Міжнародний фонд "Відродження"

Рішення суду щодо неправомірних дій керівника управління департаменту у Миколаївській області

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 14 вересня 2007 року за адміністративним позовом Букалова Олександра, керівника правозахисної організації „Донецький Меморіал”, про неправомірну відмову у надані інформації начальником Управління Департаменту у Миколаївській області Гончаренка О.В Наведено тексти
рішення суду,
адміністративного позову




Справа № 2-а-67/2007

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2007року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Тимченко О.О.,
при секретарі: Авраменко О.О.,
за участю
позивача: БукаловаО.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Букалова Олександра Павловича до Управління державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області на неправомірну відмову у надані інформації начальником Управління Держаного департаменту з питань виконання покарань Миколаївської області, -
ВСТАНОВИВ
5 грудня 2006 року позивач звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька адміністративним позовом на неправомірні дії начальника Управління Державного
Департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області, вказавши, що він як голова ради організації «Донецький меморіал» займається дослідженням у сфері
реформування пенітенціарної системи, у зв'язку з чим він звернувся листом № 86 від 18.07.2006 року з інформаційним запитом до начальника управління Держаного департаменту з питань
виконання покарань у Миколаївській області - Гончаренка О.В. з проханням надати інформацію щодо діяльності установ виконання покарань у Миколаївській області. У отриманій відповіді № 22/2-1845 від 31 липня 2006 року за підписом начальника Управління департаменту було вказано, що він просить надати до Управління документацію, яка свідчить про мету створення організації та її державну організацію. Фактично, вище вказаним листом у наданні інформації йому було відмовлено. Після чого він ще раз звернувся до відповідача листом № 98 від 6.08.2006 року, де пропонував звернути увагу на Закон України «Про інформацію», де вказано, що запитувана інформація повинна бути надана без штучних умов. У наступній відповіді Управління департаменту, за № 22/2 від 18.02.2006 року, вказало, що інформація може бути надана тільки за умов існування угоди між «Донецькім меморіалом» і
Управлінням Департаменту, а оскільки такої угоди немає, Управління департаменту інформацію не надасть. Вважає, що відмова має ознаки правопорушення, передбаченого
п. г. ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», і таким чином порушується його Конституційне право. Просить суд визнати ненадання начальником Управління державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області - Гончаренком О. В. запитуваної інформації неправомірними та зобов'язати начальника Управління державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області - Гончаренка О.В. надати запитувану інформацію щодо діяльності установ виконання покарань Управління державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області згідно з інформаційним запитом від 18.07.2006 року. : :; : : : ' ' ..
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких дав пояснення, аналогічні до вказаних в адміністративному позові, та додатково суду пояснив, що ствердження відповідача стосовно того, що він згоден надати інформацію за умов надання інформації про реєстрацію «Донецького Меморіалу», даних про рід його діяльності, юридичного статуту і договору про співпрацю з Управлінням департаменту, не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства. Крім того, висуваючи такі вимоги, відповідач не пояснив, для чого йому потрібна така інформація. Стосовно умов мати Договір з Управлінням департаменту задля надання інформації, то Законом України «Про інформацію» передбачено, що надання інформації за запитом, встановляються цим законом або договором (угодою), якщо надання інформації здійснюється на договірній основі. Тобто надання інформації за договором застосовується тоді, коли Договір є, коли сторони погодились укласти такій договір. Укладення договору не є обов'язковим елементом отримання інформації, і його укладення це вибір сторін. Крім того, він неодноразово звертався до керівництва Департаменту у м. Києві з приводу ненадання інформації його деякими територіальними органами. В решті-решт керівництво департаменту 23 березня 2007 року видало вказівку № 1/1-1198/Кн., де зазначено, що керівники територіальних управлінь мусять забезпечити неухильне дотримання вимог законодавства про інформацію при інформуванні громадян та громадянських організацій про діяльність органів та установ виконання покарань, зокрема при наданні інформації за запитом.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином, але допитаний у судовому засіданні відповідно до доручення Будьоннівського районного суду м. Донецька представник відповідача за дорученням - Усатюк А.Ф. пояснив, що адміністративний позов не визнають та згодні надати інформацію за умов надання інформації про реєстрацію «Донецького Меморіалу», даних про рід діяльності, юридичного статуту і договору про співпрацю з Управлінням Державного департаменту з питань виконання покарань. У судовому засіданні при розгляді справи присутнім бути не бажає і згоден на розгляд справи за своєї відсутності.
У зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, в особистих пояснення якого не має необхідності, за матеріалами справи.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звертання і дати обґрунтовану відповідь у встановлений Законом строк.
