланованих заходів.

 

Висновки.

2.1.1.  Ретельність підготовки візитів є важливою передумовою належного виконання запланованих заходів.

2.1.2.  Керівництво управлінь є відповідальним за своєчасне оформлення приписів для членів мобільних груп.

2.1.3.  Форма приписів повинна бути єдиного зразку для мобільних груп всіх регіонів України.

2.1.4.  Ключовим моментом у підготовчому етапі організації обмінних візитів є планування заходів. 

2.1.5.  Цікавим став досвід обмінних візитів не тільки для проведення моніторингу, але й для участі в засіданнях Громадської ради, участі у прес-конференціях, проведення семінарів для особового складу міськрайорганів міліції.

2.1.6.  Бажаним елементом візитів може бути проведення зустрічей з керівництвом ГУ МВС (як це було під час візиту до Донецьку наприкінці жовтня 2007 року), проте такі зустрічі не є обов’язковими.

 

2.2. Візити до підрозділів ОВС

В Донецькій області були здійснені обмінні моніторингові візити до:

-  Красноліманського РВ ГУ МВС України в Донецькій області;

-  Старобешівського РВ ГУ МВС України в Донецькій області,

-  Селідивського МВ ГУ МВС України в Донецькій області,

-  Київського РВ м. Донецька

-  Слов’янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області.

-  ЛВМ на ст. Донецьк УМВС України на залізничному транспорті.

В АР Крим були здійснені обмінні моніторингові візити до:

-  Бахчисарайського МВ ГУ МВС України в АР Крим;

-  Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим (двічі);

-  Судакського МВ ГУ МВС України в АР Крим;

-  Чорноморського РВ ГУ МВС України в АР Крим;

-  Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим.

Спектр виявлених під час проведення моніторингових візитів недоліків та порушень доволі широкий. Детальний та прискіпливий огляд та аналіз їх потребує ґрунтовного підходу. У даній роботі наведені лише деякі недоліки та порушення, які зустрічалися найбільш часто. Вони у більшості належать до тієї категорії проблем, для вирішення яких не потрібне додаткове суттєве фінансування – достатньо, як правило,  організаційних або адміністративних заходів, аби вони були усунуті.

Під час візитів спільної мобільної групи в першу чергу зверталась увага на умови тримання осіб в ІТТ – освітлення, опалення, вентиляцію, наявність білизни та доступу до питної води, обладнання санвузлів, забезпеченість туалетним папером та засобами гігієни.

Моніторингові візити дозволили виявити низку типових проблем, які потребують реагування, а обмінні – порівняти їх прояви у двох регіонах країни. Деякі типові проблеми та рекомендації щодо їх вирішення наведені нижче.

 

2.3.  Санвузли  та використання кварцових ламп в ІТТ

 

В камерах ІТТ санвузли є, проте часто відокремлені невисокими перегородками або взагалі не відокремлені. Така ситуація спостерігається у Судакському ІТТ, Феодосійському ІТТ, Краснолиманському ІТТ, Слов’янському ІТТ, іноді (наприклад, в Алуштинському ІТТ)  туалети у камерах обладнані дверцятами (0,8 х 0,6 м). При цьому, як правило, змив включається через звичайний кран з коридору, і тому потік води слабкий і, врешті-решт, неналежний.

На Донеччині камери ІТТ, як правило, забезпечуються туалетним папером, в Криму – не забезпечуються. Відсутність цього елементарного гігієнічного приладдя працівниками ІТТ іноді пояснювалися тим, що утримувані особи начебто забирають його з собою (наприклад, у Феодосійському ІТТ). І хоча такі пояснення не вбачаються переконливими, за постійної відсутності туалетного паперу у камерах такі дії утримуваних осіб припустити можна.

Залишається помітною проблемою опромінювання приміщень кварцовими лампами, особливо приміщень, де знаходиться персонал ізолятору та в коридорах ІТТ.

 Згідно вимог Наказу МВС України від 25.09.2006 № 946 в усіх спецустановах міліції мають бути кварцові лампи.

 Візити мобільної групи до спецустанов МВС виявили наступну картину у цьому питанні. Наприклад, в Алуштинському ІТТ є дві кварцові лампи. Зі слів працівників ізолятору, кварцують вони, якщо є можливість, один раз на день лише в камері ізолятора, де утримуються хворі на туберкульоз. В кабінетах співробітників ІТТ така обробка не проводиться. В ІТТ Феодосії є кварцова лампа, але її не використовують для обробки приміщення співробітників ізолятора. В ІТТ Слов’янська ведеться Журнал реєстрації часу роботи бактерицидних опромінювачів. В ньому записуються години роботи кварцової лампи. Судячи з цього журналу, приміщення, в яких знаходяться працівники ізолятору, взагалі не обробляються.

Тільки в Селідовському ІТТ обробляються і приміщення камер ізолятору, і приміщення, в яких знаходяться працівники міліції.

 

Основні рекомендації мобільної групи:

Ø  обладнати санвузли перегородками достатньої висоти (не менше 1,5 метри), автоматичним потужним змивом, можливо,  розташувати в коридорі ІТТ зливні бачки для туалетів в камерах, забезпечити утримуваних осіб туалетним папером;

Ø  бажано також забезпечувати всі камери ізолятору вільним доступом до питної води;

Ø  проводити обробку бактерицидними опромінювачами (зокрема, кварцовими лампами) регулярно;

Ø  застосовувати кварцові лампи не тільки для обробки камер ІТТ, а й коридорів та приміщень персоналу ізолятору;

Ø  вивісити на інформаційній дошці в ІТТ Інструкцію по використанню кварцових ламп, графік проведення кварцування та вести Журнал реєстрації часу роботи бактерицидних опромінювачів.

 

2.4.  Прогулянкові дворики, графік прийому передач

та доступ до правової інформації в ІТТ

 

Проблемою залишається забезпечення утримуваних в ІТТ громадян щоденними прогулянками. По-перше, не у всіх ізоляторах такі дворики є, хоча мають бути обов’язково. Так, в ІТТ Алушти немає прогулянкового дворика, є тільки закритий під’їзд для автозаку розміром 7,0 м х 6,7 м, який співробітники ізолятору та МВ, які супроводжували мобільну групу, спочатку видали за прогулянковий дворик. В Феодосійському ІТТ прогулянковий дворик малогабаритний, площа – 5,8 кв.м (приблизно 1,8 х 3,3 м), з’єднаний з під’їздом для автозаку. Половина прогулянкового дворика знаходиться під дахом. В Бахчисарайському ІТТ прогулянковий дворик розміром 4,0 х 7,6, але в ньому немає ніякого навісу від дощу. В Слов’янському ІТТ прогулянковий дворик розміром 10 м х 1,8 м частково накритий шифером. Там, де дворики існують, персонал наводить чимало аргументів щоб виправдати нерегулярне надання прогулянок особам, які утримуються в ізоляторі, або  доволі коротку тривалість цих прогулянок (іноді – 10-20 хвилин).

Майже всі дворики не обладнані телефонами довіри, як того вимагає Наказ МВС від 25.02.2008 № 86 про оголошення рішення розширеного засідання колегії МВС від 18 лютого 2008 року № 1км/1 «Про актуальні питання забезпечення правопорядку в країні та основні напрямки вирішення завдань, поставлених перед правоохоронними органами України Главою Держави та Урядом України на 2008 рік». В Слов’янському ІТТ телефон довіри встановлений в камерному блоці, в Селідовському ІТТ у прогулянковому дворику телефон довіри є і виведено на чергову частину МВ.

Дуже часто в МРОМ відсутній графік прийому передач для осіб, які утримуються в ізоляторі (Судакський ІТТ, Бахчисарайський ІТТ) або існуючий графік дуже обмежує можливості для прийому передач (в Селідовському ІТТ графік передбачає прийом передач лише у вівторок та четвер, в Алуштинському ІТТ те ж передбачено лише два дні для прийому передач). Дуже часто працівники МРОМ запевняють, що насправді передачі приймаються завжди, коли їх приносять. Але ці запевнення не можуть бути виправданням відсутності офіційно встановленого графіку прийому передач або суттєвого обмеження в часі їх прийому. 

Як правило, в ІТТ відсутня доступна інформація щодо прав осіб, які в них утримуються. Проте зрідка в ізоляторах біля входу до камер розміщений перелік прав та обов’язків осіб, які утримуються в ІТТ, і майже ніколи –  в самих камерах. Цей перелік міститься в Законі України «Про попереднє ув’язнення», а також у Наказі МВС України №60дск-05. Іноді така інформація міститься на інформаційних дошках при вході до ІТТ. Таке розміщенні інформації навряд чи є зручним для користування.

Візити засвідчили, що в багатьох ізоляторах відсутня література, як правова, так і духовна або художня. В тих нечисленних ІТТ, де є правова література, вона застаріла.

 

Основні рекомендації мобільної групи:

Ø  забезпечити наявність прогулянкових двориків відповідних розмірів у всіх ІТТ;

Ø  надавати прогулянки всім особам, які утримуються в ІТТ та які цього бажатимуть, витримувати відведений  на прогулянки час і скорочувати його лише виключно за бажанням утримуваних осіб;


Ø  забезпечувати додатковий час прогулянок вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а  також хворим з дозволу  лікаря  та  за  їх  згодою  (тривалість  щоденної прогулянки встановлюється до двох годин);

Ø  обов’язково обладнати  прогулянкові дворики телефоном довіри;

Ø  в коридорах ізоляторів – покласти килимові доріжки для забезпечення безшумного ходу персоналу ізолятору;

Ø  в МРОМ мають бути вивішені на видному місці графік прийому передач в ІТТ, якщо потрібно – зразок заяви на прийом передач, витяг з Наказу №60 «Особам, які утримуються в ІТТ, дозволено при собі мати та зберігати», перелік заборонених для передачі речей та інші встановлені законом обмеження при передачах;

Ø  дуже важливим є розміщення такої інформації в тих МРОМ, де відсутні ІТТ. Тоді разом з такою інформацією варто вказувати місце розташування ізолятора, його телефонні контакти (чергової частини МРОМ, наприклад), яким чином можна дістатися до ІТТ та години, коли громадяни можуть бути прийняті працівниками та керівництвом ізолятору;

Ø  в коридорах ізолятору, а де це можливо – то й у камерах, варто розмістити інформацію про наявність нормативних документів щодо прав затриманих та про можливості отримання правової допомоги;

Ø  доцільно розглянути можливість розміщення в камерах та в прогулянкових двориках ІТТ інформації про права та обов’язки осіб, які знаходяться в ізоляторі.

Ø   бажаним є  створення у кожному ізоляторі бібліотеки правової, духовної та художньої літератури для користування особами, які утримуються в ізоляторі.

 

2.5. Кімнати для затриманих МРОМ

 

Одним з проблемних питань щодо умов тримання осіб у МРОМ є наявність, стан та обладнання кімнат для затриманих. Спільна мобільна група виявила, що часто кімнати для затриманих не обладнані зручними сидіннями, недостатньо освітлені, часто в них немає належної вентиляції та опалення, а утримувані особи не мають вільного доступу до питної води та до туалету.

В Алуштинському МВ дві кімнати для доставлених доволі чисті. Одна з кімнат не має дверей, а вхід до неї обладнаний решіткою. В другій природне освітлення надто слабке, але збільшити доступ природного світла неможливо, навіть за наявності вікна. Туалет, куди виводять затриманих, знаходиться на вулиці.

В Бахчисарайському МВ кімнати для затриманих обладнані дерев’яними лавами вздовж стіни; ззовні біля одного приміщення розташований бак з питною водою, до якого можна дотягнутися крізь решітку, біля другого приміщення він зламаний. До туалету затриманих виводять.

В Чорноморському РВ кімната для затриманих під час візиту мобільної групи була дуже брудна, її підлога бетонна, на ній калюжі біля відра, яке, зі слів чергового, призначене для сміття. Начальник РВ пояснив, що це відро залишилося після прибирання в кімнаті для доставлених. Але, як пояснив один з чергових, це виносне відро, яким користуються затримані, бо єдиний туалет, яким вимушені користуватися й співробітники міліції, знаходиться у 50-ти метрах від чергової частини РВ, на вулиці.

В Слов’янскому МВ дві кімнати для доставлених, одна з них обладнана раковиною та санвузлом, який зовсім не відокремлений. 

В ЛВМ ст. Донецьк УМВС України на залізничному транспорті туалет відокремлений від частини камери, але повністю не відокремлений від двері, яка має широке віконце і дозволяє без перешкод спостерігати, як затримана особа користується туалетом. Більш того, в кімнаті встановлена камера відеоспостереження.

В Селідовському МВ в кімнатах містяться нещодавно куплені (ще в упаковці) біотуалети, баки з питною водою, обладнані кранами, комплекти одноразового посуду (тарілки, стакани, ложки) та упаковки пакетованого чаю.

Спільна мобільна група підчас візитів часто виявляла, що тривалість утримання осіб, які були доставлені до МРОМ, довше, ніж три години. З огляду на обставини (нічний час) та умови діяльності МРОМ (віддаленість від найближчого ІТТ, складнощі із забезпеченням транспортом, бензином тощо) перевищення цього терміну іноді можна зрозуміти. Але у такому випадку затримані особи мають обов’язково забезпечуватись харчуванням та постільною білизною.

Кімната для затриманих розрахована на утримання осіб до трьох годин або до витверезування. Однак майже у всіх МРОМ ця норма не виконується. При цьому майже завжди обладнання кімнати не передбачає, що затримана особа може в ній спати. Як наслідок, відсутність спальних речей (матраців, постільної білизни тощо), що є порушенням Наказу МВС України від 25.09.2006 №946. Більш того, за умови, що ця особа знаходиться у кімнаті більше трьох годин, працівники міліції зобов’язані її годувати гарячою їжею, задля чого в черговій частині повинні бути: миски (тарілки) для першої страви, миска (тарілка) для другої страви, кружка, ложка (з урахуванням на одне койко-місце або одну особу). Однак у всіх МРОМ АР Крим осіб, які затримані та поміщені до кімнати для доставлених, не годують та їм не надають постільних речей (у чергових частинах немає ані продуктів харчування, ані посуду, ані постільних речей). На Донеччині деякі МРОМ мають харчі для затриманих та постільні речі у кімнаті для затриманих.

Для уточнення інформації про нормативну базу, яка регламентує забезпечення осіб, затриманих працівниками міліції та поміщених до кімнат для доставлених МРОМ, постільною білизною, матрацами, а також про вимоги до забезпечення цих осіб харчуванням, якщо затримання цих осіб триває більше трьох годин, заступникові начальника ГУ МВС України в АРК – начальнику Штабу координаторкою кримської мобільної групи був направлений відповідний запит.

Згідно відповіді заступника начальника – начальника Штабу ГУ МВС України в АР Крим №1/3-53 від 16.01.2009, забезпечення осіб, які утримуються в кімнатах для доставлених, їжею передбачено частиною 5 ст. 5 ЗУ «Про міліцію» та п. 4.4.4. Інструкції з організації роботи чергової частини міського, районного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції, затвердженої Наказом МВС України від 18.08.1992 р. № 485 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби ОВС України», а забезпечення постільною білизною – вимогами Наказу МВС України від 25.09.2006 № 946. (див. п. 36  ДОДАТОК 11)

В Донецькій області згідно п. 1.1. Тимчасової інструкції з організації порядку забезпечення харчуванням осіб, які затримані та утримуються в кімнатах для затриманих чергових частин та ізоляторах тимчасового тримання в органах та підрозділах УМВС України в Донецькій області від 16.10.2003 категорично забороняється утримування понад три години затриманих та заарештованих осіб в ОВС, де не здійснюється їх триразове гаряче харчування.

Але часто спостерігається наступне:

В Чорноморському РВ затримані сплять у кімнаті для затриманих на лавці, але без постільних речей, бо, як запевняють працівники РВ, умови знаходження в кімнаті для затриманих їх не передбачають. Натомість згідно журналу реєстрації, чимало доставлених були затримані ввечері, а звільнені по обіді наступного дня, а значить провели ніч без постільних речей у кімнаті для затриманих. Також начальник РВ пояснив, що годують затриманих з сусіднього кафе, на що виділяються відповідні кошти, але документів про угоду з кафе не надав.

В Слов’янському МВ в ЧЧ особам, які були затримані, видають білизну та їжу (якщо особа утримується понад три години). В ЧЧ ведеться Продовольча книга видачі продуктів харчування особам, які затримані та утримуються в кімнатах для затримання ЧЧ МВ. Харчі (Мівіна локшина, Мівіна картопляне пюре, кава з молоком, одноразовий посуд) видаються під запис. Єдине зауваження – в цьому журналі не передбачено графи для підпису особи, яка ці продукти отримала, або відмітки, що відмовилася від їжі.

Проте таке ставлення є скоріше виключенням. Зазвичай у кімнатах для тимчасово затриманих відсутні матраци та постільна білизна. 

Моніторинг також виявив, що ознайомлення затриманих осіб з їх правами часто відбувається формально.  Фактично затриманих осіб не знайомлять з їх правами, а коли цю процедуру оформлюють – роблять це майже завжди формально.

Варто зазначити, що часто й затримані особи не виявляли зацікавленості у тому, щоб добре знати свої права, а той формальний рівень ознайомлення з ними, який демонстрували працівники МРОМ, не особливо бентежив самих затриманих. В такому контексті  важливою та нагальною є потреба в тому, щоб працівники МРОМ сумлінно виконували свої обов’язки щодо ознайомлення затриманих з їх правами, впроваджували культуру знання своїх прав та користування ними. Це важливо не тільки для осіб, які затримані органами внутрішніх справ, а й для працівників МРОМ, які мусять дотримуватись вимог законодавства та міжнародних стандартів у сфері захисту прав громадян у будь-яких ситуаціях, включаючи такі, коли самі громадяни не зовсім усвідомлюють потребу у знаннях своїх прав.

 

 

Основні рекомендації мобільної групи:

Ø  по можливості, відокремити туалети у кімнатах для затриманих, а там, де туалети відсутні – забезпечити вільний  доступ до туалету або  придбати біотуалети;

Ø  забезпечити осіб, які утримуються у кімнатах для затриманих МРОМ, вільним доступом до питної води, принаймні встановити бак з питною водою;

Ø  припинити там, де ще існує, практику користування виносними відрами у кімнатах для доставлених, якнайшвидше забезпечити особам, які утримуються в кімнатах для затриманих, за їх проханням вихід до туалету, а згодом обов’язково обладнати кімнати для затриманих біотуалетом.

Ø  по можливості, обмежити утримування осіб в кімнатах для затриманих МРОМ трьома годинами;

Ø  якщо особа утримується в кімнаті для затриманих довше встановленого законом терміну, забезпечувати її матрацом, постільними речами та гарячою їжею.

 

2.6. Кімнати прийому громадян, скринька довіри, книга скарг.

 

Наступним важливим елементом забезпечення дотримання прав людини у діяльності ОВС є організація діяльності кімнат прийому громадян.

Члени спільної мобільної групи виявили, що іноді доступ громадян до цих кімнат є дещо ускладненим. Очевидно, що їх розташування не завжди дозволяє забезпечити вільний доступ до них. В кімнатах прийому громадян бракує правової літератури, Кодексів, зразків заяв та звернень.

В Судакському МВ кімната прийому громадян знаходиться на першому поверсі, має окремий вхід поряд з органом внутрішніх справ, для її відвідування громадянам не треба запитувати спеціального дозволу чергового, але фактично ця кімната не працює. Зі слів заступника начальника МВ кімната зараз знаходиться на ремонті.

В Алуштинському МВ до кімнати забезпечений вільний доступ для громадян. Разом з тим іноді вона використовується працівниками не за призначенням. Під час візиту в кімнаті для прийому громадян біля столу на підлозі знаходились пакети з порожнім посудом. Як пояснив начальник МВ, ця кімната іноді використовується одним з чергових інспекторів як кабінет.

В Чорноморському РВ кімната для прийому громадян знаходиться на першому поверсі навпроти чергової частини РВ. В ній майже відсутня юридична література, а наявна не годиться, бо застаріла (наприклад, коментар до КПК 1984 року видання).

В Бахчисарайському МВ кімната прийому громадян знаходиться на першому поверсі, позначена спеціальною табличкою, обладнана двома столами, 4 стільцями, телефонним зв’язком, також на столі лежить Кодекс України про адміністративні порушення, Кримінальний кодекс України, деякі зразки заяв, на вікні – штори.

В Слов’янському МВ на час візиту прийом громадян не вівся, бо кімната для прийому громадян, зі слів начальника МВ, лише буде у найближчий час відремонтована.

Моніторинг виявив, що майже скрізь «скриньки довіри» не виконують своєї ролі. Вони існують, зі слів працівників МРОМ – періодично переглядаються, але ознак, що ними користуються, або прикладів звернень до МРОМ, отриманих через ці скриньки, не виявлено.

В Селідовському МВ скринька довіри розташована в холі, закрита та опечатана. Журнал реєстрації пропозицій, заяв та скарг від громадян, розпочатий 04.03.03, не містить жодного запису, але починається з 5 сторінки (перші, скоріше за все, були вирвані). 

В Слов’янському МВ скринька довіри закрита та опечатана, але немає дати її опечатування. В Книзі скарг та пропозицій останній запис зроблено 27.10.2008 – претензії щодо прийому громадян керівництвом МВ. Немає запису щодо реагування на цей запис з боку керівництва МВ.

В холі Красноліманського МВ висить скринька для скарг, на ній зверху лежить книга скарг та пропозицій (останній запис – липень 2006 року).

В Бахчисарайському МВ над інформаційною дошкою є скринька довіри, яка не опечатана та не замикається.

В Чорноморському РВ скринька довіри знаходиться на вулиці, біля входу до РВ. Телефони довіри (деякі) вивішені на склі Чергової частини РВ.

У Феодосіїйському МВ скринька довіри не позначена, не опечатана та не замкнена.

В Алуштинському МВ в скриньці довіри під час візиту 08.11.08 знаходилось сміття, у книзі скарг та пропозицій два записи, останній – подяка – від 10.10.08.

 

 

Основні рекомендації мобільної групи:

Ø  до кімнат прийому громадян має бути забезпечений вільний доступ;

Ø  вони мають бути облаштовані згідно відповідних Наказів МВС та Положень про Громадську приймальню;

Ø  Громадські приймальні повинні мати необхідну довідкову інформацію, бути забезпечені правовою літературою, зразками різноманітних звернень та заяв;

Ø  скриньки довіри мають опечатуватися з позначенням дати, має бути у МРОМ  відповідальна особа за вилучення матеріалів зі скриньки;

Ø  Книга скарг та пропозицій громадян має бути розміщена у доступному місці, позначена, прошита та пронумеровані;

Ø  у випадку появи записів в Книзі скарг та пропозиції громадян, які відвідали МРОМ,  необхідно своєчасно ставити відмітки про реагування та прийняті заходи керівництвом МРОМ;

Ø  працівники МРОМ, особливо чергових частин, мають сприяти використанню відвідувачами скриньок довіри та Книги скарг та пропозицій, якщо така потреба у відвідувачів є.

 

2.7. Довідкова інформація

 

До цієї ж категорії проблем відносяться питання забезпечення відвідувачів МРОМ  довідковою інформацією, яка має міститися на інформаційному стенді при вході до відділу міліції. Візити виявили, що на стендах та інформаційних дошках в холі МРОМ або у приміщеннях кімнат для прийому громадян (Громадських приймалень) нерідко міститься застаріла інформація, часто відсутня інформація про прокуратури, суди, адвокатів та адвокатські контори, про правозахисні організації регіону, про Помічника Міністра, його контактні телефони, місце та години прийому ним громадян. Нерідко також відсутня інформація про години прийому передач особам, які утримуються в ІТТ, а де немає ІТТ – інформації про розташування ІТТ та СІЗО, їх контакти.

Так, на час проведення моніторингового візиту в Чорноморському РВ проходив ремонт, була демонтована інформаційна дошка, отже перевірити наявність інформації на стенді біля чергової частини РВ було неможливо.

В Селідовському МВ на  інформаційній дошці біля Чергової частини були розміщені наступні документи: графік прийому передач (вівторок та четвер), форма заяв на прийом передач, перелік телефонів УВБ (застарілі). На склі чергової частини є витяги з Наказу №60 «Особам, які утримуються в ІТТ, дозволено при собі мати та зберігати», графік прийому громадян керівництвом МВ та графік прийому керівництвом УМВС в Донецькій області (застарілий).

В Алуштинському МВ на інформаційній дошці біля Чергової частини містилася наступна інформація: графік прийому громадян керівництвом МВС, ГУ МВС України в АРК та Алуштинського МВ; графік прийому громадян у другому кварталі першим заступником начальника ГУ МВС України в АРК Штрондою М.О.; графік прийому передач до ІТТ (вівторок, четвер з 16.00 до 18.00); зразок заяви про передачу.

У Феодосійському МВ на інформаційної дошці у фойє  розміщена уся необхідна інформація: зразки заяв та повідомлень про злочини, зразок відповіді керівництва МВ на заяву громадянина, графіки прийому громадян керівництвом МВС, ГУМВС в АРК, Феодосійського МВ; телефони довіри; книга скарг. Текст добре читається, зручно розміщений, доступний для відвідуючих МВ громадян. Разом з тим на цій дошці під час візиту не було інформації щодо графіку прийому передач до ІТТ, а також зразку форми заяви на отримання дозволу на передачу в ІТТ. Текст закону України „Про звернення громадян” розташований на окремому стенді надто високо, аби його можна було прочитати.

В Черговій частині ЛВМ ст. Донецьк на вокзалі стенд з інформацією розташований також надто високо, аби з ним можна було без труднощів ознайомитись.

В Красноліманському МВ на інформаційній дошці в холі міститься наступна інформація: графіки особистого прийому громадян керівництвом МВС, керівництвом ГУ МВС в Донецькій області, керівництвом Красноліманського МРОМ; телефони довіри МВС, ГУ МВС в Донецькій області та Красноліманського МВ (українською та англійською мовами); текст державного гімну та національна символіка України. На іншій дошці міститься перелік продуктів харчування, які можна передавати заарештованим особам в ІТТ; графік прийому передач (тричі на тиждень); зразок заяви для дозволу на передачу. Відсутні зразки заяв, інформація щодо судів, прокуратури, телефони адвокатської допомоги та правозахисних організацій.

Очевидно, що нормативними документами вимагається розміщення не всієї названої інформації. Натомість покажчиком культури роботи з громадянами, виявленням поваги до них з боку працівників ОВС має бути як облаштування та забезпечення кімнати для прийому громадян, так і повнота, достовірність розміщення у холі МРОМ різноманітної довідкової інформації щодо діяльності ОВС. Одним з важливих аспектів взаємодії громадян та ОВС має бути надання їм можливості отримувати максимально повну інформацію без звернення до працівників Чергової частини ОВС та інших працівників міліції.

До елементів загальної культури у діяльності органів внутрішніх справ можна віднести наявність у МРОМ на дверях ВСІХ кабінетів табличок з номерами кабінетів, назвами відділів, посадами та прізвищами працівників міліції, які там знаходяться.

За результатами моніторингових візитів спільної мобільної групи надавалися рекомендації розмістити на дверях кабінетів таблички з назвою відповідного відділу, посади та прізвища особи чи осіб, які в них працюють, там, де вони були відсутні. Такі рекомендації були зроблені у Селідовському МВ, Судакському МВ, Бахчисарайському МВ, Краснолиманському МВ, Слов’янському МВ.

 

Основні рекомендації мобільної групи:

Ø  забезпечувати у холі МРОМ достатньо (якомога більше) інформації про діяльність ОВС, про можливості звернення громадян до ОВС із заявами, скаргами та пропозиціями;

Ø  для поліпшення забезпечення громадян правовою допомогою розміщати на інформаційній дошці у холі МРОМ інформацію про місцезнаходження адвокатських закладів даної місцевості, про телефони адвокатської допомоги, суду, прокуратури, громадських правозахисних організацій регіону, а також про порядок звернення до Європейського суду з прав людини;

Ø  розмістити на дверях кабінетів таблички із назвою відділу, посади та прізвища працівників міліції, які знаходяться у цих кабінетах.

 

2.8. Реєстрація осіб, які відвідали або були доставлені до МРОМ

 

Під час моніторингових візитів завжди перевірялося ведення Журналу реєстрації осіб, які відвідали орган ВС (згідно п.5 Форми „Звіт монітора”, передбаченої Наказом МВС №894 від 31.08.2006). Такі журнали були передбачені Вказівками МВС України №1718/Ан від 22.03.1999р., №4127/Лн від 30.05.2001р.

Координаторка кримської мобільної групи звернулася до заступника начальника ГУ МВС України в АР Крим, начальника Штабу з проханням уточнити актуальну нормативну базу здійснення перепускного режиму до підрозділів ОВС в АР Крим та реєстрації осіб, які знаходяться у приміщеннях МРВ протягом доби.

  У своїй відповіді №1/3-53 від 16.01.09 начальник Штабу ГУ МВС України в АР Крим зазначила, що «на даний час не існує нормативного документу МВС України, який передбачив би ведення обов’якової реєстрації всіх осіб, які входять до приміщень міськрайвідділів». Проте «працівники, які здійснюють перепускний режим до адміністративних будівель, ведуть журнали обліку осіб, які відвідують міськрайорган, за аналогією до вказівок МВС України від 22.03.1999 № 1718/Ан... та від 30.05.2001 №4127/Лн..., які... вже втратили свою чинність».

Твердження про відсутність нормативних відомчих документів з приводу реєстрації осіб, які відвідують МРОМ, викликає подив з огляду на те, що у всіх без виключення МРВ міліції  АР Крим ведуться подібні Журнали реєстрації відвідуючих у більш-менш схожій формі. Більше того, подібні Журнали ведуться по всій території України. Чи можуть вони вестися без відповідного розпорядження, за власної ініціативи працівників МРВ міліції АР Крим за аналогією до вказівок МВС, які вже втратили свою чинність?

Існує Рішення колегії МВС України № 29км/02 від 12.07.2007 «Про стан виконання вимог МВС України з питань забезпечення конституційних прав і свобод громадян, дотримання законності та запобігання надзвичайних подій в органах внутрішніх справ», затвердженого Наказом МВС України №243 від 12.07.2007, згідно п. 13.9. якого необхідно «у всіх органах та підрозділах забезпечити ведення журналів обліку громадян, які перебували в приміщенні протягом робочого дня та в нічний час». 

З огляду на виявлення цього нормативного акту МВС України координаторка вдруге звернулася до начальника Штабу ГУ МВС України в АР Крим з проханням роз’яснити, чи є чинною на даний час вимога, зафіксована у п. 13.9 згаданого Рішення колегії МВС України. Якщо ні, то яким нормативним актом та коли вона була скасована.

Відповідь на цей запит була направлена помічнику Міністра Новікової М.В. (з копією координаторці мобільної групи), і в ній начальник Штабу ГУ МВС України в АР Крим просить помічника Міністра «сприяти в поясненні Луньовій О.В., що п. 13.9. рішення колегії МВС України №29км/02 від 12.07.2007... на даний час не втратило чинності, та містить норми, які не роз’яснюють чіткий порядок або форму ведення відповідних журналів».

Оскільки такі відповіді посадової особи ГУ МВС України в АР Крим жодним чином не прояснюють, чи потрібно все ж таки вести журнали реєстрації осіб, які відвідують МРВ міліції, та якщо потрібно, то за якою формою,  був надісланий запит начальнику Штабу МВС України, відповідь на який очікується.

Але журнали реєстрації осіб, які відвідують МРОМ, ведуться майже у всіх підрозділах МВС Донецької області та АР Крим за формою, яку можна вважати загальноприйнятою – з фіксацією прізвища особи, яка відвідала МРОМ, її місця проживання, прізвище посадової особи, до якої прийшов відвідувач, номеру кабінету, мети перебування в МРОМ, час прибуття та залишення підрозділу особою з обов’язковим її власноручним записом про наявність чи відсутність претензій до працівників міліції.

Мобільна група часто виявляла, що реєстрація осіб, які приходять до МРОМ, відбувається недбало, ведення Журналу реєстрації осіб, які приходять до МРОМ як відвідувачі, відбувається формально та неуважно.

Так, Журнал реєстрації осіб, які відвідали Алуштинський МВ, ведеться, проте за формою, яка суперечить загальноприйнятій – відсутня можливість фіксувати час прибуття відвідуючих до МВ, мету прибуття, інформацію про відвідуючих і т.ін. Сама поліграфічна форма цієї Книги не відповідає такій загальноприйнятій формі. Також часто в графі «Чи є претензії до співробітників міліції?», є тільки підпис, немає інформації про те, є чи ні претензії насправді. Окрім того, нумерація записів щодо осіб, які відвідали МВ, проводиться непослідовно – є незрозумілі та раптові її зміни: наприклад, після №№360, 361 від 17.04 йде №№ 35,36 від 18.04, а після номерів 211-212 від 17.09 відразу йдуть номери  23-24 від 23.09.2008 р.).

Журнал осіб, затриманих та доставлених до Алуштинського МВ, ведеться за формою, яка суперечить відповідним наказам МВС: в графі «Які прийнято заходи» не пишеться, які заходи прийнято, вказані тільки номери протоколів.

У Чорноморському РВ Журнал відвідуючих ведеться не за загальноприйнятою формою, оскільки в ньому відмічаються тільки ті особи, які були доставлені до РВ та знаходилися у кімнаті для доставлених. При цьому порушуються строки утримання осіб, тому що багато «відвідуючих» знаходяться у РВ  більше трьох годин (деякі добу та більше). В журналі для відвідувачів трапляються записи,  в яких не вказується, коли особа покинула РВ.

В Слов’янському МВ Журнал обліку відвідуючих ведеться дуже недбало, є жирні плями, малюнки, якісь номери телефонів на вільних місцях, багато виправлень і т. ін. Окрім цього, журнал ведеться не за формою – дуже часто не фіксується час виходу з МВ.

Детальніше пропускний режим до адмінбудівель регламентовано, наприклад, в Донецькій області Інструкцією, затвердженою Наказом ГУМВС Донецької області № 169 від 17.02.2009 «Про організацію реєстрації відвідувачів, удосконалення порядку пропускного режиму в адмінбудинках органів та підрозділів внутрішніх справ ГУМВС України в Донецькій області».

 

Основні рекомендації мобільної групи:

Ø  визначити чинну нормативну базу для ведення Журналу реєстрації осіб, які відвідують МРОМ;

Ø  журнали реєстрації осіб, які відвідали МРОМ, та Журнали доставлених до МРОМ осіб вести ретельно, уважно, акуратно та за формою відповідно до чинних нормативних документів.

 

2.9. Надзвичайні випадки

 

Під час моніторингових візитів були виявлені і випадки брутального порушення прав людини. Це сталося під час візиту до Феодосійського МВ 5 жовтня 2008 р. та до Київського РВ м.Донецька 24 жовтня 2008 року.

Візит до Київського РВ м. Донецька почався опівдні 24 жовтня. Відразу у РВ були виявлені затримані особи, чоловік та жінка, громадяни Молдови, які ніяким чином не були зареєстровані в Журналах РВ. Як виявилося, ці особи знаходились в РВ з вечора попереднього дня. Ця обставина призвела до того, що попередній план відвідування РВ мобільною групою було змінено. Після цього протягом трьох годин проводилося з’ясування обставин затримки громадян Молдови, опитування працівників РВ. Про виявлені факти в телефонному режими було повідомлено заступнику начальника УКЗ – начальнику ІОС ГУ МВС України в Донецькій області, начальнику 4 ВВБ в Донецькій області СВБ ГУБОЗ МВС України, заступнику начальника ГУ МВС України в Донецькій області-начальнику МУ ГУ МВС України в Донецькій обл.

 Виправданими в несподіваній ситуації виявилися дії членів мобільної групи, коли один дивився журнали, інший вів бесіду з керівником РВ, третій бесідував із затриманою громадянкою, четвертий оглядав приміщення кімнат для затриманих, які виявилися надто забруднені та засмічені.

Коли з’ясувалося, що до жінки ввечері викликали швидку медичну допомогу, негайно ця інформація була перевірена дзвінком до швидкої і отримала підтвердження.

Відразу було вирішено, що оскільки виявлені обставини важко у повній мірі зафіксувати у формі Звіту монітору, передбаченій для візитів мобільних груп, то варто скласти АКТ про виявлені брутальні факти порушень прав людини (Додаток 1).  

Під час зустрічі помічників Міністра у Харкові висловлювались різні думки щодо виправданості складання Акту. Одна точка зору – можливість складання Акту не передбачено діючими нормативними документами, відповідно до яких працює мобільна група. Разом з тим, складання Звіту монітору передбачає фіксацію окремих думок, і немає будь-яких формальних перешкод робити їх у формі Акту.

Також члени спільної мобільної групи зіткнулися з тим, що  в журналах РВ згодом з’явилися записи, яких спочатку не було, і виявилося, що вони позначені часом ДО початку візиту мобільної групи.

Очевидно, варто обов’язково передбачити можливість фіксації виявлених подібних порушень, адже досвід свідчить, що доволі поширеною серед працівників міліції є практика робити записи або складати документи «заднім числом», і тоді перевірка встановлює, що не виявлені мобільною групою документи або записи у журналах насправді начебто були зроблені, і ніякого порушення немає. Міри запобігання таким вчинкам треба обов’язково передбачити  і ввести до арсеналу можливих дій мобільної групи при виявлені порушень.

Візит до Феодосійського МВ був проведений у неділю, після обіду. Будівля Феодосійського МВ та ІТТ – 1944 року побудови. Всього ліміт наповнення ІТТ – 37 осіб. На час проведення моніторингового візиту в ізоляторі утримувалось 39 осіб, з яких було проінтерв’юйовано шість. Під час опитування неповнолітніх Д., 1993 р.н., та Ю., 1992 р.н., членам мобільної групи стало відомо, що, зі слів підлітків, після їх затримання в м. Феодосія 08.08.2008р. вони знаходились в службовому кабінеті слідчого дві доби. В цей час їх не годували (тільки один раз принесли «Мівіну» з хлібом). Обидва були приковані наручниками до крісла. З їх слів, працівники міліції декілька разів погрожували їм тим, що використають електрошокер.

Крім того, мобільною групою було встановлено, що вищевказані неповнолітні Д. та Ю. в порушення умов тримання знаходяться в камерах з повнолітніми особами, яких заарештовано за скоєння тяжких злочинів. Санкції прокурора на спільне тримання неповнолітніх з дорослими не було.

Слід додати, що окремою думкою членів мобільної групи була рекомендація провести перевірку фактів, які були повідомлені під час інтерв’ю з неповнолітніми. Ця перевірка була проведена тільки у грудні 2008 року після додаткових запитів та листів до Начальника ГУ МВС України в АР Крим.

Підсумовуючи опис виявлених брутальних порушень прав людини, варто відмітити, що вельми важливими є дії, які були здійснені членами мобільної групи після завершення моніторингових візитів і складання відповідних Звітів. Детальніше про це висвітлено нижче у розділі «Після візитів» даного Огляду.

Варто підкреслити, що згідно п. 1.4 Положення про мобільні групи передбачається обов’язково проведення службових розслідувань за виявленими під час моніторингових візитів мобільних груп фактами ймовірного порушення прав людини.

Окремі зауваження щодо фактів, виявлених під час візитів.

По Слов’янському МВ. На членів спільної мобільної групи справив враження контраст між рівнем комфорту, який спостерігався у кабінеті начальника МВ, та тим фактом, що жінки-працівниці МВ користуються туалетом, розташованим на вулиці, бо в приміщенні МВ для них туалету немає.

По ЛВМ  ст. Донецьк УМВС України на залізничному транспорті.  Варто відмітити, що члени спільної мобільної групи не дуже добре ознайомлені з відмінностями діяльності міліції на транспорті від звичайних відділів міліції. Тому перше, що було запитано у чергового – це назви Журналів, які ведуться у цьому відділі.

 

Рекомендації та  застереження щодо методики візитування

Під час спілкування з працівниками міліції щодо фактів, виявлених членами мобільної групи, але потребуючих додаткового пояснення з боку співробітників МРОМ, необхідно бути уважним щодо наступних моментів:

ü  Уникати постанови одному й тому ж працівнику МРОМ двома членами мобільної групи одночасно різних запитань.

ü  Зберігати витриману тональність поставлених питань.

ü  Уникати хаотичності поставлених запитань, повтору одних й тих же питань різними членами мобільної групи.

ü  Не обмежувати виявлення певних сторін діяльності МРОМ тільки фіксацією відповідей керівників на запитання, а намагатися у всьому переконуватися особисто.

ü  У випадку виявлення певних порушень небажаним є висловлення членами мобільної групи працівникам міліції певних вимог, а якщо ситуація все ж таки потребує, то бажано робити зауваження працівникам у формі побажань, а не вимог.

ü  Треба пам’ятати, що погрожувати покаранням за порушення – не є прерогативою мобільної групи.

ü  Важливо по можливості звертати увагу на перевірки МРОМ іншими структурами ОВС та прокуратурою, співставляти результати таких перевірок та коло питань, яке охоплюється ними, та порівнювати це з недоліками або порушеннями, виявленими під час візиту мобільної групи.

ü  Бажано мати фінальну бесіду (дебрифінг) наприкінці візиту з керівництвом МРОМ.

 

 

2.10.  Анкетування особового складу підрозділів ОВС

 

Варто окремо сказати про анкетування особового складу підрозділів ОВС, де проводилися моніторингові візити – Красноліманський МВ, Бахчисарайський МВ, Селідовський МВ, Слов’янський МВ, Алуштинський МВ, Судакський МВ, Феодосійський МВ.

Під час перших обмінних візитів 2007 року було започатковано опитування особового складу МРОМ, до яких проводився моніторинговий візит. Анкета, яка використовувалася, була складена фахівцями Донецького юридичного інституту, та містила 31 питання.

Після першого досвіду опитування мобільна група Донецької області неодноразово використовувала анкету для опитування особового складу підрозділів ОВС під час своїх планових моніторингових візитів. Протягом року опитування проводилися загалом у 22 МРОМ, в тому числі у чотирьох МРОМ АР Крим, та 18 – Донецької області. З них 6 відбулися під час проведення обмінних візитів (4 у АР Крим та 2 у Донецькій області).

Відповіді на найбільш ключові питання вміщені у Таблиці з результатами анкетування (Додаток 2)  та подані у відсотках до кількості опитуваних у кожному МРОМ. Загалом було опитано 493 особи, в тому числі 127 працівників міліції у 6 райвідділах у м. Донецьку, 177 осіб – у 8 міськрайвідділах інших міст Донеччини, 88 осіб у 4 сільських райвідділах та ще 101 особа у 4 МРОМ АР Крим.

Треба зауважити, що це опитування не є репрезентативним. Разом з тим можна стверджувати, що загалом анкетування надає якісну картину щодо питань, поставлених у анкетах В ТИХ МРОМ, ПРАЦІВНИКИ ЯКИХ БУЛИ ОПИТАНІ. Але ж  немає підстав вважати, що в більшості інших МРОМ картина суттєво відрізняється від того, що виявлено у цих 22 МРОМ. Відбувалося воно таким чином: на початку візиту мобільної групи анкети роздавалися працівникам МРОМ, які у цей час були на роботі, а за годину-півтори збиралися. У членів мобільної групи немає впевненості, що у деяких ОВС не було спроб імітувати опитування, заповняти однією особою декілька анкет. Варто відмітити, що чимало було випадків, коли з 25 розданих анкет вдавалося зібрати лише 12-15.

Аналіз опитування майже півтисячі працівників ОВС свідчить про наступне.

Доволі важливим вбачається ставлення працівників міліції до своєї роботи, її значущості для них. Повага до себе певним чином залежить від того, чи подобається людині робота, чи отримує вона від роботи задоволення. Тому не можна ігнорувати той факт, що значна частина працівників міліції опитуваних установ кажуть про свою роботу, що це „не те, на що очікував та про що мріяв” – а в третині МРОМ так оцінюють свою роботу понад 40% працівників, в Алушті – 75%. В 15 МРОМ з 22-х понад 70% працівників вважають, що робота повністю відповідає їх очікуванням, а в трьох МРОМ таких працівників понад 90%.

Анкетування показало, що дуже часто робочий день працівників міліції складає 10-11 годин та більше. Певним індикатором соціальної захищеності працівників є те, яким чином компенсується їм відповідно до закону робота у святкові та вихідні дні. Виявилося, що лише у двох МРОМ отримують компенсації більше 30% опитаних працівників, а в 7 МРОМ цей відсоток складає 10% і менше.

Іншим важливим аспектом, який впливає на ефективність роботи ОВС, є забезпеченість спецтехнікою, речовим майном, канцприладдям. Як правило, така забезпеченість складає не більше 10-12%. Окремо варто виділити Дзержинський МВ на Донеччині – там цей рівень забезпеченості сягає 59%. То ж або керівництво цього міськвідділу має ресурси, які в декілька разів перевищують середній рівень по області, або відповіді у анкеті надавалися  надто зацікавлено та специфічним чином. Така ж загалом картина і щодо вирішення житлових проблем – лише у 4-х МРОМ рівень забезпеченості перевищує 20%, а щодо соціального забезпечення – також лише у 5-ти МРОМ цей рівень вище 26%.

Помітною проблемою для працівників ОВС є відсутність житла – у 14 МРОМ з 22-х це є проблема для понад 30% працівників. Особливо болючою є ця проблема в АР Крим – від 59% до 68%. Актуальними є також поліпшення матеріального становища сім’ї  - в 20 з 22-х МРОМ це є проблемою для понад 40% працівників. Схожа ситуація з умовами службової діяльності та режимом труда та відпочинку.

Ці результати свідчать про те, що у працівників ОВС є чимало проблем, які потребують не тільки уваги, а й вирішення. Ті складні умови, в яких вони живуть, працюють та не дуже багато відпочивають не можуть не позначатися на їх повазі до себе та до своєї роботи, як і не можуть не впливати на ставлення до дотримання законів, особливо у сфері дотримання прав людини.

Яким чином  дотримується керівництво підрозділів ОВС в процесі організації службової діяльності конституційних норм щодо збереження прав і свобод підлеглих”?  Більше 50% опитуваних підтвердили, що дотримується, лише у 13 з 22-х МРОМ. І разом з рівнем у 94% в Харцизському МВ (Донецька область) є  16% у Ворошиловському РВ м. Донецька та 21%  у Феодосійському МВ (АР Крим). І до доволі невеликої частки відповідей, що не дотримується варто додати ще й тих, хто вважає, що дотримуються лише частково, що фактично означає, що те ж не дотримуються. А таких чимало – понад 30% опитуваних у 13 з 22 МРОМ.

Видно також, що більш законослухняним є керівництво міськвідділв на Донеччині, ніж у самому Донецьку або в Криму.

Безперечно, що ставлення до дотримання прав громадян з боку працівників міліції тісно пов’язано з тим, яким чином вони самі ставляться до захисту своїх прав, коли ті порушуються.

  Опитування виявило, що схильні до оборони своїх порушених прав та вживають для цього якісь дії доволі незначна частка працівників ОВС – взагалі не скаржаться до вищих інстанцій працівники у 13 з 22 МРОМ, а частка тих, хто вживає дійові заходи, складає 30% і більше лише у 4-х  МРОМ. Натомість спокійно сприймають таку ситуацію понад 25% у 12 з 22-х МРОМ.

У 6 МРОМ виявилися працівники, у яких керівник вимагав порушувати права людини постійно,  іноді це траплялося  в 16 МРОМ, причому у всіх кримських МРОМ. Дехто з опитуваних не став відповідати на це питання.

Зізналися, що самі порушували права людини, працівники всіх райвідділів Донецька та АР Крим. Заперечували такі випадки як правило працівники регіональних відділів міліції Донеччини.

У всіх МРОМ є працівники, які вважають „НЕможливим ефективно виконувати службові завдання, не порушуючи при цьому конституційні права та свободи громадян”. Їх частка коливається від 4% до 19% в регіональних ОВС Донеччини (лише у двох з 12 вона складає 26-32%). Разом з тим від 15% до 38% таких працівників є в райвідділах Донецька та в АР Крим (лише у двох з 10 ця частка менше).

На це питання не надавали відповіді іноді до 36-42% опитуваних, що те ж є показчиком ставлення до такого вибору. Така реакція опитуваних на це питання може свідчити про те, що значна частка працівників міліції виправдовує можливість порушення прав людини. Це підтверджується й відповідями на інші питання анкети. Загальне ставлення значної частки працівників ОВС до фактів порушень наступне: такою є „система”, такою є „держава”, не порушувати права людини та працювати ефективно часто неможливо. Таким чином корені порушень прав людини вони бачать не у собі, і відповідальність за такі порушення покладають не на себе особисто, а на державу, на систему, на керівництво, на обставини.

Готовність виправдати порушення прав людини є надто небезпечним фактором, і шляхи протистояння таким виправданням потрібно шукати наполегливо та рішуче.

 

2.11. Після візитів

 

Учасники спільних (обмінних) візитів приділили значну увагу й наслідкам своїх візитів, відслідковували, яким чином органи ВС в Криму та на Донеччині реагували на результати їх спільної діяльності. Особлива увага була приділена випадкам брутального порушення прав людини, виявлених під час спільних візитів МГ до Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим та Київського РВ м. Донецька.

У випадку з Київським РВ м. Донецька помічник Міністра вже на третій день після візиту звернувся з листом до начальника 4 відділу ВВБ в Донецькій області СВБ ГУБОЗ МВС України з проханням «провести ретельну перевірку по даному факту, детально опитати  всіх учасників події».

Листом у відповідь начальник 4 відділу ВВБ в Донецькій області надіслав помічнику Міністра Висновок службового розслідування за фактом порушень, виявлених під час візиту мобільної групи по моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС до Київського РВ Донецького МУ від 4 листопада 2008 року. Висновок зроблений в.о. начальника Штабу Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області та затверджений заступником начальника ГУМВС України в Донецькій області – начальником Донецького МУ.

Серед іншого, у Висновку зазначається, що «опитаний особовий склад, що ніс службу у добовому наряді в складі слідчо-оперативних груп, факт утримання 23.10.2008 року вищезазначених осіб в адміністративному будинку райвідділу не підтвердив».

Ознайомлення з цим Висновком виявило його численні недоліки та вади і справило враження, начебто винуватців порушень намагаються убезпечити від відповідальності.

Трохи згодом була проведена перевірка викладених у Звіті мобільної групи фактів інспектором Штабу ГУМВС України в Донецькій області, за результатами якої підготовлено відповідний Висновок

В ньому відмічалося, зокрема, що працівники Київського РВ «зазначають, що 23.10.2008 приблизно о 22.00 год. до чергової частини райвідділу звернулася жінка циганської національності з питанням, чи не затримувався працівниками міліції чоловік без ноги, а 24.10.2008 вранці її було затримано та доставлено до райвідділу. Крім цього, згідно з довідкою Головного лікаря станції швидкої медичної допомоги м. Донецька від 27.10.2008 № 606 о 21.00 год. 23.10.2008 у приміщенні Київського РВ була здійснена медична допомога С.

Зазначене вище ставить під сумнів факт затримання громадян С., В. та А. саме 24.10.2008. Крім цього, наявність в особистому користуванні громадян С. та В. автомобіля «Опель Астра» ставлять під сумнів потребу у жебрацтві останніми.

При проведенні службового розслідування не були з'ясовані причини виклику медичних працівників до Київського РВ. Не встановлено особу, яка вилучила мобільний телефон у громадян Молдови та його місцезнаходження. Не з'ясовано про причини розбіжностей часу та дати затримання В., С. та А. Не вивчена повною мірою особиста роль начальника райвідділу М. у керівництві підлеглого підрозділу. Зазначене вище свідчить про поверхове його проведення та невиконання у повному обсязі вимог наказу МВС України № 552-91, яким затверджена Інструкція з проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України».

  В результаті цієї перевірки начальника Київського РВ попереджено про неповну посадову відповідність, а в.о. начальника штабу Донецького МУ «суворо вказано на неякісне проведення службового розслідування за фактами порушень, виявлених мобільною групою з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності ОВС».

Разом з тим й перевірка Штабу ГУМВС попри більший рівень її ретельності порівняно з перевіркою міськуправління внутрішніх справ, мала певні аспекти, які викликали зауваження до неї. Співголова Громадської ради з прав людини при ГУМВС України в Донецькій області, член мобільної групи у Донецькій області у своєму листі від 17.11.2008 р. на ім’я Помічника Міністра з прав людини виклав свої зауваження до цього висновку (Додаток 3), і, зокрема, відмітив:

«Відзначаючи високу міру відповідальності при проведенні перевірки, хотів би звернути увагу на те, що в деяких моментах ця перевірка, а як наслідок – і її висновки та вжиті заходи – не зовсім корелюють з вимогами міжнародних стандартів у сфері дотримання прав людини, а саме:

1.   Як випливає з результатів перевірки, працівники Київського РВ покарані за порушення Інструкцій та вимог відомчих актів. Чи не найтяжче їх порушення – нереєстрація затриманих громадян. Натомість, мобільна група виявила фактично порушення норм ст. 29 Конституції України, яка проголошує право громадян на свободу та особисту недоторканість, ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини в частині гарантій дотримання прав людини при затриманні осіб, неналежне поводження із затриманими, порушення термінів їх тримання, відсутність законних підстав для їх затримання. Але згідно висновків перевірки, за всі ці брутальні порушення прав людини винуватці ніякої відповідальності не понесли, начебто це і не є порушеннями.

2.   Поза увагою та оцінкою керівництва ГУ МВС України в Донецькій області залишились неодноразові спроби з боку начальника Київського РВ та його підлеглих ввести в оману членів мобільної групи. Не зрозуміло, чи понесли відповідальність особи, які вилучили мобільні телефони у громадян Молдови та не повернули їх. Такі дії міліціонерів складають злочин, передбачений Кримінальним кодексом.

Зазначені моменти вбачаються, на жаль, як приклад усталених стандартів проведення службових перевірок, вони потребують обов’язкового обговорення задля пошуку оптимальних та таких, що відповідають високим стандартам дотримання прав людини, алгоритмів проведення подібних перевірок.

В цьому контексті вбачається важливою ініціатива, до якої, як здається, поставилися з прихильністю – про проведення окремої спеціальної зустрічі у колі фахівців ГУМВС та членів мобільної групи та Громадської ради з прав людини. Сподіваюсь, що незабаром така зустріч відбудеться».

 

Згодом була здійснена й додаткова перевірка цих же фактів Головним Штабом МВС України. Виявлені порушення та недоліки містяться у Доповідній записці про результати перевірки щодо порушень прав людини у Київському РВ м. Донецька на ім’я заступника Міністра внутрішніх справ України, в якій зокрема йдеться:

«Під час проведення перевірок за недоліками виявленим в Київському РВ 19.06.2008 та 24.10.2008 не були з'ясовані всі обставини затримання осіб, причини виклику медичних працівників, вилучення речей та документів. Не вивчена організуюча діяльність керівництва райвідділу. Зазначене свідчить про невиконання у повному обсязі вимог наказу МВС України №552-91, яким затверджена Інструкція з проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Із викладеного слідує, що факти викладені у доповідній записці заступника керівника Апарату Міністра-радника Міністра Левченко К.Б. щодо порушення прав людини у Київському РВ та неналежне проведення службових розслідувань знайшли підтвердження»

 

У випадку з виявленими порушеннями у Феодосійському МВ Помічник Міністра з прав людини в АР Крим 15 жовтня 2008 року звернулася до начальника  Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим з приводу виявлених порушень в ході моніторингового візиту 05.10.2008 спільної мобільної групи до Феодосійського ІТТ. В своєму листі Помічник Міністра просила здійснити заходи щодо усунення виявлених недоліків та недопущення їх в подальшому, а також письмово повідомити про результати проведеної перевірки.

У своїй відповіді на лист Помічника Міністра в.о. начальника Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим повідомив, що звіт мобільної групи по моніторингу дотримання прав та свобод людини в діяльності ОВС взятий до уваги, за вказаними у звіті недоліками проведено службове розслідування, за результатами якого посадові особи Феодосійського МВ притягнуті до дисциплінарної відповідальності (зокрема, за порушення вимог ЗУ «Про попереднє ув’язнення»).

Проте надана відповідь не містила конкретної інформації про заходи реагування, і тому координаторка мобільної групи АР Крим звернулася із запитом до заступника начальника ГУ МВС України в АР Крим – начальника Управління кадрового забезпечення (УКЗ) з приводу неякісної перевірки фактів, виявлених під час моніторингового візиту до Феодосійського МВ, в якому, зокрема, йшлося:

«З отриманої відповіді незрозуміло, які саме факти були перевірені, що з цих фактів підтвердилось, а що ні. Очевидно, що співробітники Феодосійського МВ, причетні до неналежного утримання неповнолітніх Д. та Ю. дві доби в кабінеті слідчого, а також до жорстокого поводження з ними (побиття, залякування) – не понесли будь-якої відповідальності. Не зрозуміло також, в чому саме полягає провина покараного начальника ІТТ, що саме він порушив. Відсутність будь-якої інформації про це унеможливлює оцінку адекватності застосованого до нього стягнення.

Оскільки у отриманій від в.о. начальника Феодосійського МВ відповіді відсутня будь-яка конкретна інформація про перевірку фактів, які були виявлені мобільною групою з моніторингу дотримання прав людини в ході візиту 05.10.2008, існують підстави вважати, що ця перевірка проведена ним поверхово, не є всебічною та вичерпною»

Запит завершується проханням «здійснити повторну ретельну перевірку вищеназваних фактів порушення прав людини, які були виявлені мобільною групою під час візиту 05.10.2008 до Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим.»

У відповіді на цей запит заступник начальника ГУ МВС України в АР Крим – начальник УКЗ визнав, що «факти, викладені у листі про порушення знайшли своє підтвердження». Але тільки у частині порушення режиму окремого тримання неповнолітніх в ІТТ без відповідної санкції прокурора. Одночасно Начальник УКЗ повідомив, що пересилає запит начальнику Слідчого Управління ГУ МВС України в АР Крим, який, в свою чергу, повідомив, що:

«У ході перевірки встановлено, що  за фактами вчинення неповнолітніми Д. та Ю. низки крадіжок чужого майна, слідчим відділом Феодосійського міського відділу порушені кримінальні справі

При проведенні досудового слідства… слідчим СВ Феодосійського міського відділу В. затримано неповнолітніх Д. та Ю. в порядку ст. 115 КПК України в підозрі скоєння тяжких злочинів … у той же день о 23-20 поміщено до ІТТ Феодосійського міського відділу. Про затримання повідомлено батьків неповнолітніх та до прокуратури м. Феодосії, якою здійснюється процесуальний нагляд за проведенням досудового слідства у кримінальній справі.

Під час проведення досудового слідства у даній кримінальній справі, на дії слідчого від неповнолітніх Д. та Ю., їх захисників, не надходило ніяких клопотань та скарг щодо допущених процесуальних порушень та порушень конституційних прав.

При проведенні додаткового службового розслідування викладені в листі факти порушень не знайшли свого підтвердження».

У відповіді начальника Слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим також містяться деякі невідповідності та розбіжності, що викликали повторні листи з уточнюючими запитаннями. Наприклад, у листі повідомляється, що про затримання неповнолітніх повідомлено їх батькам, тоді як вони проживали в інтернаті та є сиротами.

В обох випадках реакція міліцейських структур висвітила своєрідний рівень адекватності реагування на подібні сюжети, зазвичай притаманний керівним органам міліції у подібних ситуаціях, коли корпоративній солідарності віддається перевага перед вимогами закону. 

В обох регіонах було виявлено, що попри фіксацію мобільними групами у своїх звітах одних і тих же недоліків, вони регулярно виявляються в інших відділах внутрішніх справ. Тому до керівництва органів міліції Криму та Донеччини були надіслані відповідні листи з пропозиціями щодо усунення типових порушень, які виявляються під час візитів мобільних груп (Додаток 4). Реакцією ГУМВС України в Донецькій області стала Вказівка №23/1617 від 17.12.2008 р. (Додаток 5). В АР Крим була видана Вказівка ГУ МВС України в АР Крим від 25.12.2008 № 88 щодо обов’язкового впровадження журналів медичних оглядів (Додаток 6), а докладну відповідь щодо заходів, які вживаються для поліпшення стану в ОВС, надіслав заступник начальника ГУ МВС України в АР Крим, начальник МГБ  (Додаток 7).  При цьому він запропонував мобільній групі обов’язково доповідати йому про порушення, виявлені в спеціальних установах міліції міськрайорганів ГУ МВС України в АР Крим, а також запитувати будь-яку інформацію та документи зі спеціальних установ міліції тільки через СОД СУМ ВООГП УГБ Головного управління, що фактично обмежує можливості запитування інформації.

Доречним способом повідомити керівництву МРОМ про необхідність вживати заходи щодо дотримання прав людини міг би бути розгляд питань їх дотримання та діяльності мобільної групи на колегії ГУМВС. Тому координатор мобільної групи Донецької області декілька разів звертався з наполегливими пропозиціями «винести на найближчу колегію ГУ МВС України в Донецькій області питання щодо обговорення результатів діяльності мобільних груп». Але всі його звернення залишились без відповідного реагування. Лише наприкінці грудня Штабом ГУМВС була проведена нарада, на якій координатору мобільної групи було запропоновано лише «висвітлити питання дотримання конституційних прав і свобод людини у діяльності ОВС». На нараді прозвучала пропозиція проводити такі зустрічі щокварталу, але протягом наступного півроку наради не проводились.

Очевидно, такий рівень опікування проблематикою дотримання прав людини в органах внутрішніх справ можна оцінити як явно недостатній та не адекватний значущості питання.

Більш уважно поставилися до діяльності мобільної групи у Криму. В ГУ МВС АР Крим 19 січня 2009 року була проведена нарада керівництва ГУ МВС, на якій розглядалося питання діяльності мобільної групи. На цю нараду була запрошена помічник Міністра Новікова М.В., яка виступала з доповіддю, проте члени мобільної групи на нараду запрошені не були.

Обмінні візити виявили ще одну важливу обставину: члени мобільної групи не завжди володіють необхідними знаннями нормативних документів, які регламентують ті чи інші аспекти діяльності структур МРОМ. Задля виправлення ситуації були надіслані відповідні запити керівництву управлінь МВС в АР Крим і Донецької області. Реакція керівництва управлінь на запит щодо надання нормативних документів варта уваги.

В ГУМВС АР Крим на запит помічника Міністра значна частка запитуваних документів була надана.

Керівництво управління у Донецькій області довгий час взагалі не відповідало. Зрештою заступник начальника управління ГУМВС у Донецькій області надав відповідь лише  9 лютого 2009 року, хоча копію запиту отримав особисто ще 23 грудня 2008 року. Своїм листом він фактично відмовив у наданні будь-яких документів, посилаючись на Примірну інструкцію з діловодства. Очевидно, таке ставлення керівництва ГУ МВС в Донецькій області до забезпечення діяльності мобільної групи  є неприйнятним. Воно суперечить п. 4.4. ПОЛОЖЕННЯ про постійно діючі мобільні групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ, затвердженого Наказом МВС України № 894 від 31.08.2006 р., де чітко вказано:

„Мобільним групам для виконання покладених на  них  обов'язків надається право:

 У встановленому порядку запитувати й отримувати від органів внутрішніх справ інформацію та інші матеріали і документи з питань,  що належать до компетенції мобільних груп, дотримуючись вимог законодавства України щодо збереження державної таємниці”.

 Відзначаючи важливу роль керівництва Кримського та Донецького управлінь МВС у забезпеченні діяльності мобільних груп та сприяння у проведенні обмінних візитів за їх результатами помічники Міністра двох регіонів надіслали листи керівникам сусідніх управлінь МВС з висловленням подяки за підтримку в організації та проведення цих візитів.

 

2.12. Пропозиції щодо візитів мобільної групи  до МРОМ

 

2.12.1. Доцільно заздалегідь сформувати алгоритм дій мобільної групи при візиті, особливо, на його початку. З урахуванням можливості вживання заходів по прихованню порушень з боку працівників МРОМ, оптимальним вбачається алгоритм, коли спочатку візиту члени мобільної групи проходять до Чергової частини МРОМ, дивляться кімнати для затриманих та журнали, які ведуться у Черговій частині (Журнал реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (ЖРЗПЗ), Журнал обліку інформації, що не містить явних ознак злочину (ЖОІ), Журнал обліку осіб, які відвідали міськрайлінорган (якщо є), Книга обліку осіб, доставлених до міськрайліноргану та ін.).

2.12.2. В разі необхідності та виправданих підозр про порушення, які відображені, а часто – не відображені в журналах – віднаходити можливості для фіксації виявленого стану цих журналів.

2.12.3. При плануванні моніторингового візиту доцільним є розподіл між членами мобільної групи кола обов’язків (зокрема, по опитуванню працівників МРОМ, до якого здійснюється візит, вивченню Журналів МРОМ, огляду відділів МРОМ, інтерв’юванню осіб, які затримані (заарештовані) тощо). 

2.12.4 Важливою є тональність питань, їх побудова та ясність.

2.12.5 Скрізь, де це можливо, уникати оцінок, вимог, докорів, що щось не так зроблено. Намагатись максимально це концентрувати у формулюваннях питань.

2.12.6 Під час проведення моніторингового візиту членам мобільної групи завжди потрібно бути готовим до несподіваних ситуацій, при потребі приймати рішення про зміну попереднього плану візиту, підходити творчо до з’ясування обставин виявлених фактів. 

2.12.7 Під час візиту бажано всі дані, які необхідні для повного та всебічного уявлення про стан утримання осіб в Кімнатах для затриманих та ІТТ (за алгоритмом візиту, передбаченим Наказом №894) – отримувати неопосередковано та по можливості перевіряти (тобто писати лише те, що можна бачити «на власні очі»). Наприклад, є чи ні вода, чи є працюючі кварцові лампи, чи працює душ та ін. 

2.12.8 Варто хоча б мінімально опитувати особовий склад підрозділів ОВС щодо дотримання їх прав та свобод, доцільно впровадити опитування за формою (анкетою).

2.12.9 Після закінчення моніторингу бажано проводити фінальну зустріч з керівництвом міськрайліноргану міліції.

2.12.10  Будь-які заходи реагування з боку представників міліції на виявлені порушення бажано вживати через певний час після візиту, аби відокремити візит мобільної групи як такий від якихось можливих стягнень та висновків щодо роботи підрозділу ОВС, що перевірявся.

2.12.11  Бажано, щоб члени мобільної групи передавали для підрозділів ОВС певні інформаційні матеріали, яких, як правило, самі МРОМ не мають. Це можуть бути Рекомендації Ради Європи, опис прикладів справ Європейського Суду, перелік правозахисних організацій, до яких можуть звертатись громадяни за захистом своїх прав, пам’ятки для затриманих тощо.

2.12.12  Не пізніше певного проміжку часу після візиту (від одного-двох тижнів до двох-трьох місяців) перевіряти виконання рекомендацій за наслідками візиту. Це можна робити, зокрема, шляхом надсилання письмового запиту до ОВС від координатора мобільної групи або помічника Міністра, через Штаб ГУ МВС, або шляхом повторної перевірки.

2.12.13   Не рідше одного разу на півроку проводити узагальнення результатів візитів з формулюванням рекомендацій як для підрозділу ОВС, так і для керівництва територіального управління внутрішніх справ у регіоні.

2.12.14  Періодично заслуховувати інформацію про діяльність мобільної групи на Громадській Раді при ГУ МВС.

2.12.15   Особливо ретельно ставитись до прикладів брутального порушення прав людини, уважно супроводжувати процес перевірки фактів, не допускати поверхового розгляду таких випадків перевіряючими структурами ОВС, вживати заходів до ретельного, повного та об’єктивного розгляду таких випадків. За результатами розслідування таких випадків готувати окремі описи ситуацій, порушень, обставин, які сприяли таким порушенням, їх оцінку, при потребі оцінювати якість та ретельність перевірок виявлених фактів брутальних порушень прав людини, сприяти розгляду цих випадків та наслідків їх розслідувань на колегії УМВС в регіоні та поширенню цієї інформації, як мінімум, серед всіх ОВС регіону – для інформування, профілактики.

2.12.16   Ініціювати спільні виїзди мобільних груп з різних регіонів – для обміну досвідом, підвищення рівня професіоналізму членів мобільних груп. Намагатись залучати до виїздів в інші регіони не тільки членів мобільних груп – представників громадськості, а й членів-працівників ОВС.

 

3. Семінари для особового складу підрозділу ОВС

 

Досвід роботи наших мобільних груп переконливо свідчить, що причиною порушення прав людини з боку працівників міліції може стати елементарне незнання правоохоронцями загальноприйнятих стандартів в сфері дотримання та захисту прав людини. Проведення моніторингових візитів мобільної групи може виявити цю прогалину, але будь-яким чином не ліквідує її. Тому важливим компонентом превенції порушень в діяльності ОВС мають стати не тільки візити мобільної групи, а ще більшою мірою регулярні семінари для особового складу МРОМ на теми дотримання прав людини та загальних стандартів, які існують у цій сфері, перш за все – практики візитів Європейського Комітету із запобігання катувань та рішень Європейського суду з прав людини. Без такого комплексного підходу превентивність моніторингових візитів матиме відчутно менший ефект.

Ми вважаємо за необхідне уважно поставитись до пропозиції доповнювати діяльність мобільних груп проведенням регулярних семінарів з дотримання прав людини для особового складу МРОМ.

Координатор донецької мобільної групи та помічник Міністра з прав людини в Донецькій області провели протягом літа 2008 року більше десяти семінарів в інтерактивній формі для особового складу райвідділів міста Донецька на тему застосування міжнародних стандартів поводження із затриманими. Семінари виявили доволі низьку обізнаність працівників міліції у цій сфері та значний інтерес до цієї проблематики.

В рамках обміну досвідом під час візиту кримчан на Донеччину 23-24 жовтня 2008 року був підготовлений та проведений у Куйбишевському РВ м. Донецька семінар для особового складу на тему «Міжнародні документи з прав людини у діяльності органів міліції». Семінар відбувся в рамках службової підготовки, в ньому взяли участь понад 60 працівників райвідділу міліції. Під час семінару його учасники ознайомилися з діяльністю правозахисних організацій, отримали початкові відомості про Європейську Конвенції з прав людини, про діяльність Європейського Суду з прав людини, зокрема, про знакову справу «Рібіч проти Австрії» (Додаток 8), та про візити Європейського Комітету із запобігання катувань до України

Учасники семінару в Куйбишевському РВ мали можливість ставити питання протягом семінару, висловлювати свої думки. Такій розкутості та підвищеній активності сприяли не тільки актуальність теми та її зв'язок з практичною діяльністю слухачів, а, ймовірно, й те, що на час проведення семінару на прохання членів мобільної групи керівництво РВ у приміщенні було відсутнє. Це сприяло розкутій атмосфері, свободі у обміні думками. Особливу зацікавленість викликала справа «Рібіч проти Австрії», а також наведені приклади з роботи міліції Криму.

Варто підкреслити, що про проведення семінару були повідомлені представники Центру громадських зв’язків ГУ МВС України в Донецькій області та запрошені до участі у ньому. З невідомих причин від ЦГЗ на семінарі нікого не було.

  Під час візиту до Криму 7 листопада 2008 року був підготовлений та проведений семінар (у вигляді мультимедійної презентації) на тему: «Попередження проявів ксенофобії у полікультурному суспільстві» у Чорноморському РВ. Презентація відбулася в рамках проведення службової підготовки, в ній взяли участь понад 50 співробітників Чорноморського РВ. Під час презентації її учасники ознайомилися  з ключовими моментами проявів ксенофобії та нетерпимості (поняття та прояви в українському суспільстві),  можливостями подолання ксенофобії (міжнародне та національне законодавство), отримали рекомендації щодо роботи з національними меншинами та іншу важливу інформацію. Окремим фрагментом була представлена інформація щодо расистських та нацистських угруповань, які діють на території України, їх чисельності, місця концентрації, характерних ознак членів цих угруповань (зовнішній вигляд, татуювання тощо) та прикладів пропагандистських матеріалів. 

Учасники презентації у Чорноморську виявили зацікавленість проблематикою, оскільки Крим є тією унікальною територією України, на якій вдається мирно співіснувати приблизно 127 національностям та культурам. Тому особливостями роботи кримської міліції є врахування цієї полікультурної компоненти. На жаль, це не завжди вдається. Тому подібні семінари, на яких постає проблема ксенофобії та толерантності, є вкрай важливими для підвищення загальної та правової культури працівників міліції, для зростання професійного рівня їх роботи.

В рамках візиту спільної мобільної групи до Феодосії 26 грудня 2008 року в рамках службової підготовки було проведено заняття (лекція–бесіда) з особовим складом МВ.  Під час цього заняття відбувся перегляд фільму «Врятувати рядового Міхєєва» (випадок, коли в Росії міліціонер підозрювався у вбивстві та до нього застосовували жорстокі тортури). Цей фільм був представлений на V Міжнародному фестивалі «Дні  документального кіно про права людини «Український контекст» у березні 2008 року, та отримав приз „За професійне ставлення до теми прав людини”. 

 

Висновки та рекомендації.  Проведення семінарів з проблематики прав людини для особового складу МРОМ викликає інтерес, очевидно, що  насправді подібних занять з таким змістом майже не проводиться для співробітників міліції, і їх обізнаність у цій сфері мінімальна. Незнання практики Європейського суду з прав людини у сфері питань затримання громадян, поводження з ними, а також майже повне незнання практики візитів Європейського Комітету із запобігання катувань створює підґрунтя для ймовірних та систематичних порушень прав людини щодо затриманих осіб з боку особового складу ОВС.

Має суттєве значення підбір тематики занять, послідовність представлення тем для обговорення. Без попереднього загального уявлення про права людини, про міжнародні документи та стандарти у цій сфері, про механізми захисту прав, не бажано давати вузько специфічні теми, бо в такому випадку відсутні орієнтири, «прив’язки» саме цих конкретних знань до всього комплексу проблематики прав людини. Ефект від таких семінарів може бути за умови, що буде проведено їх ціла низка (не менше 6-7). Ефективність також знижується, якщо учасникам семінарів не надавати можливості ставити питання, дискутувати, висловлювати свою точку зору. При цьому важливо максимально уникати оцінок висловлених думок. Найоптимальнішій режим спілкування з аудиторією – це обмін думками, навіть якщо деякі з них видаються очевидно помилковими або неприйнятними. Важливо не стільки надати якусь певну інформацію про міжнародні стандарти у сфері прав людини, скільки спонукати працівників ОВС замислитись над цими проблемами, поставити питання, висловити свою точку зору. 

Бажано мати на увазі, що на активність учасників таких семінарів може впливати стримуючим чином присутність керівництва МРОМ.

 

3.1.  Пропозиції щодо проведення семінарів

 

3.1.1.  Важливим елементом запобігання порушень прав людини працівниками ОВС можуть бути семінари для особового складу. Доцільно використовувати для їх проведення час, виділений для службової підготовки.

3.1.2.   Тривалість таких семінарів (занять) спочатку може не перевищувати 1-1,5 години. Треба бути дуже ретельним при виборі тем для таких занять, вони не мають бути надто складними та спеціалізованими.

3.1.3.   Форма проведення занять має бути максимально інтерактивна. 

3.1.4.   Бажано не обмежуватись одним-двома заняттями для конкретного ОВС або окремої групи працівників ОВС. Помітний ефект від занять може бути відчутним, коли проводиться низка семінарів (занять) – мінімум 5-6 з розумними інтервалами між ними – від двох-трьох тижнів до одного-двох місяців. 

3.1.5.   Серед початкових тем можуть бути – ознайомлення з діяльністю Європейського Комітету проти катувань (з прикладами його рекомендацій та висновків по окремим питанням діяльності міліції в Україні), Європейського Суду з прав людини (з окремими прикладами класичних рішень щодо поліції, в першу чергу Справа «Рібіч проти Австрії»), з діяльністю правозахисних організацій, вітчизняних та міжнародних. Предметом розгляду на таких заняттях може бути і діяльність мобільних груп, Громадських рад при ОВС (із запрошенням до участі членів Громадської Ради),  помічника Міністра з прав людини

 

4. Проведення засідання Громадської Ради

Під час візиту кримчан на Донеччину 24 жовтня було проведено засідання Громадської ради при ГУ МВС України в Донецькій області. Попереднє засідання відбувалося 29 травня 2008 р.

Співголова Громадської Ради – начальник ГУМВС був відсутній, ведучім засіданні був другий співголова – від громадськості Олександр Букалов. Засідання проходило жваво, зацікавлено. Виступи часом були емоційні, особливо щодо питання порушення прав людини у діяльності Київського РВ м. Донецька. Учасники засідання відверто ділилися своїми думками, дискутували. В обговоренні питань брали активну участь і представники Громадської Ради при ГУ МВС України в АР Крим.

Під час візиту в Крим 7 листопада було проведено засідання Громадської ради при ГУМВС України в АР Крим. Попереднє засідання відбувалося у червні 2008 р. Головував на засіданні  заступник Начальника ГУ МВС України в АР Крим, начальник УКЗ Княщук В.І. На порядок денний було винесено багато питань, в тому числі – обговорення діяльності кримської мобільної групи. Також важливим питанням стало формування бібліотек у спеціальних установах МВС України в АР Крим та участі представників громадськості у поповненні цих бібліотек правовою, духовною, художньою літературою. Першим свій вклад у справу надання літератури у бібліотеки всіх  ІТТ в Криму зробив співголова Громадськї Ради ГУМВС України в Донецькій області, голова ради правозахисної організації «Донецький Меморіал», і разом з тим координатор донецької мобільної групи Букалов О.П., який передав для спецустанов Криму видання «Взяття під варту: можливості оскарження» та «Оскарження вироків»

Зауважимо, що ані на Донеччині, ані в Криму на засідання Громадської Ради начальники ГУ МВС, які є водночас співголовами Громадської Ради від міліцейської частини, не з’явилися.

 

Висновки та рекомендації

 

Проведення засідання Громадської ради з прав людини при ГУМВС за участю колег з іншого регіону вбачається доволі плідним та ефективним способом обміну досвідом. Особливо важливим є обрання тональності розмови громадськості та працівників відомства, алгоритми пошуку оптимальних рішень, розподілу відповідальності в раді між її членами. Також цікавою є практика порівняння роботи Громадських Рад різних регіонів, постанова питань для розгляду, а також розподіл обов’язків між членами Громадських Рад (в тому числі, міліцейської частини).

Слід наголосити, що участь у засіданні Громадської Ради представників з іншого регіону може сприяти уніфікації роботи цієї інституції. Звичайно, в кожному регіоні є свої особливості як в постановці специфічних питань, так і у рівні співпраці та діалогу громадськості та міліцейської частини. Однак основи роботи, підходи, практика складання порядку денного, підготовки протоколу засідання, рішень за ним є вкрай важливим.

Серед рекомендацій, які були обговорені членами Громадських Рад АР Крим та Донецької області, слід виділити наступні:

1. Необхідно намагатися, щоб всі члени Громадської Ради на засідання мали не тільки порядок денний, але й скорочені тексти виступів та проекти рішень по кожному питанню. Задля цього треба заздалегідь готувати порядок денний, розсилати його членам Громадської Ради та просити надати письмовий варіант виступів тих, хто готує доповідь на засідання.

2. Якщо до складу Громадської Ради планується ввести нового члена, бажано, щоб заздалегідь його / її резюме було розіслано членам Ради.

3. Треба слідкувати за документотворчою частиною діяльності Громадської Ради. Оскільки рішення Громадської Ради повинні підписати її співголови, або їх заступники, треба вчасно готувати проект рішення за результатами засідання. 

 

5. Робота зі ЗМІ

 

Висвітлення у пресі діяльності мобільних груп та помічників Міністра є вкрай важливим елементом у діяльності з моніторингу дотримання прав людини. Для здійснення громадського контролю важливо не тільки, щоб представники громадськості мали можливість потрапляти до МРОМ та ІТТ, знайомитись з умовами тримання затриманих осіб, з рівнем дотримання їх прав, з умовами роботи працівників МРОМ, з їх проблемами. Вкрай важливо, щоб про це знало суспільство. І саме засоби масової інформації повинні відображати та розповсюджувати інформацію щодо діяльності цих превентивних інституцій забезпечення та дотримання прав людини в діяльності ОВС.

Під час візиту членів кримської мобільної групи на Донеччину 23 жовтня була підготовлена та проведена прес-конференція для журналістів на тему „Мобільні групи з моніторингу дотримання прав людини в МВС: досвід регіонів”, в якій взяли участь помічники Міністра з прав людини та координатори мобільних груп Донецької області та АР Крим. Перед її проведенням було здійснено розсилку прес-анонсу заходу (Додаток 9), журналісти були повідомлені, в тому числі представники Центру громадських зв’язків (ЦГЗ) ГУ МВС України в Донецькій області. Від ЦГЗ жодного представника не було.

Варто додати, що після прес-конференції згодом відбувся окремий візит журналіста газети „Донецкий кряж” до помічника Міністра у Донецькій області та було підготовлено велике інтерв’ю. 

Безсумнівно, що участь у подібних заходах представників ЦГЗ ГУ МВС є вкрай важливою. На жаль, під час візиту на Донеччину представників АР Крим – і це варто підкреслити – ані на семінар у Куйбишевському РВ, ані на прес-конференцію вони не з’явилися з невідомих причин.

 

5. 1.  Пропозиції щодо роботи зі ЗМІ.

 

5.1.1.  Періодично проводити прес-конференції та інформувати громадськість про діяльність мобільної групи. При цьому бажано не обмежуватись розповіддю про роботу мобільної групи та її досягнення, а надавати журналістам «в папері» як статистичну інформацію про роботу мобільної групи, так і приклади окремих цікавих випадків виявлених фактів, як негативних, так і, по можливості, позитивних про роботу ОВС.

5.1.2.   Бажано залучати до висвітлення роботи мобільної групи у пресі перш за все ЦГЗ УМВС. Натомість при байдужості або недостатній ефективності цієї структури виходити на спілкування з пресою без її участі. 

5.1.3.   Доволі складною може бути підготовка матеріалів про роботу мобільної групи для преси (огляди), зроблені у ключі, придатному для використання ЗМІ. Підготовка таких матеріалів без урахування специфіки роботи журналістів та манери подачі матеріалів у ЗМІ може викликати зворотній ефект – про діяльність мобільної групи буде писати їм нецікаво, то ж і інформація буде або ігноруватись, або подаватись дуже коротко, якщо навіть не викривлено. 

5.1.4.   Варто знаходити журналістів, які виявляють інтерес до тематики та висвітлення діяльності ОВС, та залучати їх до співпраці.

 

6. Меморандум

Своєрідним підбиттям підсумків та узагальненням спільної роботи мобільних груп Донецької області та АР Крим став Меморандум  «Про удосконалення діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення прав людини і свобод в діяльності ОВС» від 28 листопада 2008 року (Додаток 10) В ньому міститься перелік типових порушень та недоліків, які виявили члени мобільних груп під час обмінних візитів, а також можливі шляхи системного впливу на покращення ситуації з дотриманням прав людини у діяльності органів ОВС. В ньому, зокрема, відмічається необхідність проведення семінарів з міжнародних стандартів поводження із затриманими. Звертається увага на можливість удосконалення нормативної бази проведення службових перевірок. Перелік наведених у Меморандумі типових порушень не є вичерпним, але це перший досвід узагальнення результатів роботи спільної мобільної групи.

Меморандум було надіслано Начальникам ГУ МВС України в Донецькій області та в АР Крим, поширено через Апарат Міністра серед помічників Міністра у всіх областях України. Крім того, текст Меморандуму розміщений на сайті УГСПЛ.

 

7. Висновки  за результатами обмінних візитів

За результатами проведення обмінних візитів членів мобільних груп та помічників Міністра Донецької області та АР Крим можна зробити такі висновки:

-  обмін досвідом діяльності мобільних груп та помічників Міністра є дуже ефективним механізмом визначення та відпрацювання оптимального, ефективного механізму проведення моніторингових візитів до підрозділів ОВС;

-  визнаючи вкрай важливим здійснення поточних моніторингових візитів треба констатувати, що їх вплив на ситуацію дещо обмежений. Потрібна комплексність впливу на ситуацію з дотриманням працівниками МРОМ прав людини в своїй діяльності:

-  семінари з правозахисної тематики для особового складу МРОМ можуть та мають бути  важливим елементом діяльності мобільної групи та Громадської Ради;

-  періодичні прес-конференції, на яких підіймаються питання громадського контролю дотримання прав людини в діяльності ОВС та результатів роботи мобільної групи, є важливими, адже громадський контроль – це коли про діяльність громадськості по моніторингу дотримання прав людини поінформовано суспільство;

-  під час проведення моніторингового візиту до МРОМ  можуть бути ( і зовсім не виключені) ситуації, коли попередній план візиту потрібно змінити. Відповідно може змінитися алгоритм дій членів мобільної групи. Потрібно розробляти методики проведення візитів у неординарних надзвичайних  ситуаціях;

-  важливим є відверте обговорення наробок мобільної групи на засіданнях відповідних Громадських Рад. Участь помічників Міністра з інших регіонів як у моніторингових візитах мобільної групи, так і у засіданнях Громадської Ради дозволяє обмінюватись думками та досвідом щодо процедур реагування на виявлені порушення, ініціювати конструктивне, плідне обговорення питань роботи мобільної групи та діяльності ГР взагалі

 

РЕЗЮМЕ

 

1. Здійснення спільної ініціативи мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав та свобод людини та громадянина в діяльності ОВС при ГУМВС України у Донецькій області та ГУМВС України в АР Крим з проведення обмінних візитів цих груп виявило потужний потенціал такої форми роботи, сприяло обміну досвідом проведення моніторингових візитів. Започатковані обмінні візити стали ефективною формою підвищення професійного рівня членів мобільних груп, дієвим механізмом пошуку шляхів удосконалення цієї роботи, реагування на виявлені в ході візитів порушення.

2. Спілкування учасників обмінних візитів під час підготовки та проведення цих візитів, обговорення їх результатів дозволило обмінятись цікавими методичними знахідками, виявити певні недоліки в організації та проведенні моніторингових візитів кожної з обох мобільних груп. Порівняння досвіду двох груп, їх підходів, методичних прийомів збагатило їх арсенал.

3.  Дискусії у колі членів мобільних груп та помічників Міністра дозволили виявити ключові  моменти в організації та проведенні візитів. Такими вбачаються, зокрема, дії в неординарних ситуаціях під час проведення візитів, дії членів мобільних груп та помічників Міністра після візитів. Важливу роль у досягненні позитивного результату діяльності мобільних груп відіграє зворотній зв'язок – інформування мобільних груп про ефективність та оперативність вжиття заходів з усунення виявлених недоліків, оцінка результативності та впливовості візитів. Особливу увагу слід приділяти реагуванню на серйозні або навіть брутальні порушення прав людини, які можуть бути виявлені членами мобільної групи під час візитів.

4.  Невід’ємною компонентою дієвості моніторингових візитів є належна взаємодія зі структурами ОВС. Результативність візитів певною мірою залежить від ставлення керівництва управління МВС до діяльності мобільної групи та результатів її роботи. Це ставлення проявляється у  оперативності та дієвості реагування на виявлені під час візитів недоліки, у наполегливості вжиття заходів з їх ліквідації, у сприянні в забезпеченні необхідними нормативними документами, транспортом, своєчасним оформленням приписів, а також у оперативності реагування на звернення мобільної групи з різноманітними питаннями. Обмінні візити виявили різний рівень такого розуміння з боку керівництва управлінь у різних випадках. Нехтування потребами мобільних груп, недостатньо серйозне ставлення до їх діяльності, випадки зволікання у вирішенні поточних питань ускладнюють та гальмують діяльність мобільних груп, знижують їх ефективність, а іноді можуть призводити до непорозумінь та зайвого напруження у взаємодії членів мобільних груп та посадовців управління. Байдужість до діяльності мобільних груп з боку керівників структур ОВС не може бути непомітною для підлеглих та не впливати й на їх ставлення до мобільних груп. Тому перед мобільною групою постає необхідність підвищення ефективності моніторингових візитів через співпрацю зі структурами ОВС, перш за все ВВБ, ІОС, Штабом та іншими структурами ГУ МВС, оперативне інформування їх про результати моніторингових візитів. 

5. Важливим компонентом ефективної діяльності мобільної групи є забезпечення її нормативною документацією, яка регламентує роботу підрозділів МРОМ. Виявляти недоліки у діяльності підрозділів ОВС, визнавати певні дії або бездіяльність працівників ОВС порушенням чи ні без чіткого знання того, якими нормативними документами регламентується та чи інша вимога – дуже складно.  Незнання членами мобільних груп численних деталей нормативного забезпечення діяльності ОВС не тільки впливає на сприйняття цих груп працівниками міліції, але й позначається на ставленні особового складу до тих зауважень чи порад, які можуть при цьому висловлювати монітори. Тому особлива відповідальність полягає на посадовців ОВС, які мають змогу та обов’язок всіляко сприяти інформаційній підтримці діяльності мобільних груп. Нагальною вбачається проблема виявлення та збору всіх нормативних документів, які необхідні у діяльності мобільних груп. Першим та вкрай важливим кроком є забезпечення всіх мобільних груп цією документацією. Другим обов’язковим кроком має стати аналіз цих документів, виявлення рівня їх дотримання, аби на підставі досвіду їх впровадження виробити, при потребі, рекомендації з їх удосконалення з точки зору кращого забезпечення прав людини. 

6.  Обмін досвідом діяльності мобільних груп під час спільних візитів не обмежився тільки участю у моніторингових візитах. Учасники візитів взяли участь у проведенні занять зі службової підготовки особового складу деяких відділів міліції, спілкувалися з пресою на спеціально організованих прес-конференціях. Ними були також обговорені приклади їх співпраці з ЦЗГ своїх управлінь, рівень їх взаємодії, проблеми, які при цьому виникають. Висвітлення у ЗМІ діяльності мобільних груп є доволі важливою компонентою їх роботи. Інформування суспільства про діяльність груп, про виявлений ними рівень дотримання прав людини у діяльності ОВС, їх досягнення та можливі проблеми – одне з головних завдань діяльності мобільних груп. Тому досвід у цій сфері є вкрай важливим.

7.  За ініціативою донецької мобільної групи під час моніторингових візитів відбувалося опитування особового складу відділів міліції з використанням анкети, розробленої фахівцями Донецького юридичного інституту. Анкетування виявило доволі цікаву картину обізнаності особового складу з проблематикою прав людини, з їх ставленням до забезпечення дотримання прав людини у своїй діяльності. Ще більш вражаючими виявилися факти щодо низького рівня соціальної захищеності самих працівників міліції, порушення їх прав. Очевидно, що це не може не впливати на ставлення співробітників міліції до дотримання прав інших громадян. Вбачається доцільним для більш об’єктивної картини з дотриманням прав людини та виявлення соціальних проблем особового складу розглянути питання про впровадження такої форми моніторингу дотримання прав людини, як опитування працівників МРОМ. Це можна робити як під час візитів, так і під час проведення занять з особовим складом підрозділів ОВС (наприклад, проведення семінарів). Очевидно, що існуюча форма Анкети потребуватиме доопрацювання у напрямку її скорочення та більшої спрямованості на питання дотримання прав людини.

8.  Важливим висновком обмінних візитів для їх учасників стало те, що моніторингові візити як такі майже не впливають на ставлення працівників ОВС до питань дотримання прав людини. Вони сприймають ці візити як чергову, хоча й доволі своєрідну, перевірку, яка не вимагає від них якихось суттєвих змін у поточній діяльності, тим більше – у ставленні до проблем дотримання прав людини. Вони часто навіть не розуміють, чому у перевірці беруть участь сторонні для відомства особи, правозахисники. Тому само по собі проведення моніторингових візитів та викриття певних недоліків та порушень в діяльності підрозділів ОВС у сфері дотримання прав людини, не є впливовим фактором упередження можливих наступних порушень. Візити як такі доволі слабо впливають на підвищення розуміння пересічними працівниками міліції важливості проблем дотримання прав людини. Стратегічні цілі впровадження діяльності мобільних груп для забезпечення дотримання прав людини значною мірою залишаються недосягнутими. Тому очевидною постає необхідність комплексного підходу до підвищення рівня дотримання прав людини в правоохоронній діяльності. Візити мобільних груп мають обов’язково доповнюватись іншими, більш цілеспрямованими на покращення ситуації з дотриманням прав людини заходами, як от проведення занять з міжнародних стандартів дотримання прав людини, семінарів як для особового складу підрозділів ОВС, так і для працівників управлінь, організацію „круглих столів” з проблематики дотримання прав людини для співробітників правоохоронних органів, тісніша та більш активна співпраця з медіа, регулярні зустрічі із керівництвом ГУ МВС тощо.

9.  Значна роль у забезпеченні дієвості роботи мобільних груп належить Громадським радам з дотримання прав людини при ГУМВС. Вони мають приділяти постійну увагу діяльності мобільних груп, критично оцінювати її успіхи та недоробки, сприяти у вирішенні проблем в їх діяльності. Вони можуть не тільки надавати рекомендації мобільним групам з поліпшення їх діяльності, але й своєчасно ставити питання перед керівництвом управління міліції, спрямовані на підвищення професійного рівня їх роботи. 

10.   Складання даного Огляду виявило ряд потреб в удосконаленні діяльності мобільних груп. Вбачається актуальним перегляд методичного забезпечення їх діяльності, зокрема, оптимізація форми Звіту монітора, вилучення з існуючої форми другорядних позицій, певне спрощення цієї форми, та водночас акцентування уваги мобільних груп на проблематиці прав людини у поєднанні з досягненням  лаконічності цього Звіту.

11.   Окремої уваги потребують процедури проведення службових розслідувань. В цьому сенсі можна говорити про якість, ретельність та об’єктивність службових перевірок, які ініційовані за підсумками проведених моніторингових візитів та є реакцією на них. Зазвичай, процедура перевірки фактів виявлених правопорушень є формальною. Можливо, іноді причиною цьому – застарілі традиції проведення таких перевірок, коли треба було «рятувати» працівників, які завинили, виправдовувати їх. Таке ставлення до перевірок є своєрідним втіленням корпоративної солідарності.  Тому дуже важливим є «громадський контроль» за вже проведеними перевірками. Не виключено, що є актуальним перегляд нормативних документів, які регламентують проведення службових розслідувань. Актуальним вбачається й впровадження певного доступу представників громадськості до ознайомлення з процедурами проведення службових розслідувань. Безперечно, що ці питання мають стати предметом дискусій та обговорення у колі компетентних осіб, включаючи громадськість. 

12.   Автори Огляду сподіваються, що не тільки члени мобільних груп інших регіонів та помічники Міністра матимуть змогу ознайомитись з головними моментами даного Огляду, але й працівники ОВС. Матимуть певну цінність відгуки на цей Огляд, зауваження та пропозиції. Варто розглянути питання про впровадження у певній, бажано не дуже обтяжливій формі, регулярних Оглядів діяльності мобільних груп, які могли би готуватися, наприклад, у контексті підготовки країни до створення Національних механізмів попередження катувань (згідно Факультативного Протоколу до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання). Такі узагальнення могли би готуватись раз на рік разом з помічниками Міністра як своєрідне підбиття підсумків діяльності мобільних груп за певний період. Ці узагальнення можуть стати цінним джерелом обміну досвідом роботи мобільних груп в Україні, помітно сприяти підвищенню їх професійного рівня та стати важливим кроком у контексті створення Національного превентивного механізму попередження катувань.

13.   Як перший крок у обговоренні даного Огляду може стати проведення дискусії у колі членів Громадських рад та помічників Міністра.

 


 

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток 1. Акт виявлених фактів в ході візиту мобільної групи до Київського РВ м. Донецька  24.10.2008 р.

АКТ

виявлених фактів в ході візиту мобільної групи

до Київського РВ ГУ МВС України в Донецькій області

24 жовтня 2008 року під час проведення моніторингового візиту мобільної групи по моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Донецької області у складі: помічника Міністра ВС Мілостного О.В., помічника Міністра Новікової М.В., членів МГ Букалова О.П. та Луньової О.В., було виявлене наступне:

  О 12.05 ми ввійшли до приміщення Чергової Частини Київського РВ ГУ МВС України в Донецькій області, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 79. Начальник Київського РВ на запитання, чи утримуються в кімнатах для доставлених РВ, яких в Черговій частині 3, жодної особи не утримується. Коли члени мобільної групи увійшли до приміщення Чергової частини та пройшли до кімнат доставлених, виявилося, що у слідчий кімнаті знаходиться жінка у дуже пригніченому стані, яка виявилася С., громадянкою Молдови, 1964 р.н. На питання щодо її знаходження у РВ, вона пояснила, що її та її чоловіка В., 1956 р.н., громадянина Молдови, було затримано співробітниками міліції напередодні ввечері біля 20.30, в квартирі, де вона мешкає разом зі своїм чоловіком, та на машині вони були доставлені до Київського РВ. При цьому співробітники міліції вилучили у громадян С. та В. їх закордонні паспорти та мобільні телефони. Після цього, зі слів гр-ки С., її чоловіка В. було поміщено до кімнати для затриманих РВ (камера №3), а її – до тимчасового ізолятору, який знаходиться у кутку приміщення Чергової частини та представляє собою залізну клітку, розміром 1,20м х 1,80 м, яка обладнана кутковою дерев’яною лавою, шириною біля 40 см. Приблизно з 20.45 до ранку гр-ка С., з її слів, знаходилася у цьому приміщенні, яке не пристосоване для тривалого тримання в ньому осіб. З часу затримання до приїзду мобільної групи громадянка С. нічого не їла, просила чергового дати їй воду, але їй відмовили. Гр-на В. в кімнаті для затриманих Київського РВ не було.

  Коли члени мобільної групи стали вимагати документи, на підставі яких утримується гр-ка С., співробітники міліції не змогли надати ніяких документів. У книзі обліку доставлених до Київського РВ громадяни С. та В. не значаться (передостанній запис зроблено в ній 22.10.08 о 14.30, останній – 24.10.08 о 12.30). Також  громадяни С. та В. не були зареєстровані у книзі відвідуючих Київського РВ ані 23.10.08, ані 24.10.08.

  Таким чином, співробітники міліції не змогли надати жодного документу, який би свідчив про те, що громадяни С. та В. були доставлені до Київського РВ, коли це було, які речи були в них вилучені, в якому статусі ці  громадяни були доставлені до Чергової частини Київського РВ та на яких підставах утримувалися більш ніж 3 години.

  Після того, як члени мобільної групи запитали у начальника Київського РВ, де знаходиться громадянин В., начальник РВ пояснив, що громадянин В. десь у РВ, потім сказав, що гр-н В. поїхав у супроводі співробітників міліції за своїми документами до приміщення, де мешкає гр-н В. Громадянин В. прибув до Чергової частини Київського РВ приблизно о 13.00.

  Помічник Міністра Милостний О.В. у телефонному режими повідомив про виявлені факти заступнику начальника УКЗ – начальнику ІОС ГУ МВС України в Донецькій області, начальнику 4 ВВБ в Донецькій області СВБ ГУБОЗ МВС України, секретарю Начальника ГУ МВС України в Донецькій області, начальнику МУ ГУ МВС України в Донецькій обл.

  Приблизно о 13.00 до Чергової частини прибув старший інспектор по ОД ІОС та  о 13.15 прибули два оперуповноважені  по ОВБ 4 ВВБ в Донецькій області СВБ ГУБОЗ  МВС України

   Було встановлено, що до гр-ки С. була викликана  швидка медична допомога у Київський РВ о 21.00.

  Співробітника міліції, якиї проводив затримання, так і не вдалося знайти.

Акт складено у трьох примірниках.

 

Милостний О.В  Помічник Міністра МВС

Новікова М.В.  Помічник Міністра МВС

Букалов О.П. Член мобільної групи

Луньова О.В. Член мобільної групи

 

З актом ознайомлений.___________________________________

Начальник Київського РВ ГУ МВС України в Донецькій області

 

Додаток 2   Таблица з результатами анкетування

 

Додаток 3. Лист співголови Громадської ради з прав людини при ГУМВС України в Донецькій області, координатора донецької мобільної групи від 17 листопада 2008 р. помічнику Міністра з прав людини у Донецькій області про неналежну перевірку, проведену Штабом Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області (фрагмент). 

Шановний Олексію Вікторовичу!

Звертаюсь до Вас з приводу наслідків візиту спільної мобільної групи з моніторингу дотримання прав людини до Київського РВ Донецького МУ ГУМВС в Донецькій області, який відбувся 24 жовтня 2008 року.

Під час візиту були виявленні численні брутальні порушення прав людини з боку працівників РВ, включаючи начальника РВ М. Тому важливими вбачалися ретельність та повнота розслідування виявлених фактів з боку відповідних структур органів ВС Донецької області, яке дозволило б скласти уявлення про реальні обставини та факти, визначити міру відповідальності працівників міліції.

Висновок за результатами службової перевірки містить низку моментів, які викликають серйозну стурбованість у контексті дотримання прав людини, сумніви у ретельності та незаангажованості службової перевірки, а отже не дозволяють вважати її об’єктивною, повною та добросовісною.

На підтвердження такої оцінки звертаю Вашу увагу на наступне:

У Висновку, складеному в.о. начальника Штабу Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області, зазначається, що на час перевірки мобільної групою гр.-на В. в адміністративному будинку райвідділу не було, а останній разом з працівниками міліції виїхав до місця мешкання затриманих за документами. І далі у Висновку сказано, що саме дільничний інспектор поїхав з гр-ном В.

У Висновку не зазначено, о котрій годині дільничним складено рапорт, о котрій годині він начебто поїхав з гр-ном В. до його помешкання. Натомість у АКТІ виявлених фактів в ході візиту мобільної групи до Київського РВ ГУ МВС України в Донецькій області зазначено: „Після того, як члени мобільної групи запитали у начальника Київського РВ, де знаходиться громадянин В., начальник РВ пояснив, що громадянин В. десь у РВ.” Крім того, у Звіті про візит мобільної групи відмічається,  що „на запитання щодо місця перебування її чоловіка працівники ЧЧ відповіли, що він перебуває в одному з кабінетів РВ, а трохи згодом стали стверджувати, начебто дільничний з ним поїхав до їх місця помешкання за паспортами цих громадян..”

Відсутність у Висновку за результатами службової перевірки часу, коли начебто з В. поїхали до помешкання, відсутність часу складення дільничним інспектором рапорту, а також відсутність будь-якої оцінки викладених у АКТі та Звіті мобільної групи тверджень працівників міліції свідчить про те, що у з’ясуванні точності свідчень працівників міліції не було ніякої зацікавленості. Варто звернути увагу й на те, що під час перевірки у перевіряючих не виникло жодного запитання до членів мобільної групи, які були свідками суперечливих тверджень працівників міліції під час виявлення описаних фактів, не виникло потреби зустрітися з очевидцями  подій 24 жовтня у Київському РВ – Вами і мною. Постає питання: чому пояснення очевидців не були потрібні перевіряючим?

Висновок не містить будь-яких відповідей на відзначені суперечності, і вже на цій підставі його не можна вважати об’єктивним та повним.

У Висновку сказано, що інспектор-черговий П. не зареєстрував затриманих та не зареєстрував рапорт. Натомість на момент початку візиту мобільної групи ніякого рапорту, навіть не зафіксованого, не було. Дільничний П.А. після появи у РВ о 14-45 ні про який рапорт не згадував. То ж рапорту станом на 14-45 не існувало, а він складений пізніше, і зареєстрований в ЖРЗСП після початку візиту спільної мобільної групи з вказанням фальшивої години реєстрації, оскільки зранку, після початку моніторингу, жодних матеріалів не реєструвалось і записів не було.

Перевірка оминула увагою напрочуд дивну алогічність дій і чергового, і дільничного інспектора.

Службове розслідування обмежилось твердженнями працівників міліції і не стало з’ясовувати, наскільки вони правдиві. Такий підхід зайвий раз свідчить про ймовірне намагання убезпечити від адекватного покарання тих працівників міліції, які, як видається, порушили не тільки Конституцію України, але і Європейську Конвенцію прав людини.

Перевірка не стала взагалі перевіряти зафіксований у  АКТІ виявлених фактів в ході візиту мобільної групи до Київського РВ ГУ МВС України в Донецькій області  факт виклику „швидкої допомоги”: „Було встановлено, що до гр-ки С. була викликана  швидка медична допомога у Київський РВ о 21.00 23 жовтня 2008 р.” Відсутність у матеріалах перевірки навіть згадки про такий виклик „швидкої” свідчить про зумисне небажання розглядати факти, які підтверджують не тільки брутальні порушення прав людини, а й підтверджують те, що  і начальник райвідділу Мироненко, і його підлеглі вводять перевіряючих в оману.

Ще більше турбує те, що особи, відповідальні за складання Висновку, включаючи і в.о. начальника Штабу Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області і заступника начальника ГУМВС України в Донецькій області таку оману приймають, тобто погоджуються з нею.

Важливим моментом є те, що протягом трьох годин знаходження мобільної групи у РВ ані начальник РВ, ані чергові, ані дільничний не називали причиною затримання громадян Молдови „порушення строків реєстрації находження на теренах України”. Порушення строків має чимось бути підтверджено. Про такі підтвердження у Висновку – ані слова. Без таких підтверджень визнавати такий мотив як належну підставу затримання неможливо. Така підстава затримання громадян Молдови виглядає штучною і неправдивою з огляду на те, що при перевірці паспортів громадян Молдови С. та В. членами спільної мобільної групи було з’ясовано, що з Молдови вони прибули 20.09.2008 року і строків дозволеного законом терміну перебування на території України не порушували.

Проте перевірка задовольнилась такими фальшивими поясненнями причин затримки громадян Молдови, і Висновок у такому вигляді було затверджено.

Вважаю необхідним звернути Вашу увагу й на те, за що саме покарані за результатами перевірки інспектор-черговий П., начальник штабу РВ К., та начальник РВ М. – вони покарані лише за нереєстрацію матеріалу по факту затримання громадян Молдови (П.) та за недостатній рівень контролю за роботою підлеглих, тобто за порушення лише нормативних актів (К. і М.).

Такі формулювання підстав покарання фіксують дуже серйозний факт: такі брутальніші порушення прав людини, як

-  безпідставне затримання громадян та тримання їх у РВ протягом не менше 18 годин (порушена Європейської Конвенції з прав людини, Конституції України),

-  відмова годувати затриманих, відмова їм у доступі до води,

-  вилучення паспортів та мобільних телефонів, які потім не повернуті (а це ознаки грабежу – відкритого позбавлення громадян їх власності),

а також введення начальником РВ та його підлеглими членів мобільної групи, двох помічників Міністра, а потім й перевіряючих,  в оману, надання ними неправдивих відомостей про свої дії – все це не стало підставою для покарання. За всі ці дії працівники міліції не понесли будь-якої відповідальності, і заступник начальника ГУМВС України в Донецькій області з цим погодився! Тобто, на його думку, всі ці дії начебто не є порушенням.

Візит спільної мобільної групи 24 жовтня доводить, що така поблажлива реакція на порушення Конституції Україні та міжнародних договорів є неефективною і не призводить до виправлення ситуації зі ставленням працівників міліції та їх керівників до дотримання прав людини, принаймні у Київському РВ м. Донецька.

 

Додаток 4. Лист координатора донецької мобільної групи від 8 грудня 2008 року до начальника ГУ МВС України в Донецькій області Куп’янського М.Г. (з копією помічнику Міністра з прав людини та начальнику УМДПЛ ОВС Апарату Міністра Мартиненку О.А.) про типові порушення, виявлені під час моніторингових візитів до МРОМ (фрагмент).

 

Шановний Миколо Григоровичу!

 

Як Вам відомо, при ГУМВС України в Донецькій області майже три роки працює постійно діюча мобільна група з моніторингу дотримання конституційних прав людини і свобод в діяльності ОВС. Частково узагальнення діяльності мобільної групи викладено у Меморандумі від 28 листопада 2008 року «Про удосконалення діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення прав людини і свобод в діяльності ОВС», який був направлений Вам. Разом з тим, вважаю за потрібне наголосити, що незважаючи на майже три десятки візитів мобільної групи, чимало недоліків та порушень  повторюються (виявляються в міськрайвідділах міліції знову і знову). Такими типовими порушеннями та недоліками є наступні:

·  Застаріла інформація на стендах та інформаційних дошках в холі МРОМ, в приміщеннях кімнат для прийому громадян (Громадських приймалень).

·  Відсутня інформація про Помічника Міністра, його контактні телефони, місце та години прийому громадян.

·  Відсутня інформація про прокуратури, суди, адвокатів та адвокатські контори, про правозахисні організації регіону.

·  Відсутня інформація про години прийому передач особам, які утримуються в ІТТ, а де немає ІТТ – інформації про розташування ІТТ та СІЗО, їх контакти.

·  В кімнатах прийому громадян бракує правової юридичної літератури, Кодексів, зразків заяв та звернень.

·  Відсутність табличок на дверях кабінетів МРОМ з посадами та прізвищами працівників міліції, які там знаходяться.

·  Недбалі реєстрація та ведення Журналу реєстрації осіб, які приходять до МРОМ як відвідувачі.

·  Кімнати для затриманих не обладнані більш-менш  зручними сидіннями, недостатньо освітлені, в них немає вентиляції та опалення, а утримувані особи не мають вільного доступу до питної води та до туалету.

·  Часто спостерігається тримання осіб, які були доставлені до МРОМ, довше, ніж три години. При цьому у кімнатах для тимчасово затриманих часто відсутні матраци та постільна білизна.

·  Затриманих осіб не знайомлять з їх правами, а коли цю процедуру оформлюють – роблять це майже завжди формально.

·  В ІТТ часто санвузли не відокремлені, а якщо і відокремлені – не достатньо. 

·  Дуже часто кварцовими лампами не опромінюються приміщення, де знаходиться персонал ІТТ.

·  В коридорах ІТТ відсутні доріжки, а прогулянкові дворики не обладнані телефонами довіри.

Вбачається, що однією з можливих причин того, що ці порушення є типовими, виявилося те, що рекомендації та зауваження членів мобільної групи доводяться лише до керівництва МРОМ, який перевірявся. В ГУ МВС України в Донецькій області не робиться узагальнення результатів діяльності мобільних груп, а про типові недоліки мова не йде ані на колегіях ГУ МВС, ані на інших зібраннях, де беруть участь представники всіх МРОМ області.

У зв’язку з вищевикладеним, прошу Вас

- ініціювати узагальнення типових порушень прав людини, виявлених  в ході моніторингового візиту постійно діючої мобільної групи з моніторингу дотримання конституційних прав людини і свобод в діяльності ОВС в Донецькій області;

- винести на найближчу колегію ГУ МВС України в Донецькій області питання щодо обговорення результатів діяльності мобільних груп;

- довести до керівництва всіх МРОМ узагальнення діяльності мобільної групи та наголосити на тому, щоб усі МРОМ взяли до уваги ті типові висновки, які були зроблені мобільної групою під час відвідувань МРОМ області;

- зобов’язати керівництво всіх МРОМ розглянути ці узагальнення діяльності мобільної групи на службовій підготовці.

Буду надзвичайно вдячний, якщо Ви про заходи, які Ви вважатимете за доцільне вжити на мої пропозиції, повідомите Громадську раду з питань дотримання прав людини в діяльності ОВС і мене, як співголову Ради, у розумні терміни.

 

 

Додаток 5. Вказівка ГУ МВС України в Донецькій області  №23/1617 від 17.12.2008 р

 

Начальникам МУ, МВ, РВ, ЛВ ГУМВС області

 

Керівництво ГУМВС області постійно звертає увагу на забезпечення безумовного виконання працівниками органів та підрозділів внутрішніх справ вимог законодавства України з питань забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

В той же час помічником Міністра відділу регіонального контролю Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Апарату Міністра Милостним О.В. протягом вересня-листопада 2008 року при здійсненні виїздів до 15 органів внутрішніх справ області щодо перевірки дотримання конституційних прав і свобод громадян України, захисту їх законних інтересів, виявлено низку порушень.

Характерними недоліками, виявленими у більшості ОВС області, є: недотримання обов'язкової реєстрації громадян, які відвідують орган внутрішніх справ, та доставлених до міськрайліноргану з відміткою про час входу та виходу, їх підписів про відсутність претензій (правильність заповнення граф журналу та відповідність дійсності); тримання затриманих у кімнатах для доставлених з порушенням документального оформлення та більше встановленого терміну; недостатнє природне та штучне освітлення в кімнатах для доставлених, в них немає вентиляції та опалення; відсутній постійний доступ до питної води та туалету; туалети не відокремлені та забруднені; у кімнатах на підлозі сміття; кімнати для затриманих більшості ОВС області потребують негайного ремонту; кварцовими лампами не опромінюються приміщення де знаходиться персонал ІТТ; у деяких міськрайорганах керівництвом не вжито заходів щодо усунення недоліків, виявлених попередніми перевірками.

Крім того виявлено недоліки в організації роботи зі зверненнями громадян, а саме: відсутність інформації у кімнатах для приймання громадян або вестибюлях, примірних правил приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини та інших подій, зразків заяв та звернень; у відповідях заявникам не роз'яснюються підстави прийнятих за їх зверненнями процесуальних рішень.

Також вказується на відсутність додаткової інформації про місцезнаходження адвокатських закладів, телефони адвокатської допомоги, суду, прокуратури, громадських правозахисник організацій Донецького регіону, порядок звернення до Європейського суду з прав людини, помічника Міністра з прав людини, телефон довіри, графік прийому передач для осіб, які утримуються в ІТТ; відсутність на дверях службових кабінетів табличок з назвою відповідного відділу, посади та прізвища особи чи осіб, які в них працюють; відсутність в ЖРЗПЗ відміток про виконання заяв і повідомлень громадян про злочини.

 

НЕОБХІДНО:

1.  Проаналізувати  типові  порушення  прав  людини,  виявлені  в  ході моніторингових візитів мобільної групи, вжити невідкладних заходів щодо усунення зазначених недоліків та недопущення їх у подальшому.

2.  До 25.12.2008 у системі службової підготовки провести заняття з підлеглими працівниками усіх служб ОВС з вивчення вимог ст. 10 Закону України „Про міліцію", ст.ст. 22, 97 КПК України, Положення про постійно діючу мобільну групу з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ, затвердженого наказом ГУМВС області від 12.11.2008 №1236, та інші нормативні акти, які регламентують порядок доставляння, утримання та прийому громадян.

3.  Організувати щоденний контроль відповідальних від керівництва за встановленим  порядком  реєстрації  громадян, що відвідують та які були доставлені до міськрайлінорганів, та за дотриманням прав громадян, затриманих в адміністративному порядку, виключити  випадки незаконного утримання громадян в ОВС.

4.  Забезпечити наявність правової юридичної інформації, яка повинна знаходитися кімнаті прийому громадян, Кодексів (КК, КПК та КУпАП), зразків заяв (звернення та заяви про злочини).

5.  Додатково провести заняття з особовим складом щодо повноти надання відповідей за всіма поставленими у заявах громадян питаннями, із посиланнями та  роз'ясненнями  статей  КК  та  КПК  України,  правом  отримати  копії процесуальних рішень та порядком їх оскарження відповідному прокуророві або в суді.

Заступник начальника Головного управління

 

 

Додаток 6. Вказівка ГУ МВС України в АР Крим від 25.12.2008 №88 (фрагмент).

 

ВКАЗІВКА №.88

Про оновлення документації чергових частин

міськрайорганів Головного управління

На виконання вимог наказу МВС України № 1440-03 та організаційно-методичних заходів Головного управління

ВИМАГАЮ:

І. Начальникам міськрайлінорганів та підрозділів УДАІ Головного управління:

1.3. З 01.01.2009 завести в кожній підпорядкованій черговій частині журнали обліку викликів бригад швидкої медичної допомоги до чергових частин вільної форми, у яких передбачити наступні реквізити: час, дату виклику, причину виклику, поставлений діагноз, результати та примітку.

Заступник міністра - заступник начальника Головного управління

 

Додаток 7. Лист заступника начальника ГУ МВС України в АР Крим М.А.Федоряна  від 16 січня 2009 року щодо запиту про типові порушення, виявлені кримською мобільною групою під час моніторингових візитів.

 

Шановна Олена Валентинівна!

 

Ваш лист від 16.12.2008 про діяльність постійно діючої мобільної групи з моніторингу дотримання конституційних прав людини і свобод в діяльності ОВС уважно розглянутий керівництвом Головного управління.

Недоліки, які знайшли відображення у Вашому листі, насамперед стосуються чергових частин міськрайорганів Автономній Республіці Крим.

Заступник начальника – начальник оперативного відділу Штабу Головного управління надав відповіді на деякі недоліки, які викладені у Вашому листі, а саме:

1. З приводу не обладнання кімнати для затриманих більш-менш зручними сидіннями, недостатнім освітленням, відсутності вентиляції та опалення, вільного доступу до питної води та туалету особам, які в них утримуються:

- згідно до наказу МВС України №485-92 кімнати для затриманих міськрайорганів Головного управління повинні мата природне освітлення, вентиляцію та обладнанні лавками встановленого зразку. Проте, більшість будівель міськрайорганів Головного управління були споруджені ще у 70-80 роках XX століття та не передбачали обладнання кімнат для затриманих стаціонарним водопроводом та каналізацією, у зв'язку з чим, для приведення зазначених кімнат у відповідність до сучасних вимог, необхідне проведення капітальних будівельних робіт. В міськрайорганах Головного управління, у яких малися технічні можливості, до кімнат для затриманих було проведено водопровід з питною водою, у інших міськрайорганах, відповідно до вказівки МВС України, встановлені бачки з питною водою, однак затримані його постійно виводять з ладу.

2.  З приводу тримання осіб, які були  доставлені  до  міськрайорганів, довше ніж три години. При цьому затриманих не годують, у кімнатах для тимчасово затриманих відсутні матраци та постільна білизна:

-  згідно з діючою нормативною базою, кімнат для тимчасово затриманих у системі МВС не передбачено. Згідно до наказу МВС України №485-92 є лише кімнати для затриманих в адміністративному порядку, в яких спальних місць не передбачено.  Осіб,  затриманих  в  адміністративному  порядку,  згідно  до вищевказаного наказу, дозволяється утримувати у вказаних кімнатах до 24 годин.  У  2008  рот  в  міськрайорганах  Головного  управління  (крім Центрального РВ, Сімферопольського МУ, Кіровського РВ, Старокримського МВМ та Чорноморського РВ), в яких особи утримуються більш ніж три години, було  організоване  харчування  затриманих  осіб.  У  2009 році  передбачено харчування затриманих у всіх міськрайорганах Головного управління,

3.  З приводу того, що затриманих осіб не знайомлять з їх правами, а коли цю процедуру оформляють – роблять це майже завжди формально:

-  згідно до Закону  України  "Про  міліцію"  працівники  міліції забезпечують  затриманим  та заарештованим  (взятим  під варту)  особам з моменту затримання  або  арешту  (взяття  під варту)  право захищати  себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб; негайно, але не пізніш, як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам – та, у разі заявленим усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання; у разі, необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам. У зв'язку з чим, у всіх випадках адміністративного затримання осіб, їм їх орава роз'яснюються під підпис.

Але, в Вашому листі також знайшли свого відображення недоліки, які мають місце в ІТТ міськрайорганів Автономній Республіці Крим, а саме;

-  відсутня  інформація  про  години  прийому  передач  особам,  які утримуються в ІТТ, а де немає ІТТ - інформація про розташування ІТТ та ССІ.

Даній недолік буде усунутий в найкоротший термін.

-  в ІТТ часто санвузли не відокремлені, а якщо і відокремлені – недостатньо.

Всі санітарні вузлі в камерах ІТТ міськрайорганів Автономній Республіці Крим відокремлені від камери перегородкою. Але. не в усіх камерах перегородки відповідають вимогам наказу МВС України №60дск-05 (висота перегородки не менш 1,5 м від підлоги санітарного вузла). Даний недолік має місце у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

-  дуже часто кварцовими лампами не опромінюються приміщення, де працює та знаходиться персонал ІТТ.

Згідно вимог наказу МВС України від 25.09.2006 .№946 в усіх спецустановах міліції є кварцові лампи. Всі приміщення та камери спеціальних установ міліції міськрайорганів Автономній Республіці Крим обробляються бактерицидними ультрафіолетовими опромінювачами, згідно Інструкції «Про використання бактерицидних опромінювачів у спеціальних установах міліції».

-  в коридорах ІТТ відсутні доріжки,  а прогулянкові дворики не обладнані телефонами довіри.

Дійсно в коридорах ІТТ відсутні доріжки, тому що це не передбачено інструкцією про роботу ІТТ, затвердженої наказом МВС України №60дск-05.

З метою належного виконання вимог наказу МВС від 25.02.2008 №86 про оголошення рішення розширеного засідання колегії МВС від 18 лютого 2008 року № 1км/1 «Про актуальні питання забезпечення правопорядку в країні та основні напрямки вирішення завдань, поставлених перед правоохоронними органами України Главою держави та Урядом України на 2008 рік» у частині забезпеченім безперебійного функціонування в усіх органах і підрозділах внутрішніх справ «телефонів довіри», через які затримані за підозрою в скоєні злочину та в адміністративному порядку особи зможуть надавати інформацію про стан дотримання прав та законних інтересів громадян у спеціальних установах міліції з 02.12.2008 по 06.12.2008 спеціалістами відділу зв'язку Головного управління і компанії «Моніс» м.Харьків на ЦАТС Сімферопольського та Керченського МУ, Євпаторійського, Ялтинського та Феодосійського МВ проведено програмування номерів цифрових станцій для дозвону безпосередньо на телефони чергової частини Головного управління 36-12, 36-13, Вказані номери поставлені за запис регістраторами речової інформації «МАRS ».

Згідно листа відділу зв'язку Головного управління від 08.12.2008 в даний час провести аналогічні роботи в останніх спеціальних установах міліції міськрайорганів Автономної Республіки Крим не представляється можливим з технічних умов, так як в даних міськрайорганів відсутні цифрові АТС.

Згідно вимог наказу МВС України від 15.03.2004 .№274 та концепції розвитку електрозв'язку в МВС України переобладнання міськрайорганів буде проведено до 2010 року.

По факту придбання телефонних апаратів в Сімферопольському та Керченському МУ, Ялтинському, Євпаторійському та Феодосійському МВ встановлена лінія зв'язку буде виведена безпосередньо до телефонів чергової частини Головного управління де за допомогою існуючих цифрових реєстраторів буде проводитися документування мовленнєвої інформації, яка буде надходити з «телефонів довіри» цих ОВС. Так, в Керченському МУ вже встановлений та працює "телефон довіри".

Завершення встановлення телефонних апаратів у вищевказаних міськрайорганах Автономної Республіки Крим заплановане на кінець першого кварталу 2009 року.

Для того, щоб виявлені Вами недоліки та рекомендації по їх усуненню були доведені до керівників всіх міськрайорганів Автономної Республіки Крим, щоб працівниками СОД СУМ ВООГП УГБ Головного управління збиралась інформація,  яка  після  узагальнення  надсилалась  до  всіх  міськрайорганів

Автономній Республіці Крим Вам необхідно:

-  після проведення моніторингового візиту постійно діючої мобільної групи з моніторингу дотримання конституційних прав людини і  свобод в діяльності ОВС  в АР Крим порушення, виявлені в спеціальних установах міліції міськрайорганів Головного управління обов'язково доповідати в СОД СУМ- ВООГП УГБ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, для узагальнення інформації;

-  запрошувати будь яку інформацію та документи зі спеціальних установ міліції тільки через СОД СУМ ВООГП УГБ Головного управління;

-  узагальнена інформація з недоліків, виявлених мобільною групою в спеціальних установах міліції буде надсилатися до міськрайорганів Головного управління з метою вивчення та використання в практичної діяльності:

-  надати до СОД СУМ ВООГП УГБ Головного управління для вивчення та подальшого користування в практичної діяльності Міжнародні Конвенції, Протоколи та договори Україні, стандарти дотримання прав людини,  а також існуючи  нормативні  відомчі  документи,  які  регламентують  проведення службових перевірок мобільними групами;

-  в подальшому надавати для інформації в СОД СУМ ВООГП УГБ Головного управління поновлену нормативну базу, яка використовується при проведенні службових перевірок мобільними групами.

19 січня 2009 року о 09.00 в залі колегії ГУМВС на нараді керівництва ГУМВС України в Автономній Республіці Крим буде розглянуте Ваше питання щодо результатів роботи постійно діючої мобільної групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ.

 

Додаток 8. Справа «Рібіч проти Австрії».

 

РИБИЧ ПРОТИВ АВСТРИИ RIBITSCH v. AUSTRIA

Судебное решение от 4 декабря 1995 года

КРАТКОЕ ИЗЛОЖЕНИЕ ОБСТОЯТЕЛЬСТВ ДЕЛА

Г-н Рибич, гражданин Австрии, проживает совместно с женой в Вене. 21 мая 1988 года его квартира была подвергнута обыску сотрудниками полиции в связи с расследо­ванием обстоятельств смерти двух человек от повышенной дозы героина. В последую­щие дни было проведено несколько дополнительных обысков и допросов г-на Рибича и его жены.

В полдень 31 мая 1988 года г-н Рибич и его супруга были арестованы по подозре­нию в незаконном обороте наркотиков и содержались под стражей в полиции до утра 2 июня 1988 года. После освобождения г-н Рибич сообщил нескольким лицам, включая одного журналиста, о плохом обращении, которому он подвергся, находясь в полиции. 2 июня г-н Рибич был обследован в больнице, а 3 июня его осмотрел врач-терапевт. В медицинском заключении больницы было зафиксировано наличие нескольких крово­подтеков на правой руке г-на Рибича, что было подтверждено врачом-терапевтом. Кол­лега журналиста сделал фотографии этих травм. После освещения инцидента по радио было начато уголовное дело против полицейских, подозреваемых в плохом обращении с г-ном Рибичем.

13 октября 1989 года во время судебного разбирательства по данному делу рай­онный уголовный суд г. Вены заслушал обвиняемых полицейских, свидетелей, г-на Рибича и его жену, а также врача-терапевта, который обследовал г-на Рибича. Решени­ем суда один из полицейских был признан виновным в нанесении телесных поврежде­ний, двое других оправданы.

Суд вышестоящей инстанции 14 сентября 1990 года отменил решение районного суда и оправдал полицейского потому, что представленная: этим полицейским версия того, как г-н Рибич ударился о дверь полицейской автомашины, не была опровергнута и некоторые утверждения г-на Рибича не могут быть настолько убедительными, чтобы явиться основанием для осуждения в уголовном порядке.

26 ноября 1990 года Конституционный Суд по жалобе г-на Рибича вынес реше­ние, что арест и заключение под стражу, равно как и обыск без ордера в его доме, были незаконными и нарушили его право на свободу и неприкосновенность жилища; жалоба о ненадлежащем обращении в полиции была отклонена.

Г-н Рибич обратился в Европейскую Комиссию по правам человека с жалобой о том, что происшедшее с ним в полиции нарушает статью 3 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, а также положения других ее статей. Комиссия признала приемлемой жалобу на нарушение статьи 3 Конвенции.

ИЗВЛЕЧЕНИЕ ИЗ СУДЕБНОГО РЕШЕНИЯ

Комиссия в своем докладе, переданном в Европейский Суд по правам человека, выразила мнение о том, что государство несет моральную ответственность за любое лицо, содержащееся под арестом, поскольку оно полностью находится во власти полиции. В случае получения телесных повреждений в этот период именно прави­тельство должно представить доказательства, ставящие под сомнение описание событий, сделанное пострадавшим, особенно в тех случаях, когда его показания под­тверждены медицинскими документами. Принимая во внимание исключительную не­защищенность заявителя во время незаконного нахождения под стражей в полиции. Комиссия заявила, что у нее не вызывает сомнений тот факт, что заявитель подвергся физическому насилию, которое представляет собой бесчеловечное и унижающее дос­тоинство обращение.

Европейский Суд, в свою очередь, указывает на необходимость особой внима­тельности, когда речь идет о правах, содержащихся в статье 3 Конвенции, которая категорически запрещает пытки и унижающее достоинство обращение или нака­зание, независимо от поведения потерпевшего. В отличие от большинства других статей Конвенции и Протоколов к ней в статье 3 не предусмотрены никакие ис­ключения, отступление от ее соблюдения не допускается даже в случае чрезвы­чайного положения, угрожающего существованию нации1. Суд подчеркивает, что в отношении лица, лишенного свободы, любое применение физической силы, которое не было крайне необходимо из-за его собственного поведения, унижает его человеческое достоинство и является в принципе нарушением статьи 3 Конвенции.

При рассмотрении этого дела Суд принял во внимание следующие факты:

1) наличие телесных повреждений у г-на Рибича было установлено в медицинском заключении больницы и подтверждено врачом-терапевтом  Во время слушания дела в районном уголовном суде г.Вены этот врач выразил сомнение в том. что такие травмы могли быть получены при ударе о дверь легковой машины. Во время  разбирательства в вышестоящем суде специалист в области судебной медицины заявил, что удар о дверь полицейской машины может объяснить только одну из нескольких травм,
которые имелись у заявителя.

2)  В объяснениях, представленных обвиняемым: полицейским имеются противоречия.

3)  Водитель полицейского автомобиля не видел, чтобы г-н Рибич падал.

4)  Районный уголовный суд г. Вены посчитал заслуживающей доверия версию событий, представленную г-ном Рибичем, опираясь, в частности, на ее совпадение с показаниями врача-терапевта.

5)  Суд вышестоящей инстанции оправдал полицейского потому, что не имел дос­таточных оснований опровергнуть показания обвиняемого или признать показания г-на Рибича настолько достоверными, чтобы положить их в основу осуждения в уголовном порядке.

6)  Конституционный Суд не рассматривал существо жалобы г-на Рибича на пло­хое обращение. Он отметил только незаконность обысков и ареста заявителя и его же­ны.

Согласно позиции Суда в данном деле не вызывает сомнений, что г-н Рибич по­лучил телесные повреждения, пребывая под стражей в полиции, и это в любом случае являлось противозаконным, поскольку он полностью находился под кон­тролем полиции. Оправдание полицейского вышестоящим судом за недоказанностью его вины, т.е. на основании принципа презумпции невиновности, не освобождает госу­дарство от ответственности по Конвенции. Поэтому правительство обязано было представить правдоподобное объяснение того, каким образом заявитель получил телесные повреждения. На основании всех имеющихся у него материалов Суд пришел к заключению, что Правительство не представило убедительных доказательств того, что телесные повреждения были получены заявителем каким-либо иным образом, чем - полностью, в основном или частично - вследствие того обращения, которому он под­вергся, находясь под стражей.

Соответственно, нарушение статьи 3 Конвенции имело место.

 

1 См. решение по делу Ирландия против Соединенного Королевства (Ireland v. the United Kingdom) от 18 января 1978 года.

 

Додаток 9. Прес-анонс прес-конференції у Донецьку  23.10 2008 (фото)

 

Донецький прес-клуб

ПРЕС-АНОНС

 

Мобільні групи з моніторингу дотримання

прав людини в МВС: досвід регіонів

 

  Мобільні групи з моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів МВС діють понад два роки. Вони складаються з провідних працівників органів міліції та правозахисних організацій і мають перевіряти умови утримання затриманих осіб в райвідділах міліції та ізоляторах тимчасового тримання та поводження з ними. Найбільш активними в Україні є мобільні групи в Донецькій області та в АР Крим, які впроваджують нові ініціативи та форми роботи. Їх досвід роботи певною мірою є зразковим.

Яким чином діяльність мобільних груп пов’язана з необхідністю створення в Україні  національного механізму попередження тортур?

Які нові ініціативи та форми роботи впроваджуються мобільними групами Донеччини та Криму?

Чи можуть журналісти брати участь у виїздах мобільних груп?

Які є приклади ефективної діяльності мобільних груп?

Ці та інші питання обговорюватимуться на прес-конференції, яка відбудеться у прес-клубі 23 жовтня 2008 року о 14-00 годині

У прес-конференції братимуть участь:

Олександр Букалов – голова ради правозахисної організації „Донецький Меморіал”, співголова Громадської ради при ГУ МВС України в Донецькій області з питань забезпечення прав людини, член мобільної групи

Олексій Милостний  - помічник Міністра з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС в Донецькій області

Марина Новікова – помічник Міністра з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС в АР Крим

Олена Луньова – член Громадської ради при ГУ МВС України в АР Крим з питань забезпечення прав людини, член мобільної групи

 

 

Додаток 10. Меморандум  «Про удосконалення діяльності постійно діючих мобільних груп з моніторингу забезпечення прав людини і свобод в діяльності ОВС» від 28 листопада 2008 року.

 

Меморандум

про удосконалення діяльності постійно діючих мобільних груп

з моніторингу забезпечення прав людини і свобод в діяльності ОВС

 

м. Святогорськ    28 листопада 2008 р.

Ми, координатори мобільних груп та помічники Міністра МВС України з прав людини у Донецькій області та АР Крим

Новікова Марина – помічник Міністра відділу регіонального контролю Управління моніторингу дотримання прав людини в  діяльності ОВС Апарату Міністра в АР Крим

Луньова Альона – координатор мобільної групи в АР Крим, секретар Громадської Ради при ГУМВС України в АР Крим,

Милостний Олексій – помічник Міністра відділу регіонального контролю Управління моніторингу дотримання прав людини в  діяльності ОВС Апарату Міністра у Донецькій області,

Букалов Олександр – координатор мобільної групи в Донецькій області, співголова Громадської Ради при ГУМВС України у Донецькій області,

 

обсудивши результати 11 обмінних візитів мобільних груп АР Крим та Донецької області, наголошуємо на важливості такої форми підвищення професійного рівня членів мобільних груп та обміну досвідом. Детальний Звіт (опис) про обмінні візити готується та складатиметься з опису проведених заходів, висновків та рекомендацій. В ньому міститимуться у якості додатків приклади складених документів та інформація про результати розгляду матеріалів, напрацьованих під час обмінних візитів.

Вважаємо актуальним, як узагальнення діяльності мобільних груп АР Крим та Донецької області, наголосити на деяких типових моментах порушень прав людини в діяльності ОВС, які були виявлені під час моніторингових візитів і які мають системний характер та  суттєво впливають на загальний рівень дотримання прав людини у діяльності більшості підрозділів органів внутрішніх справ.

 

1. Доволі часто спостерігається брак достовірної та актуальної інформації про діяльність міськрайорганів міліції (надалі МРОМ), зокрема, на інформаційній дошці, недостатність або й взагалі відсутність інформації про можливості та права громадян при зверненні до ОВС, про обов’язки персоналу ОВС та інша важлива інформація.

2. Доволі часто допускається порушення у веденні журналів МРОМ, зокрема, журналів ЧЧ, в тому числі неповна або недбала реєстрація відомостей про осіб, що потрапляють до МРОМ, перш за все – доставлених та затриманих осіб.

3. В Громадських приймальнях бракує мінімуму необхідної інформації для громадян, бо ж ці приймальні дуже часто не забезпечені літературою, інформматеріалами та зразками типових документів відповідно до вимог наказів МВС та Положень про громадські приймальні, затверджені МРОМ

4. Змушені підкреслити неефективність, а часом й відсутність реагування керівництва ГУ МВС на висновки та рекомендації мобільних груп, що призводить до виявлення одних й тих самих порушень та недоліків у інших МРОМ.

5. Важливим чинником запобігання порушень прав людини мали б бути внутрішні перевірки, зокрема СВБ та ІОС. Наші мобільні групи виявили, що, на жаль, часто перевірки цих структур формальні та неретельні. Цей ресурс упередження порушень прав людини є вкрай неефективним.

6. Особливої уваги потребують процедури та практика проведення службових перевірок за фактами грубих порушень прав людини, які були виявлені мобільними групами. Ми стикнулися з прикладами, коли такі перевірки проводяться вкрай формально. Найбрутальніші факти порушення прав людини при перевірці іноді просто оминаються. Перевіряючи задовольняються суперечливими поясненнями, а іноді – найфантастичнішими версіями та нереальними поясненнями працівників міліції, що робить об’єктивність та повноту таких перевірок вельми сумнівними.  Дивує, що керівництво перевіряючих структур ці перевірки затверджує.

7. Тривожним симптомом є також те, що при перевірці повідомлень про порушення прав людини, які виявлені мобільними групами, перевіряється відповідність дій працівників міліції лише Інструкціям, Наказам та іншим нормативним відомчим документам. При цьому залишається поза увагою перевірка відповідності таких дій Конституції України, Міжнародним Конвенціям, Протоколам та договорам України, стандартам дотримання прав людини. Не виключено, що причина такого підходу не тільки в суб’єктивності або недостатній фаховості окремих перевіряючих, а й у якості нормативних відомчих документів, які регламентують проведення службових перевірок, а також в існуючій практиці перевірок та у вимогах до них.

8. Досвід наших мобільних груп переконливо свідчить, що важливим компонентом запобігання порушень прав людини в діяльності ОВС мають стати регулярні семінари для особового складу МРОМ з дотримання прав людини та стандартів, які існують у цій сфері, перш за все – практика візитів Європейського Комітету із запобігання катувань та рішення Європейського суду з прав людини.

9. Вважаємо вартим підкреслити, що в окремих випадках може бути доцільним та необхідним рекомендації звітів мобільних груп для МРОМ, що перевіряються, доповнювати рекомендаціями керівництву територіальних УМВС України.

 

Виходячи з вищенаведеного, ми констатуємо, що результативність діяльності мобільних груп сама по собі обмежена якістю, дієвістю та системністю реагування з боку керівництва ОВС на виявлені мобільними групами недоліки, а також традиційною практикою та нормативною базою щодо внутрішніх перевірок виявлених порушень.

Ми вважаємо за необхідне уважно поставитись до пропозиції доповнювати діяльність мобільних груп проведенням регулярних семінарів з дотримання прав людини для особового складу МРОМ.

Ми також акцентуємо на нагальності перегляду відомчої нормативної бази проведення внутрішніх службових перевірок.

Сподіваємося на те, що наші пропозиції та зауваження, викладені у Меморандумі, будуть взяті до уваги керівництвом територіальних управлінь МВС України, в першу чергу ГУМВС України в АР Крим та ГУМВС України у Донецькій області, а також відповідними підрозділами ОВС, зокрема СВБ та ІОС

 

Додаток 11. Відповіді на типові питання щодо діяльності Ізоляторів тимчасового тримання та міськрайвідділів міліції, які входять до компетенції мобільної групи під час проведення моніторингового візиту* 

№ п/п

Питання

Відповідь

Нормативний документ

 

 

Ізолятори тимчасового тримання (ІТТ)

 

1.

Яким чином повинен буди відокремлений санвузол у камері ІТТ?

Чаші клозетні та умивальники в камерах ІТТ необхідно розміщувати в окремих кабінах з дверима, що відчиняються назовні. Кабіна повинна мати перегородки висотою не менше 1,5 м від підлоги санітарного вузла.

 

Відомчі будівельні норми України, затверджені Наказом МВС України від 12.07.2004

№ 775 та Наказ №60дск-05

2.

Чи повинен вестися Журнал, в якому відображається інформація щодо осіб, які знаходяться в ІТТ (наявність попередньої судимості, хвороба тощо)?

В ІТТ передбачено ведення книги обліку осіб, що тримаються в спецустанові, до якої заносяться прізвище, ім'я по батькові, число, місяць та рік народження, місце народження та проживання, дата та час поміщення до ІТТ, дата і час затримання, ким затриманий, за ким рахується, відомість про судимість, дата, час звільнення з ІТТ та дата, час переміщення особи (СІЗО, обмінні пункти тощо).

Інструкція про роботу ізоляторів тимчасового тримання ОВС України, затверджена Наказом МВС України

№ 60дск-05

3.

Яким повинен бути склад та скільки повинно бути аптечок в ІТТ?

Визначений розрахунок медичних аптечок на ІТТ, а саме 1 шт. на одну камеру. Перелік медпрепаратів, які повинні бути в універсальній медичній аптечці:

1. Засоби для зупинки кровотечі, накладання пов'язок при травмах:

1.1.  Джут для зупинки кровотечі  - 1 од.;

1.2.  Бинт стерильний 5 х 10 см  - 1 од.;

1.3.  Серветки з хлоргексидином № 1  - 2 од.;

1.4.  Серветки кровоспинні з фурагіном № 1  - 2 од.;

1.5.  Пакет перев'язочний стерильний  - 1 од.;

1.6.  Лейкопластир у рулоні 5 м х 5 см  - 1 од.;

1.7.  Пластир бактерицидний  - 4 од.;

1.8.  Косинка медична перев'язочна (50x50)  - 3 од.;

1.9.  «Медичний маячок»  - 1 од.

2. Антисептичні засоби:

2.1. Розчин йоду 5% 10 мл  - 1 фл.

3. Знеболювані та серцеві засоби:

3.1.  Буторфанол-тартрат 0,2%-1 мл. у шприц-тюбику- 2 од.;

3.2.  Нітрогліцерин у пігулках № 40 1% (0,0005)  - 1 од.

4. Додаткові засоби:

4.1.  Ножниці з тупими кінцями  - 1 од.;

4.2.  Рукавички медичні № 8  - 1 пара;

4.3.  Плівка для проведення штучної вентиляції легень  - 1 од.;

4.4.  Сульфацил натрію 20% 1 мл. у тюбик-кап. № 2   - 1 од.:

4.5.  Булавки англійські   - 6 од.

Норма № 2 Наказу МВС України від 25.09.2006 № 946 «Про затвердження норм забезпечення господарським інвентарем кімнат для затриманих чергових частин, ізоляторів тимчасового тримання, приймальників-розподільників для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні»

4.

Чи повинен бути у ІТТ Журнал первинного огляду осіб, які поміщуються до ІТТ? Якою є форма ведення такого Журналу?

Всі особи, які поміщаються до ІТТ, опитуються черговим по ІТТ про стан здоров'я з метою виявлення осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а також оглядаються на наявність педикульозу чи корости. Відповідні записи заносяться в журнал первинного обстеження і реєстрації медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ, який складається з наступних пунктів: П.І.Б. рік народження, дата поміщення до ІТТ, скарги на стан здоров'я, під час обстеження виявлено, час виклику та прибуття медпрацівників, характер наданої медичної допомоги, рекомендації лікарів, ужиті заходи, підпис чергового. Лікарські засоби, призначені медичними працівниками затриманим і взятим під варту особам, зберігаються у чергового ІТТ або фельдшера та приймаються хворими тільки в їх присутності, про що робляться відповідні записи у вищевказаному журналі, затвердженому наказом.

Наказ МВС України

№ 60дск-05

5.

Чи повинен бути у ІТТ окремий Журнал виклику швидкої медичної допомоги особам, які утримуються у ІТТ?

В спецустановах повинні бути заведені зазначені журнали.

Вказівка МВС України від 06.02.2009 № 10/3-758

6.

Які існують вимоги до періодичності прийому душу спецконтингентом в ІТТ?

Усі доставлені для тримання в ІТТ особи проходять санітарне оброблення. Надалі санітарна обробка взятих під варту осіб повинна проводитися не менше одного разу на 7 днів.

Наказ МВС України

№ 60дск-05

7.

Чи є обов’язковою наявність графіка прийому душу спецконтингентом?

Ведення графіка відвідування спецконтингенту душової кімнати наказом не передбачено.

 

8.

Які вимоги існують до періодичності прийому передач у ІТТ?

Забезпечується приймання передач для утримуваних в ІТТ осіб щоденно та без обмежень

Вказівки МВС України від 17.03.2007 № 10/03 - 1598 та від 15.02.2008 № 1801

9.

Чи має бути графік прийому передач до ІТТ? Де він повинен розташовуватися?

Відомчий нормативний документ, який би це передбачав, не знайдено

 

10.

Які існують вимоги до змісту передач для осіб, тримаються в ІТТ? Які є заборони?

Усі продукти харчування, прийняті у передачі або посилці, до вручення їх особі, що тримається в ІТТ, підлягають огляду й перевірці. Хлібні вироби, оселедці та ковбасні вироби розрізаються на декілька частин; рідкі продукти переливаються в посуд ІТТ; консерви відкриваються і перекладаються в інший посуд; сипучі предмети та продукти харчування (тютюн, цукор тощо) пересипаються; цукерки, вафлі, печиво і т. ін. приймаються лише в розгорнутому вигляді без обгорток. 

Під час огляду особистих речей осіб, які поміщуються в ІТТ, а також обшуку передач вилучаються наступні речі: вогнепальна та холодна зброя, колюче-ріжучі предмети, персні, годинники, ордени, медалі та інші металеві предмети й цінності; скляний посуд, спиртні напої, гральні карти, поясні ремені, підтяжки, краватки, шнурки, шарфи; наркотичні, лікарські засоби й предмети медичного призначення, не дозволені медичним працівником для вживання, перець, сіль і продукти харчування понад установлені норми; гроші, облігації, ощадні книжки, акредитиви та інші цінні папери; документи й записи, не дозволені для зберігання в камерах; ключі від замків.

Інструкція про роботу ізоляторів тимчасового тримання ОВС України, затверджена Наказом МВС України № 60дск-2005

11.

Чи повинен бути у ІТТ Журнал приймання передач?

У кожному ІТТ має бути заведений Журнал приймання передач, посилок, купівлі продуктів харчування та предметів першої необхідності, в якому відмічається прізвище, ім'я по батькові одержувача передачі, вага, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який проводив огляд передачі, дата, час та відмітка утримуваної особи про одержання передачі.

Наказ МВС України

№ 60дск-05

12.

Чи встановлені нормативно мінімальна та максимальна сума, на яку повинні здійснювати харчування у ІТТ (на добу на одну особу)?

Кошти, які виділяються на харчування утримуваних в ІТТ осіб витрачаються на закупівлю продуктів згідно з нормою № 3, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках - розподільниках та інших приймальниках Міністерства внутрішніх справ». У зв'язку з різним економічним становищем в містах та селищах країни, нормативно мінімальна та максимальна сума на харчування в ІТТ не встановлена.

Норма № 3, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1992 №336

13.

Що повинно обов’язково входити до комплекту постільної білизни для утримуваних у ІТТ?  Які вимоги до забезпечення осіб, які утримуються у ІТТ, гігієнічним приладдям?

З метою забезпечення господарським інвентарем та витратним майном осіб, які утримуються в ІТТ, передбачена видача наступних речей:

  1) Матрац ватяний - 1 шт.;  2) Простирадло - 2 шт.;  3) Подушка ватяна - 1 шт.;  4) Наволочка верхня на подушку - 2 шт.;  5)  Ковдра напіввовняна - 1 шт.;  6) Рушник із вафельної тканини - 2 шт.;  7)  Мило господарське - 100 гр./ міс;  8) Мило туалетне - 100 гр./ міс.

Наказ МВС України від 25.09.2006 № 946

14.

Які існують вимоги до обладнання камер?

Ця інформація знаходиться під грифом для службового користування.

 

Відомчі будівельні норми України, затверджені Наказом МВС України від 12.07.2004 № 775

15.

Чи встановлена мінімальна та максимальна тривалість прогулянок для осіб, які утримуються у ІТТ?

Затримані та взяті під варту особи мають право на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей. неповнолітнім, а також хворим тривалість щоденної прогулянки встановлюється з дозволу лікаря та за їх згодою до двох годин. Прогулянка може бути скасована або скорочена за розпорядженням начальника ІТТ у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами, а також на період ліквідації надзвичайних подій, ускладнення обстановки і в особливих умовах.

Закон України «Про попереднє ув’язнення»

16.

Які є вимоги до кварцування приміщень ІТТ?

У приміщеннях ІТТ, де утримувалися інфекційні хворі, після їх госпіталізації до територіального лікувального закладу охорони здоров'я проводиться заключна дезінфекція.

Згідно вимог нормативних документів, ІТТ забезпечуються кварцовими опромінювачами з розрахунку  1 шт./10 камер, (але не менше двох кварцових ламп на спецустанову 

Наказ МВС України від 25.09.2006 № 946

17.

Чи повинен вестися Журнал реєстрації кварцування? У якій формі?

Типовим є Журнал реєстрації часу роботи бактерицидних опромінювачів, в якому визначається марка опромінювача, час вмикання, час вимикання, загальна кількість часу роботи лампи, підпис особи, яка проводила дезінфекцію.

 

Наприклад, Інструкція з використання бактерицидних опромінювачів, затверджена  Вказівкою ГУМВС Донецької області від 05.12.2008 № 6721/См

18.

Які існують вимоги до наявності бібліотеки літератури у ІТТ?

Відомчий нормативний документ, який би це передбачав, не знайдено

 

19.

Які існують вимоги до забезпечення осіб, які утримуються в ІТТ, інформацією щодо прав та обов’язків?

Після особистого обшуку, опитування й санітарного оброблення доставлених осіб, черговий, згідно з вимогами чинного законодавства ознайомлює їх з правами та обов'язками.

 

 

20.

Які є вимоги до прогулянкового дворика (розміри, оздоблення, особливі вимоги тощо)? Чи обов’язково повинен бути над прогулянковим двориком навіс від дощу? Якщо так, то які його розміри?

Площа прогулянкових двориків, в яких проводяться прогулянки, повинна визначитися із розрахунку одночасного знаходження на прогулянці 20-25% від кількості місць в ІТТ. Для захисту від атмосферних опадів прогулянкові дворики на 30% обладнуються козирком полегшеної конструкції.

 

 

21.

Чи повинен бути у прогулянковому дворику телефон довіри?

Для надання інформації про стан дотримання прав та законних інтересів громадян у спеціальних установах міліції в ІТТ повинні бути «телефони довіри», місце встановлення апаратів зазначено у прогулянкових двориках, але носить рекомендований характер.

Вказівка МВС України від 24.11.2008 № 10/3 - 8066 «Про виконання рішення колегії МВС України від 18.02.2008

№ 1км/1

22.

Які спецзасоби повинні бути у працівників ІТТ?

Постові ізоляторів тимчасового тримання на внутрішніх постах і вивідні несуть службу без зброї. Постові зовнішнього поста озброюються табельною вогнепальною зброєю. Для припинення надзвичайних подій в умовах ІТТ чергові наряди екіпіруються спецзасобами (КГ-73, БР, «Терен-4м»).

Закони України «Про міліцію», «Про попереднє ув'язнення»

23.

Які предмети підлягають обов’язковому вилученню у відвідувачів ІТТ?

Слідчий або особа, яка провадить дізнання, чи прокурор, що прибули в ІТТ зі зброєю, засобами мобільного зв'язку, повинні здати їх на тимчасове зберігання черговому. Це правило розповсюджується також на всіх інших осіб, яким дозволено відвідання ІТТ.

Наказ МВС України

№ 60дск-05

24.

Де повинні зберігатися речі, які підлягають обов’язковому вилученню у відвідуючих ІТТ?

Для тимчасового зберігання зброї, засобів мобільного зв'язку у приміщенні чергового встановлюється металевий ящик (шафа), який повинен зачинятися на замок.

Наказ МВС України

№ 60дск-05

25.

Яким повинно бути обладнання кімнат для побачень?

Для надання права утримуваним особам на побачення ІТТ обладнані кімнатою для побачень, яка повинна ділитися навпіл суцільною перегородкою з вікном для візуального контакту на всю довжину з прозорого матеріалу, що не б'ється. Низ вікна має бути 0,8 м від підлоги, висота вікна — 1 м. З обох боків перегородки на рівні низу вікна обладнуються полиці шириною 0,5 м, а через 0,9 м - вертикальні екрани із прозорого матеріалу на висоту вікна. Одна половина кімнати з окремим входом призначена для затриманих і обладнується прикріпленими до підлоги табуретками, друга - для відвідувачів зі стільцями. Біля входу на частину кімнати для затриманих обладнується місце для контролера, яке забезпечує нагляд за доставленими на побачення. Кожне місце обладнується індивідуальним переговорним пристроєм, що включається контролером, який має можливість прослуховувати переговори.

Наказ МВС України від 12.07.2004 № 775.

26.

Якими є обов’язки осіб, які утримуються в ІТТ? 

  1. Доповідати  про  кількість  осіб,  що  перебувають  у камері, якщо до камери зайшли працівники ІТТ, прокуратури, органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів.

  2. Стежити за збереженням інвентарю, обладнання та іншого майна, підтримувати чистоту в камері.

  3. Одержувати посуд на час приймання їжі та здавати його.

  4. Прибирати у камері,  у тому числі санітарний вузол,  а після закінчення прогулянки - прогулянковий дворик.

Правила внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затверджені

Наказом МВС України від 02.12.2008 №638

27.

Чи існує вимога до осіб, які утримувалися в ІТТ, про те, щоб відмічать в якому-небудь Журналі або в окремому документі наявність або відсутність претензій до співробітників ІТТ?

Обов'язкове здійснення запису щодо скарг на умови утримання під час звільнення особи з ІТТ Інструкцією про роботу ІТТ органів внутрішніх справ України не передбачено.

 

 

28.

Який час в ІТТ визначається як нічний?

Нічний час  з 22.00 до 06.00

Наказ МВС України

№ 60дск-05

29.

Чи можливо кому-небудь заходити у камери ІТТ у нічний час?

У нічний час (з 22.00 до 06.00) виведення з камер затриманих і взятих під варту осіб може мати місце: у разі ускладнення обстановки і в особливих умовах, якщо життю й здоров'ю утримуваних в ІТТ осіб загрожує небезпека; для звільнення з-під охорони після скасування рішення про затримання чи взяття під варту; для конвоювання на обмінний пункт; припинення протиправних дій серед утримуваних або підготовки до втечі; надання невідкладної медичної допомоги та в інших термінових випадках. Вхід до камер у нічний час забороняється за винятком випадків надзвичайних подій.

Наказ МВС України

№ 60дск-05

Міськрайорган міліції (МРОМ)

30.

Чи повинен бути у Черговій частині (ЧЧ) Журнал виклику швидкої медичної допомоги?

У черговій частині повинен бути Журнал викликів бригад швидкої допомоги за скаргами адмінзатриманих на стан здоров'я та виявлення в них тілесних ушкоджень.

 

Розпорядження МВС України від 30.10.2008 №1188 та п. 3 службового доручення ГУМВС області «Про виконання рекомендації Ради Європи» від 03.12.2008 №23/1567

31.

Чи повинен складатися протокол огляду особи на предмет виявлення видимих тілесних ушкоджень при доставлянні до МРОМ (поміщенні у кімнату для затриманих) незалежно від мотивів затримання? Хто та де повинен фіксувати такі ушкодження?

При  адміністративному  затриманні  особи  за  вчинення адмінправопорушення оперативний черговий повинен провести або доручити проведення особистого огляду та огляд особистих речей затриманої особи. У протоколі про адмінзатримання відзначається, виявлені чи ні в затриманого при особистому  огляді  тілесні  ушкодження.  Якщо  так,  то  у  протоколі  про адмінзатримання зазначається, які саме (синці, подряпини, різані рани тощо), на яких  частинах  тіла  вони  розташовані.  У  разі,  коли  затриманий  потребує медичної допомоги, у протоколі про адмінзатримання вказується час її надання, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, до якого медичного закладу госпіталізовано затриманого.

 

П. 4.4  Інструкції  з  організації  роботи  чергової  частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення)  внутрішніх  справ  на транспорті,  міського,  селищного  відділу (відділення) міліції, затвердженої наказом МВС України від 18.08.1992 №485 та п. 2.17 Інструкції  з  оформлення  матеріалів  про адміністративні  правопорушення,  затвердженої  Наказом  МВС України  №185 від 22.02.2001

32.

Чи існують часові рамки для фіксації тілесних ушкоджень?

Жодних часових обмежень щодо фіксації тілесних пошкоджень не існує, тобто строки отримання громадянином тілесних ушкоджень не мають значення, за виключенням випадків явних ушкоджень, які, у зв'язку з давниною, не мають відношення до факту затримання громадянина (наприклад, відсутність пальця, ноги, руки тощо).

 

 

33.

Від якого моменту починається відлік часу затримання особи?

Строк  адміністративного затримання обчислюється з моменту доставляння порушника для складання протоколу, а особи, яка була у стані сп'яніння, - з часу її витвереження.

П. 5  ст. 263  КУпАП 

34.

Чи можуть у ЧЧ утримуватися особи, які доставлені до МРОМ, але не мають статуса затриманих осіб?

Особи, які не набули статусу адмінзатриманих не можуть утримуватись у чергових частинах ОВС, однак  вони  можуть  знаходитись у чергових  частинах до  часу  складання процесуальних  документів  або  встановлення  їх  особи,  в  межах  строків, встановлених законодавством України.

Наказ МВС України №485-1992 

35.

В якому статусі знаходиться доставлена особа в МРОМ з моменту доставки до моменту складання протоколу затримання? Чи встановлена максимальна тривалість для цього періоду часу?

Особа з моменту доставляння до моменту складання протоколу про адміністративне  правопорушення  або  протоколу  про  адмінзатримання  має статус затриманої.

За загальним правилом, строк утримування в чергових частинах ОВС адмінзатриманих осіб не може перебільшувати 3 годин.

Коментар до ст. 259 КУпАП

 

Ст. 263 КУпАП.

36.

Які існують вимоги до забезпечення харчуванням осіб, які утримуються в кімнаті для затриманих?

Особи, які утримуються в кімнатах для адмінзатриманих більше 3 годин, забезпечуються їжею відповідно до норм харчування для осіб, утримуваних у спеціальних установах міліції.

 

Ч. 5 ст. 5 Закону України «Про міліцію»;п. 4.4.4 Наказу МВС України № 485-1992;Наказ МВС України від 25.09.2006 №946.

37.

Чи повинен вестися Журнал обліку надання харчування особам, які утримуються у кімнатах для затриманих?

У  чергових частинах ОВС журнали обліку харчування  осіб, які утримуються  в кімнатах для   адмінзатриманих, відомчими  нормативними актами не передбачені.

 

 

38.

Які вимоги до забезпечення доступу до туалету особам, які утримуються у кімнаті для затриманих? .

Особам,  утримуваним  в  кімнатах  для  адмінзатриманих  чергових  частин необхідно забезпечити вільний доступ до туалету.

 

Вказівка МВС України від 27.07.2006 №640

39.

Які вимоги до забезпечення доступу до питної води особам, які утримуються у кімнаті для затриманих?

Особам,  утримуваним  в  кімнатах  для  адмінзатриманих  чергових  частин необхідно  забезпечити  вільний  доступ  до  питної  води,  у  разі  відсутності водопроводу необхідно встановити бачки з кранами для питної води.

Вказівка МВС України від 27.07.2006 №640

40.

Які існують вимоги по забезпеченню освітлення в кімнаті для затриманих?

Кімнати  для  адмінзатриманих  ОВС  повинні  бути  забезпечені природнім освітленням, а з настанням темряви до повного світанку затриманим необхідно забезпечити штучне освітлення.

 

Додаток №2 та п. 4.4.6.3 Інструкції з організації роботи чергової  частини.., затвердженої наказом МВС України від 18.08.1992 №485 

41.

В яких випадках є обов’язковим забезпечення спальним приладдям осіб, які утримуються в кімнатах для затриманих – коли вони видаються утриманим в кімнаті для затриманих?

Відомчими нормативними документами МВС України не визначені умови та випадки коли саме необхідно видавати адмінзатриманим постільні речі.

 

 

42.

Де повинна знаходитися Книга скарг та пропозицій? Які вона повинна мати графи?

Відомчий нормативний документ, який би це передбачав, не знайдено

Наприклад, в Донецькій області Книга та скринька скарг та пропозицій повинні знаходитись у фойє ОВС  в  легкодоступному  для  громадян  місці.  В  більшості  підрозділів використовується книга  встановленого УМВС області зразка. Книга скарг і пропозицій містить такі розділи:

-  дата заповнення та номер заяви;

-  ПІБ заявника, його місце проживання;

-  текст скарги;

-  особистий підпис;

-  заході, вжиті за заявою керівництвом ОВС, підпис начальника ОВС;

-  інформація  про  направлення  відповіді  заявникові  із  зазначенням вихідного реєстраційного номера та дати направлення;

відмітка працівника ГУМВС про ознайомлення;

 

 

 

Вказівка  ГУМВС  Донецької області  від  11.07.2007 № 23/1492 та Інструкція про книгу скарг і пропозицій, затверджена рішенням колегії УМВС України в Донецькій області від 16.07.2002 № 13 КУ/І

43.

Хто від керівництва МРОМ повинен дивитися книгу скарг та пропозицій, як часто?

Відомчий нормативний документ, який би це передбачав, не знайдено

Наприклад, в Донецькій області Книгу скарг та пропозицій щодня повинен вивчати начальник відділу або заступник начальника МРОМ

 

Інструкція про книгу скарг і пропозицій, затверджена рішенням колегії УМВС України в Донецькій області від 16.07.2002 № 13 КУ/І

44.

Які вимоги існують  до «Скриньки довіри»: її вигляд, наявність замка, опечатування, ким і коли повинна вийматися кореспонденція?

До скриньки довіри наявні такі вимоги: вона повинна знаходитись у доступному місці без наявності візуального контролю за нею з боку чергової зміни, мати охайний зовнішній вигляд, зачинятись на замок та опечатуватись відповідальною особою. Перевірка наявності кореспонденції повинна здійснюватись щоденно відповідальною особою. Про виймання кореспонденції має складатись комісійний акт. Склад комісії визначається відповідними наказами ОВС.

 

45.

Де повинні фіксуватися  заяви, скарги, інформація тощо, які потрапляють до скриньки довіри та результати реагування?

Після  вилучення  вхідної  кореспонденції  зі  скриньки  довіри  її необхідно зареєструвати в канцелярії ОВС як таку, що надійшла поштою або зі «скриньки  довіри».  Облік  прийнятих  за  зверненнями  рішень  ведеться  за загальними правилами.

 

46

Яким чином має фіксуватися вивід з ЧЧ осіб, доставлених до МРОМ із ІТТ для проведення слідчих дій?

Особу, доставлену з ІТТ для проведення слідчих дій утримувати у приміщеннях ОВС заборонено.

 

п. 4 Наказу МВС України від 18.12.2003 № 1561

47

Яким чином має фіксуватися повернення до ЧЧ особи, яка була доставлена до МРОМ,у випадку, якщо її виводять до кабінетів співробітників міліції?

Особа, виведена з кімнати для затриманих чергової частини вже не повертається до моменту наступного доставляння.

 

 

48

Які існують вимоги до обладнання кімнати для відпочинку працівників ЧЧ?

Кімната для відпочинку повинна бути обладнана обіднім столом, двома стільцями, металевими ліжками на половину добового наряду, тумбою, столом для  питних  приборів,  шафою  для  зберігання  одягу  та  постільних  речей, телефонним апаратом внутрішньої АТС і телефонним апаратом прямого зв'язку з  оперативним  черговим .  У  зв'язку  з різноманітністю  місць  розташування  цих  кімнат  та  можливою  наявністю додаткових приміщень фактичне облаштування саме кімнати для відпочинку може відрізнятися від зразка, вказаного в наказі.

Додаток №2 Інструкції  з  організації  роботи  чергової  частини…, затвердженої наказом МВС України
від  18.08.1992  №485 

49.

Яким чином повинен здійснюватися у МРОМ пропускний режим?

Відомчий нормативний документ, який би це передбачав, не знайдено

Наприклад, у Донецькій області черговий з реєстрації громадян зобов’язаний в журналі обліку зареєструвати відвідувача, який проходить до адмінбудинку після реєстрації у Журналі обліку відвідувачів з обов’язковим супроводженням працівника підрозділу, до якого він прийшов.

 

 

50.

Які відмінності у фіксації різних категорій осіб, які відвідують МРОМ або доставлені до нього?

Визначено дві основні категорії осіб, які прийшли до міськрайоргану без супроводження працівників міліції, за власним бажанням, або за викликом уповноважених осіб та особи доставлені до ОВС працівниками правоохоронних органів, або іншими громадянами.

До першої категорії осіб слід відносити громадян, які прийшли на особистий прийом до керівництва; свідків, які прийшли за викликом до органу дізнання; підоблікові особи, за якими здійснюється адміністративний нагляд тощо.

До другої категорії осіб відносяться правопорушники, яких доставили до адмінбудинку працівники міліції або громадяни з метою припинення противоправних дій; особи, яким пред'явлено обвинувачення та обрано запобіжний захід, пов'язаний з обмеженням волі; розшуканих злочинців, що переховувались від слідства та суду та інші.

 

,

51.

Яким документом встановлена форма Журналу обліку відвідувачів МРОМ. Яка форма цього Журналу?

Відомчий нормативний документ, який би це передбачав, не знайдено

Наприклад, у Донецькій області в журналі обліку  відвідувачів відображається  дата і час прибуття відвідувача до ОВС, його прізвище, ім’я та по батькові, домашня адреса, прізвище посадової особи, до якої прибув відвідувач та номер його службового кабінету, мета прибуття, час залишення адмінбудинку, відомості про наявність чи відсутність претензій до працівників міліції. Після цього надається можливість відвідувачу поставити в журналі особистий підпис

Інструкція  про організацію реєстрації відвідувачів, осіб, запрошених до ОВС та здійснення пропускного режиму до адмінбудівлі органів та підрозділів внутрішніх справ ГУМВС України в Донецькій області, затвердженої наказом № 169 від 17.02.2009

52.

Які існують вимоги до змісту, форми та розміщенню інформаційної дошки у МРОМ?

На вільному для огляду місці вивішуються інформаційні дошки, на яких розміщують графік особистого прийому громадян із зазначенням прізвищ посадових осіб, які повинні приймати відвідувачів, часу й місця приймання, витяги із Закону України «Про звернення громадян», Указів Президента України від 13 серпня 2002 року № 700 «Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення» та від 14 квітня 2004 року №434 «Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів».

П. 8.5 Положення про порядок роботи зі зверненнями
громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004  № 1177

53.

Які існують вимоги до оформлення надписів на дверях кабінетів МРОМ?

Відомчими нормативними документами МВС України не визначені вимоги та зразки для оформлення написів на дверях службових кабінетів працівників ОВС.

 

 



* Таблиця складена за інформацією ГУМВС України в Донецькій області, наданою Листом №7/611 від 05.03.2009  та Листом № 23/253 від 12.03.2009

 

 



[1] Права людини в діяльності української міліції. – Харків: Права людини, 2009. – С.29.

[2] Левченко К. Б. Мобільні групи з моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС: українська модель національного превентивного механізму попередження тортур.….