Як вбачається з вимог ч.1,2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із запитом № 86 від 18 липня 2006 року позивач, дійсно, звернувся до начальника Управління держаного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області з проханням надати наступну інформацію: чисельність осіб, які утримуються в місцях: позбавлення волі в Миколаївській області станом на 01.01.2006 року та на 01.07.2006 року, у тому числі окремо: засуджених, в СІЗО, засуджених до довічного ув'язнення, ВІЛ-інфікованих, хворих на туберкульоз; число осіб, які надійшли до установ виконання покарань області протягом 2005 року та окремо у першому півріччі 2006 року; число осіб, звільнених з місць позбавлення волі у 2005 році та окремо у першому півріччі 2006 року: всього, в тому числі умовно-достроково; число осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції області станом на 01.01.2006 року та окремо станом на 01.07.2006 року; число осіб, які вмерли під час перебування в установах позбавлення волі в області у 2006 році та окремо у першому півріччі 2006 року, у тому числі випадків суїциду; кількість скарг засуджених, направлених до Управління департаменту протягом 2005 року та окремо у першому півріччі 2006 року, всього, а також кількість задоволених скарг або таких, що визнані необґрунтованими; загальна площа, відведена для проживання засуджених, в Управлінні департаменту області, а також загальна площа в СІЗО області, відведена для проживання ув'язнених осіб, станом на 01.01.2006 року.
Відповідно до відповіді Управління держаного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області за № 22/2 -1845 від 31.07.2006 року Букалову О.П. було повідомлено, що йому необхідно надати до Управління департаменту документацію, яка свідчить про мету створення його організації, її держану реєстрацію, та одночасно інформувати Управління про використання, поширення наданої йому в подальшому інформації.
Як вбачається з листа № 98 від 6 серпня 2006 року, позивач знов звернувся до голови Управління держаного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області, вказавши, що у відповіді наданій йому 31.07.2006 року за № 22/2-1845 не міститься та інформація, яку він запитував. Крім того, позивач у листі роз'яснив, що організація «Донецькій меморіал» тривалий час співпрацює з органами з питань виконання покарань, неодноразово направляли до їх установи бюлетень «Аспект», де міститься вся інформація про діяльність «Донецького меморіалу» та з якого видно, яким чином використовується отримана інформація. Крім того, позивач вказав, що, відповідно до діючого законодавства, інформація, що запитується, мусить надаватися без штучних умов.
Після чого, згідно з листом Управління держаного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області від 08.08.2006 року № 22/2-2007 позивачу було повідомлено, що учасники інформаційних відносин зобов'язані використовувати інформацію відповідно до договору або угоди, а така угода не укладалась.
Дослідивши вище вказані докази, суд вважає, що Управління держаного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївські області, фактично, відмовило позивачу у наданні запитуваної інформації.
Відповідно до вимог ст.32 Закону України «Про інформацію» під інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він полається у письмовій формі.
Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян (надалі -запитувачі) подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.
У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, за телефоном чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
Як вбачається із запиту № 86 від 18 липня 2006 року, позивач при надсиланні запиту дотримався всіх вимог діючого законодавства, а згідно з відповіддю Управління держаного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області відповідачем були порушенні вимоги ч 6 ст. 32 Закону України «Про інформацію».
Також суд не може поголися з доводами відповідача стосовно того, що, відповідно до ст. 44 Закону України « Про інформацію», учасники інформаційних відносин зобов'язані використовувати інформацію згідно з договором або угоди, оскільки у ст. 44 Закону України «Про інформацію» вказано, що учасники інформаційних відносин зобов'язані:... ((використовувати інформацію згідно з законом або договором (угодою)», у даному випадку позивач діє у відповідності з Законом.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України «Про інформацію», порядок і умови надання громадянам, державним органам, юридичним особам і представникам громадськості відомостей за запитами встановлюються цим Законом або договорами (угодами), якщо надання інформації здійснюється на договірній основі.
Виходячи із вимог Закону надання інформації за договором застосовується тоді, колі-сторони погодились укласти Договір, але Законом не передбачене обов'язкове укладанні договору для отримання інформації, тому суд вважає доводи позивач обґрунтованими.
Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що, дійсно, дії начальника Управління держаного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області стосовно ненадання позивачу відповіді на запит від18.07. 2006 року були неправомірними вважає за небідне зобов'язати його надати належну-відповідь позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,12 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Букалова Олександра Павловича задовольнити у повному обсязі.
Визнати ненадання начальником Управління державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області - Гончаренка О.В. на запитувану Букаловим О.П. інформацію неправомірними.
Зобов'язати начальника Управління, державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області - Гончаренка О.В. надати запитувану інформацію щодо діяльності установ виконання покарання Управління держаного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області згідно з інформаційним запитом від 18.07.2006 року за № 86.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає. до апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня ? проголошення .
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.


До Будьонівського районного суду м. Донецька
Букалова Олександра Павловича
на неправомірну відмову у наданні
інформації начальника Управління
Державного департаменту з питань
виконання покарань у Миколаївській області
п. Гончарекно О.В.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Я як голова ради організації “Донецький Меморіал” займаюсь дослідженнями у сфері реформування пенітенціарної системи. Організацією, яку я очолюю, видано понад 40 видань за цією тематикою. У зв’язку з цим я звернувся листом № 86 від 18.07.2006 року з інформаційним запитом до начальника Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області Гончаренко О.В. з проханням надати інформацію щодо діяльності установ виконання покарань у Миколаївській області Інформаційний запит було надіслано листом року (копія додається) у відповідності до ст. 40 Конституції України та до ст.ст. 29, 32, 33 Закону України “Про інформацію”.
У отриманій відповіді № 22/2-1845 від 31 липня 2006 року за підписом начальник управління Державного департаменту з питань виконання покарань в у Миколаївській області Гончаренко О.В висувається вимога - „просимо Вас для надання інформації ... надати до управління Державного департаменту України з питань викоання покрань у Миколаївській області документацію, яка свідчить про мету створення Вашої організації, її державну реєстрацію та згідно зі статтями 5, 44 зазначеного Закону інформувати управління про використання, поширення наданої Вам в подальшому інформації.” Фактично даним листом у запитуваній інформації мені п. Гончаренко О.В. відмовляє, оскільки не надає її.
Листом № 98 від 06.08.2006 року я звернувся до начальника управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області Гончаренко О.В, в якому пропонується „звернути увагу на те, що згідно Закону „Про інформацію” запитувана нами інформація мусить бути надана без штучних умов, тому надання Вам „документації, яка свідчить про мету створення” нашої організації, не може бути передумовою задоволення нашого запиту”.
Наступна відповідь управління доправлена листом № 22/2-2007 від 18.08.2006 р., в якій зазначається, що інформація може бути надана згідно угоди між нашими організаціями, але оскільки такої угоди не існує, то й інформацію мені управління не надасть.
Ця відмова має, на мій погляд, також ознаки правопорушення, передбаченого п. г) ст.. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
Таким чином моє конституційне право на отримання інформації, передбачене ст. 40 Конституції України, є порушеним.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 34, 55 Конституції України, ст.. 48 Закону України “Про інформацію”, ст.ст..6, 104 Кодексу України про адміністративне судочинство, ст.. 302 ЦК України

ПРОШУ
1. Визнати ненадання начальника Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області Гончаренко О.В мені запитуваної інформації неправомірним.
2. Зобов’язати начальника Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області Гончаренко О.В надати запитувану інформацію щодо діяльності установ виконання покарань Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Миколаївській області згідно інформаційного запиту від 18.07.2006 р..

Прошу розглянути даний мій Адміністративний позов за моєї відсутності.

Додатки
1. Копія інформаційного запиту № 86 від 18 липня 2006 р. – 2 прим.
2. Копія листа-відповіді № 22/2-1845 від 31 липня 2006 року – 2 прим..
3. Копія повторного інформаційного запиту № 98 від 06.08.2006 року – 2 прим..
4. Копія відповіді № 22/2-2007. від 18 серпня 2006 – 2 прим.
5. Копія СКАРГИ.
6. Квитанція про сплату мита.

22 листопада 2006 року Олександр БУКАЛОВ

щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном